База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Як для цілей оподаткування ЄП визначається дохід ФОП на спрощеній системі оподаткування та дата отримання доходу, якщо з такою особою розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку?

Чинна публікація

Коротка:          Доходом для цілей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки, включаючи комісію банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові. Повна:          Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.          Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).          З урахуванням листа Міністерства фінансів України від 10.04.2024 № 11210-04-62/11995 датою отримання доходу платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями при здійсненні розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека є дата, зазначена у фіскальному (касовому) чекові.          Тому, якщо з фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку, то доходом для цілей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки, включаючи комісію банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

102. Податок на прибуток підприємств

В яких рядках додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ЮО, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах, відображається виплата членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер: має статус неприбуткової організації; не має статусу неприбуткової організації?

Чинна публікація

Коротка:               Сума сплачених членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер має статус неприбуткової організації відображається у рядках: 18, 18.4, 20 БД Додатка ДІЯ та таблиці 4 Додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).               Сума сплачених відповідних членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер не має статусу неприбуткової організації відображається у рядку 18 Додатка ДІЯ до Декларації. Повна:               Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах здійснюється у Додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація). Додаток ДІЯ до Декларації заповнюється до рядка 06.3 ДІЯ Декларації, що містить розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, який складається платниками податку, які здійснюють, зокрема, операції, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.               Сума сплачених членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер має статус неприбуткової організації відображається у рядках: 18, 18.4, 20 БД Додатка ДІЯ та таблиці 4 Додатка БД до Декларації.               Сума сплачених відповідних членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер не має статусу неприбуткової організації відображається у рядку 18 Додатка ДІЯ до Декларації.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи підлягає оподаткуванню ПнВК внесок, здійснений ЮО резидентом Дія Сіті, яка є платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах та застосовує режим ПнВК, до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті та не застосовує режим ПнВК, з огляду на те, що норма п.п. 135.2.1.14 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ прямо стосується лише внесків до статутного капіталу, а додатковий капітал не є статутним?

Чинна публікація

Коротка:                         При формуванні додаткового капіталу товариства такий капітал розглядається окремо від статутного капіталу товариства та внесок до такого капіталу може здійснюватися у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, якщо інше не встановлено законом.                         У разі здійснення внеску у вигляді грошей або майна резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті, сума такого внеску включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за умови, що не було висування вимог щодо компенсації вартості внесеного майна та/або грошовий внесок не був повернутий протягом 12 календарних місяців. Повна:                         Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.                         У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.                         Отже, при формуванні додаткового капіталу товариства такий капітал розглядається окремо від статутного капіталу товариства та внесок до такого капіталу може здійснюватися у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, якщо інше не встановлено законом.                         Згідно з п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.                         Пунктом 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.                         Підпунктом 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:                         а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;                         б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року;                         в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;                         ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.                         Для цілей п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ:                         безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відс. сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;                         однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.                         Крім того, до бази оподаткування, відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, включається вартість фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:                         а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;                         б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм п.п. 137.10.4.5 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ;                         в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;                         д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію.                         Таким чином, у разі здійснення внеску у вигляді грошей або майна резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті, сума такого внеску включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за умови, що не було висування вимог щодо компенсації вартості внесеного майна та/або грошовий внесок не був повернутий протягом 12 календарних місяців.

102. Податок на прибуток підприємств

У якому рядку додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається реалізація товарів (робіт, послуг) ЮО – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) здійснюється на 500-й календарний день після такого продажу (надання)?

Чинна публікація

Коротка:               Відображається у рядках 24 та 24.4 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Повна:               Вартість (реалізація) товарів (робіт, послуг), наданих юридичним особам – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відображається у рядках 24 та 24.4 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи підлягає включенню до складу доходу ЮО – платника ЄП третьої групи сума помилково отриманих коштів від іншої особи в одному податковому (звітному) періоді, яка повернута в іншому податковому (звітному) періоді, та чи здійснюється при цьому коригування доходу платника ЄП?

