База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняДіяло до 23.05.2020 Як в податковому обліку з ПДВ відобразити недостачу/викрадення ТМЦ/ нематеріальних активів, якщо сума компенсації відшкодовується винною особою або її не встановлено?

ВідповідьДіяла до 23.05.2020 Коротка:
     Кошти, що надходять платнику ПДВ як компенсація винною особою нестачі товарно-матеріальних цінностей або як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюється як компенсація вартості таких товарно-матеріальних цінностей або майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
     Якщо особу, винну у нестачі, пошкодженні, знищенні або викрадені майна, не встановлено, та відповідно відшкодування збитків винною особою не відбувається, то платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі товарно-матеріальні цінності або майно не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку.
Повна:
     Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями (далі – ГКУ).
     Відповідно до ст.ст. 224-226 ГКУ учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
     При цьому учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, – зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
     Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
     До складу збитків, що підлягають відшкодуванню винною особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
     вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
     додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
     неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
     матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
     Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
     Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
     При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
     товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
     газу, який постачається для потреб населення.
     До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
     Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
     З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
     придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
     придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
     Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ як компенсація винною особою нестачі товарно-матеріальних цінностей або як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюється як компенсація вартості таких товарно-матеріальних цінностей або майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.
     Якщо особу, винну у нестачі, пошкодженні, знищенні або викрадені майна, не встановлено та відповідно відшкодування збитків винною особою не відбувається, то платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі товарно-матеріальні цінності або майно не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку.
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: