Актуальні запитання - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Відповідь Коротка:
                             Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822)) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):
                             до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);
                             у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
                             Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
                             витяг з реєстру територіальної громади;
                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;
                             тимчасове посвідчення громадянина України.
                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
                             Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:
                             за допомогою Електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua);
                             громадяни України можуть подати таку заяву:
                             через мобільний застосунок «Дія» (мобільний додаток Порталу Дія).
                             За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням .
                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 31 до Положення № 822.
Повна:
                             Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
                             Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
                             Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
                             При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
                        Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
                             витяг з реєстру територіальної громади;
                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;
                             тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
                             Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:
                             за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» – з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС;
                             громадяни України можуть подати таку заяву:
                             через мобільний застосунок «Дія» – з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 «Деякі питання оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822).
                             За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до цього Положення), відповідно до порядку, визначеного цим Положенням. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 7 розд.VII Положення № 822).
                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною вдодатку 31 до цього Положення. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку № 1806.

Яким чином подається заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) або особи, віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, про зміну даних, які вносяться до ДРФО?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Яким чином подається заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) або особи, віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, про зміну даних, які вносяться до ДРФО?

Відповідь Коротка:
                             Один із батьків подає заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) стосовно малолітньої особи (до 14 років) або особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання такої заяви стосовно неповнолітньої особи для оформлення картки платника податків в електронній формі, за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
                             Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
                             витяг з реєстру територіальної громади;
                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;
                             тимчасове посвідчення громадянина України.
                             Витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
                             Крім того, один із батьків може подати Заяву за ф. № 5ДР в електронній формі:
                             за допомогою Електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua);
                             через мобільний застосунок «Дія» (мобільний додаток Порталу Дія).
                             За зверненням одного з батьків контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків).
                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі.
Повна:
                             Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
                             Згідно з п. 7 розд. IX Положення № 822 Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) або особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання такої заяви стосовно неповнолітньої особи для оформлення картки платника податків в електронній формі, подається одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
                             Один із батьків подає Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
                             При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
                             Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного з батьків подається один з таких документів:
                             витяг з реєстру територіальної громади;
                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;
                             тимчасове посвідчення громадянина України.
                             Витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
                             Крім того, один із батьків може подати Заяву за ф. № 5ДР в електронній формі:
                             за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» –      з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС;
                             через мобільний застосунок «Дія» – з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 «Деякі питання оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822).
                             За зверненням одного з батьків контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків) (згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 7 розд. VII Положення № 822).
                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку № 1806.

Які документи додаються до облікової картки ФО – платника податків за формою № 1ДР /заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР у разі надсилання їх поштою ФО – громадянином України, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до контролюючого органу в Україні, в тому числі на малолітню особу та особу віком від 14 до 18 років?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Які документи додаються до облікової картки ФО – платника податків за формою № 1ДР /заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР у разі надсилання їх поштою ФО – громадянином України, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до контролюючого органу в Україні, в тому числі на малолітню особу та особу віком від 14 до 18 років?