Чинна публікація

Коротка:               Cума помилково отриманих коштів від іншої особи підлягає включенню до складу доходу платника єдиного податку в період її отримання. У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді, то платник єдиного податку має право відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Повна:               Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.               Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).               Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.               Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.               Враховуючи зазначене, сума помилково отриманих коштів від іншої особи підлягає включенню товариством – платником єдиного податку до складу доходу платника єдиного податку в період її отримання. У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді, то платник єдиного податку має право відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи включаються до складу доходу товариства – платника ЄП третьої групи суми грошових коштів або матеріальних цінностей, внесені ФО – учасником як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу?

Чинна публікація

Коротка:               Не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.               В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку. Повна:               Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено перелік сум коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.               До складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).               Нормами глави 1 розд. XIV ПКУ не передбачено інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.               Таким чином, внесення учасником коштів як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.               В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Як ФОП – платник ЄП третьої групи зі ставкою 5 відс. повинна визначити дохід платника ЄП у разі отримання авансу (передоплати) в одному податковому періоді, а його повернення покупцю в іншому до подання податкової декларації платника ЄП – ФОП за період, в якому отримано вказані кошти?

Чинна публікація

Коротка:          Повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. При цьому поверненню підлягає сума авансу, яка була фактично внесена на поточний рахунок фізичної особи – підприємця. Повна:          Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.          Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1. ст. 292 ПКУ).          При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).          Таким чином, у разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в різних звітних податкових періодах, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. При цьому поверненню підлягає сума авансу, яка була фактично внесена на поточний рахунок фізичної особи – підприємця.

102. Податок на прибуток підприємств

Якою датою в бухгалтерському обліку відображається операція з отримання від нерезидента іноземної валюти через платіжну систему Payoneer: датою зарахування коштів на рахунок, відкритий у платіжній системі Payoneer, або датою їх зарахування на валютний рахунок ЮО в українському банку та чи виникає в такому випадку обов’язок нарахування курсових різниць?

Чинна публікація

Коротка:                              Визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.                              При цьому положеннями Податкового кодексу України не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму курсових різниць за статтями в іноземній валюті.                              Водночас, питання визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, а також порядок визначення курсових різниць за статтями в іноземній валюті для цілей бухгалтерського обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку. Повна:                              Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.                              Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).                              Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).                              Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.                              Таким чином, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується визначений за правилами бухгалтерського обліку фінансовий результат від господарських операцій, здійснених платником податку на прибуток.                              Визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.                              При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму курсових різниць за статтями в іноземній валюті.                              Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.                              Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).                              Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.                              Отже, питання визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, а також порядок визначення курсових різниць за статтями в іноземній валюті для цілей бухгалтерського обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.                              Водночас повідомляємо, що відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 15 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» рішення щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютним резервом приймає Правління Національного банку України, до повноважень якого належить їх прийняття.

113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

Як заповнюються звіти 1-ВП/ 1-ОП з використанням кодів продукції: 37 вина виноградні (у тому числі за кодами 38, 39); 42 виноматеріали виноградні (у тому числі за кодами 43 - 46); 60 лікеро-горілчані вироби (у тому числі за кодами 61 – 64) та чи вважається порушенням відображення продукції лише за одним кодом?

Чинна публікація

Коротка:               У разі відображення показників у розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП за товарами / продукцією / сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції:               38 та/або 39 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 37 «Вина виноградні»;               з 43 по 46 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 42 «Виноматеріали виноградні»;               з 61 по 64 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби».               Не відображення у відповідних звітах узагальнені показники за відповідними кодами 37, 42, 60 у разі відображення у відповідних розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП показників за товарами / продукцією / сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції 38, 39, 43-46, 61-64, вважається наданням звіту з недостовірними відомостями про обсяги відповідного виду продукції. Повна:               Форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.               Відповідно до п. 6 розд. І Порядку у разі відображення показників у розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП за товарами / продукцією / сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції:               38 та/або 39 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 37 «Вина виноградні»;               з 43 по 46 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 42 «Виноматеріали виноградні»;               з 61 по 64 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби».               Отже, у разі відображення у відповідних розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП показників за товарами / продукцією / сировиною за кодами / кодом згідно Кодів та видів продукції 38, 39, 43-46, 61-64, у цих розділах також необхідно зазначати окремим рядком узагальнені показники за відповідними кодами 37, 42, 60, а саме, до складу яких такий окремий код та вид віднесено.               У разі подання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП з порушенням , зокрема п. 6 розд. І Порядку (відображення у відповідних розділах обсягів продукції / товару / сировини по окремих кодах 38, 39, 43-46, 61-64 та одночасним не відображенням загальних показників по відповідних кодах 37, 42, 60, до складу яких такий окремий код та вид віднесено,) то, відповідно пунктів 30-33 частини другої статті 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), таке подання буде вважатися наданням звіту з недостовірними відомостями про обсяги відповідного виду продукції, та до суб’єктів господарювання за вчинене таке правопорушення будуть застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у встановленому Законом № 3817 розмірі.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Яким чином у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається сума списаної заборгованості, за якою минув строк позивної давності, що обліковувалася у ЮО, якщо дана заборгованість була списана на користь ФО – боржника?

