База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи зобов’язана ФОП – платник ЄП другої або третьої групи подавати додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП – ФОП за 2022 та 2023 роки, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, розташовані на територіях, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією?

ВідповідьКоротка:
                        Так, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, використовувалися у підприємницькій діяльності, повинна подавати додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація):
                        за 2022 рік з визначенням загального мінімального податкового зобов’язання за січень – лютий 2022 року – якщо категорія сільськогосподарських угідь, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 309), розташована на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України;
                        за 2022 рік з визначенням загального мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік – якщо категорія сільськогосподарських угідь, відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, розташована на територіях можливих бойових дій;
                        за 2023 рік з визначенням загального мінімального податкового зобов’язання за період 2023 року, на який не поширюється норма п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ненарахування плати за землю.
                        При цьому, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, не використовувалися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої або третьої групи у своїй підприємницькій діяльності, то Додаток 2 у складі Декларації не подається.
Повна:
                        Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
                        Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
                        Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
                        Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
                        Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку 2 до річної Декларації (далі – Додаток 2).
                        Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
                        Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
                        Так, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
                        за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
                        з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
                        Сума мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
                        Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
                        Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
                        Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 309).
                        Поряд з цим, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
                        Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
                        Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
                        Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка має у власності (оренді) як фізична особа земельні ділянки, віднесені до категорії сільськогосподарських угідь, відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309:
                        що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України – визначає загальне мінімальне податкове зобов’язання за січень – лютий 2022 року за такі земельні ділянки, якщо вони використовувалися у підприємницькій діяльності, та подає Додаток 2 у складі Декларації за 2022 рік;
                        що розташовані на територіях можливих бойових дій – визначає загальне мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік за такі земельні ділянки, якщо вони використовувалися у підприємницькій діяльності, та подає Додаток 2 у складі Декларації за 2022 рік.
                        За період 2023 року, на який не поширюється норма п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю, визначається загальне мінімальне податкове зобов’язання, яке відображається у Додатку до Декларації за 2023 рік, якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувалися у підприємницькій діяльності.
                        При цьому, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, не використовувалися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої або третьої групи у своїй підприємницькій діяльності, то Додаток 2 у складі Декларації не подається.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: