Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Рахунки платників податків, що відкриваються у банківських установах у період воєнного стану, будуть працювати незалежно від взяття їх на облік ДПС.
Повна:
За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576193.html) рахунки платників податків, що відкриваються у банківських установах у період воєнного стану, будуть працювати незалежно від взяття їх на облік ДПС. У разі не направлення органом ДПС у встановлений законодавством термін повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою, у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, відповідно до п. 69.3 ст. 69 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі у період дії воєнного стану.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Дані про сплату податків, зборів на бюджетні рахунки та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки через банківську установу (систему електронних платежів Національного банку України) відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки – у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів.
Повна:
Відповідно до абзаців першого, другого та тринадцятого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється платниками відповідно до вимог ст. 9 розділу ІІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з абзацами першим та другим п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку (абзац перший п. 8.2 ст. 8 Закону № 2346).
Крім того, з метою створення сприятливих умов для платників податків учасник системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) ЕАП (код банку 899998) працює в режимі 23/7. Дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.
Абзацами першим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) визначенео, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Пунктом 1 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5 визначено, що оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:
за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 із змінами та доповненнями;
за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 із змінами та доповненнями.
У разі сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5).
Надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску відображається в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. ІІ розд. ІІІ Порядку № 5).
Таким чином, дані про сплату податків, зборів на бюджетні рахунки та єдиного внеску на небюджетні рахунки через банківську установу (СЕП) відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки – у день отримання від органів Казначейства відомостей про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:
11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;
11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Термін та порядок отримання автором електронного документа (далі – Автор) першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Перша квитанція надсилається Автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція.
Повна:
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Фізична особа – підприємець, відносно якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення підприємницької діяльності, для зняття з обліку в контролюючому органі в установлені строки має забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Повна:
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:
як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588);
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями або Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» із змінами та доповненнями, процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783), у складі якої формуються додатки ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.
При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.
Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
Чинна публікація
Коротка:
Не вживатимуться заходи щодо анулювання ліцензії (вважатимуться діючими), по яких під час настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
виробництва спирту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Повна:
За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576193.html) з урахуванням положень п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ДПС не будуть застосовуватись штрафні санкції за порушення законодавства щодо здійснення безліцензійної діяльності та не вживатимуться заходи щодо анулювання ліцензії (вважатимуться діючими), по яких під час настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
виробництва спирту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Повна:
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними в п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року № 1877-IV із змінами і доповненнями, або код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Граничні строки для подання податкової звітності подовжено.
Повна:
За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576184.html) граничні строки для подання податкової звітності подовжено.
Штрафні санкції та пеня, що наразі відобразяться автоматично в Інформаційній картці платника за порушення податкового законодавства, які зумовлені неможливістю виконання податкового обов’язку платника податку з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, будуть списані.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Повна:
Платники податків відповідно до п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.
Разом з тим, такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Також у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій не застосовуються.
На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної.
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Повна:
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Повна:
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
При безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складаються дві податкові накладні.
У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.
Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
У графі 2 розд. Б податкової накладної, складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання, зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/ звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною (тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість), а у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення), у графі 11 – сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюються.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Повна:
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Таким чином при безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складаються дві податкові накладні.
У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ), та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.
Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
З урахуванням п. 16 Порядку № 1307 у графі 2 розд. Б податкової накладної, складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання, зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, тобто для даної ситуації – ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість, у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення)), у графі 11 – сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюються.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які:
отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, – за місяці, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Повна:
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Крім того, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) , звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,, які:
отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті на умовах, передбачених Законом № 1667 – за місяці, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
При сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки платник податків заповнює реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Пунктом 1 розд. І Порядку № 666 передбачено, що реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:
поле № 1:
друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
поле № 2:
друкується розділовий знак «;»;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
поле № 3:
друкується розділовий знак «;»;
друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);
поле № 4:
друкується розділовий знак «;»;
друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) за деклараціями, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за електронними висновками територіальних органів Державної податкової служби України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5:
друкується розділовий знак «;»;
друкується дата декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або дата електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється; поле № 6:
друкується розділовий знак «;»;
друкується номер декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або номер електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7:
друкується розділовий знак «;».
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками (п. 2 розд. І Порядку № 666).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 розд. І Порядку № 666).
Пунктом 7 розд. І Порядку № 666 встановлено, що у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що, зокрема, платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).
Пунктом 8 розд. І Порядку № 666 передбачено, що у разі наявності, зокрема, у платника податків податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати територіальними органами ДПС присвоюється код виду сплати 140.
У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації (п. 9 розд. І Порядку № 666).
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666).
Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
При заповненні реквізитів повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису за формою J(F)1391103 (далі – Повідомлення), зокрема, зазначається:
поточна дата та порядковий номер;
найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
ініціали та прізвище керівника;
посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) якої накладений на сформоване Повідомлення.
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності).
Повна:
Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).
При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:
поточна дата та порядковий номер;
найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
ініціали та прізвище керівника;
посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.
З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».
При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Пільговий режим оподаткування ПДВ, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, та/або запровадження воєнного стану визначений п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України, поширюється не на платників ПДВ, а на операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення (у тому числі виробленої на митній території України).
Повна:
Відповідно до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено перелік операцій, які тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ.
Одже пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, поширюється не на платників ПДВ, а на операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України продукції оборонного призначення (у тому числі виробленої на митній території України).
132. Відповідальність
Чинна публікація
Коротка:
Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Повна:
Платники податків відповідно до п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.
Разом з тим, такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Також у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій не застосовуються.
На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної.
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися з 01.03.2022.
Повна:
Наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) буде здійснюватися з 01.03.2022.
Нові формати податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), які з 01.03.2022 будуть прийматися для реєстрації в ЄРПН розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо:
через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування; звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 8) з детальним описом ситуації.
Повна:
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.