Відповідь Коротка:
                   Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) / заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР / Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку);
                   ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу;
                   документ, який підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи – витяг з реєстру територіальної громади (за наявності);
                   стосовно малолітньої особи та особи, віком від 14 до 18 років, один із батьків (інший законний представник дитини) додає до Облікової картки за ф. № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР:
                   копію свідоцтва про народження малолітньої особи (до 14 років) або особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше / копію паспорта громадянина України (у разі отримання такого документа неповнолітньою особою);
                    копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (іншого законного представника дитини), що подає документи;
                   копію документа, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків (за наявності);
                   витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
Повна:
                   Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.
                   Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО, форми та вимоги до документів, які подаються фізичними особами для проведення реєстрації у ДРФО, внесення змін, отримання картки платника податків, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
                   Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. VII Положення № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
                   Крім того, п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IX Положення № 822 визначено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (додаток 12) (далі – Заява за ф. № 5ДР).
                   Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном, можуть надіслати (подати) документи для отримання картки платника податків в один із таких способів:
                   в паперовій формі:
                   надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України;
                   подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні.
                   в електронній формі:
                   засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» - подати Облікову картку за ф. № 1ДР.
                   Так, громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до ДРФО, та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) Облікову картку за ф. № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР / Заяві за ф. № 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 розд. ІІІ Положення № 822).
                   Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.
                   Крім того, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), громадяни України надсилають витяг з реєстру територіальної громади (за наявності) відповідно до п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822.
                   Облікові картки за ф. № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР малолітніх осіб (до 14 років) та осіб віком від 14 до 18 років, які ще не отримали паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання Облікових карток за ф. № 1ДР / Заяв за ф. № 5ДР неповнолітніх осіб для оформлення картки платника податків в електронній формі, подаються одним із батьків (іншим законним представником дитини) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (іншого законного представника дитини). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію (п. 4 розд. VII та п. 7 розд. ІХ Положення № 822).
                   Неповнолітня особа, яка отримала паспорт громадянина України, може надіслати до контролюючого органу Облікову картку за ф. № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР стосовно себе особисто або один із батьків (інший законний представник дитини).
                   Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном (п. 9 розд. VII Положення № 822).
                   В письмовому клопотанні необхідно зазначити куди надіслати картку платника податків: до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном чи на вказану фізичною особою адресу за кордоном.
                   При цьому, розгляд звернень (клопотань) громадян, у тому числі звернень, які стосуються реєстрації або внесення змін до ДРФО осіб, що перебувають за кордоном та не можуть прибути до контролюючого органу в Україні, здійснюється у порядку, визначеному ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
                   Також громадяни України, які перебувають за межами України, можуть подати до контролюючого органу Облікову картку за ф. № 1ДР в електронній формі засобами системи «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447.
                   Разом з тим, відповідно до п. 3 розд. VII та п. 1 розд. IX Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР фізичною особою може бути подана до відповідного контролюючого органу в Україні через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації / внесення змін до ДРФО / отримання документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії.

Яким чином ФО – громадянин України, яка проживає або перебуває за кордоном, може отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків (в тому числі у разі його втрати / зіпсування)?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Яким чином ФО – громадянин України, яка проживає або перебуває за кордоном, може отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків (в тому числі у разі його втрати / зіпсування)?

Відповідь Коротка:
                                            Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) / заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР:
                                            в паперовій формі:
                                            надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8). Контролюючий орган може надіслати картку платника податків до дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном;
                                            подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні;
                                            в електронній формі:
                                            засобами інформаційно- комунікаційної системи «е-Консул» – можна подати Облікову картка за ф. № 1ДР.
Повна:
                                            Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
                                            Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (додаток 12) (далі – Заява за ф. № 5ДР).
                                            Відповідно до п. 70.9 ст. 70 ПКУ та п. 7 розд. VII Положення № 822 за зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
                                            Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном, можуть надіслати (подати) документи для отримання картки платника податків в один із таких способів:
                                            в паперовій формі:
                                            надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України;
                                            подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні (за наявності довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації / внесення змін у ДРФО / отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО);
                                            в електронній формі:
                                            засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» - можна подати Облікову картку за ф. № 1ДР.
                                            Так, громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) Облікову картку за ф. № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР / Заяві за ф. № 5ДР повинен бути засвідчені у встановленому законодавством порядку (п. 7 розд. ІІІ Положення № 822).
                                            Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.
                                            Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1 ДР / Заяві за ф. № 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
                                            Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.
                                            Крім того, Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана, та документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації / внесення змін у ДРФО / отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII, п. 1 розд. IX, п. 9 розд. VII Положення № 822).
                                            Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
                                            За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 31 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806.
                                            Картка платника податків в електронній формі є електронним документом, що засвідчує реєстрацію особи в ДРФО. Цей документ має однакову юридичну силу з карткою платника податків у паперовій формі і пред’являється особою без додаткового пред’явлення картки платника податків у паперовій формі.
                                            Картка платника податків в електронній формі (зокрема роздрукована) є дійсною лише за наявності унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) і не може використовуватися без нього.
                                            Також, громадяни України, які перебувають за межами України, можуть подати до контролюючого органу Облікову картку за ф. № 1ДР та отримати картку платника податків в електронній формі через електронний кабінет заявника в системі «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447.

Яким чином відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД орендна плата, яка нарахована на користь померлого орендодавця – ФО, а виплачується його спадкоємцям?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Яким чином відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД орендна плата, яка нарахована на користь померлого орендодавця – ФО, а виплачується його спадкоємцям?

