База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Чи можуть власники житлової та/або нежитлової нерухомості для проведення звірки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель надавати підтверджуючі документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (технічні паспорти на будівлі, рішення суду, витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації тощо)?

Чинна публікація

Коротка:
         Так, можуть.
Повна:
         Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
         У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
         Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.
         При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.
         Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
         Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Якою ПСП має право скористатися самотня мати?

Чинна публікація

Коротка:
         Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
         При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, визначається як добуток суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 грн.), та відповідної кількості дітей.
Повна:
         Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
         Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
         Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
         Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 4660,00 гривень (3328,00 грн. х 1,4).
         При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
         Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
         Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
         Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи буде вважатись цільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті придбання корпоративних прав суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку не здійснював нарахування та сплату дивідендів своїм учасникам, а планує здійснити виплату дивідендів після відмови від пільгового оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті?

Чинна публікація

Коротка:
              У разі якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку не здійснює нарахування та сплату дивідендів своїм учасникам, а виплати дивідендів плануються після відмови від пільгового оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті, то використання звільненого від оподаткування прибутку на придбання корпоративних прав такого суб’єкта господарювання, не вважається нецільовим використанням.
Повна:
              Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку).
              Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
              Отже, у разі якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку не здійснює нарахування та сплату дивідендів своїм учасникам, а виплати дивідендів плануються після відмови від пільгового оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті, то використання звільненого від оподаткування прибутку на придбання корпоративних прав такого суб’єкта господарювання, не вважається нецільовим використанням.

135. Загальні питання

В які терміни роботодавці подають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) та сплачують внесок?

Чинна публікація

Коротка:
                   Подають звіти – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.
                   Сплачують внесок – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Повна:
                   З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
                   При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.
                   Відповідно до п.п. 1 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 18 прим. 2 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
                   Роботодавці / платники внеску зобов’язані:
                   своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
                   подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
                   Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
                   При цьому сума внеску обчислюється роботодавцями за звітний квартал.
                   Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи вважється нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, якщо такі витрати не пов’язані з виконанням державного контракту (договору) оборонних закупівель або господарською діяльністю, з якої отримується кваліфікований дохід?

Чинна публікація

Коротка:
                   Нормами Податкового кодексу України не передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування, повинен спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті пов’язаний з виконанням виключно державних контрактів (договорів) оборонних закупівель.
Повна:
                   Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
                   Отже, нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування, повинен спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті пов’язаний з виконанням виключно державних контрактів (договорів) оборонних закупівель.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи відповідає вимогам п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спрямування резидентом Дефенс Сіті 31.12.2027 частини звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік на здійснення попередньої оплати за договором поставки високовартісного обладнання для виробництва військової техніки, строк поставки якого 31.12.2028, та як діяти резиденту Дефенс Сіті, якщо у 2028 році такий договір поставки буде розірвано за погодженням сторін з поверненням попередньої оплати або постачальник порушить встановлений таким договором строк поставки обладнання і при цьому відмовиться повертати отриману попередню оплату у добровільному поряду?

Чинна публікація

Коротка:
              У разі якщо резидентом Дефенс Сіті 31.12.2027 буде спрямовано частину звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік на здійснення попередньої оплати за договором поставки високовартісного обладнання для виробництва військової техніки, то таке спрямування відповідає вимогам п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо порядку цільового використання звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік.
              У разі розірвання договору Резидент Дефенс Сіті протягом 30 календарних днів з дати повернення коштів попередньої оплати має право здійснити у поточному податковому (звітному) періоді іншу попередню оплату за цільовим напрямом, підтвердивши це відповідними документами.
              Якщо постачальник порушить встановлений договором строк поставки обладнання і при цьому відмовиться повертати отриману попередню оплату у добровільному порядку, такий платник податку на прибуток – резидент Дефенс Сіті може звернутися з позовом до суду і вирішити вказане питання в судовому порядку.
Повна:
              Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком.
              Організаційні засади здійснення контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності визначаються Порядком здійснення контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1745 (далі – Порядок № 1745).
              Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку № 1745 прибуток вважається використаним після фактичного спрямування коштів резидента Дефенс Сіті на цілі, визначені законодавством та Порядком № 1745, що підтверджується, зокрема, документами щодо здійснення попередньої оплати або оплати за відповідним договором.
              Отже, у разі якщо резидентом Дефенс Сіті 31 грудня 2027 року буде спрямовано частину звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік на здійснення попередньої оплати за договором поставки високовартісного обладнання для виробництва військової техніки, то таке спрямування відповідає вимогам п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо порядку цільового використання звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік.
              Абзацом третім п. 2 Порядку № 1745 встановлено, що у разі повернення попередньої оплати, здійсненої за рахунок прибутку, відповідні кошти вважаються такими, що не були використані за цільовим призначенням до моменту їх повторного документально підтвердженого спрямування на цілі, визначені п. 76.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
              Резидент Дефенс Сіті протягом 30 календарних днів з дати повернення коштів попередньої оплати має право здійснити у поточному податковому (звітному) періоді іншу попередню оплату за цільовим напрямом, підтвердивши це відповідними документами.
              Щодо порушення постачальником строку поставки обладнання, встановленого договором та відмови повернення отриманої попередньої оплати у добровільному порядку.
              ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
              Отже, вказане питання не регулюється ПКУ.
              Водночас, частинами першою та другою ст. 15 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини першої ст. 16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
              Отже, у разі якщо постачальник порушить встановлений договором строк поставки обладнання і при цьому відмовиться повертати отриману попередню оплату у добровільному порядку, такий платник податку на прибуток – резидент Дефенс Сіті може звернутися з позовом до суду і вирішити вказане питання в судовому порядку.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи буде вважатись нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, звільненого від оподаткування, направлення такого прибутку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на виготовлення або модернізацію вже розроблених (не нових) зразків озброєння та військової техніки або їх частин?

