База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Чинна публікація

Коротка:
        Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
    Повна:
        Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
        а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
        б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
        в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
        Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
        а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
        Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
        Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної  чи  юридичної особи – платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300 кв.  метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
        Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
        Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
        Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
        Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

116. Облік платників податків

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Чинна публікація

Коротка:
              1. Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):
              – до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);
               – у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
               Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
              Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
               витяг з реєстру територіальної громади;
              паспорт, виготовлений у формі книжечки;
               тимчасове посвідчення громадянина України;
              довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
               2. Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
              3. Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

Повна:
              Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
               Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
               Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
              Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
               Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
               витяг з реєстру територіальної громади;
              паспорт, виготовлений у формі книжечки;
              тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
              При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
              Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
               При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
               Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
              Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

111. Плата за землю

До якого контролюючого органу мають право звернутися ФО (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю?

Чинна публікація

Коротка:
                                  Для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
Повна:
                                  Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
                                  Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
                                  розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
                                  права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
                                  розміру ставки земельного податку;
                                  нарахованої суми плати за землю.
                                  У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
                                  Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
                                  Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
                                  Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Який термін подання платниками ЄП третьої групи податкової декларації платника ЄП та який строк сплати податку (крім е-резидентів)?

Чинна публікація

Коротка:
                 Податкова декларація платника єдиного податку подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
                 Сплата податку здійснюється протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації.
               Повна:
                 Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
                 Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
                 При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
                 Платники єдиного податку третьої групи  (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
                 Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
                 Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

135. Загальні питання

До якого органу ДПС може звернутись платник податків, якщо він вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата)?

Чинна публікація

Коротка:
         До органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Повна:
         Платник податків має можливість надіслати запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС за формою F/J1300208 (далі – Запит ) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
         Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) Запит для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.
         З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
         Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником, зокрема, в електронній формі у приватній частині електронного кабінету або з використанням інших засобів електронного зв’язку не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
         Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
         Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
         Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

129. Права та обов’язки платників податків

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Чинна публікація

Коротка та повна відповіді ідентичні:
                  Згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
              На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.
              Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
              Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
              Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України (далі – ДПС) відповідно до розподілу функціональних повноважень (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку).
              Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (п. 2 розд. ІІІ Порядку).
              Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 4. розд. ІІІ Порядку).
              Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання (п. 1 розд. ІV Порядку).
              Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розд. ІV Порядку).
              Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розд. ІV Порядку).
              Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС (п. 6 розд. ІV Порядку).
              Згідно з п. 7 розд. ІV Порядку якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
              Анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в системі електронного документообігу передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.
              Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону (п. 8 розд. ІV Порядку).

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація платника ЄП – ФОП та як в Електронному кабінеті створюється така декларація?

Чинна публікація

Коротка:
         F0103407 (для першої та другої груп – рiчна);
         F0103309 (для третьої групи – квартальна).
Повна:
         Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
         Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
         Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
         Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
         Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
         Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
         Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
         Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
         Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
         за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:
         Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;
         Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;
         за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:
         Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;
         Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.
         Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
         Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
         В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
         Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
         При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

135. Загальні питання

Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДПС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового законодавства та єдиного внеску?

Чинна публікація

Коротка:
        Ні, Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.
        Повна:
        Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
        Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
        Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
        в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;
        у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.
        Слід зазначити, що Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.
        Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.

135. Загальні питання

Які послуги надаються Контакт-центром ДПС та який порядок їх отримання платниками податків?

Чинна публікація

Коротка:
                   Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:
                   інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
                   інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
                   інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
                   персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
                   Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Повна:
                   Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам:
                   інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
                   інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
                   інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
                   персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
                   Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
                   Також Контакт-центр приймає:
                   звернення заявників на сервіс «Пульс»;
                   усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
                   запити на інформацію відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями;
                   повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.
                   Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

У яких випадках ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, за яких роботодавець сплачує єдиний внесок, подають Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) та як заповнюється графа 2 п. 9 Додатка 1 до Декларації?

Чинна публікація

Коротка:
         Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, за яких роботодавцем (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування») сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) до Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюють та не подають.
         Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 п. 9 Додатка 1.
         При цьому, у графі 2 «Суми внеску, які підлягають сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» п. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» Додатка 1 проставляється інформація за місяці, за які фізичні особи – підприємці сплатили єдиний внесок за себе, а за місяці, коли вони були звільнені від сплати єдиного внеску (роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску), – проставляються нулі.
Повна:
         Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема, резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
         Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
         У п. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються самостійно визначені суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини, та у графі 4 розраховуються суми єдиного внеску, які підлягають сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду. Загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 п. 9 Додатка 1.
         Значення рядка «Усього» графи 4 п. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску за даними звітного (податкового періоду)» Декларації.
         Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
         Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи, за яких роботодавцем (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.
         Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 п. 9 Додатка 1.
         При цьому, у графі 2 п. 9 Додатка 1 проставляється інформація за місяці, за які фізичні особи – підприємці сплатили єдиний внесок за себе, а за місяці, коли вони були звільнені від сплати єдиного внеску (роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску), – проставляються нулі.