Відповідь Коротка:
              Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки та подається за останній звітний період, на який припадає смерть цієї фізичної особи.
              Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
              Крім того, у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.
Повна:
              Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
              Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок на доходи фізичних осіб за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.
              Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
              Особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
              для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
              для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ЮО), – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця ( п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
              Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).
              Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4:
              під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;
              під «127» ознакою доходу відображається сума орендної плати за договором оренди рухомого майна;
              під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;
              під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).
              Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця – фізичної особи, відображається в Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки та подається за останній звітний період, на який припадає смерть цієї фізичної особи.
              Водночас, ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
              До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
              Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
              Крім того, у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом – орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

За якою ознакою доходу податковий агент відображає в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД нараховані надбавки, доплати, премії, індексацію, інші заохочувальні та компенсаційні виплати після звільнення працівника?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання За якою ознакою доходу податковий агент відображає в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД нараховані надбавки, доплати, премії, індексацію, інші заохочувальні та компенсаційні виплати після звільнення працівника?

Відповідь Коротка:
                   Дохід, нарахований податковим агентом звільненому працівнику у вигляді надбавки, доплати, премії, індексації, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД під ознакою доходу «127».
Повна:
                   Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
                   Згідно з п.п. 2 п. 4 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку з врахуванням абзацу одинадцятого п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
                   Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою «127».
                   Враховуючи викладене, дохід, нарахований податковим агентом звільненому працівнику у вигляді надбавки, доплати, премії, індексації, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД під ознакою доходу «127».

Яку суму єдиного внеску необхідно зазначати в рядку 3 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД, якщо за рахунок округлень розраховані показники не відповідають підсумковим значенням Додатка Д1 Розрахунку ЮО або Додатка ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Питання Яку суму єдиного внеску необхідно зазначати в рядку 3 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД, якщо за рахунок округлень розраховані показники не відповідають підсумковим значенням Додатка Д1 Розрахунку ЮО або Додатка ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД?

Відповідь Коротка:
                   Показники рядка 3 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД формуються в «автоматичному режимі» за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення шляхом експорту підсумкових значень показників графи 20 Додатка Д1 до Розрахунку ЮО або Додатка ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД.
                   При цьому, суми єдиного внеску, які необхідно перераховувати працедавцю, повинні відповідати сумам, які відображені у рядку 7 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД.
Повна:
                   Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
                   Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
                   Відповідно до п. 11 розд. І Порядку Розрахунок ЮО або Розрахунок ФОП / НПД подається в один із таких способів:
                   засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155);
                   на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
                   надсилається поштою з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку ЮО або Розрахунок ФОП / НПД не перевищує п’яти;
                   на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку ЮО або Розрахунок ФОП / НПД не перевищує п’яти.
                   Грошові суми в додатках Розрахунку ЮО або Розрахунок ФОП / НПД заповнюються в гривнях з копійками.
                   При цьому, зазначені суми округлюються до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами.
                   Базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (частина перша ст. 7 Закону № 2464).
                   Додаток Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток Д1) до Розрахунку ЮО формується щомісячно платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) (п. 1 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку).
                   Додаток ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» (далі – Додаток ФІЗ-Д1) до Розрахунку ФОП / НПД призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у розрізі місяців звітного кварталу (п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку).
                   Згідно з п. 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку рядок 3 «Нараховано єдиного внеску» розд. І Розрахунку ЮО – це сума рядків 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3,5, що дорівнює сумі відповідних показників графи 20 Додатка Д1 до Розрахунку ЮО за звітний період.
                   Пунктом 2 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що у рядку 3 «Нараховано єдиного внеску» Розрахунку ФОП / НПД зазначається сума рядків 3.1, 3.2, 3.3, що дорівнює сумі відповідних показників графи 20 Додатка ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД за звітний період.
                   Показники рядка 3 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД формуються в «автоматичному режимі» за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення шляхом експорту підсумкових значень з Додатка Д1 до Розрахунку ЮО або Додатка ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД.
                   При цьому, суми єдиного внеску, які необхідно перераховувати працедавцю, повинні відповідати сумам, які відображені у рядку 7 розд. І Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД.

Яким чином здійснюється завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за авансовими платежами, здійсненими підприємством на користь нерезидента за придбані товари, якщо такі товари будуть зберігатися за межами митної території України та ввозитимуться на митну територію України та відвантажуватимуться покупцям по мірі надходження замовлень?

Категорія 112. Зовнішньоекономічна діяльність

Питання Яким чином здійснюється завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за авансовими платежами, здійсненими підприємством на користь нерезидента за придбані товари, якщо такі товари будуть зберігатися за межами митної території України та ввозитимуться на митну територію України та відвантажуватимуться покупцям по мірі надходження замовлень?

