Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
112. Зовнішньоекономічна діяльність
Чинна публікація
Коротка:
Питання щодо обмежень на проведення валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, зокрема при виплаті нерезиденту дивідендів, а також стосовно обмежень на поточні торговельні операції з експорту товарів та поширення граничних строків розрахунків на такі операції регулюються Національним банком України (далі – НБУ).
При цьому ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн. та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьому, така можливість може застосовуватись лише за відсутності ознак штучного дроблення і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.
Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою Закону № 2473 є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
У Законі № 2473 визначено, що валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2473.
До поточних торговельних операцій відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, належать операції, за якими проводяться розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Водночас платежі у вигляді дивідендів за корпоративними правами, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів (прибутків) за об’єктами інвестиційної діяльності, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією, зменшенням статутного капіталу, належать до поточних неторговельних операцій.
Питання щодо обмежень на проведення валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, зокрема при виплаті нерезиденту дивідендів, а також стосовно обмежень на поточні торговельні операції з експорту товарів та поширення граничних строків розрахунків на такі операції регулюються Національним банком України (далі – НБУ).
У частині першій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ наділений правом встановлення:
граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;
мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У частині другій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – із дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.
При цьому слід врахувати, що у п. 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Аналогічна норма визначена і в п. 143 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), а саме: граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
У п. 2 Положення № 5 також визначено, що незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361.
Таким чином, якщо сума операції з експорту товарів, здійсненої резидентом України, не перевищує незначний розмір (є меншою за 400 тис. грн.), то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів, та, відповідно, така операція не підлягає валютному нагляду в банку.
З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн. та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьому, така можливість може застосовуватись лише за відсутності ознак штучного дроблення і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.
Водночас звертаємо увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Разом із тим при оподаткуванні таких доходів необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила оподаткування, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ щодо підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу та надання довідки про резидентність.
Крім того, слід врахувати, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Постановою № 18 було запроваджено деякі валютні обмеження, серед яких – фактична заборона на здійснення валютних переказів за кордон, у тому числі з виплати дивідендів, за винятком випадків, прямо передбачених у п. 14 Постанови № 18.
Постановою Правління НБУ від 13.05.2024 № 56 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18» внесені зміни до Постанови № 18 в частині доповнення п.п. 46 п. 14 Постанови № 18, яким розширено перелік дозволених валютних операцій, у тому числі щодо виплати дивідендів нерезидентам, але за визначених певних умов. Так, дозволено репатріацію дивідендів, нарахованих за результатами діяльності починаючи з 1 січня 2024 року, за умови їх виплати безпосередньо на рахунки нерезидентів через автоматизовану систему НБУ «Е-ліміти» з дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
Надалі постановою Правління НБУ від 05.08.2025 № 95 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18», що набрала чинності 06.08.2025, розширено можливість виплати дивідендів, нарахованих починаючи з 1 січня 2023 року (раніше – лише з 1 січня 2024 року). Виплата дивідендів здійснюється на тих самих умовах: через систему «Е-ліміти» із дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
За ознакою доходу «157».
Повна:
Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не застосовується.
Повна:
Відповідно до положень п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік собою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
При цьому, зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються особами, які провадять незалежну професійну діяльність, при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, що формується платником на підставі даних Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Отже, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за кожен місяць такого кварталу, у якому отримано дохід (прибуток).
Нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано прибуток, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
У разі якщо резидентом Дефенс Сіті 31.12.2027 буде спрямовано частину звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік на здійснення попередньої оплати за договором поставки високовартісного обладнання для виробництва військової техніки, то таке спрямування відповідає вимогам п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо порядку цільового використання звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік.
У разі розірвання договору Резидент Дефенс Сіті протягом 30 календарних днів з дати повернення коштів попередньої оплати має право здійснити у поточному податковому (звітному) періоді іншу попередню оплату за цільовим напрямом, підтвердивши це відповідними документами.
Якщо постачальник порушить встановлений договором строк поставки обладнання і при цьому відмовиться повертати отриману попередню оплату у добровільному порядку, такий платник податку на прибуток – резидент Дефенс Сіті може звернутися з позовом до суду і вирішити вказане питання в судовому порядку.
Повна:
Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком.
Організаційні засади здійснення контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності визначаються Порядком здійснення контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1745 (далі – Порядок № 1745).