Чинна публікація

Коротка:
         Так, буде вважатись нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті.
Повна:
         Нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування направляється на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин.
         Отже, направлення звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на виготовлення або модернізацію вже розроблених (не нових) зразків озброєння та військової техніки або їх частин буде вважатись нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи буде вважатись цільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку, до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на виплату заробітної плати працівникам такого платника податків, зокрема заробітної плати працівників, які повністю або частково задіяні у напрямах діяльності, визначеної в абзаці дев’ятому п.п. 76.1. п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (створення або переоснащення матеріально-технічної бази, ремонт, будівництво виробничих та технологічних споруд, дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки тощо)?

Чинна публікація

Коротка:
         Питання щодо виплати заробітної плати працівникам платника податків, здійснення інших видів витрат, пов’язаних з господарською діяльністю резидента Дефенс Сіті, потребують узгодження на рівні Міністерства оборони України.
Повна:
         У разі якщо нарахування заробітної плати працівникам здійснюється за напрямами діяльності резидента Дефенс Сіті вказаними в абзаці дев’ятому п.п. 76.1. п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), то такі виплати працівникам повинні включатися до витрат відповідного напрямку цільового використання прибутку резидента Дефенс Сіті.
         Водночас, нормами абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо напрямків цільового використання звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті окремо не передбачено направлення такого прибутку на виплату заробітної плати працівникам такого платника податків, а саме: на виплату заробітної плати працівникам, які повністю або частково задіяні у напрямах діяльності, пов’язаної зі створенням або переоснащенням матеріально-технічної бази, ремонтом, будівництвом виробничих та технологічних споруд, дослідженням, виготовленням нових зразків озброєння та військової техніки тощо.
         Отже, питання щодо виплати заробітної плати працівникам такого платника податків, здійснення інших видів витрат, пов’язаних з господарською діяльністю резидента Дефенс Сіті, потребують узгодження на рівні Міністерства оборони України.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи справляється авансовий внесок з суми дивідендів, що сплачується резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі)?