Відповідь Коротка:
                   У разі здійснення резидентом попередньої оплати (авансового платежу) на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором і отримання від нерезидента товарів із подальшим ввезенням на митну територію України і оформленням в установленому порядку митної декларації типу ІМ-40 та випуску таких товарів у вільний обіг, але після закінчення 180 календарних днів із дня здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність, визначена у частині п’ятій ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».
                   Також банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типів IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).
                   Водночас, остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених операцій з імпорту товарів та сум заборгованості, на які нараховується пеня, можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Повна:
                   Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
                   Національний банк України (далі – НБУ), уповноважені банки та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
                   У ст. 12 Закону № 2473 визначено заходи захисту, які НБУ має право запровадити за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави.
                   Одним із таких заходів захисту є встановлення НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, особливості яких визначені в частині першій ст. 13 Закону № 2473.
                   Крім того, НБУ уповноважено встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
                   У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків із дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя ст. 13 Закону № 2473).
                   Відлік граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення резидентом оплати з поточного рахунку в банку коштів на користь нерезидента України.
                   На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені в п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) і становлять 180 календарних днів.
                   При цьому відповідно до п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру здійсненої операції.
                   Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого НБУ згідно зі ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару за операціями з імпорту товарів в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару (частина п’ята ст. 13 Закону № 2473).
                   Податкові органи уповноважені за результатами перевірки стягувати у встановленому в законі порядку з резидентів пеню, передбачену в частині п’ятій ст. 13 Закону № 2473 (частина восьма ст. 13 Закону № 2473).
                   Тобто у разі здійснення резидентом попередньої оплати (авансового платежу) на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором і отримання від нерезидента товарів із подальшим ввезенням на митну територію України і оформленням в установленому порядку митної декларації типу ІМ-40 та випуску таких товарів у вільний обіг, але після закінчення 180 календарних днів із дня здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність, визначена у частині п’ятій ст. 13 Закону № 2473.
                   Також, відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типів IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).
                   Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених операцій з імпорту товарів та сум заборгованості, на які нараховується пеня, можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Категорія 112. Зовнішньоекономічна діяльність

Питання Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Відповідь Коротка:
         За операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
         Водночас, за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
         1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
         2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року до 30 червня 2026 року включно;
         3) 150 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно;
         4) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 вересня 2027 року.
         За операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року.
         За операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.
         За операціями з імпорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8455, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 14 вересня 2026 року.
Повна:
         Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
         Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
         Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
         1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
         2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
         Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
         Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).
         Згідно з п. 1 прим. 2 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
         1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
         2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року до 30 червня 2026 року включно;
         3) 150 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно;
         4) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 вересня 2027 року.
         Відповідно до п. 1 прим. 3 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року.
         Відповідно до п. 1 прим. 4 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.
         Відповідно до п. 1 прим. 5 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8455, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 14 вересня 2026 року.

Який алгоритм дій ФО – громадянина України у разі втрати (зіпсуття) РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Який алгоритм дій ФО – громадянина України у разі втрати (зіпсуття) РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)?

Відповідь Коротка:
                        У разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картки платника податків), фізичній особі – громадянину України необхідно подати або надіслати до контролюючого органу заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб платників податків за формою № 5ДР згідно з додатком 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Заява за ф. № 5ДР), пред’явити паспорт громадянина України, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
                        У разі втрати або викрадення картки платника податків та паспорта громадянина України особі для повторного отримання картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків необхідно:
                        отримати в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість      втраченого або викраденого;
                        подати або надіслати до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР та документи, необхідні для внесення змін до ДРФО;
                        отримати картку платника податків.
Повна:
                        Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), за зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
                        За потреби повторного отримання картки платника податків фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб платників податків за формою № 5ДР згідно з додатком 12 до Положення № 822 (далі – Заява за ф. № 5ДР).
                        Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
                        Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
                        При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
                        Підпунктом 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.
                        Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
                        Картка платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
                        Крім того Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:
                        за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» – з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
                        При поданні документів засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» заявник може обрати контролюючий орган, у якому буде видано картку платника податків;
                        громадяни України можуть подати таку заяву:
                        через мобільний застосунок «Дія» з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822).
                        Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.
                        Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.
                        У разі втрати або викрадення картки платника податків та паспорта громадянина України, особі для повторного отримання картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків необхідно:
                        отримати в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;
                        подати або надіслати до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР та документи, необхідні для внесення змін до ДРФО;
                        отримати картку платника податків.
                        За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806. Картка платника податків в електронній формі (зокрема роздрукована) є дійсною лише за наявності унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) і не може використовуватися без нього.

Чи потрібно ФОП – платнику ЄП включати до доходу відшкодовані кошти за втрачений чи пошкоджений товар через ракетні обстріли, бойові дії або форс-мажори під час транспортування?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Питання Чи потрібно ФОП – платнику ЄП включати до доходу відшкодовані кошти за втрачений чи пошкоджений товар через ракетні обстріли, бойові дії або форс-мажори під час транспортування?

Відповідь Коротка:
         Якщо виплату здійснює страхова компанія на підставі договору страхування – вона є страховим відшкодуванням. Такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку, а отже – і не оподатковуються.
         Якщо ж вартість товару відшкодовує перевізник за претензією у зв’язку з втратою або пошкодженням вантажу, така компенсація не вважається страховим відшкодуванням. У цьому випадку сума відшкодування має бути включена до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.
Повна:
         Якщо виплату здійснює страхова компанія на підставі договору страхування – вона є страховим відшкодуванням. Такі кошти, відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, не включаються до доходу платника єдиного податку, а отже – і не оподатковуються.
         Якщо ж вартість товару відшкодовує перевізник за претензією у зв’язку з втратою або пошкодженням вантажу, така компенсація не вважається страховим відшкодуванням. У цьому випадку сума відшкодування має бути включена до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.
         Датою отримання доходу вважається день надходження коштів у готівковій або безготівковій формі, а сам дохід визначається на підставі даних обліку, який веде платник єдиного податку.
         Водночас у кожній конкретній ситуації важливе значення мають умови господарської операції, характер виплати та первинні документи. Саме вони підтверджують, чи є отримані кошти страховим відшкодуванням, чи компенсацією від перевізника, від чого й залежить порядок їх оподаткування.
         Відповідна інформація розміщена 13.08.2026 на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Новини / Товар пошкоджено чи втрачено під час транспортування: чи включати компенсацію до доходу ФОП? (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1040093.html).

Як заповнюється рядок 033 заголовної частини Розрахунку ЮО, який подається за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ, на якому працюють наймані працівники, та який не має найменування?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Як заповнюється рядок 033 заголовної частини Розрахунку ЮО, який подається за неуповноважений сплачувати ПДФО відокремлений підрозділ, на якому працюють наймані працівники, та який не має найменування?

Відповідь Коротка:
              Зазначається назва підприємства та тип об’єкта (магазин, кіоск, склад), за яким знаходиться такий відокремлений підрозділ, та адреса його місцезнаходження.
Повна:
              Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
              При цьому, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету, Розрахунок ЮО за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
              Форму Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
              Відповідно до п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку в рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок ЮО подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.
              У разі наявності у юридичної особи не уповноваженого сплачувати податок відокремленого підрозділу, на якому працюють наймані працівники та за який вона стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку, така юридична особа заповнює окремий Розрахунок ЮО із зазначенням в рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок ЮО та додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку ЮО по цьому підрозділу.
              У випадку, якщо юридична особа має неуповноважений сплачувати податок відокремлений підрозділ, який не має найменування, то у рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО зазначається назва підприємства та тип об’єкта (магазин, кіоск, склад), за яким знаходиться відокремлений підрозділ, та адреса його місцезнаходження.

Чи має право платник не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, застосовуючи положення п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі знищення товарів внаслідок ракетного обстрілу, якщо сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обстави отримано у періоді, наступному за фактом знищення товарів?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Чи має право платник не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, застосовуючи положення п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі знищення товарів внаслідок ракетного обстрілу, якщо сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обстави отримано у періоді, наступному за фактом знищення товарів?

Відповідь Коротка:
              Якщо до декларування податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період платник отримує сертифікат Торгово-промислової палати України, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України відсутній.
Повна:
              Частиною другою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
              Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14 прим. 1 Закону № 671/97-ВР).
              Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5), зі змінами (далі – Регламент).
              Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
              Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового)періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
              Пунктом 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
              До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.
              Отже, якщо до декларування податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період платник отримує сертифікат Торгово-промислової палати України, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ відсутній.