Відповідно до абзацу другого п. 2 Порядку № 1745 прибуток вважається використаним після фактичного спрямування коштів резидента Дефенс Сіті на цілі, визначені законодавством та Порядком № 1745, що підтверджується, зокрема, документами щодо здійснення попередньої оплати або оплати за відповідним договором.
Отже, у разі якщо резидентом Дефенс Сіті 31 грудня 2027 року буде спрямовано частину звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік на здійснення попередньої оплати за договором поставки високовартісного обладнання для виробництва військової техніки, то таке спрямування відповідає вимогам п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо порядку цільового використання звільненого від оподаткування прибутку за 2026 рік.
Абзацом третім п. 2 Порядку № 1745 встановлено, що у разі повернення попередньої оплати, здійсненої за рахунок прибутку, відповідні кошти вважаються такими, що не були використані за цільовим призначенням до моменту їх повторного документально підтвердженого спрямування на цілі, визначені п. 76.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Резидент Дефенс Сіті протягом 30 календарних днів з дати повернення коштів попередньої оплати має право здійснити у поточному податковому (звітному) періоді іншу попередню оплату за цільовим напрямом, підтвердивши це відповідними документами.
Щодо порушення постачальником строку поставки обладнання, встановленого договором та відмови повернення отриманої попередньої оплати у добровільному порядку.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Отже, вказане питання не регулюється ПКУ.
Водночас, частинами першою та другою ст. 15 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини першої ст. 16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, у разі якщо постачальник порушить встановлений договором строк поставки обладнання і при цьому відмовиться повертати отриману попередню оплату у добровільному порядку, такий платник податку на прибуток – резидент Дефенс Сіті може звернутися з позовом до суду і вирішити вказане питання в судовому порядку.
113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
Чинна публікація
Коротка:
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити чергову сплату за надану ліцензію та подання заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду дії такої ліцензії. Така заява опрацьовується органом ліцензування у строк не більше одного місяця із дня її надходження.
Повна:
Відповідно до частини третьої ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПКУ), повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за дев’ять днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію (частина перша ст. 54 Закону № 3817).
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Форми заяв, зокрема, про внесення чергового платежу за отриману ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення Єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
З урахуванням викладеного, суб’єкт зобов’язаний забезпечити чергову сплату за надану ліцензію та подання заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду дії такої ліцензії.
Заява про внесення чергового платежу за отриману ліцензію опрацьовуються органом ліцензування у строк не більше одного місяця із дня її надходження.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
За кодом бюджетної класифікації 11023000, у т. ч. якщо в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств задекларовано тільки суму податку на прибуток за результатами діяльності на загальній системі оподаткування.
Повна:
Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті (абзац перший п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Зокрема, п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).
Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, сплата та повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств здійснюється на/з рахунки (ів), відкриті (их) за кодами класифікації доходів бюджету:
11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;
11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);
11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;
11023001 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015).
Отже, після переходу в середині року з загальної системи оподаткування із застосуванням базового річного звітного періоду резидент Дія Сіті як платник податку на особливих умовах подає Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відображаються результати діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування та здійснюються в цій же Декларації обрахування податку на прибуток, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах.
Оскільки Декларація за податковий (звітний) період – рік подається резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, то сплата податку на прибуток здійснюється на код бюджетної класифікації 11023000, у т. ч. якщо в Декларації задекларовано тільки суму податку на прибуток за результатами діяльності на загальній системі оподаткування.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Таблиця 6 додатка БД до Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств (далі – Декларація) заповнюється незалежно від того чи перевищує не перевищує загальна вартість безоплатно переданих військовим частинам товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.
Показник рядка 6.1 графи 7 таблиці 6 додатка БД до Декларації враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.
При цьому таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються.
Повна:
Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Таблиця 6 Додатка БД до Декларації (далі – Таблиця 6) заповнюється платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема:
у рядку 6.1 зазначається загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг;
показник рядка 6.1 графи 7 враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.
Отже, у разі безоплатної передачі військовим частинам товарів відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Таблиця 6 заповнюється незалежно від того чи перевищує не перевищує загальна вартість таких товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.
Водночас, у таблиці 1 Додатка БД до Декларації відображається розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У таблиці 2 Додатка БД до Декларації відображається інформація про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо яких застосовують коригування в разі перевищення обмежень, встановлених у п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 або п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються, оскільки застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачає розрахунку ліміту (4 відс. або 8 відс.) та визначення суми перевищення благодійної допомоги над цим лімітом.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
У додатку 2 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, зокрема, зазначається:
у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить:
0,05 – за 2024 рік,
0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;
у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 7 х графа 9 х графа 10 / 12;
у графі 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 8 х графа 3 або 5 х графа 9 х графа 10 / 12.