Чинна публікація

Коротка:               Сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у додатку 4ДФ до Розрахунку юридичною особою відображається під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0».               При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.               Водночас, сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 1664,00 грн.), відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів. Повна:               Відповідно до п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).               Водночас, п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.               Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:               для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);               для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.               Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.               Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.               Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються:               сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності – під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляється «0»;               інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, – під ознакою доходу «194».               Враховуючи викладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.               Водночас, сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 1664,00 грн.), відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини)?

Чинна публікація

Коротка:          За ідентифікаторами F/J1319901. Повна:          Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).          Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.          На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.

114. Акцизний податок

Яким чином в розділах та додатках до декларації з акцизного податку заповнюються вартісні показники та курс гривні до євро - в гривнях з копійками чи без?

Чинна публікація

Коротка:          Заповнення усіх показників декларації з акцизного податку (далі – Декларація) (крім додатків) здійснюється у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.          Курс гривні до євро у додатках до Декларації зазначається в гривнях з чотирма знаками після коми.          Округлення вартісних показників у додатках до Декларації здійснюється відповідно до приписів, викладених у самих додатках.               Детально у повній відповіді. Повна:          Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) складають та подають особи, визначені ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) як платники акцизного податку (далі – платник).          Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розд. ІІ Порядку № 14).          Пунктом 7 розд. II Порядку № 14 передбачено заповнення усіх показників Декларації (крім додатків) у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.          Згідно п. 10 розд. II Порядку № 14 під час розрахунку податкового зобов’язання за ставками, встановленими в іноземній валюті, застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Курс зазначається чотирма знаками після коми.          Податок із тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України та ввезених на митну територію України, тютюнової сировини та тютюнових відходів обчислюється у національній валюті за офіційним курсом України до іноземної валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ, з урахуванням норм, встановлених ст. 222 ПКУ.          Отже, у Додатках 1, 1 прим. 1, 1 прим. 3, 1 прим. 4 та Додатку 10 до Декларації офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ зазначається у гривнях з округленням до чотирьох знаків після коми.          Округлення вартісних показників у додатках до Декларації здійснюється відповідно до приписів, викладених у самих додатках, якщо інше не передбачене Порядком № 14, а саме:          в графах 15.1, 15.2, 16, 20 та 21 Додатка 1 вказуються суми податкового зобов’язання (акцизного податку) нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнені у гривнях з копійками та округлені до двох знаків після коми;          у графі 10 Додатка 1 прим. 1 проставляються суми податкового зобов’язання з акцизного податку, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, в гривнях з округленням до чотирьох знаків після коми;          суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у Додатках 1 прим. 2 та 2 заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох знаків після коми;          вартісні показники та суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у Додатку 6 заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох знаків після коми;          у графі 16 Додатка 1 прим. 3 та графі 10 Додатка 1 прим. 4 проставляються суми податкового зобов’язання з акцизного податку, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, в гривнях з округленням до двох знаків після коми;          у графі 12 додатка 1 прим. 5 зазначається загальна сума гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку в гривнях із округленням до двох знаків після коми;          у Додатках 3 та 4 суми податкового зобов’язання, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до трьох знаків після коми.          Підсумкові суми податкового зобов’язання у вказаних додатках зазначаються з округленням до цілого значення (у гривнях без копійок).          Додаток 5 до Декларації в частині розрахункових даних заповнюється у гривнях з двома знаками після коми, підсумкова сума за Додатком 5 зазначається у гривнях без копійок, округлення сум відбувається за загальновстановленими правилами.          Вартісні показники Додатку 5 прим. 1 до Декларації заповнюються у гривнях з двома знаками після коми. Сума податкового зобов’язання за Додатком 5 прим. 1 округлюється до цілого значення за загальновстановленими правилами.          Додаток 7 до Декларації заповнюється відповідно до вимог розділів, які він уточнює, тобто у гривнях без копійок.          У графі 9 Додатка 10 зазначається сума акцизного податку з округленням до двох знаків після коми.          У графах 14, 15 Додатка 11 вказуються суми акцизного податку нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнені у гривнях з копійками та округлені до двох знаків після коми.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи може ЮО – платник ЄП 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування у разі здійснення (як комісіонер) реалізації нерезиденту товарів, які належать ФОП платнику ЄП другої групи (виробнику), через міжнародний маркетплейс Eatsy, та зарахування на рахунок ЮО виручки за реалізовані товари, зменшеної на суму автоматичного утримання маркетплейсом Eatsy комісій відповідно до умов публічної оферти, з подальшим перерахуванням такої виручки ФО – комітенту без утримання винагороди ЮО?

