Актуальні запитання - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Як ЮО заповнюється розд. І і ІІ додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до звітної та загальної податкової декларації платника ЄП четвертої групи, якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними контролюючими органами?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Питання Як ЮО заповнюється розд. І і ІІ додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до звітної та загальної податкової декларації платника ЄП четвертої групи, якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними контролюючими органами?

Відповідь Коротка:
              Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) є невід’ємною частиною податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) та подається юридичною особою як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.
              Показники розд. І і ІІ Додатка 3 до Декларації заповнюються з урахуванням приміток.

              Детальніше у повній відповіді.
         Повна:
              Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
              Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:
              загальну Декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
              звітну Декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
              розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
              відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
              Поряд з цим відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
              Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
              Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.
              Для юридичних осіб при поданні загальної, загальної нової або уточнюючої загальної Декларації у рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються одночасно дві відмітки:
         «Загальна» та «Звітна»/«Загальна нова» та «Звітна нова» – при поданні загальної/загальної нової Декларації (примітка 2 до Декларації).
              До рядка 4 графи 7 «Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації переноситься позитивне значення рядка 4 графи 3 «Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розд. ІІ Додатка 3.
              Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
              Сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
              Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ) .
              При поданні звітних Декларацій до контролюючих органів, які обслуговують територіальні громади де розташовані земельні ділянки, складається Додаток 3 до звітної Декларації щодо тих земельних ділянок по яким у платника виникає обов’язок визначати загальне мінімальне податкового зобов’язання, та які розташовані на територіях відповідних територіальних громад, які обслуговує контролюючий орган до якого подається звітна Декларація.
              При цьому показники граф 2 – 10, 12 рядків 1.1 – 1.4 розд. І звітної Декларації заповнюються окремо щодо кожної такої земельної ділянки.
              У графах 3, 4 ,7, 9 – 12 рядка 2 розд. І Додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. І цього Додатка 3.
              Показники граф 2 – 10, 12 рядків 1.1 – 1.4 розд. І Додатка 3 до загальної Декларації заповнюються щодо всіх земельних ділянок, по яких у юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи виникає обов’язок визначати загальне мінімальне податкового зобов’язання (по всіх територіальних громадах).
              У графах 3,4 ,7, 9 – 12 рядка 2 розд. І Додатка 3 до загальної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. І цього Додатка 3.
              Показники граф рядка 2 розд. І Додатка 3 до загальної Декларації відповідають сумі відповідних граф рядка 2 розд І Додатків 3 до звітних Декларацій.
              Показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5 – 02.10 розд. ІІ Додатка 3 до загальної Декларації заповнюються щодо сум сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року в цілому по підприємству в гривнях з двома десятковими знаками, з урахуванням приміток.
              У розділі ІІ Додатка 3 до загальної Декларації: зазначається:
              у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 11 рядка 2 розд. І Додатка 3;
              у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 12 розд. І Додатка 3;
              у рядку 04 «Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» – (+/-) значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (показник рядка 01 – показник рядка 02 – показник рядка 03 розд. ІІ Додатка 3). При цьому позитивне значення переноситься до рядка 4 Розрахункової частини загальної Декларації.
              Показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5 – 02.10, 04 розд. ІІ Додатка 3 до звітних Декларацій заповнюються на підставі показників відповідних рядків у Додатку 3 до загальної Декларації пропорційно частці земельних ділянок, зазначених у Додатку 3 до звітних Декларацій (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд. І Додатка 3 до звітної Декларації), розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд І Додатка 3 до загальної Декларації). Позитивне значення рядка 04 розд. ІІ Додатка 3 до звітної Декларації переноситься до рядка 4 Розрахункової частини звітної Декларації.
              У розділі ІІ Додатка 3 до звітної Декларації зазначається:
              у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 11 рядка 2 розд. І Додатка 3;
              у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 12 розд. І Додатка 3.

У складі якої податкової декларації платника ЄП четвертої групи (загальної чи звітної) та до якого контролюючого органу подається ЮО Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік»?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Питання У складі якої податкової декларації платника ЄП четвертої групи (загальної чи звітної) та до якого контролюючого органу подається ЮО Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік»?