Чинна публікація

Коротка
              Авансовий внесок з суми дивідендів, що сплачується таким платником на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі, не справляється, якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави за період, в якому він вже набув статусу резидента Дефенс Сіті і має звільнення прибутку від оподаткування, якщо сума таких дивідендів не перевищує суму звільненого за цей звітний рік прибутку підприємства.
Повна:
              Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлений порядок оподаткування резидентів Дефенс Сіті, в тому числі вказаний перелік напрямів спрямування прибутку резидентів Дефенс Сіті, який звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.
              Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого цим підпунктом звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
              1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
              2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
              3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;
              4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.
              Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
              При цьому, спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені абзацом дев’ятим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
              Отже, резидент Дефенс Сіті не має права сплачувати дивіденди, за виключенням виплати дивідендів на користь держави або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
              Таким чином, резидент Дефенс Сіті має право на виплату дивідендів на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі.
              У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ. Також емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
              Авансовий внесок із податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів).
              Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
              При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
              Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
              У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
              Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
              При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
              Водночас, відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.
              Отже, у разі якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі, за період, в якому вказаний платник ще не мав пільгового режиму оподаткування прибутку, то у разі перевищення суми дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, з такої суми розраховується авансовий внесок.
              У разі якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави за період, в якому він вже набув статусу резидента Дефенс Сіті і має звільнення прибутку від оподаткування відповідно до положень п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то авансовий внесок з суми дивідендів (в межах звільненого від оподаткування прибутку), що сплачується таким платником на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі за пільговий період, не справляється.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи вважається виплата резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, дивідендів до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі): - частиною прибутку, звільненого від оподаткування, що має бути використаний відповідно до напрямів, зазначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ; - нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку; - невикористанням звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до напрямів, визначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:
              Дивіденди, виплачені резидентом Дефенс Сіті до бюджету або на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, є частиною прибутку, звільненого від оподаткування, що має бути використаний відповідно до напрямів, зазначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та на виплату дивідендів відповідно до п. 3 абзацу четвертого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
              При цьому виплата резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, дивідендів до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі) не вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку та невикористанням звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до напрямів, визначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Повна:
              Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлений порядок оподаткування резидентів Дефенс Сіті, в тому числі вказаний перелік напрямів спрямування прибутку резидентів Дефенс Сіті, який звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.
              Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого цим підпунктом звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
              1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
              2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
              3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;
              4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.
              Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
              При цьому спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені абзацом дев’ятим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
              Отже, резидент Дефенс Сіті не має права сплачувати дивіденди, за виключенням виплати дивідендів на користь держави або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
              Таким чином, резидент Дефенс Сіті має право на виплату дивідендів на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі.
              Дивіденди, виплачені резидентом Дефенс Сіті до бюджету або на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, є частиною прибутку, звільненого від оподаткування, що має бути використаний відповідно до напрямів, зазначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та на виплату дивідендів відповідно до п. 3 абзацу четвертого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
              При цьому виплата резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, дивідендів до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі) не вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку та невикористанням звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до напрямів, визначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

103. Податок на доходи фізичних осіб

За якою ознакою доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку, СГ (самозайнята особа) відображає доходи, нараховані (виплачені) ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія?

Чинна публікація

Коротка:
              За ознакою доходу «157».
Повна:
              Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
              Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
              Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
              Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
              Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
              для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
              для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
              Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
              Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
              Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
              Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Які дії СГ, який направляв Z-звіти сформовані РРО / ПРРО до фіскального сервера, однак в Електронному кабінеті інформація щодо таких звітів відображається не в повному обсязі?

Чинна публікація

Коротка:
                        Необхідно зробити скріншот з Електронного кабінету та надіслати його з інформацією про помилку до ДПС скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
                        Водночас, суб’єкт господарювання може надіслати запит в паперовому та/або електронному вигляді за адресою, яка вказана на сайті ДПС: https://www.tax.gov.ua/others/kontakti/
Повна:
                        В приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), у режимі «Зведені звіти» меню «Дані РРО» надається можливість на отримання зведених звітів по днях (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць) та в режимі «Чеки» меню «Дані РРО» надається можливість на отримання інформації даних фіскальних чеків (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць).
                        Отже, якщо суб’єкт господарювання, який направляв Z-звіти сформовані реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмними РРО до фіскального сервера, однак в Електронному кабінеті інформація щодо таких звітів відображається не в повному обсязі, то для перевірки та з’ясування причин виникнення помилки необхідно зробити скріншот з Електронного кабінету та надіслати його з інформацією про помилку до ДПС скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
                        Водночас, суб’єкт господарювання може надіслати запит в паперовому та/або електронному вигляді за адресою, яка вказана на сайті ДПС: https://www.tax.gov.ua/others/kontakti/

105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

До якого контролюючого органу нотаріус подає Розрахунок та додатки 4ДФ до Розрахунку з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам та про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), якщо робоче місце (контора) знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання?

Чинна публікація

Коротка:
              До контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
               – з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;
               – з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
Повна:
              Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.
              Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розд. I, п. 51.1 ст. 51 розд. II, п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розд. IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, до контролюючого органу за основним місцем обліку (своїм місцем проживання) Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
              Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.2 ст. 65 розд. II та пп. 178.1, 178.4 ст. 178 розд. IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року.
              З урахуванням положень ст.ст. 63, 65 розд. II ПКУ та п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:
              за місцем проживання, якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспортного документа) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) знаходяться на території однієї адміністративно-територіальної одиниці.
              за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), тобто якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця. При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розд. IV ПКУ.
              Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
              Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4) Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.
              При цьому, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розді. IV ПКУ для Розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою Розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену Розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
              Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розді. IV ПКУ для Розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (п. 174.4 ст. 174 ПКУ).
              Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 4, зокрема, визначено, що у рядку 032 «Код адміністративно – територіальної одиниці та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Кодифікатор), за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
              Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код адміністративно – територіальних одиниць за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, за Кодифікатором.
              Враховуючи викладене, незважаючи на те, що робоче місце (контора) нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, Розрахунок нотаріус подає до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
               – з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором) за місцем свого постійного проживання;
               – з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).

