База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями - платниками єдиного внеску додатків Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 у складі Розрахунку?

Чинна публікація

Коротка:                     Пенсійний фонд України.                    Повна:                     Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).                     Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).                     Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розд. V Закону № 2464).                     Державний реєстр складається з Реєстру страхувальників і Реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розд. V Закону № 2464).                     Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).                     Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).                     Слід зазначити, що Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).                     Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).                     Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).                     Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.                     Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.                     Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12 прим. 1, 14 прим. 1 здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєктів змін, затверджених наказами Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (від 15.12.2020 № 773, від 04.07.2022 № 189, від 02.03.2023 № 113, від 26.12.2023 № 720, від 10.09.2024 № 435, від 24.01.2025 № 39) в частині формування та наповнення додатків до Розрахунку, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.

111. Плата за землю

Які документи та в які строки подаються ФО до контролюючого органу для отримання пільги щодо сплати земельного податку?

Чинна публікація

Коротка:               Якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.               Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.               Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.               Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.               Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.               Документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.                         Детальніше у повній відповіді. Повна:               Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).               Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.               Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:               особи з інвалідністю першої і другої групи;               фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;               пенсіонери (за віком);               ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551);               фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.               Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:               - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;               - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;               - для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;               - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;               - для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.               Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).               Подавати заяви про надання пільги по земельному податку фізичні особи можуть із врахуванням терміну давності, визначеним ст. 102 та абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.               При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.               У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Отже, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.               Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.               Одночасно повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.               Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).               Документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

111. Плата за землю

Як нараховуються суми земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належні до сплати ФО (громадянам)?

Чинна публікація

Коротка:               Нарахування фізичним особам (громадянам) сум земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних, зазначених у п. 286.1 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 з урахуванням п. 286.5 ст. 286 та особливостей, визначених у підпунктах 69.14 і 69.42 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.               Контролюючі органи надсилають фізичним особам податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати, разом із детальним розрахунком суми.               Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.                         Детальніше у повній відповіді. Повна:               Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).               Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).               Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:               а) дані державного земельного кадастру;               б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;               в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);               г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);               ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);               д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);               е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.               У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.               Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.               У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.               Абзацами першим – шостим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.               Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.               У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.               У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.               Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).               У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).               У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).               Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.               У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.               Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.               Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.               При цьому абзацами першим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.               Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.               Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.               Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.               Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.               Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).               Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.               У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.               У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).               Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).               Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.               Отже, нарахування фізичним особам (громадянам) сум земельного податку і орендної плати проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних, зазначених у п. 286.1 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 з урахуванням п. 286.5 ст. 286 та особливостей, визначених підпунктами 69.14 і 69.42 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.               Земельний податок і орендна плата фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

103. Податок на доходи фізичних осіб

За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку (в т. ч. за періоди до набрання чинності наказом Мінфіну від 24.01.2025 № 39)?