Відповідь Коротка:
                   Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» юридичною особою подається у складі:
               загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «01» ( загальна) та тип «04» (звітна) – до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку);
               звітної(их) Декларації(ій) з зазначенням в рядку 1 загальної частини відмітки типу «04» (звітна) – до контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок).
              Повна:
               Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
               загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
               звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
               розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
               відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
               Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
               Для юридичних осіб при поданні загальної, загальної нової або уточнюючої загальної Декларації у рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються одночасно дві відмітки: «Загальна» та «Звітна»/»Загальна нова» та «Звітна нова» – при поданні загальної/загальної нової Декларації » (примітка 2 до Декларації).
               Згідно з приміткою 3 до Додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) до Декларації Додаток 3 є невід’ємною частиною Декларації. Номер зазначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних додатків (до Декларації: загальної, загальної нової, уточнюючої загальної, звітної, звітної нової, уточнюючої).
               Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати Додаток 3 у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
               Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. (далі – Позитивне значення). Сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
               Оскільки відповідно до вимог п.п. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи передбачено подання як загальної так і звітної Декларації та Додаток 3 є невід’ємною частиною таких Декларацій, то Додаток 3 подається у складі:
               загальної Декларації з зазначенням в рядку 1 загальної частини одночасно двох відміток: тип «01» ( загальна) та тип «04» (звітна) – до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку);
               звітної(их) Декларації(ій) з зазначенням в рядку 1 загальної частини відмітки типу «04» (звітна) – до контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок).
               При цьому, якщо юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи звітні Декларації подаються до різних контролюючих органів, то в Додатку 3, який подається в складі такої Декларації відображається розподілена платником податків сума Позитивного значення пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, а в загальній Декларації, яка подається за основним місцем обліку платника – вся сума Позитивного забезпечення.

Який код УКТ ЗЕД зазначається при складанні акцизних накладних під час ввезення скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) та який механізм зміни такого коду УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 в т.ч. для раніше ввезеного або придбаного скрапленого газу?

Категорія 114. Акцизний податок

Питання Який код УКТ ЗЕД зазначається при складанні акцизних накладних під час ввезення скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) та який механізм зміни такого коду УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 в т.ч. для раніше ввезеного або придбаного скрапленого газу?

Відповідь Коротка:
                        При складанні акцизних накладних під час ввезення на митну територію України скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10) для розподілу такого скрапленого газу між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, платником зазначаються окремі коди товарної підкатегорії такого скрапленого газу згідно з УКТ ЗЕД.
                         Для забезпечення обліку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового скрапленого газу за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД шляхом подання заявки на поповнення (коригування) обсягів пального (далі – Заявка) з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».
                        Аналогічна Заявка також подається для зміни окремих кодів УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 раніше ввезеного, придбаного або такого, що обліковується на акцизному складі/акцизному складі платника скрапленого газу.
Повна:
                        Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку, зокрема, при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
                        Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» встановлено що в митній декларації зазначається код товару за УКТ ЗЕД, затверджений Митним тарифом України.
                        Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового до системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
                        Отже, в акцизних накладних, складених для розподілу ввезеного на митну територію України скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10) між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, платником зазначаються окремі коди товарної підкатегорії такого скрапленого газу згідно з УКТ ЗЕД.
                        Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, що для цілей ст.ст. 230 – 233 ПКУ скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°C, при цьому зазначена норма не поширюється на Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про митний тариф України».
                        Тому для забезпечення обліку в СЕАРП та СЕ скрапленого газу за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД шляхом подання заявки на поповнення (коригування) обсягів пального (далі – Заявка) з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».
                        Порядок складання та заповнення Заявки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Порядок № 729).
                        Відповідно до п. 18 розд. VI Порядку № 729 у Заявках, в яких відмітку «Х» поставлено у полях «Поповнення (коригування) обсягів пального» та «основна»:
                        додатне значення обсягу пального (зі знаком «+») зазначається в першому рядку таблиці;
                        від’ємне значення обсягу пального (зі знаком «–») зазначається у будь-якому іншому рядку, крім першого (за потреби).
                        У разі переведення обсягів скрапленого газу за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 на умовний код 2711 00 00 00 у Заявці зазначається:
                        у першому рядку:
                        – в графі «Код товару згідно з УКТ ЗЕД/умовний код – для скрапленого газу» – 2711 00 00 00;
                        – в графі «Обсяг реалізованого пального (–) (+)» – додатне значення (зі знаком «+») обсягу скрапленого газу;
                        у другому рядку:
                        – в графі «Код товару згідно з УКТ ЗЕД/умовний код – для скрапленого газу» – код товару за УКТ ЗЕД;
                        – в графі «Обсяг реалізованого пального (–) (+)» – від’ємне значення (зі знаком «–») обсягу скрапленого газу в межах наявного ліміту.
                        При цьому обсяги у першому та другому рядку повинні співпадати.
                        Аналогічна Заявка також подається для зміни окремих кодів УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 раніше ввезеного, придбаного або такого, що обліковується на акцизному складі/акцизному складі платника скрапленого газу.