Чи може платник єдиного внеску у Додатку Д1 до Розрахунку ЮО або у Додатку ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД за звітний (податковий) період провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовуючи коди типу нарахувань 2 або 3?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Питання Чи може платник єдиного внеску у Додатку Д1 до Розрахунку ЮО або у Додатку ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП / НПД за звітний (податковий) період провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовуючи коди типу нарахувань 2 або 3?

Відповідь Коротка:
              Так, може провести коригування.
Повна:
              Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Розрахунку ЮО та Розрахунку ФОП / НПД (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
              Згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку додаток Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку ЮО (далі – Додаток Д1) формується щомісячно платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).
              Додаток ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» до Розрахунку ФОП / НПД (далі – Додаток ФІЗ-Д1) призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у розрізі місяців звітного кварталу (п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Розрахунку ФОП / НПД).
              Згідно з положеннями п. 1 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку для юридичних осіб (далі – ЮО) та п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – ФОП / НПД) якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3, де:
              2 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно донараховано суму єдиного внеску;
              3 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.
              Проведення коригувань Додатку Д1 здійснюється відповідно до підрозд. 3 розд. ІІ Порядку, Додатку ФІЗ-Д1 – відповідно до підрозд. 3 розд. ІІІ Порядку.
              Згідно з п.п. 8 п. 10 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку (для ЮО) та положеннями п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку (для ФОП / НПД) платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку.
              Таким чином, платник єдиного внеску у Додатку Д1 до Розрахунку або Додатку ФІЗ-Д1 за звітний (податковий) період може провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, шляхом донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань 2 або 3.

Яким чином імпортуються дані довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС» на Аndroid, iOS або Windows?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Яким чином імпортуються дані довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС» на Аndroid, iOS або Windows?

Відповідь Коротка:
         В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» передбачена можливість здійснення імпорту даних довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС».
         Суб’єкту господарювання необхідно виконати такі дії:
         1. Натиснути кнопку «Імпорт».
         2. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» встановити режим імпорту:
         «Замінити записи у довіднику» – існуючі дані видаляються з довідника, у довіднику будуть збережені лише імпортовані дані;
         «Доповнити записи у довіднику» – імпортовані записи будуть додані до існуючих даних (за замовчуванням).
         3. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» натиснути кнопку «Оберіть файл для імпорту». У вікні, що відкриється, обрати файл .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, які потрібно імпортувати, натиснути «Відкрити».
         4. У вікні «Відкриття файлу» надається вибір файлу для імпорту. Ім’я обраного файлу буде відображене у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури». Щоб розпочати імпорт, потрібно натиснути «Продовжити».
         Назва обраного для імпорту файлу відображена у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури».
         5. Розпочнеться процес імпорту, що може тривати деякий час. Процес виконання імпорту відображається у спеціальному вікні.
         6. По завершенню імпорту, ПЗ ПРРО повідомить користувача про результат виконання імпорту:
    «Повідомлення про успішне завершення імпорту».