201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП - платниками ЄП (19 чи 20 число місяця, що настає за звітним кварталом)?

Чинна публікація

Коротка:
           19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
    Повна:
           Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП (крім електронних резидентів (е-резидентів) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
           Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
           Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
           Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП - платниками ЄП (крім електронних резидентів (е-резидентів) – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
           У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

116. Облік платників податків

Який порядок заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП?

Чинна публікація

Коротка:
              Заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Повна:
              Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
              Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
               – при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
               – при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
              Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
              1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
              3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
              6 – закриття об’єкта оподаткування.
              При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
              У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
              При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
              Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.
              Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.
              Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
              Наприклад:
              для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;
              для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
              У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
              Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
              У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
              У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
              На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
              Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
              Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
              Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
              У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
              Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
              Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Заяві за ф. № 20-ОПП.
              Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

135. Загальні питання

Як здійснюється листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер, дату реєстрації в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, у т. ч. на отримання індивідуальної податкової консультації, тощо)?

Чинна публікація

Коротка:
         Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.
         Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.
         Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
         Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
         Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.
         Відповідь на лист надається у такий спосіб:
         на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);
         до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;
         в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).
Повна:
         Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
         Частиною шостою ст. 5 Закону № 393 зокрема передбачено, що письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
         При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
         Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
         На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
         За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
         Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
         Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
         Водночас, згідно з п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлено особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме індивідуальні податкові консультації надаються платнику податків виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду. У разі отримання таких звернень територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, він зобов’язаний надіслати його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом наступного робочого дня після отримання такого звернення.
         За вибором платника податків податкова консультація надається, зокрема, у паперовій або електронній формі. (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
         Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
         Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
         публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939);
         відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
         Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
         У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
         Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
         У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
         Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень, у тому числі звернень на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.
         Абзацами першим – третім п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
         Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.
         Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.
         Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
         Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
         Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) до відповідного контролюючого органу.
         Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу, в якому зазначається:
         спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі;
         спосіб надання відповіді (поштою, електронною поштою (із зазначенням її електронної адреси)).
         Протягом одного робочого дня після надсилання листа до контролюючого органу автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, до якого даний лист направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
         При цьому відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
         Відповідь на лист надається у такий спосіб:
         на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);
         до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;
         в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).

135. Загальні питання

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів на відповідній території?

Чинна публікація

Коротка:
          Зазначена інформація розміщена на вебпорталі ДПС ( https://www.tax.gov.ua/) за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів (у розрізі областей). Також на вебпорталі ДПС у розділі «Важлива інформація» розміщено рубрику «Рішення місцевих рад» (у розрізі областей).
         Повна:
          Відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, зокрема, належать:
          встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
          прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
          Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
          Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».
          Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Чинна публікація

Коротка:
                        У розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування, відповідно до рішення, прийнятого сільською, селищною, міською радою.

                        Детальніше у повній відповіді.
                   Повна:
                        Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
                        Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
                        Рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
                        До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ, законів України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», від 01 липня 2014 року № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації».
                        Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
                        1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
                        2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

116. Облік платників податків

Який порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків?

Чинна публікація

Коротка:
                                        Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
                                        Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.
                                        Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
                                        Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

                                        Повна:
                                        Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
                                        Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
                                        У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
                                        Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
                                        витяг з реєстру територіальної громади;
                                        паспорт, виготовлений у формі книжечки;
                                        тимчасове посвідчення громадянина України.
                                        За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
                                        Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
                                        При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
                                        Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).
                                        Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків ((прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі у разі пред’явлення:
                                        свідоцтва про народження дитини;
                                        документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
                                         Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
                                        Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
                                        Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.
                                        За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

135. Загальні питання

Де розміщено інформацію щодо адрес, контактних телефонів, режиму роботи центрів обслуговування платників та територіальних органів ДПС?

Чинна публікація

Коротка та повна відовіді ідентичні:
               Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
                    у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
               на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
               Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.
               Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

135. Загальні питання

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Чинна публікація

Коротка:
          В Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
         Повна:
          Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
          Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Чинна публікація

Коротка:
              Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
              Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
          Повна:
              Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
              об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
              розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
              права на користування пільгою із сплати податку;
              розміру ставки податку;
              нарахованої суми податку.
              У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
              Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
              Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

135. Загальні питання

Яким чином платник податків може надіслати через Електронний кабінет заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302002 разом з копією платіжного документа (у т. ч. якщо помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені виникли за кількома платіжними документами) та до якого органу ДПС?

Чинна публікація

Коротка:
                                   Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.
                              У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
                              До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа.
                              Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
                              Повна:
                              Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
                              Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».
                              Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
                              Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
                              Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
                              При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
                              У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
                              До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
                              Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
                              Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.