Чинна публікація

Коротка:          Ні, юридична особа може здійснювати продаж товарів через платформу маркетплейс Eatsy, перебуваючи на загальній системі оподаткування.               Детальніше у повній відповіді. Повна:          Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).          Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ.          Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.          Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).          Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).          Оскільки для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є факт та спосіб розрахунку за товар / послугу, тому автоматичне утримання комісії з виручки відповідно до умов публічної оферти передбачене платформою маркетплейс Eatsy, а саме зарахування на рахунок юридичної особи суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є механізмом розрахунку не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.          Водночас зазначаємо, що юридична особа може здійснювати продаж товарів через платформу маркетплейс Eatsy, перебуваючи на загальній системі оподаткування.          Підхід щодо утримання комісій банківськими установами (зокрема, банками-еквайрами) при проведенні розрахунків через POS – термінал, за якого банк зараховує на рахунок продавця суму коштів, зменшену на суму комісії, а платник єдиного податку включає до складу доходу повну суму платежу покупця відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не може бути застосований до ситуації з автоматичним утриманням комісії маркетплейсом Eatsy, оскільки розрахунки, здійснені за допомогою електронного платіжного засобу (зокрема, через POS-термінал) є платіжним інструментом, реалізованим на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції, визначеної банківською установою та передбаченою Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», без якого неможливе здійснення проведення розрахунків банківською платіжною карткою.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи виникає різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Чинна публікація

Коротка:                    Оскільки внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не є штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до територіального органу Пенсійного фонду України, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у підприємства не виникає. Повна:                    Законом України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який набрав чинності з 01 січня 2026 року, внесено зміни, зокрема до ст. 1 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875), відповідно до яких внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) – внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 875.                    Згідно зі ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.                    Не є платниками внеску:                    роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;                    роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875;                    дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.                    Роботодавці / платники внеску зобов’язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу Пенсійного фонду України за основним місцем обліку платника податку.                    Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.                    Згідно з п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.                    Отже, оскільки внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не є штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до територіального органу Пенсійного фонду України, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у підприємства не виникає.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи має право платник податку на прибуток застосувати п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та не застосовувати податкові різниці, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, у разі безоплатного надання благодійній організації безпілотних літальних апаратів (дронів) з подальшою їх передачею ЗСУ на підставі договору та документального підтвердження такої передачі (копії акта приймання-передачі безпілотних літальних апаратів (дронів) ЗСУ)?