    Детальніше в повній відповіді.
Повна:
         В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» передбачена можливість здійснення імпорту даних довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС».
         Номенклатурні позиції можна імпортувати із файлу формату .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, та їх основні параметри (найменування, артикул, одиниця виміру, код УКТЗЕД тощо). Розмір файлу не повинен перевищувати 5 МБ.
         Структура файлу повинна відповідати наступним вимогам:
         файл містить перший рядок-заголовок з назвами колонок файлу, що відповідають параметру, який в них зберігається (наприклад, Найменування, Ціна, Група, Артикул тощо);
         файл повинен містити обов’язкові поля (колонки): «Артикул», «Найменування», «Ціна продажу», «Одиниця виміру», якщо обов’язкові поля у файлі відсутні, то імпорт не виконується;
         кожній номенклатурній позиції відповідає окремий рядок файлу;
         кожен параметр номенклатурної позиції зберігається у окремій клітинці файлу;
         колонка «Тип» повинна містити ознаку: «1» – товар або «2» – послуга, якщо поле не заповнене, то за замовчуванням під час імпорту встановлюється тип – «Товар».
         Шаблон файлу для імпорту номенклатури в форматі *.csv зберігається у папці …/help каталогу встановлення програми.
         Файл шаблону для імпорту номенклатури повинен містити такі поля та наступну послідовність: Артикул; Штрихкод; УКТЗЕД; ДКПП; Назва товару; Одиниця виміру (код); Одиниця виміру (назва); Ціна; ПДВ (літера); ПДВ (ставка); Акциз (літера); Акциз (ставка); Тип (товар – 1 / послуга – 2); Група.
         По замовчуванню файл шаблону імпорту номенклатури розміщено у каталозі «C:Users«Ваш користувач»AppDataLocalПРРО ДПСhelp». Вказаний каталог є прихованим, тому для його перегляду за необхідності потрібно налаштувати перегляд прихованих файлів.
         Перед початком імпорту у разі використання ставок податків, обов’язково слід додати в режимі «Довідники» ставки податків та їх літерні позначення.
         Щоб здійснити імпорт даних у довідник суб’єкту господарювання необхідно виконати такі дії:
         1. Натиснути кнопку «Імпорт».
         2. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» встановити режим імпорту:
         «Замінити записи у довіднику» – існуючі дані видаляються з довідника, у довіднику будуть збережені лише імпортовані дані;
         «Доповнити записи у довіднику» – імпортовані записи будуть додані до існуючих даних (за замовчуванням).
         3. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» натиснути кнопку «Оберіть файл для імпорту». У вікні, що відкриється, обрати файл .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, які потрібно імпортувати, натиснути «Відкрити».
         4. У вікні «Відкриття файлу» надається вибір файлу для імпорту. Ім’я обраного файлу буде відображене у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури». Щоб розпочати імпорт, потрібно натиснути «Продовжити».
         Назва обраного для імпорту файлу відображена у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури».
         5. Розпочнеться процес імпорту, що може тривати деякий час. Процес виконання імпорту відображається у спеціальному вікні.
         6. По завершенню імпорту, ПЗ ПРРО повідомить користувача про результат виконання імпорту: «Повідомлення про успішне завершення імпорту».

Яким чином платник ПДВ підтверджує право на застосування пільг щодо звільнення від сплати ПДВ операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Яким чином платник ПДВ підтверджує право на застосування пільг щодо звільнення від сплати ПДВ операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги?

Відповідь Коротка:
              Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) зберігає у справі:
              копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
              копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
              копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).
              Крім того виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження.
Повна:
              Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
              Згідно з п. 197.11 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:
              постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) , яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
              постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
              Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).
              Відповідно до п. 2 Порядку № 153 виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі.
              Проекти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації.
              Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).
              Згідно з п. 18 Порядку № 153 державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п’яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проекту (програми).
              Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).
              Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту МТД зберігає у справі: копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
              копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;
              копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).
              Крім того, п. 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України.
              Ідентифікатор форми додатка 8 до Порядку № 153 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів та в електронному кабінеті платника податків.

За якою ознакою доходу податковий агент відображає суми компенсації невикористаної основної / додаткової відпустки, яка нарахована / виплачена звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання За якою ознакою доходу податковий агент відображає суми компенсації невикористаної основної / додаткової відпустки, яка нарахована / виплачена звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення?

Відповідь Коротка:
                   За ознакою доходу «127».
Повна:
                   Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
                   Згідно з ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП) роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
                   Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
                   У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений ст. 116 КЗпП строк виплатити не оспорювану ним суму.
                   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
                   Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
                   До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
                   Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.
                   Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
                   Згідно з п.п. 2 п. 4 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку з врахуванням абзацу одинадцятого п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
                   Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою доходу «127».
                   Отже, суми компенсації невикористаної основної / додаткової відпустки, яка нарахована звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД за ознакою доходу «127».

Яким чином визначається база для нарахування єдиного внеску найманому працівнику, якому нарахована заробітна плата та відпускні за поточний та майбутні періоди?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Питання Яким чином визначається база для нарахування єдиного внеску найманому працівнику, якому нарахована заробітна плата та відпускні за поточний та майбутні періоди?

Відповідь Коротка:
         Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.
         Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
         При цьому, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.
         Водночас, для працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати (без донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати).
Повна:
         Відповідно до абзацу першого частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
         Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
         При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац четвертий частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
         Нарахування (обчислення) єдиного внеску здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
         Згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4, стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у Додатку Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку або Додатку ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам», якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.
         Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.
         За наявності декількох рядків стосовно однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, у якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).
         Таким чином, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.
         Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
         При цьому, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.
         Водночас, для працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати (без донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати).