Чинна публікація

Коротка:                                                  За формою, що діє на день подання такого Розрахунку.                                                  Уточнюючий розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.                                                  Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.                                                  Такий розрахунок не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.                                                        Детальніше у повній відповіді. Повна:                                                  Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025, далі – Наказ № 39) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).                                                  Пунктом 3 Наказу № 39 встановлено, що Розрахунок за формою в редакції Наказу № 39 подається перший раз за січень 2025 року.                                                  До 10 лютого 2025 року Розрахунок за звітний (податковий) період за IV квартал 2024 року подається за формою, затвердженою Наказом № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113).                                                  Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.                                                  Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.                                                  Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).                                                  Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:                                                  I квартал:                                                  1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);                                                  II квартал:                                                  1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);                                                  III квартал:                                                  1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);                                                  IV квартал:                                                  1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).                                                  Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:                                                  для податкових агентів:                                                  I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;                                                  для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.                                                       Згідно з п. 3 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.                                                  На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.                                                  Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.                                                  Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 7 розд. V Порядку).                                                  Відповідно до п. 11 розд. V Порядку коригування показників додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:                                                  1) у розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору»:                                                  для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;                                                  для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;                                                  для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;                                                  2) у розд. II «Зведені дані про оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею»:     у рядках «Оподаткування процентів – виключення» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» – для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи помилкового рядка;                                                  у рядках «Оподаткування процентів» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» – відобразити правильну інформацію;                                                  у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується. При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію;                                                  3) у розд. ІІІ «Розгорнута інформація про бюджетні гранти»:                                                  для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 11 указати «1» – на виключення рядка;                                                  для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 11 указати «0» – на введення рядка;                                                  для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 11 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;                                                  4) коригування реквізитів рядка 032 «Код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, за Кодифікатором адміністративно територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.01.2024 № 48) (КАТОТТГ)» (далі – рядок 032) здійснюється шляхом подання окремих Розрахунків з виключення показників додатка 4ДФ попередньо поданого (прийнятого) Розрахунку та поданням Розрахунку на включення з правильними реквізитами рядка 032 в порядку, визначеному підпунктами 1 – 3 п. 11 розд. V Порядку.

101. Податок на додану вартість

Яким чином виправити помилку, допущену у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Чинна публікація

Коротка:               З метою її виправлення платник податку:                1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;               2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.          Повна:               Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.               Крім того, пунктом 208.2 ст. 208 ПКУ встановлено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.               Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.               Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.               Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.               З метою виправлення помилки платник податку:               1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;               2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.               Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ.               При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.               Штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірі визначеному у п. 90 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

135. Загальні питання

Які послуги надаються Контакт-центром ДПС та який порядок їх отримання платниками податків?

Чинна публікація

Коротка:                         Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:                         інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;                         інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;                         інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;                         персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.                         Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів. Повна:                         Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам:                         інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;                         інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;                         інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;                         персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.                         Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).                         Також Контакт-центр приймає:                         звернення заявників на сервіс «Пульс»;                         усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;                         запити на інформацію відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями;                         повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.                         Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.

126. Військовий збір

За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Чинна публікація

Коротка:                                                                                11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);                                                                                11011600 – Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).                                                                                Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);                                                                                11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи) ;                                                                                11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;                                                                                11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Повна:                                                                                Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:                                                                                11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);                                                                                11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).                                                                                Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);                                                                                11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);                                                                                11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».                                                                                Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:                                                                                11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

101. Податок на додану вартість

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

Чинна публікація

Коротка:                     У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:                     постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;                покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.                У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:                постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;                покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення;                покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.                Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.                Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.                Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.                Повна:                Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).                Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.                Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:                а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;                б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.                Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.                Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:                а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;                б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.                Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.                Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.                Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.                Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.                У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.                При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.                Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:                постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;                покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.                У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:                постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;                покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення.                покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.                Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.                Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.                Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Який термін подання з 01.01.2026 податковими агентами Розрахунку?

Чинна публікація

Коротка:               Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у терміни:               фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;               інші податкові агенти, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Повна:               Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:               для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;               для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.               Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

135. Загальні питання

До якого органу ДПС може звернутись платник податків, якщо він вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата)?

Чинна публікація

Коротка:          До органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку. Повна:          Платник податків має можливість надіслати запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС за формою F/J1300208 (далі – Запит ) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.          Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) Запит для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.          З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.          Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником, зокрема, в електронній формі у приватній частині електронного кабінету або з використанням інших засобів електронного зв’язку не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.          Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.          Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.          Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

135. Загальні питання

Яким чином ФО внести зміни до відомостей про об’єкти оподаткування у випадку відображення недостовірної інформації у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету?

