Запит надіслано
ПитанняДіяло до 01.08.2024 Чи може платник податку на прибуток (у т. ч. який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ), застосовувати прискорену амортизацію відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для ОЗ, який був у використанні (вживаний), але є новим для такого платника, оскільки не був відображений у складі його ОЗ раніше, та які первинні документи підтверджують вимогу щодо невикористання ОЗ?
ВідповідьДіяла до 01.08.2024
    Коротка:
          Ні, не може застосовувати прискорену амортизацію.
              Щодо визначення первинних бухгалтерських документів слід звертатись до Міністерства фінансів України.     
         Повна:
          Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
          Зокрема, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу (абзац восьмий п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
          Згідно з п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
          четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
          третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.
          Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
          Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
          введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
          не були у використанні.
          При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
          У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
          збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
          зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
          При застосуванні положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
          Отже, з ціллю нарахування прискореної амортизації згідно з п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ основними засобами, що не були у використанні, слід вважати нові основні засоби платника податків, які не були вживані і не відображались в бухгалтерському обліку у складі основних засобів раніше.
          Для основного засобу, що був придбаний платником податку після 01.01.2020, але вже був раніше у використанні (тобто вживаний), прискорена амортизація у податковому обліку не застосовується.
          При цьому п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовується для визначення мінімально допустимих строків нарахування амортизації основних засобів та методів її нарахування при нарахуванні амортизації у податковому обліку відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ та відповідно не застосовується платниками податку на прибуток, які прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
          Що стосується підтвердження первинними бухгалтерськими документами факту невикористання основних засобів, то регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
          Тому, для визначення первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти невикористання основних засобів з ціллю застосування податкової амортизації відповідно до вимог п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. XX «Перехідних положень» ПКУ, слід звертатись до Міністерства фінансів України.
         Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з внесенням змін до пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI підпунктом 2 пункту 26 розділу І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді