Актуальні запитання (11.05.2021)

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення податкового законодавства (крім ЄВ) протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Категорія 132. Відповідальність
Питання Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення податкового законодавства (крім ЄВ) протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
Відповідь Коротка:
     За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
     порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
     відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
     порушення вимог законодавства в частині:
     обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
     цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
     обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
     здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
     здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
     порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
     Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Повна:
     Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
     порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
     відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
     порушення вимог законодавства в частині:
     обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
     цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
     обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
     здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
     здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
     порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
     Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Чи заповнюється рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку ФОП або ЮО, яка не має відокремлених підрозділів?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб
Питання Чи заповнюється рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку ФОП або ЮО, яка не має відокремлених підрозділів?
Відповідь Коротка:
     Фізична особа – підприємець або юридична особа, яка не має відокремлених підрозділів, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) заповнює рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку, у яких зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад) за своїм місцезнаходженням.
Повна:
     Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
     Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника податку на доходи фізичних осіб або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.
     Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ.
     Таким чином, фізична особа – підприємець або юридична особа, яка не має відокремлених підрозділів при поданні Розрахунку заповнює рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку, у яких зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад) за своїм місцезнаходженням.

Які способи подання податкових декларацій платниками податків передбачені ПКУ?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків
Питання Які способи подання податкових декларацій платниками податків передбачені ПКУ?
Відповідь Коротка:
     Способи подання податкових декларацій передбачені ст. 49 Податкового кодексу України.
Повна:
     Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
     а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
     Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
     Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
     Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
     Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація платника ЄП – ФОП та як в Електронному кабінеті створюється така декларація?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація платника ЄП – ФОП та як в Електронному кабінеті створюється така декларація?
Відповідь Коротка:
     Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в електронній формі подається:
     за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);
     за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).
     При створенні Декларації в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
Повна:
     Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
     Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
     Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
     Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
     Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
     Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
     Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
     Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).
     Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку).
     На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:
     за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);
     за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).     
     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
     Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
     В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
     При створенні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
     При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

За який звітний період платники ЄП першої – третьої груп вперше подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника ЄП – ФОП за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Мінфіну від 09.12.2020 № 752)?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Питання За який звітний період платники ЄП першої – третьої груп вперше подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника ЄП – ФОП за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Мінфіну від 09.12.2020 № 752)?
Відповідь Коротка:
     Платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1) у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.
     Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.
Повна:
     Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
     Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники ЄП першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
     Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
     Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
     Платники ЄП третьої групи (ФО) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
     Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).
     Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками ЄП першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
     Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.
     Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники ЄВ, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
     Враховуючи зазначене, платники ЄП першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.
     Платники ЄП третьої групи (ФО) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Категорія 132. Відповідальність
Питання Чи застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкової звітності за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?
Відповідь Коротка:
     До платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не застосовуються.
     Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
     У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Повна:
     Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
     Поряд з цим, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
     порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
     відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
     порушення вимог законодавства в частині:
     обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
     цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
     обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
     здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
     здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
     порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
     Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
     Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
     У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків
Питання Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?
Відповідь Коротка:
     Термін та порядок отримання автором електронного документа (далі – Автор) першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
     Перша квитанція надсилається Автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
     Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція.
Повна:
     Абзацом першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
     Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
     Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
     Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
     Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
     Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
     У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
     Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
     Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
     перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
     перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
     перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
     перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
     перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
     Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
     У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
     Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
     Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
     Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
     На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
     У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
     Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Як у Розрахунку з типом форми «Звітний новий» провести коригування реквізитів, що не стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок?

Категорія 201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Питання Як у Розрахунку з типом форми «Звітний новий» провести коригування реквізитів, що не стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок?
Відповідь Коротка:
     У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з типом форми «Звітний новий» коригування виключно реквізитів проводиться на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами, які уточнюються.
     При цьому Розрахунок з типом «Звітний новий» має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.
Повна:
     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
     Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розд. V Порядку.
     Згідно з п. 3 розд. V Порядку у разі необхідності проведення коригувань показників та реквізитів, поданих у Розрахунку з типом «Звітний», до закінчення граничного строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».
     У разі проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний новий» до закінчення граничного строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий» (п. 4 розд. V Порядку).
     Пунктом 6 Порядку передбачено, що заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого», у разі коригування виключно реквізитів, для платників єдиного внеску є однаковим.
     Розрахунок «Звітний новий» для платників єдиного внеску подається на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.
     Разом з тим, для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Яким чином подавати Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку за відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, а саме у складі основного Розрахунку чи формувати окремий Розрахунок по підрозділу?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб
Питання Яким чином подавати Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку за відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, а саме у складі основного Розрахунку чи формувати окремий Розрахунок по підрозділу?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Особи, які відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
     При цьому, у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ).
     Таким чином, юридична особа подає окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету.

За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб
Питання За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку
Відповідь Коротка:
     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), порядок його заповнення та подання податковими агентами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
     Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
     При цьому Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
     Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:
     1) у розд. I:
     для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;
     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;
     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;
     2) у розд. II:
     у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
     у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення3» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
     у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
Повна:
     Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
     У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
     Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.
     Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).
     Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
     На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
     Податковий розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
     Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).
     Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:
     1) у розд. I:
     для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;
     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;
     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;
     2) у розд. II:
     у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
     у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення3» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
     у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
     При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.