Актуальні запитання - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Яким чином у додатку 4ДФ до Розрахунку податковий агент зазначає результати розрахунку з найманим працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем та з метою уникнення від’ємного значення розрахунків (недоплати з податку) вносить до каси підприємства суму надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена у Розрахунку за попередній період?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Яким чином у додатку 4ДФ до Розрахунку податковий агент зазначає результати розрахунку з найманим працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем та з метою уникнення від’ємного значення розрахунків (недоплати з податку) вносить до каси підприємства суму надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена у Розрахунку за попередній період?

Відповідь Коротка:
         Відображається з від’ємним значенням у додатку 4ДФ до Розрахунку за той період (місяць) протягом якого відбулося таке повернення коштів.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
         Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
         Роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
         Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
         У випадку припинення трудових відносин з роботодавцем найманим працівником та повернення суми надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку за попередній період, податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у якому відбулося фактичне повернення коштів, зокрема:
         у графі 3а «Сума нарахованого доходу» зазначається 0,00;
         у графі 3 «Сума виплаченого доходу» зазначається сума повернення зі знаком «-»;
         графи 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб», 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб», 5а «Сума нарахованого військового збору» та 5 «Сума перерахованого військового збору» залишаються незаповненими.

Чи може платник ЄП першої або другої групи, який скористався правом щодо несплати ЄП і не сплачував авансових внесків з ЄП, та в ІКП була наявна переплата по ЄП, не заповнювати показники розділів ІІ або ІІІ податкової декларації платника ЄП та врахувати таку переплату в майбутніх періодах ?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Питання Чи може платник ЄП першої або другої групи, який скористався правом щодо несплати ЄП і не сплачував авансових внесків з ЄП, та в ІКП була наявна переплата по ЄП, не заповнювати показники розділів ІІ або ІІІ податкової декларації платника ЄП та врахувати таку переплату в майбутніх періодах ?

Відповідь Коротка:
         Так, може не заповнювати відповідні графи «І квартал», «ІІ квартал», «ІІІ квартал» і «IV квартал» розділів ІІ або ІІІ річної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, в яких сплата не відбувалася. При цьому, якщо в інтегрованій картці платника обліковувалася переплата по єдиному податку на останнє число місяця, що передує місяцю, в якому платник скористався правом не сплачувати єдиний податок, то така переплата буде врахована в майбутніх періодах.
Повна:
         Згідно з абзацами першим – другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
         Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
         Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
         Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац перший п. 296.2 ст. 296 ПКУ).
         Водночас, згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.
         При цьому такими особами Декларація не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
         Крім того, п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
         При цьому такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
         Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в Декларації.
         Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
         Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
         Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
         При цьому зазначаємо, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території визначеній Переліком територій, вже після визначених цим Переліком територій дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій/тимчасової окупації.
         Згідно з п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.
         Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
         Отже, платник єдиного податку першої або другої групи, який скористався правом щодо несплати єдиного податку та не сплачував авансових внесків, не заповнює відповідні графи «І квартал», «ІІ квартал», «ІІІ квартал» і «IV квартал» розділів ІІ або ІІІ річної Декларації. При цьому, якщо в інтегрованій картці платника обліковувалася переплата по єдиному податку на останнє число місяця, що передує місяцю, в якому платник скористався правом не сплачувати єдиний податок, то така переплата буде врахована в майбутніх періодах.

Яку суму доходу необхідно відображати нотаріусу / ЮО – посереднику у додатку 4 ДФ до Розрахунку за операцією купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна між ФО, якщо в договорі одночасно вказана договірна ціна об’єкта відповідного майна та його оціночна вартість?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Яку суму доходу необхідно відображати нотаріусу / ЮО – посереднику у додатку 4 ДФ до Розрахунку за операцією купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна між ФО, якщо в договорі одночасно вказана договірна ціна об’єкта відповідного майна та його оціночна вартість?