Чинна публікація

Коротка:          Враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то у випадку безоплатного надання платником податку на прибуток підприємств товарів благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей здійснення благодійної діяльності, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та з урахуванням п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких товарів у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року або 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за операціями з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям за умови, що з цієї суми коштів більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Повна:          Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), регулюються нормами ПКУ.          Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).          Закон України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.          Благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073).          Благодійною пожертвою згідно з частиною першою ст. 6 Закону № 5073 визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних наперед обумовлених цілей благодійної діяльності відповідно до Закону № 5073.          Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.          Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).          Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.          Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.          Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.          Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.          Поряд з цим згідно з п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.          Зауважимо, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.          Отже, враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то у випадку безоплатного надання платником податку на прибуток підприємств товарів благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей здійснення благодійної діяльності, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та з урахуванням п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких товарів у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року або 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за операціями з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям за умови, що з цієї суми коштів більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

131. Трансфертне ціноутворення

Чи враховуються для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної ЮО – резидентом у нерезидента для визнання такого нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ: вартість банківських послуг; банківські комісії; відсотки за користування кредитними коштами; вартість придбання основних засобів; курсові різниці; суми ПДВ, сплачені при імпорті?

Чинна публікація

Коротка:               Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.               При цьому не враховуються суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті. Повна:               Підпунктом 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що пов’язані особи, це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням наведених критеріїв, серед яких критерій, яким встановлено, що вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відс. вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відс. загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               Зазначений критерій може застосовуватись для визнання нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності.               Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.               Таким чином, не може враховуватись для цілей застосування критерію економічної пов’язаності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті.               Разом з тим відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

112. Зовнішньоекономічна діяльність

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Чинна публікація

Коротка:                    За операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів (застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року).                    За операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, граничні строки розрахунків становлять:                    90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;                    120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року;                    за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716 становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року;                    за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року. Повна:                    Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).                    Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.                    Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:                    1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;                    2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.                    Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.                    Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).                    Згідно з п. 1 прим. 2 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:                    90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;                    120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.                    Відповідно до п. 1 прим. 3 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року.                    Відповідно до п. 1 прим. 4 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Чи порушені умови перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо ФОП – платник ЄП третьої групи зі ставкою 5 відс. надала послуги (виконала роботи) за видом діяльності, КВЕД за яким був відсутній в реєстрі платників ЄП (далі – Реєстр) на дату фактичного надання таких послуг (виконання робіт), але внесений до Реєстру до дати отримання доходу (грошових коштів), та яка дата є датою для оцінки дотримання такою особою вимог щодо здійснення діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕД?

Чинна публікація

Коротка:          Фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи були порушені умови спрощеної системи оподаткування і він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.          Датою дотримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку вимог обрання видів діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕД є дата внесення до Реєстру платників єдиного податку видів господарської діяльності. Повна:          Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку регулюється главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).          Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.          Відповідно до п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.          Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.          Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.          Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – у термін з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.          Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.          Водночас, з урахуванням п.п. 16.1.5 п. 16.5 ст. 16 та п. 85.4 ст. 85 ПКУ контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.          Абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.          Отже, ФОП – платником єдиного податку третьої групи були порушені умови спрощеної системи оподаткування і він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.          При цьому датою дотримання ФОП – платником єдиного податку вимог обрання видів діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕД є дата внесення до Реєстру платників єдиного податку видів господарської діяльності.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Як ЮО заповнюються графи 7 – 12 додатка до податкової декларації платника ЄП третьої групи (юридичні особи), якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:                              У додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток.                              Зокрема, у графах 7 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) (для земельної ділянки, НГО якої проведена) у графі 11 або 12 (для земельної ділянки НГО якої не проведена) – розраховується за формулами відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 та п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 ст. прим. 1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Якщо за розрахунком платника сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією), за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена. Повна:                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                              Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.                              Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:                              для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);                              для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку                              та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.                              Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).                              Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.                              У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.                              Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:                              у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;                              у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:                              графа 11= графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.                              Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Як ЮО заповнюються графи 7 – 12 додатка 3 до податкової декларації платника ЄП четвертої групи, якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:                              У додатку 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток.                              Зокрема, у графах 7 – 10 Додатка 3 зазначається наступна інформація:                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) (для земельної ділянки, НГО якої проведена) у графі 11 або 12 (для земельної ділянки НГО якої не проведена) – розраховується за формулами відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 та п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Якщо за розрахунком платника сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 3 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією), за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена. Повна:                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                              Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.                              Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:                              для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);                              для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку                              та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.                              Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).                              Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.                              В Додатку 3 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 3 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 3 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.                              Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка 3 зазначається наступна інформація:                              у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;                              у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 3 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 –для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.                              Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка 3 мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.