Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?

Відповідь Коротка:
     Платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Повна:
     Відповідно до абзаців дев’ятого – десятого п. 2 розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601):
     платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.

Які СГ відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Які СГ відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?

Відповідь Коротка:
         Торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
     Повна:
         Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
         На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
         Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Що означають терміни проїзні електронний квиток та квиток?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Що означають терміни проїзні електронний квиток та квиток?

Відповідь Коротка:
     Електронний квиток – електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг.
     Квиток – проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг.
Повна:
     Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (у редакції Закону України від 05 червня 2024 року № 3778-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті») (далі – Закон № 2344) електронний квиток – електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг.
     Квиток – проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг.
     Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує, зокрема:
     затвердження форми, обов’язкових реквізитів та відомостей, які повинні міститися у квитку та електронному квитку;
     затвердження технічних вимог до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що мають забезпечувати інтероперабельність засобів реєстрації електронних квитків, які надають право на одержання транспортних послуг пільговим категоріям громадян.

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Відповідь Коротка:
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг.
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
     Водночас, керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148).
     Пунктами 48, 49 розд. V Положення № 148 встановлені строки та спосіб здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.
     Поряд з тим, відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача (абзац другий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг (абзац третій п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (абзац четвертий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Згідно з п. 51 розд. V Положення № 148 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.
     Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси (п. 52 розд. V Положення № 148).
     Водночас, п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.

Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?

Відповідь Коротка:
        Так, може переглянути у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).
    Повна:
        Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
        Згідно з п. 55 глави V Положення № 148 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.

В які строки СГ (торговці) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання В які строки СГ (торговці) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно?

Відповідь Коротка:
     У такі строки:
     – з 01 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб;
     – з 01 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
     – з 01 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб.
     Для торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, такий строк встановлено через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Повна:
     Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, у такі строки:
     1) з 01 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     2) з 01 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     3) з 01 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     4) через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
     Разом з тим встановлено, що вимоги п. 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (п. 2 Постанови № 894).

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (12.06.2026)