У якому звітному періоді покупець може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, постачальником складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації, реєстрацію якого в ЄРПН було зупинено?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання У якому звітному періоді покупець може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, постачальником складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації, реєстрацію якого в ЄРПН було зупинено?

Відповідь Коротка:
     Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або 199.1 ст.199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покупець може скласти у звітному періоді, у якому ним зменшено (у тому числі на підставі бухгалтерської довідки) суми ПДВ, що були віднесені до податкового кредиту при придбанні з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або часткового використання в неоподатковуваних операціях.
     У разі своєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник має право зменшити податкові зобов’язання, нараховані згідно з п. 198.5 ст. 198 або 199.1 ст.199 ПКУ, у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) того звітного (податкового) періоду, у якому складено такий розрахунок коригування, а у разі його несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у декларації того звітного (податкового) періоду, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.
Повна:
     Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних операціях.
     Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
     Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
     Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
     Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
     а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
     б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
     Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
     Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
     Таким чином, якщо виникли підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ для зменшення податкового кредиту, але реєстрацію відповідного розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг, зупинено, то платник податку – покупець повинен у звітному (податковому) періоді, протягом якого був проведений такий перерахунок, самостійно зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.
     Водночас, у податковому періоді, у якому за результатами проведеного перерахунку зменшено (у тому числі на підставі бухгалтерської довідки) суми ПДВ, що були віднесені до податкового кредиту при придбанні з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або часткового використання в неоподатковуваних операціях, платник податку може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
     При цьому, у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку має право зменшити суму податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) того звітного (податкового) періоду, у якому складено розрахунок коригування, а у разі його несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у декларації того звітного (податкового) періоду, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

За який період визначається у поточному році дохід ФОП – платника ЄП першої – третьої груп (крім е-резидента) з метою перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо перехід на спрощену систему оподаткування відбувся в середині року?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Питання За який період визначається у поточному році дохід ФОП – платника ЄП першої – третьої груп (крім е-резидента) з метою перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо перехід на спрощену систему оподаткування відбувся в середині року?

Відповідь Коротка:
                    З моменту перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).
               Повна:
               Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на такі групи платників єдиного податку:
               1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
               2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
               не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
               обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
               Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
               3) третя група – фізичні особи – підприємці які не використовують, працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
               Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).
               Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
               Тобто, якщо фізична особа – підприємець здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня або 01 липня, або 01 жовтня поточного року, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає дохід у поточному році отриманий з моменту перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).
               Водночас, відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
               При цьому податкова декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається платниками податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятими особами – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
               Крім того, згідно з підпунктами 1 – 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
               у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
               у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
               у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Які дії СГ, який отримав новий КЕП та подав Повідомлення на касира за ф. № 5-ПРРО, якщо при роботі в програмному рішенні «ПРРО від ДПС» надходить повідомлення «Виникла помилка при збереженні КЕП»?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Які дії СГ, який отримав новий КЕП та подав Повідомлення на касира за ф. № 5-ПРРО, якщо при роботі в програмному рішенні «ПРРО від ДПС» надходить повідомлення «Виникла помилка при збереженні КЕП»?