Тобто граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (графи 11 та/або 12) у період з 01 січня 2024 року підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, слід зазначити, що дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій.
Повна:
Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, платники єдиного податку другої або третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Водночас, п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
В Додатку 2 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 2 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 2 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 - 10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;
у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить:
0,05 – за 2024 рік,
0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;
у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 7 х графа 9 х графа 10 / 12;
у графі 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 8 х графа 3 або 5 х графа 9 х графа 10 / 12.
Тобто граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (графи 11 та/або 12) у період з 01 січня 2024 року підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, слід зазначити, що дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
У полі 3 зазначається:
в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
У полях 5 «Місце проживання» та 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290.
Повна:
Відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП);
копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо судовий експерт не є працівником державної спеціалізованої установи;
копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;
копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реалізацією, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор);
копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт, який здійснює професійну діяльність, визначену отриманим кваліфікаційним сертифікатом (крім експертів, які відповідно до кваліфікаційного сертифіката мають право здійснювати експертизу проектної (містобудівної) документації, та відповідальних виконавців, які здійснюють професійну діяльність як працівники юридичної особи або фізичної особи – підприємця).
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.
Заява та копії документів, передбачених п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, можуть бути подані технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
Форма Заяви за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588) передбачає заповнення полів 1 – 6, де вказується інформація стосовно: самозайнятої особи, контролюючого органу, в який подається заява, органу державної реєстрації, що видав документ на право провадження незалежної професійної діяльності; видів діяльності за КВЕД; місця проживання; місцезнаходження робочого місця (офісу).
У полі 3 Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається:
в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;
в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.
У полі 5 «Місце проживання» Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається поштова адреса місця проживання платника податків (поштовий індекс, країна, код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
У полі 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» Заяви за ф. № 5-ОПП вказується поштова адреса місцезнаходження робочого місця (офісу) платника податків (поштовий індекс, країна, код КАТОТТГ, область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.
При цьому, значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290, який розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: Головна / Діяльність / Розвиток місцевого самоврядування / Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, згідно з яким КАТОТТГ складається з кодів та назв об’єктів КАТОТТГ, що розподілені на п’ять рівнів:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де: «O» – Автономна Республіка Крим, область; «K» – місто, що має спеціальний статус; «P» – район в Автономній Республіці Крим, області; «H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади); «M» – місто; «X» – селище; «C» – село; «B» – район у місті.
Перші два символи КАТОТТГ «UA», за якими слідують 17 цифр (наприклад, село Липовець, Кагарлицький район, Київська область - категорія «С» (село), відповідає четвертому рівню, значення UA32120050190064268).
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, визначається як добуток суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 грн.), та відповідної кількості дітей.
Повна:
Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 4660,00 гривень (3328,00 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
Чинна публікація
Коротка:
Так.
Після опрацювання заяви про внесення чергового платежу за ліцензію орган ліцензування автоматично формує витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах / Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Повна:
Частиною першою ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Форми заяв щодо внесення чергового платежу за отриману ліцензію на відповідний вид діяльності (далі – Заява) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Після отримання Заяви та її опрацювання, орган ліцензування автоматично формує витяг із Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах / Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Так, можуть.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.
При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Не подається, оскільки у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності» Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації не передбачено подання Додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс).
Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.
У разі потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. За потреби платник може надіслати Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс), затверджений згідно з Додатком до НП(С)БО 103, контролюючому органу додатково у паперовому вигляді.
Повна:
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових підприємств, установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені, бюджетні установи.
Згідно з частиною першою ст. 58 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність.
Зокрема, фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.
Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 940) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 101), яке визначає склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Згідно з п. 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.
Зазначаємо, що НП(С)БО 101 затверджені такі форми фінансової звітності згідно з додатками до нього, зокрема:
Баланс (форма № 1-дс) Додаток 1 до НП(С)БО 101;
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) Додаток 2 до НП(С)БО 101;
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) Додаток 3 до НП(С)БО 101;
Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) Додаток 4 до НП(С)БО 101.
Типова форма Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586), застосовується суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2019 № 52) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами» (далі – НП(С)БО 103), норми якого застосовуються суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – суб’єкти державного сектору), які складають консолідовану фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи.