Відповідь Коротка:
              Суму доходу, визначену виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів.
              У разі продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда відображається сума доходу платника, зазначена у договорі купівлі-продажу, але не нижча або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).
              Якщо договірна ціна вище оціночної вартості (середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу) – зазначається договірна вартість.
Повна:
              Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого / рухомого майна регулюється ст.ст. 172 – 173 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
              Відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
              Згідно з абзацом другим п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
              Разом з тим, дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).
              Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
              Нотаріус щомісяця в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає Розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
              Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:
              нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;
              при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;
              якщо при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
              Нотаріус щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для Розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає Розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
              Водночас відповідно до абзацу другого п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі продажу об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для Розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.
              Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
              Отже, нотаріус / юридична особа – посередник надає вищевказану інформацію контролюючим органам шляхом заповнення відповідних граф додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, де, зокрема, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітній місяць) дохід фізичної особи відповідно до ознаки доходу згідно з додатком 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку.
              Таким чином, якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає дохід від такого продажу, також, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості.
              У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою – посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).

Який період зазначається у графі «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» таблиці 1 додатка 2 (Д2) у випадку збільшення залишку від’ємного значення на підставі поданого уточнюючого розрахунку до декларації попереднього звітного (податкового) періоду?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Який період зазначається у графі «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» таблиці 1 додатка 2 (Д2) у випадку збільшення залишку від’ємного значення на підставі поданого уточнюючого розрахунку до декларації попереднього звітного (податкового) періоду?

Відповідь Коротка:
              Зазначається звітний (податковий) період декларації з ПДВ, до якої подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (тобто період, у якому фактично виникло від’ємне значення).
Повна:
              Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
              Відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 у рядку 16.2 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказуються суми збільшення / зменшення залишку від’ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
              При заповненні розділу III «Розрахунки за звітний період» декларації здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (пп. 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21).
              При цьому, до складу податкового кредиту розділу II «Податковий кредит» декларації включається, зокрема сума збільшення / зменшення залишку від’ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
              Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого, зокрема, включається сума збільшення / зменшення від’ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
              Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21).
              У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
              При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (пп. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
              У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику / покупцю товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.
              Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників / покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.
              У випадку збільшення залишку від’ємного значення шляхом подання уточнюючого розрахунку у графі «Звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення» таблиці 1 додатка 2 зазначається звітний (податковий) період декларації, до якої подається уточнюючий розрахунок (тобто період, у якому фактично виникло від’ємне значення).

Як визначається статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу ФО – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової благодійної допомоги відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Як визначається статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу ФО – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової благодійної допомоги відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ?

Відповідь Коротка:
              До прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, статус осіб самостійно визначається надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.
Повна:
              Відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
              Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ (абзац п’ятий п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
              Дія п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій, ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.8 ст. 170 ПКУ (абзац шостий п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
              Для цілей п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (абзац сьомий п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
              Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається КМУ.
              Законом України від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2520) внесені зміни до ПКУ, зокрема, доповнено новими пп. 26 та 28 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
              Так, згідно з п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття КМУ порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.
              Відповідно п. 28 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ в редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 2520, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2022 року.

Діє з 01.12.2024 У якому звітному (податковому) періоді підлягає відображенню в податковій звітності по ПДВ операція з вивезення товарів РЕЗ за межі митної території України у митному режимі експорту, якщо складено декілька додаткових митних декларацій, за якими вивезення товарів були в різних звітних (податкових) періодах?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Діє з 01.12.2024 У якому звітному (податковому) періоді підлягає відображенню в податковій звітності по ПДВ операція з вивезення товарів РЕЗ за межі митної території України у митному режимі експорту, якщо складено декілька додаткових митних декларацій, за якими вивезення товарів були в різних звітних (податкових) періодах?