Чи зберігає підприємство (резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах) після набуття статусу резидента Дефенс Сіті (без подання заяви про застосування звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств) право: застосовувати особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, передбачений для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах; нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – ФО із застосуванням порядку оподаткування, передбаченого для резидентів Дія Сіті?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання Чи зберігає підприємство (резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах) після набуття статусу резидента Дефенс Сіті (без подання заяви про застосування звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств) право: застосовувати особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, передбачений для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах; нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – ФО із застосуванням порядку оподаткування, передбаченого для резидентів Дія Сіті?

Відповідь Коротка:
              Компанія Дія Сіті одночасно може мати статус резидента Дія Сіті та Дефенс Сіті, застосовувати статус платника податку на прибуток на особливих умовах як резидента Дія Сіті. При цьому така компанія не має права на застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до положень п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто не звільняється від сплати податку на прибуток у межах режиму Дефенс Сіті.
              Враховуючи те, що заборона для нарахування та виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) на користь власників корпоративних прав (крім дивідендів на користь держави), встановлена для резидентів Дефенс Сіті на умовах пільгового оподаткування, то резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах після набуття статусу резидента Дефенс Сіті має право нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – фізичним особам із застосуванням особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств, передбаченого для резидентів Дія Сіті.
Повна:
              Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
              Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначає Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
              Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.
              При цьому юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону № 1667 (частина друга ст. 4 Закону № 1667).
              Обмеження щодо права резидентства Дія Сіті встановлено частиною другою ст. 5 Закону № 1667. При цьому Закон № 1667 не містить заборону перебування юридичної особи у статусі резидента Дії Сіті під час перебування у реєстрі Дефенс Сіті.
              Правовий режим Дефенс Сіті встановлено Законом України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469).
              Вимоги до резидента Дефенс Сіті визначено ст. 36 Закону № 2469.
              При цьому Закон № 2469 не встановлює заборону перебування юридичної особи у статусі резидента Дефенс Сіті під час його перебування у реєстрі Дія Сіті.
              Податкові пільги для резидентів Дефенс Сіті встановлено п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
              Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, для резидентів Дефенс Сіті, передбачено звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку протягом наступного року (на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо) та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави).
              При цьому застосування пільгових правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
              1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
              2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
              3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;
              4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.
              Відповідно до п.п. 76.2 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати земельного податку, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті і до завершення місяця, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.
              Отже, компанія Дія Сіті одночасно може мати статус резидента Дія Сіті та Дефенс Сіті, застосовувати статус платника податку на прибуток на особливих умовах як резидента Дія Сіті. При цьому така компанія не має права на застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до положень п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тобто не звільняється від сплати податку на прибуток у межах режиму Дефенс Сіті.
              Враховуючи те, що заборона для нарахування та виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) на користь власників корпоративних прав (крім дивідендів на користь держави), встановлена для резидентів Дефенс Сіті на умовах пільгового оподаткування, то резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах після набуття статусу резидента Дефенс Сіті має право нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – фізичним особам із застосуванням особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств, передбаченого для резидентів Дія Сіті.

Чи втрачає товариство з обмеженою відповідальністю, яке є квартальним платником податку на прибуток підприємств, застосовує прискорену амортизацію ОЗ відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, право на застосування такої прискореної амортизації ОЗ у разі їх тимчасової консервації та чи призупиняється нарахування прискореної податкової амортизації таких ОЗ на період їх консервації?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання Чи втрачає товариство з обмеженою відповідальністю, яке є квартальним платником податку на прибуток підприємств, застосовує прискорену амортизацію ОЗ відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, право на застосування такої прискореної амортизації ОЗ у разі їх тимчасової консервації та чи призупиняється нарахування прискореної податкової амортизації таких ОЗ на період їх консервації?

Відповідь Коротка:
         Ні, не втрачає право на застосування прискореної амортизації основних засобів у разі їх тимчасової консервації.
         При цьому нарахування прискореної податкової амортизації таких основних засобів призупиняється на період їх консервації.
Повна:
         Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
         Відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
         четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
         третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.
         Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
         Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
         введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
         не були у використанні.
         При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
         У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
         збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
         зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
         При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
         Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
         Отже, товариство з обмеженою відповідальністю не втрачає право на застосування прискореної амортизації основних засобів у разі їх тимчасової консервації.
         При цьому нарахування прискореної податкової амортизації таких основних засобів призупиняється на період їх консервації.

Актуальні запитання (21.09.2026)