Чинна публікація

Коротка:               Фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки даних, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Повна:               Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків.               Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:               об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;               розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;               права на користування пільгою із сплати податку;               розміру ставки податку;               нарахованої суми податку.               У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).               Підпунктом 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, зокрема, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.               Відповідно до абзацу першого п. 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів (далі – нерухоме майно), із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера та коду адміністративно-територіальної одиниці, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.               Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).               Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (далі – Закон № 1952) до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.               Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.               Частиною першою ст. 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:               громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;               нотаріус;               державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.               Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (п. 2 частини першої ст. 6 Закону № 1952).               Отже, фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.

135. Загальні питання

Де розміщено інформацію щодо адрес, контактних телефонів, режиму роботи центрів обслуговування платників та територіальних органів ДПС?

Чинна публікація

Коротка та повна відовіді ідентичні:                Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:                     у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);                на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).                Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.                Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

135. Загальні питання

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Чинна публікація

Коротка:                В Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Електронному кабінеті.               Повна:                Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).                Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Чинна публікація

Коротка:               Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.               Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.           Повна:               Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:               об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;               розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;               права на користування пільгою із сплати податку;               розміру ставки податку;               нарахованої суми податку.               У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).               Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.               Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

111. Плата за землю

До якого контролюючого органу мають право звернутися ФО (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю?

Чинна публікація

Коротка:                                   Для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок. Повна:                                   Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.                                   Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:                                   розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;                                   права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;                                   розміру ставки земельного податку;                                   нарахованої суми плати за землю.                                   У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).                                   Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).                                   Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.                                   Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

116. Облік платників податків

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Чинна публікація

Коротка:                                        Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822)) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):                                        до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);                                        у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.                                        Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.                                        Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:                                        витяг з реєстру територіальної громади;                                        паспорт, виготовлений у формі книжечки;                                        тимчасове посвідчення громадянина України.                                        Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.                                        Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.                                        Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:                                              за допомогою Електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua);                                         громадяни України можуть подати таку заяву:                                        через мобільний застосунок «Дія» (мобільний додаток Порталу Дія);                                        засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (після технічної реалізації такої можливості). Інформацію про запровадження цих можливостей буде розміщено пізніше;                                        громадянам України, які перебувають за межами України – засобами системи «е-Консул».                                        За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.                                        За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Повна:                                        Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).                                        Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).                                        Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).                                        Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).                                        При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).                                        Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:                                        витяг з реєстру територіальної громади;                                        паспорт, виготовлений у формі книжечки;                                        тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).                                        Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).                                        Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).                                        Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:                                        за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» – з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС;                                        громадяни України можуть подати таку заяву:                                        через мобільний застосунок «Дія» – з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 «Деякі питання оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822);                                        засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (після технічної реалізації такої можливості). Інформацію про запровадження цих можливостей буде розміщено пізніше;                                        громадяни України, які перебувають за межами України – засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447 (п. 6 розд. ХІV Положення № 822).                                        За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до цього Положення), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 7 розд.VII Положення № 822).                                        За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку № 1806.

111. Плата за землю

Хто є платниками земельного податку?

Чинна публікація

Коротка:         власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);         землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.     Повна:         Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це  обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.         Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).         Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).         Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:         на праві постійного користування;         на умовах оренди.         Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:         власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);         землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

135. Загальні питання

Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДПС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового законодавства та єдиного внеску?

Чинна публікація

Коротка:         Ні, Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.         Повна:         Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.         Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).         Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:         в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;         у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.         Слід зазначити, що Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.         Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.

111. Плата за землю

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ФО?

Чинна публікація

Коротка:               Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України.                         Детальніше у повній відповіді. Повна:               Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).               Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:               особи з інвалідністю першої і другої групи;               фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;               пенсіонери (за віком);               ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;               фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.               Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:               для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;               для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;               для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;               для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;               для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.               Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).               Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.               У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.               Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.               У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.               Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Чинна публікація

Коротка:         Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.         Повна:         Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:         а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;         б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;         в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.         Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:         а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.         Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.         Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної  чи  юридичної особи – платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300 кв.  метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).         Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).         Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.         Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.         Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.