Відповідь Діє з 01.12.2024 Коротка:
Відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення кожної такої додаткової декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на підставі даних таких додаткових декларацій.
Повна:
Якщо вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснено, наприклад, на підставі періодичної митної декларації до якої подано декілька додаткових декларацій, які оформлені в різних звітних (податкових) періодах, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення кожної такої додаткової декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на підставі даних таких додаткових декларацій.

Чи оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу вживаного товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу вживаного товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО?

Відповідь Коротка:
              У разі здійснення системного продажу товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.
              Продаж власного вживаного майна (особистих речей) не є підставою для фінансової або адміністративної відповідальності.
              У разі продажу вживаного майна (не особистих речей) та отримання доходів від інших фізичних осіб така фізична особа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним, та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в такій декларації.
              Інші доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Повна:
              Відповідно до п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
              Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
              При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».
              У розумінні положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої – безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку.
              Статтею 42 ГКУ визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
              Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
              Слід зазначити, що згідно ст. 58 ГКУ суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.
              В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.
              Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.
              Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
              Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
              Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
              Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
              Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
              Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). З 1 січня 2025 року ставка становить 5 відсотків.
              Відповідно до п. 179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
              Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.
              В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

У який спосіб платник податків (ЮО, ФОП, ФО) подає заяву на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, який порядок видачі та термін дії такої довідки?

Категорія 135. Загальні питання

Питання У який спосіб платник податків (ЮО, ФОП, ФО) подає заяву на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, який порядок видачі та термін дії такої довідки?

Відповідь Коротка:
              Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) подається в один із таких способів:
              в паперовому вигляді - особисто (уповноваженим представником) або шляхом надіслання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
              засобами електронного зв’язку в електронній формі через приватну частину Електронного кабiнету.
              Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) або обґрунтована відмова у її видачі видається за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом десяти календарних днів з дати отримання Заяви. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідку платник отримує:
              в паперовій формі – особисто або засобами поштового зв’язку;
              в електронній формі – у меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету за ідентифікатором форми J1408202 (для юридичних осіб) та F1408202 (для фізичних осіб).
              Нормами Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів не визначено термін дії такої Довідки.
Повна:
              Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резиденти – це:
              а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
              б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
              в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
              У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
              Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
              Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
              Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
              Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого-четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
              Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
              Для цілей п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).
              Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248.
              Відповідно до п. 3 Порядку, заява за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява), подається платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за основним місцем обліку, а у разі подання Заяви на отримання Довідки платниками податків – фізичними особами, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання, – до будь-якого контролюючого органу. Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ.
              Контролюючий орган перевіряє дані, зазначені у Заяві, зокрема на відповідність ПКУ та відповідному міжнародному договору України. Платник податку може надати документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування (п. 4 Порядку).
              Відповідно до п. 5 Порядку, Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом десяти календарних днів з дати отримання Заяви.
              Підставою для відмови у видачі Довідки може бути таке:
              1) особа не може бути визнана резидентом України відповідно до критеріїв, зазначених у п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
              2) відсутні дані щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців;
              3) відсутні дані щодо реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків для фізичних осіб;
              4) невідповідність відомостей, зазначених у Заяві, зокрема реєстраційних даних юридичної або фізичної особи, даним, наявним в інформаційних системах контролюючого органу;
              5) документи подано особою, яка не має на це повноважень;
              6) іноземна компанія, що має місце ефективного управління на території України, не набула або відмовилась від статусу податкового резидента України відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
              Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ.
              Отже, платник податків (юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа) може подати Заяву на отримання Довідки в один із таких способів:
              в паперовому вигляді - особисто (уповноваженим представником) або шляхом надіслання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
              засобами електронного зв’язку в електронній формі через приватну частину Електронного кабiнету.
              Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
              Заяву за ідентифікатором форми J1308202 (для юридичних осіб) та F1308202 (для фізичних осіб) в електронній формі платник може сформувати за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
              Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом десяти календарних днів з дати отримання Заяви. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
              Довідку платник отримує:
              в паперовій формі – особисто або засобами поштового зв’язку;
              в електронній формі – у меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету за ідентифікатором форми J1408202 (для юридичних осіб) та F1408202 (для фізичних осіб).
              Нормами Порядку не визначено термін дії такої Довідки.