101. Податок на додану вартість

Чи зобов’язаний платник ПДВ подавати додаток Д5 до податкової декларації з ПДВ та відображати обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у графі 4 таблиці 1 додатка Д5, з урахуванням того, що положення ст. 199 ПКУ не застосовуються до таких операцій і як у такому разі застосовується п. 199.6 ст. 199 ПКУ при розрахунку частки використання товарів / послуг?

Чинна публікація

Коротка:
              За товарами / послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та іншими, зазначеними у ПКУ (зокрема, підпункти 4, 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені ст. 199 ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних ПДВ операціях.
              Якщо платник податку здійснює з пільгових операцій лише ті, до яких норми ст. 199 ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у п. 199.6 ст. 199 ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з урахування такої частки.
              В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тими операціями, за якими положення ст. 199 ПКУ застосовуються.
Повна:
              Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковуванні операції протягом такого звітного податкового періоду.
              Тобто, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того чи будуть придбані товари / послуги використовуватись в оподатковуваних чи в неоподаткованих операціях.
              Порядок формування податкового кредиту у разі, якщо придбані товари / послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено ст. 199 ПКУ.
              Зокрема, якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п 199.1 ст. 199 ПКУ).
              Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
              Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).
              Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п.п. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
              Водночас, ПКУ містить ряд положень, відповідно до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються. Так, відповідно до п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
              проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
              проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
              Також, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції, що визначені пп. 4, 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
              Механізм звільнення від оподаткування ПДВ операцій, до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки ПДВ.
              Тобто звільнені від оподаткування ПДВ операції здійснюються без нарахування ПДВ з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів / послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.
              Форма та Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).
              Згідно з п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 Декларації вказуються обсяги операцій з:
              постачання товарів / послуг, що не є об’єктом оподаткування;
              постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;
              постачання товарів / послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
              Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатка 5 (Д5).
              Додаток 5 (Д5) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ.
              Розрахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях здійснюється у таблиці 1 додатка 5 до Декларації.
              Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 зазначається загальний обсяг постачання (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А Декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
              Отже, відповідно до чинних норм ПКУ та Порядку № 21 при визначені частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях до:
              оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються обсяги операцій, оподатковані за ставками 0 %, 7 %, 14 %, 20 %;
              загального обсягу постачання товарів / послуг (графа 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються всі оподатковувані та неоподатковувані операції з постачання товарів / послуг, у тому числі ті операції, при здійсненні яких не застосовуються норми п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ. Частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі постачання товарів / послуг обраховується наступним чином: 100 – частка використання товарів / послуг в оподатковуваних податком на додану вартість операціях.
              В ПКУ та, відповідно, в Порядку № 21 не передбачено винятків щодо врахування / неврахування тих чи інших операцій при здійсненні такого розрахунку частки.
              Отже, попри те, що за товарами / послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, п. 199.6 ст. 199 ПКУ та іншими, зазначеними у ПКУ (зокрема, підпункти 4, 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені ст. 199 ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних ПДВ операціях.
              Якщо платник податку здійснює з пільгових операцій лише ті, до яких норми ст. 199 ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у п. 199.6 ст. 199 ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з урахування такої частки.
              В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тими операціями, за якими положення ст. 199 ПКУ застосовуються.

113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

Який порядок округлення показників при заповненні звітів № 1-ВП та № 1-ОП?