Згідно з положеннями НП(С)БО 103 передбачено наведення інформації про звітні сегменти суб’єктів державного сектору за формою фінансової звітності, затвердженою згідно з додатком до нього – Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс) Додаток до НП(С)БО 103.
Разом з тим зазначаємо, що форма Звіту передбачає наявність додатків, зокрема форм фінансової звітності, та заповнення таблиці «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» (далі – Таблиця).
Відповідно до форм фінансової звітності, які визначені у Таблиці, суб’єкти державного сектору повинні подавати:
Баланс (форма № 1-дс);
Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);
Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
У Таблиці Звіту не передбачено подання форми фінансової звітності – Додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс), тому фінансову звітність за формою 6-дс подавати разом зі Звітом не потрібно.
Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.
У разі потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. За потреби платник може надіслати Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс), затверджений згідно з Додатком до НП(С)БО 103, контролюючому органу додатково у паперовому вигляді.
109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Чинна публікація
Коротка:
Необхідно зробити скріншот з Електронного кабінету та надіслати його з інформацією про помилку до ДПС скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Водночас, суб’єкт господарювання може надіслати запит в паперовому та/або електронному вигляді за адресою, яка вказана на сайті ДПС: https://www.tax.gov.ua/others/kontakti/
Повна:
В приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), у режимі «Зведені звіти» меню «Дані РРО» надається можливість на отримання зведених звітів по днях (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць) та в режимі «Чеки» меню «Дані РРО» надається можливість на отримання інформації даних фіскальних чеків (заданий період не повинен перевищувати 1 місяць).
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який направляв Z-звіти сформовані реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмними РРО до фіскального сервера, однак в Електронному кабінеті інформація щодо таких звітів відображається не в повному обсязі, то для перевірки та з’ясування причин виникнення помилки необхідно зробити скріншот з Електронного кабінету та надіслати його з інформацією про помилку до ДПС скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Водночас, суб’єкт господарювання може надіслати запит в паперовому та/або електронному вигляді за адресою, яка вказана на сайті ДПС: https://www.tax.gov.ua/others/kontakti/
105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Чинна публікація
Коротка:
До контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
– з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;
– з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
Повна:
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розд. I, п. 51.1 ст. 51 розд. II, п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розд. IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, до контролюючого органу за основним місцем обліку (своїм місцем проживання) Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.2 ст. 65 розд. II та пп. 178.1, 178.4 ст. 178 розд. IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року.
З урахуванням положень ст.ст. 63, 65 розд. II ПКУ та п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:
за місцем проживання, якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспортного документа) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) знаходяться на території однієї адміністративно-територіальної одиниці.
за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), тобто якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця. При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розд. IV ПКУ.
Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4) Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розді. IV ПКУ для Розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою Розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену Розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розді. IV ПКУ для Розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (п. 174.4 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 4, зокрема, визначено, що у рядку 032 «Код адміністративно – територіальної одиниці та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Кодифікатор), за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується код адміністративно – територіальних одиниць за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, за Кодифікатором.
Враховуючи викладене, незважаючи на те, що робоче місце (контора) нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, Розрахунок нотаріус подає до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). Однак, у такому випадку він подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
– з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором) за місцем свого постійного проживання;
– з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
114. Акцизний податок
Чинна публікація
Коротка:
Платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної / розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Повна:
Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 114), для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизні накладні / розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 5 Порядку № 114 передбачені умови складання акцизної накладної у двох примірниках.
Перший примірник складеної акцизної накладної реєструється в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складення надсилається розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.
У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до ЄРАН, а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН (п. 7 Порядку № 114).
Розпорядник акцизного складу / акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний.
Відповідно до п. 8 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних / розрахунків коригування з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем до ДПС з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155-VІІІ) та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-IV).
Таким чином, у разі складання акцизної накладної / розрахунку коригування у двох примірниках, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної / розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог законів України № 2155-VІІІ та № 851-IV.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Дивіденди, виплачені резидентом Дефенс Сіті до бюджету або на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, є частиною прибутку, звільненого від оподаткування, що має бути використаний відповідно до напрямів, зазначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та на виплату дивідендів відповідно до п. 3 абзацу четвертого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому виплата резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, дивідендів до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі) не вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку та невикористанням звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до напрямів, визначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Повна:
Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлений порядок оподаткування резидентів Дефенс Сіті, в тому числі вказаний перелік напрямів спрямування прибутку резидентів Дефенс Сіті, який звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.
Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого цим підпунктом звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;
4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.
Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
При цьому спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені абзацом дев’ятим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Отже, резидент Дефенс Сіті не має права сплачувати дивіденди, за виключенням виплати дивідендів на користь держави або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Таким чином, резидент Дефенс Сіті має право на виплату дивідендів на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі.
Дивіденди, виплачені резидентом Дефенс Сіті до бюджету або на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, є частиною прибутку, звільненого від оподаткування, що має бути використаний відповідно до напрямів, зазначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та на виплату дивідендів відповідно до п. 3 абзацу четвертого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому виплата резидентом Дефенс Сіті, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі, дивідендів до бюджету (у т. ч. на користь господарського товариства, 100 відс. корпоративних прав якого належать державі) не вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку та невикористанням звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до напрямів, визначених у абзаці дев’ятому п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Так, буде вважатись нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті.
Повна:
Нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування направляється на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин.
Отже, направлення звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на виготовлення або модернізацію вже розроблених (не нових) зразків озброєння та військової техніки або їх частин буде вважатись нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті.
102. Податок на прибуток підприємств
Чи буде вважатись цільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку, до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на виплату заробітної плати працівникам такого платника податків, зокрема заробітної плати працівників, які повністю або частково задіяні у напрямах діяльності, визначеної в абзаці дев’ятому п.п. 76.1. п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (створення або переоснащення матеріально-технічної бази, ремонт, будівництво виробничих та технологічних споруд, дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки тощо)?
Чинна публікація
Коротка:
Питання щодо виплати заробітної плати працівникам платника податків, здійснення інших видів витрат, пов’язаних з господарською діяльністю резидента Дефенс Сіті, потребують узгодження на рівні Міністерства оборони України.
Повна:
У разі якщо нарахування заробітної плати працівникам здійснюється за напрямами діяльності резидента Дефенс Сіті вказаними в абзаці дев’ятому п.п. 76.1. п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), то такі виплати працівникам повинні включатися до витрат відповідного напрямку цільового використання прибутку резидента Дефенс Сіті.
Водночас, нормами абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо напрямків цільового використання звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті окремо не передбачено направлення такого прибутку на виплату заробітної плати працівникам такого платника податків, а саме: на виплату заробітної плати працівникам, які повністю або частково задіяні у напрямах діяльності, пов’язаної зі створенням або переоснащенням матеріально-технічної бази, ремонтом, будівництвом виробничих та технологічних споруд, дослідженням, виготовленням нових зразків озброєння та військової техніки тощо.
Отже, питання щодо виплати заробітної плати працівникам такого платника податків, здійснення інших видів витрат, пов’язаних з господарською діяльністю резидента Дефенс Сіті, потребують узгодження на рівні Міністерства оборони України.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка
Авансовий внесок з суми дивідендів, що сплачується таким платником на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі, не справляється, якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави за період, в якому він вже набув статусу резидента Дефенс Сіті і має звільнення прибутку від оподаткування, якщо сума таких дивідендів не перевищує суму звільненого за цей звітний рік прибутку підприємства.
Повна:
Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлений порядок оподаткування резидентів Дефенс Сіті, в тому числі вказаний перелік напрямів спрямування прибутку резидентів Дефенс Сіті, який звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.
Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого цим підпунктом звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:
1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;
2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;
3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;
4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.
Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
При цьому, спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені абзацом дев’ятим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Отже, резидент Дефенс Сіті не має права сплачувати дивіденди, за виключенням виплати дивідендів на користь держави або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Таким чином, резидент Дефенс Сіті має право на виплату дивідендів на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ. Також емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок із податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Водночас, відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.
Отже, у разі якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі, за період, в якому вказаний платник ще не мав пільгового режиму оподаткування прибутку, то у разі перевищення суми дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, з такої суми розраховується авансовий внесок.
У разі якщо резидент Дефенс Сіті прийняв рішення про виплату дивідендів на користь держави за період, в якому він вже набув статусу резидента Дефенс Сіті і має звільнення прибутку від оподаткування відповідно до положень п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то авансовий внесок з суми дивідендів (в межах звільненого від оподаткування прибутку), що сплачується таким платником на користь держави та/або державних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі за пільговий період, не справляється.