В яких випадках ЮО – платником податку на прибуток не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання В яких випадках ЮО – платником податку на прибуток не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Відповідь Коротка:
         Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
         земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
         земель запасу;
         невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
         земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
         земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
         земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
         Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
         Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
         Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.
         Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
         земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
         земель запасу;
         невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
         земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
         земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
         земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
         Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
         Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
         Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.
         У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
         Поряд з цим, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
         за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
         з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
         Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
         Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік № 376), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Як виправити помилку у полі «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Як виправити помилку у полі «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?

Відповідь Коротка:
                             Виправлення помилки, що була допущена у полі «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий» із зазначенням вірного показника у цьому полі.
Повна:
                             Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України     від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
                             У складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
                             При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
                             У таблиці 1 додатка 2 (Д2) розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.
                             Поле «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації підлягає обов’язковому заповненню у разі декларування:
                             суми відʼємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 декларації);
                             суми відʼємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), та розраховується, як значення різниці між сумою рядка 20 і рядка 20.1 декларації звітного (податкового) періоду.
                             Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
                             У разі невірного заповнення (не заповнення) показника у полі «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації платнику необхідно надати уточнюючий розрахунок, до якого додається додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий».
                        При цьому, в уточнюючому розрахунку відображаються:
                             у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 2 (Д2) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 2 (Д2) якої уточнюється;
                             у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинули на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;
                             у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
                             Уточнення показників у додатках здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються) (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
                             Таким чином, виправлення помилки, що була допущена у полі «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий» із зазначенням вірного показника у цьому полі.

Як здійснюється платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої поворотної фінансової допомоги іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах (у т. ч. пов’язаній особі), яка була прощена та щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання Як здійснюється платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої поворотної фінансової допомоги іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах (у т. ч. пов’язаній особі), яка була прощена та щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів?

Відповідь Коротка:
                   Якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.
                   Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої платникам податку на прибуток, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).
                   У разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) виступають інші платники податку на прибуток, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не здійснюється.
                   У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
                   При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.
                   Фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Повна:
                   Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
                   Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою.
                   Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
                   Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.
                    Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
                   Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 ПКУ.
                   Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
                   Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої платникам податку на прибуток, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).
                   У разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) виступають інші платники податку на прибуток, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не здійснюється.
                   У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.
                   При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.
                   Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
                   на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
                   на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
                   Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
                    на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
                   на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
                   Положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відс. акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.
                   Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
                    При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.
                   Фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається база оподаткування ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається база оподаткування ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України?

Відповідь Коротка:
              За офіційним курсом гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
Повна:
              Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
              Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
              а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
              б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
              Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148, офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ) та іноземних валют, які входять до Переліку іноземних валют, та облікова ціна банківських металів, які входять до Переліку банківських металів, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення / розрахунку.
              Офіційний курс гривні до СПЗ та іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений / розрахована:
              1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;
              2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.
              Виходячи з наведеного, при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкове зобов’язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань, тобто який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Який код за КАТОТТГ зазначається у рядку 8 загальної частини загальної податкової декларації платника ЄП четвертої групи (у тому числі, якщо ЮО має земельні ділянки, які розташовані на території різних територіальних громад)?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Питання Який код за КАТОТТГ зазначається у рядку 8 загальної частини загальної податкової декларації платника ЄП четвертої групи (у тому числі, якщо ЮО має земельні ділянки, які розташовані на території різних територіальних громад)?

Відповідь Коротка:
                   Зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Повна:
                   Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
                   При заповненні Декларації використовується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).
                   У рядку 8 загальної частини Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.
                   При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації у рядку 8 її загальної частини заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

Чи може посадова особа юридичної особи отримати у КНЕДП ДПС України два електронних підписи (згенерований на файловому носії та кваліфікований електронний підпис, згенерований на захищеному носії ключової інформації)?