Відповідь Коротка:
               В програмному рішенні «ПРРО від ДПС» (далі – «ПРРО від ДПС»), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Виникла помилка при збереженні КЕП» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій. При цьому, «ПРРО від ДПС» використовує секретний ключ і сертифікат кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) виключно з каталогу, до якого користувачу необхідно їх розмістити. У разі виникнення у суб’єкта господарювання ситуації, наведеної у запитанні, йому необхідно перевірити наявність увімкнених всіх дозволів для програмного забезпечення додатків «ПРРО від ДПС».
         Повна:
          В програмному рішенні «ПРРО від ДПС» (далі – «ПРРО від ДПС»), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Виникла помилка при збереженні КЕП» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій.
          При цьому, «ПРРО від ДПС» використовує секретний ключ і сертифікат кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) виключно з каталогу, до якого користувачу необхідно їх розмістити.
          У разі виникнення у суб’єкта господарювання, який отримав новий КЕП та подав Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5-ПРРО (J/F1391802), зазначених помилок, такому суб’єкту господарювання необхідно перевірити наявність увімкнених всіх дозволів для програмного забезпечення додатків «ПРРО від ДПС».

Який код УКТ ЗЕД зазначається у декларації з акцизного податку (далі – Декларація) для скрапленого газу – умовний чи за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, в т.ч. якщо таке пальне було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД та як відображаються в Декларації заявки на поповнення (коригування) обсягів пального подані для переведення скрапленого газу на умовний код?

Категорія 114. Акцизний податок

Питання Який код УКТ ЗЕД зазначається у декларації з акцизного податку (далі – Декларація) для скрапленого газу – умовний чи за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, в т.ч. якщо таке пальне було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД та як відображаються в Декларації заявки на поповнення (коригування) обсягів пального подані для переведення скрапленого газу на умовний код?

Відповідь Коротка:
         Для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) у графах «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідних додатків до декларації з акцизного податку (далі – Декларація) зазначається умовний код товару 2711 00 00 00.
          Для зміни окремих кодів УКТ ЗЕД на умовний код 2711 00 00 00 раніше ввезеного, придбаного або такого, що обліковується на акцизному складі скрапленого газу платником подається заявка на поповнення (коригування) обсягів пального з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».
         Така зміна коду товарної підкатегорії пального може бути відображена платником у Додатку 1 прим. 1 до Декларації шляхом відображення руху пального за кожним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД як з від’ємним значенням («–») так і з позитивним значенням за всіма необхідними графами.
Повна:
         Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що для цілей ст.ст. 230 – 233 ПКУ скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°C, при цьому зазначена норма не поширюється на Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».
         Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
         Відповідно до вимог розд. V Порядку № 14 для скрапленого газу (пропан або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, які відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° C, у графах «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідних додатків до Декларації зазначається умовний код товару 2711 00 00 00.
         У разі, якщо скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД для забезпечення його обліку за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД шляхом подання заявки на поповнення (коригування) обсягів пального з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».
         Формою додатка 1 прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» до Декларації (далі – Додаток 1 прим. 1 до Декларації) передбачено зазначення залишків пального на початок звітного періоду шляхом перенесення його значення із попередньої звітності.
         При цьому у разі зміни кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД платник податку при заповненні Додатка 1 прим. 1 до Декларації відображає рух пального за кожним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.
         При одночасному зменшенні обсягів за окремим кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД та збільшенні по умовному коду 2711 00 00 00 в Додатку 1 прим. 1 до Декларації відображається рух пального за кожним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД як з від’ємним значенням («–») так і з позитивним значенням за всіма необхідними графами.
         Отже, для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном) у графах «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідних додатків до Декларації зазначається умовний код товару 2711 00 00 00.
         У разі, якщо скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) було придбано (ввезено) за окремими кодами товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД для забезпечення його обліку за умовним кодом, а не кодом товарної підкатегорії, необхідно змінити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД шляхом подання Заявки з відміткою «Поповнення (коригування) обсягів пального».
         Така зміна коду товарної підкатегорії пального може бути відображена платником у Додатку 1 прим.1 до Декларації шляхом відображення руху пального за кожним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД як з від’ємним значенням («–») так і з позитивним значенням за всіма необхідними графами.

Чи подається ФОП – платниками ЄП першої та другої груп заява про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни розміру фіксованої ставки ЄП, якщо такі зміни відбуваються на підставі рішення сільської, селищної або міської ради?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Питання Чи подається ФОП – платниками ЄП першої та другої груп заява про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни розміру фіксованої ставки ЄП, якщо такі зміни відбуваються на підставі рішення сільської, селищної або міської ради?

Відповідь Коротка:
         Ні.
    Повна:
         Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
        Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
        У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
        Згідно з п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
        Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
        Крім того, нормами ПКУ для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі:
        самостійного переходу на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298. 1 ст. 298 ПКУ);
        у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності (п. 298.5 ст. 298 ПКУ);
        у випадках, передбачених п. 293.8 ст. 293 та п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
        Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
        Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
        Таким чином, нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

Чи застосовуються СГ РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи застосовуються СГ РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу?

Відповідь Коротка:
            Ні.
    Повна:
        Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Яким нормативно – правовим актом необхідно керуватись СГ для визначення належності його податкової адреси до тимчасово окупованої російською федерацією території України, території, на якій ведуться бойові дії, з метою перереєстрації на іншу територію України?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Яким нормативно – правовим актом необхідно керуватись СГ для визначення належності його податкової адреси до тимчасово окупованої російською федерацією території України, території, на якій ведуться бойові дії, з метою перереєстрації на іншу територію України?

Відповідь Коротка:
                   Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Повна:
                   Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
                   Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
                   Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
                   Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
                   Зміна контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування визначена нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588).
                   Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована російською федерацією з 20 лютого 2014 року територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окуповані з 07 січня 2014 року території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, які визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована з 20 лютого 2014 року територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окуповані території з 07 січня 2014 року, що входять до складу Донецької та Луганської областей». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (абз. 2 п. 1.5 Порядку № 1588).
                   Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
                   06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), згідно з яким перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
                   Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі – Постанова № 1364) визначається орган виконавчої влади, якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), складові Переліку територій (зокрема, тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону № 1207), вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма Переліку територій (п. 1 постанови № 1364).
                   Таким чином, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
                   У зв’язку з цим Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 зі змінами (далі – Перелік територій № 309), може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.
                   Враховуючи викладене, суб’єкту господарювання для визначення належності його податкової адреси до тимчасово окупованої російською федерацією території України, території, на якій ведуться бойові дії, з метою перереєстрації на іншу території України необхідно керуватися Переліком територій № 309.

Чи подає ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався?

Категорія 105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Питання Чи подає ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався?

Відповідь Коротка:
     Якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався, то обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.
Повна:
     Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
     Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи, подають Декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
     Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143). Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатка (п. 2 розд. II Інструкції).
     Разом з тим, п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
     Отже, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду не отримувався дохід від такої діяльності, то обов’язку подання Декларації, у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.

Чи повинен платник ПДВ при здійсненні операцій з придбання у нерезидента програмної продукції (в тому числі за ліцензійним договором) скласти податкову накладну та яким чином такі операції відображаються у податковій звітності з ПДВ?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Чи повинен платник ПДВ при здійсненні операцій з придбання у нерезидента програмної продукції (в тому числі за ліцензійним договором) скласти податкову накладну та яким чином такі операції відображаються у податковій звітності з ПДВ?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
Надання відповіді на питання потребує наявності достатньої інформації для ідентифікації здійснюваної платником операції, а тому пропонуємо звернутись до контролюючого органу із запитом на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом характеру здійснюваних операцій.

Де можна отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для скасування, блокування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа?

Категорія 301. Електронні довірчі послуги

Питання Де можна отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для скасування, блокування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
Отримати форму заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України за посиланням: Головна/«Скасування, блокування та поновлення сертифікатів» (https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya).
Для завантаження заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа необхідно обрати вкладку з відповідною дією: «Скасування», «Блокування» або «Поновлення».

