Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим умови, відповідно до яких ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Повна:
Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
суб’єкти господарювання (зокрема ФОП), які здійснюють:
1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
фізичні особи – нерезиденти;
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
Повна:
Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Сплачені платниками суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відображаються в ІКП датою їх зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі.
Повна:
Відповідно до ст. 43 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) надавач платіжних послуг зобов’язаний прийняти до виконання надану ініціатором та оформлену належним чином платіжну інструкцію:
у той самий операційний день, якщо платіжна інструкція надійшла до нього протягом операційного часу;
не пізніше наступного операційного дня, якщо платіжна інструкція надійшла до нього після закінчення операційного часу.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.09.2021 року № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO20022 у платіжній інфраструктурі України» банки України та Казначейство з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) нового покоління – СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.
Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 р. за № 1115/29245, Казначейство формує та передає до ДПС щодня в цілодобовому режимі інформацію про проведені транзакції з аналітичних рахунків за надходженнями та з аналітичних рахунків, на яких відображено інформацію про надходження у гривневому еквіваленті іноземної валюти, зарахованої на рахунки Казначейства, що відкриті в установах банків, в актуальному стані.
Відповідно до п. 1 розд. ІV Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 р. за № 330/28460, Казначейство формує та передає до ДПС щодня в цілодобовому режимі інформацію про проведені транзакції з рахунків 3556 територіальних органів ДПС в актуальному стані.
Інформація про надходження податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на бюджетні/небюджетні рахунки, отримана ДПС від Казначейства, відображається в інтегрованих картках платників (далі – ІКП), які з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів відкриваються та ведуться територіальними органами ДПС за кожним платником та кожним видом платежу згідно з Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943.
Відповідно до п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 надходження таких платежів відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі.
Таким чином, сплачені платниками суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску відображаються в ІКП датою їх зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі відповідної інформації Казначейства.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не обов’язково пред’являти.
Пред’являється лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
Повна:
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься інформація, зокрема про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).
Відповідно до положень частини третьої ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає (частина четверта ст. 29 ЦКУ).
Відповідно до частини другої ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1871) батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.
У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників дитини задекларовано/ зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (п. 18 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265).
Відповідно до п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу (частина перша ст. 2 Закону № 1871).
Враховуючи викладене, для реєстрації малолітньої особи у ДРФО одному з батьків необхідно подати до контролюючого органу такі документи:
Облікову картку за ф. № 1ДР;
свідоцтво про народження дитини;
документ, що посвідчує особу одного з батьків;
витяг з реєстру територіальної громади одного із батьків (у разі пред’явлення паспорта громадянина України у формі картки).
Витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.
Повна:
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 6 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, визначено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН , можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування;якщо несвоєчасно-в періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Повна:
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/ розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто, платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, можуть включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, якщо виконуються одночасно дві умови: оплата товарів/послуг та реєстрація податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Таким чином, платники податку, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку:
суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування;
суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видачи з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Якщо платниками податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН, не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів, зокрема, з рахунків в банку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, то право на включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів, зокрема, з рахунку в банку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Водночас, перебіг строку для включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних зупиняється на період дії воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст.198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
1. Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):
– до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);
– у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України;
довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
2. Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
3. Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.
Повна:
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Повна:
Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), усі показники у податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Згідно з п. 6 розд. І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:
податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Отже, усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
Закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Повна:
Відповідно до частини п’ятої ст. 94 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному вебсайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих офіційних друкованих виданнях є офіційним оприлюдненням.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС за формою F/J1300207 (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Платник отримує витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за формою F/J1400207 у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту. При цьому Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.
Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення;
покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
Повна:
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення.
покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньої особи (до 14 років) подається одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Якщо в документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Повна:
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).
Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків ((прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі у разі пред’явлення:
свідоцтва про народження дитини;
документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа.
Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
Повна:
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:
у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);
у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:
у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);
– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);
у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;
у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);
у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;
у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:
у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації) ;
у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).
У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).
Повна:
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» є обов’язковим при заповненні рядка 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:
у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);
у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:
у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);
– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);
у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;
у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);
у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;
у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:
у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);
у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).
У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).
126. Військовий збір
Чинна публікація
Коротка:
1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
Повна:
Відповідно до п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
В Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Повна:
Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка та повна відовіді ідентичні:
Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Прес-центр»/Контакти (обрати відповідний регіон);
на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.
Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.