Чинна публікація

Коротка:
              У відповідних графах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП слід здійснювати округлення показників:
              до 2-х знаків після коми або цілого числа – обсягів продукції / товару / сировини, для яких в Кодах, одиницях виміру та видах продукції / товару / сировини (далі – Коди та види продукції), передбачено одиниці виміру в дал, дал б. с., л, а також посівної площі тютюну, яка вимірюється в гектарах;
              до 6-х знаків після коми або цілого числа – обсягів продукції / товару / сировини, для яких в Кодах та видах продукції передбачено одиниці виміру в т, млн штук.
Повна:
              Порядок подання та заповнення форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та форми звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 (далі – Наказ № 641).
              Відповідно до п. 5 розд. І Порядку під час відображення інформації про обсяг продукції / товару / сировини у відповідних графах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП слід здійснювати округлення показників:
              до 2-х знаків після коми або цілого числа – обсягів продукції / товару / сировини, для яких в Кодах, одиницях виміру та видах продукції / товару / сировини затверджених Наказом № 641 (далі – Коди та види продукції), передбачено одиниці виміру в дал, дал б. с., л, а також посівної площі тютюну, яка вимірюється в гектарах;
              до 6-х знаків після коми або цілого числа – обсягів продукції/товару/сировини, для яких в Кодах та видах продукції передбачено одиниці виміру в т, млн штук.

Чи надсилається ліцензіату в автоматичному режимі витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах / Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального після подання заяви про внесення чергового платежу за ліцензію?

Чинна публікація

Коротка:
              Так.
              Після опрацювання заяви про внесення чергового платежу за ліцензію орган ліцензування автоматично формує витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах / Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Повна:
              Частиною першою ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
              Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
              Форми заяв щодо внесення чергового платежу за отриману ліцензію на відповідний вид діяльності (далі – Заява) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
              Після отримання Заяви та її опрацювання, орган ліцензування автоматично формує витяг із Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах / Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.

114. Акцизний податок

Яким чином СГ, який реалізує пальне надсилає для реєстрації другий примірник акцизної накладної / розрахунку коригування розпоряднику акцизного складу — отримувачу пального?

Чинна публікація

Коротка:
              Платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної / розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Повна:
              Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 114), для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизні накладні / розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
              Пунктом 5 Порядку № 114 передбачені умови складання акцизної накладної у двох примірниках.
              Перший примірник складеної акцизної накладної реєструється в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складення надсилається розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.
              У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до ЄРАН, а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН (п. 7 Порядку № 114).
              Розпорядник акцизного складу / акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний.
              Відповідно до п. 8 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних / розрахунків коригування з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем до ДПС з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155-VІІІ) та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-IV).
              Таким чином, у разі складання акцизної накладної / розрахунку коригування у двох примірниках, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної / розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог законів України № 2155-VІІІ та № 851-IV.

116. Облік платників податків

Яка інформація при заповненні заяви за ф. № 5-ОПП вказується у полі 3, якщо дата реєстрації та видачі документа, що підтверджує право ФО на провадження незалежної професійної діяльності, не співпадають, та як заповнюється значення «Код КАТОТТГ» у полях 5 та 6?

Чинна публікація

Коротка:
              У полі 3 зазначається:
              в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
              в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;
              в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
              У полях 5 «Місце проживання» та 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290.
Повна:
              Відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
              заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП);
              копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
              копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
              копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо судовий експерт не є працівником державної спеціалізованої установи;
              копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;
              копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реалізацією, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор);
              копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт, який здійснює професійну діяльність, визначену отриманим кваліфікаційним сертифікатом (крім експертів, які відповідно до кваліфікаційного сертифіката мають право здійснювати експертизу проектної (містобудівної) документації, та відповідальних виконавців, які здійснюють професійну діяльність як працівники юридичної особи або фізичної особи – підприємця).
              При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
              Заява та копії документів, передбачених п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, можуть бути подані технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
              Форма Заяви за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588) передбачає заповнення полів 1 – 6, де вказується інформація стосовно: самозайнятої особи, контролюючого органу, в який подається заява, органу державної реєстрації, що видав документ на право провадження незалежної професійної діяльності; видів діяльності за КВЕД; місця проживання; місцезнаходження робочого місця (офісу).
              У полі 3 Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається:
              в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
              в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;
              в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
              У полі 5 «Місце проживання» Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається поштова адреса місця проживання платника податків (поштовий індекс, країна, код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
              У полі 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» Заяви за ф. № 5-ОПП вказується поштова адреса місцезнаходження робочого місця (офісу) платника податків (поштовий індекс, країна, код КАТОТТГ, область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
              При цьому, значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290, який розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: Головна / Діяльність / Розвиток місцевого самоврядування / Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, згідно з яким КАТОТТГ складається з кодів та назв об’єктів КАТОТТГ, що розподілені на п’ять рівнів:
              1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;
              2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
              3. «Третій рівень» – територіальна громада;
              4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);
              5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);
              6. «Категорія об’єкта», де: «O» – Автономна Республіка Крим, область; «K» – місто, що має спеціальний статус; «P» – район в Автономній Республіці Крим, області; «H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади); «M» – місто; «X» – селище; «C» – село; «B» – район у місті.
              Перші два символи КАТОТТГ «UA», за якими слідують 17 цифр (наприклад, село Липовець, Кагарлицький район, Київська область - категорія «С» (село), відповідає четвертому рівню, значення UA32120050190064268).