Категорія 301. Електронні довірчі послуги

Питання Чи може посадова особа юридичної особи отримати у КНЕДП ДПС України два електронних підписи (згенерований на файловому носії та кваліфікований електронний підпис, згенерований на захищеному носії ключової інформації)?

Відповідь Коротка:
         Так може, якщо посадова особа не є представником установи або організації державної форми власності.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Відповідно до частини 3 ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) Кабінетом Міністрів України встановлено Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798 (далі – Порядок).
         Пунктом 4 Порядку встановлено, що державні установи та їх працівники для засвідчення чинності відкритого ключа використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
         Підписувачі – представники державної установи використовують виключно кваліфіковані електронні підписи та печатки підписувачів - представників державної установи.
         Інші працівники державної установи для підготовки, погодження та підписання проектів електронних документів використовують кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписувачів – представників державної установи або особисті кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, в яких не зазначаються ідентифікаційні дані відповідних державних установ.
         При цьому законодавством не передбачено обмежень щодо використання посадовими особами юридичної особи виключно кваліфікованих електронних підписів та печатки.
         Закон № 2155 не обмежує суб’єкта господарювання мати декілька електронних підписів.
         Таким чином, користувач може отримати у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) два електронних підписи, один згенерований на файловому носії, але без зазначення у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа ідентифікаційних данних відповідних державних установ, а другий кваліфікований електронний підпис, згенерований на захищеному носії ключової інформації.
         Посадова особа юридичної особи, на яку не поширюються вимоги Порядку, може отримати у Надавача два електронних підписи, один згенерований на файловому носії, а другий кваліфікований електронний підпис, згенерований на захищеному носії ключової інформації.

Чи вважається порушенням, якщо Звіт про контрольовані іноземні компанії та декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний (податковий) період подані не одночасно, але до настання граничного терміну подання Декларації (до 01 травня)?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи вважається порушенням, якщо Звіт про контрольовані іноземні компанії та декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний (податковий) період подані не одночасно, але до настання граничного терміну подання Декларації (до 01 травня)?

Відповідь Коротко:
                   Ні, не вважається.
Повна:
                   Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), строки подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) та декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб (далі – Декларація) визначаються так.
                   Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК разом із річною Декларацією. Для фізичних осіб граничний термін подання Декларації – до 01 травня року, наступного за звітним.
                   Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним.
                   До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
                   Порядок подання річної Декларації передбачено ст. 179 ПКУ.
                   Враховуючи зазначене, якщо Звіт КІК та податкову Декларацію за звітний (податковий) період подано не одночасно (не в один день), але до настання граничного терміну подання Декларації (до 01 травня), то це не вважається порушенням вимог ПКУ.

Чи є об’єктом оподаткування для ЮО – платників ЄП четвертої групи земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та/або розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Питання Чи є об’єктом оподаткування для ЮО – платників ЄП четвертої групи земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та/або розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації?

Відповідь Коротка:
         Не є об’єктом оподаткування на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
         Поряд з цим, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння єдиного податку четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
         Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
         Період, коли земельні ділянки перебували у консервації, визначається як період, що починається:
         а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, в якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
         б) у частині земель приватної власності – з дати внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
         Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
         Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
         Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.
         Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, – або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.
         Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
         Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
         Підпунктом 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.
         Поряд з цим, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
         Так, п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.
         Дія п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація російською федерацією завершені до 01 травня 2022 року.
         Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого Наказом № 376.
         Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
         У разі якщо податок, визначений абзацом першим п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.
         Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 01 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом № 3050 не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
         Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом № 3050 визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).
         Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягали оподаткуванню єдиним податком.

Де СГ може переглянути останню версію програмного забезпечення «ПРРО ДПС», який завантажений на Аndroid /Windows/iOS/Web?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Де СГ може переглянути останню версію програмного забезпечення «ПРРО ДПС», який завантажений на Аndroid /Windows/iOS/Web?