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Категорія 131. Трансфертне ціноутворення

Питання Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Відповідь Коротка:
         Так, застосовується відповідно до пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 Податкового кодексу України.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
         Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
         Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.
         Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
         Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
         Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
         Згідно з п. 120.6 ст. 120 ПКУ несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
         Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
         При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.     Таким чином при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Як проводиться спеціальна перевірка стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком?

Категорія 130. Перевірки

Питання Як проводиться спеціальна перевірка стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком?

Відповідь Коротка:
         З метою отримання роз’яснень щодо зазначеного питання доцільно звернутись до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Повна:
         Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 56 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство), проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
         Частиною третьою ст. 56 Закону № 1700 визначено, що спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій ст. 56, зокрема щодо:
         1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
         2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов’язані з корупцією правопорушення;
         3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
         4) наявності в особи корпоративних прав;
         5) стану здоров’я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
         6) відношення особи до виконання військового обов’язку;
         7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
         8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади».
         Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п’яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки (абзац перший частини першої ст. 57 Закону № 1700).
         Після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій ст. 56 Закону № 1700, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України (частина третя ст. 57 Закону № 1700).
         Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171.
         Відповідно до п. 15 частини першої ст. 11 Закону № 1700 до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень Закону № 1700 та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
         Враховуючи вищезазначене, з метою отримання роз’яснень з питань проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком доцільно звернутись до Національного агентства.

Яким чином контролюючими органами надсилаються запити (на паперових носіях або в електронному вигляді) платникам податків (у т. ч. тим, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах) про надання інформації (у т. ч. в період дії воєнного стану), та яка дата є датою вручення такого запиту?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Яким чином контролюючими органами надсилаються запити (на паперових носіях або в електронному вигляді) платникам податків (у т. ч. тим, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах) про надання інформації (у т. ч. в період дії воєнного стану), та яка дата є датою вручення такого запиту?

Відповідь Коротка:
              Контролюючий орган має право (у тому числі в період дії воєнного стану) звернутися до платників податків, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про надання інформації (на бланку органу державної податкової служби), який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та має містити:
              1) підстави для надсилання запиту (встановлені підпунктами 1-9 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
              2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
              3) печатку контролюючого органу.
              При цьому запит контролюючого органу, адресований платнику податків на підставі п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, надсилається без розкриття змісту іноземного запиту.
              В окремих випадках запит може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (його заступника або уповноваженої посадової особи) органу державної податкової служби.
              Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Повна:
              Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
              Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
              1) підстави для надсилання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
              2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
              3) печатку контролюючого органу.
              Підпунктом 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
              1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
              2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
              3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
              4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
              податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
              акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
              5) у разі проведення зустрічної звірки;
              6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
              7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3.6 ст. 39 прим. 3 ПКУ;
              8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
              9) в інших випадках, визначених ПКУ.
              Якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом, що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, без розкриття змісту іноземного запиту (п.п. 73.3.6 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
              Відповідно до абзацу першого п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі – Порядок № 1245) запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.
              Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п.п. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, п. 13 Порядку № 1245).
              При цьому обмежень щодо направлення листів та/або запитів контролюючим органом платникам податків, які зареєстровані в інших регіонах України, ПКУ не передбачено.
              Враховуючи зазначене, контролюючий орган має право звернутися до платників податків, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про надання інформації (на бланку органу державної податкової служби), який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та має містити:
              1) підстави для надсилання запиту (встановлені підпунктами 1-9 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ) із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
              2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
              3) печатку контролюючого органу.
              При цьому запит контролюючого органу, адресований платнику податків на підставі п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, надсилається без розкриття змісту іноземного запиту.
              В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (його заступника або уповноваженої посадової особи) органу державної податкової служби (п. 9 Порядку № 1245).
              Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

2022В Чи застосовується відповідальність у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОП, яка є платником ЄП та не зареєстрована платником ПДВ, за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання 2022В Чи застосовується відповідальність у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОП, яка є платником ЄП та не зареєстрована платником ПДВ, за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ?