102. Податок на прибуток підприємств

Чи повинно товариство, у статутному капіталі якого 100 відс. акцій (часток) належать державі, яке набуло статус резидента Дефенс Сіті і на підставі поданої заяви отримало звільнення від оподаткування прибутку у 2026 році, але у 2027 році постраждало від ракетного обстрілу і КМУ було прийнято рішення про залишення в розпорядженні товариства 50 відс. чистого прибутку для відновлення майна знищеного внаслідок збройної агресії, оподатковувати 50 відс. чистого прибутку, що залишились у розпорядженні товариства для відновлення майна, і використані протягом 2027 року з цією метою?

Чинна публікація

Коротка:
         Положеннями Податкового кодексу України не передбачено оподаткування вивільненої згідно з рішенням Уряду суми частини чистого прибутку, яка спрямовується на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
         Водночас, у разі не використання за призначенням вивільненої суми частини чистого прибутку відповідно до вимог Кабінету Міністрів України, товариство повинно відрахувати до держаного бюджету дивіденди на державну частку за відповідний звітний період у розмірі не менше 75 відсотків.
Повна:
         Пунктом 6 Державної дивідендної політики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369 «Деякі питання Політики державної власності» (далі – Дивідендна політика) передбачено, що вищий орган управління підприємства, товариства приймає рішення про виплату дивідендів (відрахування частини чистого прибутку) у розмірі не менше 75 відс. чистого прибутку підприємства (товариства з контрольною часткою держави) за відповідний звітний період.
         Виплата дивідендів товариством з контрольною часткою держави здійснюється щороку з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу (п. 8 Дивідендної політики).
         Відповідно до п. 13 Дивідендної політики у період дії правового режиму воєнного стану Кабінет Міністрів України за поданням відповідного суб’єкта управління може прийняти рішення про залишення в розпорядженні підприємства, товариства з контрольною часткою держави частину чистого прибутку, яка перевищує 30 відс. чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, за умови, що відповідне підприємство, товариство є оператором об’єкта критичної інфраструктури або суб’єктом оборонно-промислового комплексу, або належить до сфери управління Міністерства оборони України.
         Отже, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо виплати окремим товариством дивідендів на державну частку до бюджету за зниженим нормативом відрахування за умови направлення вивільненої суми частини чистого прибутку на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
         Положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI не передбачено оподаткування вивільненої згідно з рішенням Уряду суми частини чистого прибутку, яка спрямовується на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
         Водночас, у разі не використання за призначенням вивільненої суми частини чистого прибутку відповідно до вимог Кабінету Міністрів України, товариство повинно відрахувати до держаного бюджету дивіденди на державну частку за відповідний звітний період у розмірі не менше 75 відсотків.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи вважатиметься нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку використання резидентом Дефенс Сіті залишеної у його розпорядженні частини чистого прибутку відповідно до рішення, прийнятого КМУ на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії?

Чинна публікація

Коротка:
         Використання відповідно до прийнятого Урядом рішення вивільнених від оподаткування коштів на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії не є нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Повна:
         Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
         Водночас згідно з п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, справляння податків і зборів для платників податків – резидентів Дефенс Сіті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
         Так, згідно з п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняється від оподаткування прибуток платника податку на прибуток підприємств – резидента Дефенс Сіті, починаючи з першого числа першого місяця наступного календарного кварталу після подання платником податку – резидентом Дефенс Сіті заяви про звільнення від оподаткування прибутку і до першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому право на застосування такого звільнення буде припинено з підстав, передбачених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
         Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання встановлених вимог, зокрема, щодо не нараховування і не виплати платником податку дивідендів (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Винятком з цих правил є сплата дивідендів (прирівняні до них платежі) до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
         Прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення встановлених обмежень, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
         У разі невикористання резидентом Дефенс Сіті звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до визначених цим підпунктом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає граничний строк використання звільненого від оподаткування прибутку або його частини, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку відповідно до норм ПКУ.
         Враховуючи викладене, використання відповідно до прийнятого Урядом рішення вивільнених від оподаткування коштів на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії не є нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.