Відповідь Коротка:
              Останні версії програмного забезпечення «ПРРО ДПС» розміщені на банері «Програмні РРО» та доступні для завантаження.
              При цьому, інформація про останню версію зазначається:
              для версії ОС Windows – у лівому верхньому куті під логотипом та назвою «Програмний РРО»;
              для версії ОС Android та iOS у розділі «Налаштування» – «Програми» – «ПРРО ДПС» у пункті «Інформація про програму».
Повна:
              Останні версії програмного забезпечення «ПРРО ДПС» розміщені на банері «Програмні РРО» та доступні для завантаження за покликанням:
              для версії ОС Windows – https://tax.gov.ua/Downloads/PRRO/PRRODPS.zip;
              для версії ОС Android – https://play.google.com/store/apps/details?id=com.STS.PRRO;
              для версії ОС iOS – https://apps.apple.com/ua/app/prro-sts/id1634048990?l=uk;
              для Web-версії «ПРРО ДПС» завжди надається остання версія (https://webrro.tax.gov.ua/).
              При цьому, інформація про останню версію зазначається:
              для версії ОС Windows – у лівому верхньому куті під логотипом та назвою «Програмний РРО»;
              для версії ОС Android та iOS у розділі «Налаштування» – «Програми» – «ПРРО ДПС» у пункті «Інформація про програму».

За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів?

Відповідь Коротка:
              На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
Повна:
              Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
              Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
              Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ).
              Частиною першою ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
              Згідно з частиною п’ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
              Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
              Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту.
              Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
              Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
              Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148, офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ) та іноземних валют, які входять до Переліку іноземних валют, та облікова ціна банківських металів, які входять до Переліку банківських металів, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення / розрахунку.
              Офіційний курс гривні до СПЗ та іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений / розрахована:
              1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;
              2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.
              Виходячи з наведеного, при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.
              На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
              При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Чи включається до загального річного оподатковуваного доходу негрошова (натуральна форма) благодійної допомоги, що надається ФО, визначеним п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ після набрання чинності ЗУ від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи включається до загального річного оподатковуваного доходу негрошова (натуральна форма) благодійної допомоги, що надається ФО, визначеним п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ після набрання чинності ЗУ від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»?

Відповідь Коротка:
                        Ні, не включається.

                        Детальніше у повній відповіді.
Повна:
                        Відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (у редакції, яка діяла до 16.03.2025).
                        Згідно із Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності з 16.03.2025, п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ викладено в новій редакції, а саме: «не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума (вартість) отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги».
                             Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 (далі – Перелік).
                             Враховуючи викладене, до набрання чинності Законом № 4254, відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включалась до оподаткованого доходу фізичної особи, зазначеної у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, виключно сума благодійної допомоги на потреби, зазначені у Переліку.
                             Після набрання чинності Законом № 4254 відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподаткованого доходу платника податків сума благодійної допомоги, яка нараховується на користь фізичних осіб, визначених у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, та надається як у грошовій, так і в натуральній формі відповідно до потреб, зазначених у Переліку.

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи платнику податку (волонтеру), якщо він отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи платнику податку (волонтеру), якщо він отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ?

Відповідь Коротка:
                   Ні, не потрібно.
                   Водночас, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.
Повна:
                   Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
                   доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
                   доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
                   доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;
                   доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
                   Отже, якщо платник податку отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ, то обов’язок щодо подання Декларації у такого платника податку, у т. ч. волонтера, вважається виконаним.
                   Водночас, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати Декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Актуальні запитання (11.07.2025)

Чи оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу вживаного товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО?

В яких випадках ЮО – платником податку на прибуток не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Де СГ може переглянути останню версію програмного забезпечення «ПРРО ДПС», який завантажений на Аndroid /Windows/iOS/Web?

За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів?

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи платнику податку (волонтеру), якщо він отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ?