Актуальні запитання (12.12.2019)

Чи може ФОП подати через ЕК заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання Чи може ФОП подати через ЕК заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?
Відповідь Коротка:
     За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
     Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Повна:
     Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
     Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
     Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Наказ № 308).
     Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, затвердженою Наказом № 308.
     Відповідно до п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ.
     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
     Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
     Слід зазначити, що можливість подання заяви та розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством наразі не реалізована.
     Однак, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
     Датою подання заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників ЄП)?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників ЄП)?
Відповідь Коротка.
     Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.
Повна.
     Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
     Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
     Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
     При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?

Категорія 301. Електронні довірчі послуги
Питання Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
     Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідь Коротка:
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Повна:
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
     суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
     1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
     2) обмін іноземної валюти;
     3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
     4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
     5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
     6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
     7) діяльність з управління підприємствами;
     8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
     9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
     10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
     фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
     фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
     страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
     фізичні особи – нерезиденти;
     платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств
Питання Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?
Відповідь Коротка:
     Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.
Повна:
     Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
     Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
     Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
     Згідно з п.п. 18 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 із змінами та доповненнями, Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС.

Яким чином страхувальнику (роботодавцю) у звіті щодо сум нарахованого ЄВ, після закінчення терміну її подання, виправити помилки, що не стосуються грошових показників?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Питання Яким чином страхувальнику (роботодавцю) у звіті щодо сум нарахованого ЄВ, після закінчення терміну її подання, виправити помилки, що не стосуються грошових показників?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).
     Так, п. 2 розд. V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.
     Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.
     Згідно з абзацом першим п. 4 розд. V до Порядку № 435 якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 розд. IV Порядку № 435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми «додаткова» та таблицю 5 з зазначенням типу форми «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до цього Порядку.
     Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку № 435 (абзац другий п. 4 розд. V Порядку № 435).
     Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (абзац третій п. 2 розд. V Порядку № 435.)
     У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п. 6 розд V Порядку № 435).

Які особливості заповнення розрахунку коригування до податкової накладної у разі часткового повернення попередньої оплати (авансу) або часткового повернення товару?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Які особливості заповнення розрахунку коригування до податкової накладної у разі часткового повернення попередньої оплати (авансу) або часткового повернення товару?
Відповідь Коротка:
     У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів.
     У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
     у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
     у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
     у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості). Причина коригування зазначається у розділі Б розрахунку коригування виключно шляхом внесення до графи 2.1 відповідного умовного коду з довідника, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС. Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається;
     у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування». В усіх рядках розрахунку коригування, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування;
     значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
     графи 9 – 10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума ПДВ» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»).
     Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
     у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
     у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1.2 зазначається номер 11);
     у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості).
     у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
     значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:
     у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9 – 10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ);
     у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).
     У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку із зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів.
     Такий розрахунок коригування заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:
     в обох рядках у графі 2.1 зазначається код причини коригування 101 (Зміна ціни).
     в обох рядках графи 7 – 8 не заповнюються;
     у першому рядку у графі 9 зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     у другому рядку у графі 9 – нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
     в обох рядках у графі 10 – значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується.
Повна:
     У розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість або ціна по якому змінюється; у другому – зазначається новий (доданий) номер рядка, в якому зазначаються правильні показники.
     У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів.
     У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
     у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
     у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
     у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості). Причина коригування зазначається у розділі Б розрахунку коригування виключно шляхом внесення до графи 2.1 відповідного умовного коду з довідника, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС. Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається;
     у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування». В усіх рядках розрахунку коригування, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування;
     значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
     графи 9 – 10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–». При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума ПДВ» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»).
     Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
     у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
     у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1.2 зазначається номер 11);
     у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості).
     у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
     значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:
     у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9 – 10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ);
     у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).
     У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку із зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів.
     Такий розрахунок коригування заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:
     в обох рядках у графі 2.1 зазначається код причини коригування 101 (Зміна ціни).
     в обох рядках графи 7 – 8 не заповнюються;
     у першому рядку у графі 9 зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     у другому рядку у графі 9 – нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
     в обох рядках у графі 10 – значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується.

У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?

Категорія 109. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій
Питання У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?
Відповідь Коротка:
     Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
     перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
     здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
     здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.
Повна:
     Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
     Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
     Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
     першої групи;
     другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
     Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
     Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
     Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
     Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
     перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
     здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
     здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до
20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків
Питання Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?
Відповідь Коротка:
     За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.
     Індивідуальні податкові консультації надаються:
     в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
     у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
     Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
     Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.
     За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
     Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
     код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
     зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
     підпис платника податків;
     дату підписання звернення.
     На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
     Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.
Повна:
     Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
     Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
     Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
     код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
     зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
     підпис платника податків;
     дату підписання звернення.
     На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.
     Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.
     Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
     За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
     Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
     в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
     у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
     Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
     Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
     Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.
     Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
     про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
     про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.