Відповідь Коротка:
             Так застосовується фінансова відповідальність до таких фізичних осіб – підприємців за здійснення діяльності з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надання послуг, у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
         Повна:
             01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено п. 15.
             Так, відповідно до п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Чи зобов’язані СГ та/або самозайняті особи утримати ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених) на користь ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання (податкова адреса) яких є тимчасово окупована територія, та якими нормативними документами визначено перелік таких тимчасово окупованих територій?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи зобов’язані СГ та/або самозайняті особи утримати ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених) на користь ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання (податкова адреса) яких є тимчасово окупована територія, та якими нормативними документами визначено перелік таких тимчасово окупованих територій?

Відповідь Коротка:
         Так, оскільки правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
         Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
     Повна:
         Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
         Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
         При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
         Згідно з п. 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
         Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
         Водночас, Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
         06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), згідно з яким перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
         Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі – постанова № 1364) визначається орган виконавчої влади, якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), складові Переліку територій (зокрема, тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону № 1207), вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма Переліку територій (п. 1 постанови № 1364).
         Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
         У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

Яка інформація зазначається фізичною особою – контролюючою особою у графі 31 розд. «Відомості про контрольовану іноземну компанію» Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Яка інформація зазначається фізичною особою – контролюючою особою у графі 31 розд. «Відомості про контрольовану іноземну компанію» Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Відповідь Коротка:
                         Зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).
                    Інформація зазначається по кожній операції окремо.
                    Повна:
                    Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
                    До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.
                    При цьому, п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
                    Форма Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), скорочена форма Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – скорочений Звіт), Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.
                    Пунктами 7 та 8 розд. І Порядку № 254, зокрема передбачено, що Звіт та скорочений Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
                    Звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу, відомостей про контрольовану іноземну компанію та додатків до Звіту.
                    У відомостях про контрольовану іноземну компанію, зокрема, зазначаються дані про контрольовану іноземну компанію, розмір частки контролюючої особи, структуру володіння часткою, інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) та прибутку до оподаткування, розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, суми дивідендів, суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи, перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, кількість працівників контрольованої іноземної компанії, інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії.
                    Перелік держав (територій) затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» (далі – Перелік держав (територій)).
                    Згідно з п. 31 розд. ІІ Порядку № 254 у графі 31 зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку держав (територій), з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).
                    Інформація зазначається по кожній операції окремо.

За яких умов ЮО та ФОП включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та як їх буде повідомлено про включення/виключення до/з Переліку?

Категорія 135. Загальні питання

Питання За яких умов ЮО та ФОП включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та як їх буде повідомлено про включення/виключення до/з Переліку?

Відповідь Коротка:
                   Включаються за умови відповідності всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування.
                   Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення.

                   Детальніше у повній відповіді.
Повна:
                   01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
                   Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ буде доповнено новим п.п. 69.41.
                   Так, відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
                   Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
                   а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
                   б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
                   в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;
                   г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;
                   ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
                   д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;
                   е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
                   є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
                   ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції»;
                   з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
                   и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
                   і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
                   Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
                   Зокрема, п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до Переліку включаються, за умови одночасної відповідності всім таким критеріям:
                   - юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.1 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   a) показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням п. 137.5 ст. 137 ПКУ;
                   б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;
                   в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною
              особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
                   - резиденти Дія Сіті (п.п. 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті;
                   - юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.3 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   а) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;
                   б) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
                   - юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи (п.п. 69.41.2.4 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   а) показник різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має від’ємне значення;
                   б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;
                   в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;
                   г) площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 01 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством, або платником податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;
                   - фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.5 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   а) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні 12 звітних (податкових) періодів;
                   б) показник рівня сплати податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за звітний (податковий) рік дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі;
                   в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1;
                   - фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):
                   а) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період перевищує 5 мільйонів гривень;
                   б) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;
                   в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.
                   Відповідно до п.п. 69.41.2.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.
                   Згідно з абзацами першим – десятим п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
                   Перелік оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
                   До Переліку включається інформація про:
                   найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;
                   податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
                   Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
                   У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.
                   Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку.
                   Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку.
                   У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку у день виявлення такого факту.
                   Відповідно до п.п. 69.41.5 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
                   Факт включення або виключення платника податку до/з Переліку застосовується виключно для цілей п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.41.6 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Актуальні запитання (20.01.2025)

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?