База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах проценти, виплачені за договором фінансового лізингу, укладеним з юридичною особою, що не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, або за договором позики, укладеним з інвестиційним фондом, який відповідно до законодавства України є небанківською фінансовою установою?

Чинна публікація

Коротка:                    Суми таких виплат включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах. Повна:                    Відповідно до п.п. 135.2.1.4 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до бази оподаткування включається сума коштів, сплачених протягом податкового (звітного) періоду на виконання боргових зобов’язань (у значенні п. 140.1 ст. 140 ПКУ) у вигляді процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів на користь осіб, які не є резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах.                    Положення п.п. 135.2.1.4 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ не застосовуються до сум процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів, виплачених на користь:                    а) нерезидентів (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні). Оподаткування таких операцій з нерезидентами регулюється нормами п.п. 135.2.1.5 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;                    б) банків-резидентів.                    Таким чином, у разі виплати процентів за договором фінансового лізингу, укладеним з юридичною особою, що не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, а також при сплаті процентів за договором позики, укладеним з інвестиційним фондом, суми таких виплат включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

102. Податок на прибуток підприємств

Як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах розраховується сума пільги у разі надання благодійної допомоги ЗСУ відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:                    Сума пільги, розраховується таким чином:                    1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (далі – розрахунок 1);                    2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розді. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – розрахунок 2);                    3) визначається позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань, визначених у розрахунках 1 та 2, що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням. Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку. Повна:                    Пунктом 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.                    Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).                    Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).                    Відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не є об’єктом оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах операції з перерахування коштів, безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.                    Для зазначеної пільги Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету, присвоєно код 11020407 (пільга застосовується з 01.01.2025 та діє протягом дії воєнного стану в Україні).                    Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).                    Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).                    Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.                    Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ПП).                    У Додатку ПП відображаються відомості щодо:                    коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС;                    суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);                    строку користування податковою пільгою у звітному періоді;                    суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням;                    суми податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням;                    суми податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду.                    Сума пільги, передбачена п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:                    1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;                    2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;                    3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.                    Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.                    Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відображається у Таблиці 7 додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

114. Акцизний податок

В якому порядку виробники електричної енергії заповнюють декларацію з акцизного податку у період дії воєнного стану?

Чинна публікація

Коротка:               Для виробників електричної енергії, тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.               Виробники електричної енергії заповнюють розділ Е декларації з акцизного податку (далі – Декларація) «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 6).                Розділ I «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розд. VI Кодексу» (Далі – Розділ І) Додатка 6 Декларації заповнюється всіма виробниками електричної енергії.                Розділ II «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до п. 38, 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу» (далі – Розділ ІІ) Додатка 6 Декларації заповнюється виробниками електричної енергії, у період дії п. 38 та п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX Перехідні положення» Податкового кодексу України.                Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, у разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляє «0». У Додатку 6 до Декларації такий виробник заповнює графи 1-4 та 6 Розділу І, в інших графах Розділу І та у Розділі ІІ у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляє «0».                Детальніше у повній відповіді. Повна:               Відповідно до п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.               Форма, порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).                Відповідно до норм Порядку № 14 виробники електричної енергії заповнюють розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 6).                Порядок заповнення Додатка 6 до Декларації здійснюється відповідно до п. 12 розд. V Порядку № 14, зокрема:                Розділ I «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розд. VI Кодексу» (далі – Розділ І) заповнюється всіма виробниками електричної енергії, у відповідних графах якого зазначається, зокрема:                у графі 4 – загальна вартість, без податку на додану вартість та без акцизного податку, виробленої виробником електричної енергії та реалізованої у звітному податковому періоді, обчисленої на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії в звітному (податковому) періоді;                у графі 5 – вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії (без податку на додану вартість та акцизного податку) відповідно до п. 38, п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» – ПКУ;                у графі 6 – вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії (без податку на додану вартість та акцизного податку), в частині обсягів, що не підлягають оподаткуванню відповідно до п. 213.2 ст. 213 ПКУ;                у графі 7 – вартість виробленої виробником електричної енергії (без податку на додану вартість та акцизного податку) та реалізованої у звітному періоді, що підлягає оподаткуванню, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 ПКУ. Для перевірки: (гр. 7 = гр. 4 - гр. 5 - гр. 6);                у графі 9 – сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету, яка визначається: гр. 9 = (гр. 7 х гр. 8)/100.                Розділ II «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до п. 38, 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу» (далі – Розділ ІІ) заповнюється виробниками – учасниками ринку електричної енергії, у період дії п. 38 та п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, у відповідних графах якого зазначається, зокрема:                у графі – 2 загальна вартість (без податку на додану вартість та акцизного податку) реалізованої виробленої виробником електричної енергії. Дані переносяться з графи 5 розділу I розрахунку;                у графі 3 – вартість електричної енергії (без податку на додану вартість та акцизного податку), виробленої й реалізованої у звітному періоді, за яку оплата (інші види компенсації) надійшла у попередніх звітних періодах (аванси минулих періодів) та була відображена у графі 5 розділу II звіту за попередні звітні податкові періоди;                у графі 4 – (у гривнях) вартість електричної енергії (без податку на додану вартість та акцизного податку), виробленої й реалізованої у звітному податковому періоді, оплата (інші види компенсації) за яку надійшла у звітному податковому періоді;                у графі 5 – сума одержаної у звітному податковому періоді попередньої оплати (аванс), яка отримана шляхом зарахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (інших видів компенсації), в рахунок реалізації у наступних звітних податкових періодах виробленої електричної енергії. Також до графи 5 включається сума одержаної попередньої оплати (аванс) (інших видів компенсації), що отримані до набрання чинності п. 38 (та/або п. 38 прим.1) підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за якою на звітну дату не виконані зобов’язання з постачання електроенергії. Сума одержаної попередньої оплати (аванс) (інших видів компенсації), що отримана до набрання чинності п. 38 (та/або п. 38 прим.1) підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за якими на звітну дату не виконані зобов’язання з постачання електричної енергії зазначається у окремому рядку наприкінці розрахунку;                у графі 6 зазначається (у гривнях) сума дебіторської заборгованості за вироблену та реалізовану електроенергію у попередніх звітних податкових періодах, за яку не надійшла оплата станом на перше число звітного місяця;                у графі 7 – сума одержаної у звітному податковому періоді оплати, яка отримана шляхом зарахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг інших видів компенсації), в рахунок реалізованої у попередніх звітних податкових періодах виробленої електричної енергії;                у графі 8 – залишок неоплаченої вартості реалізованої виробленої виробником електричної енергії станом на останню дату звітного місяця, яка розраховується: гр. 8 = (гр. 2 - гр. 3 - гр. 4) + (гр. 6 - гр. 7). Показник цієї графи звітного місяця переноситься до графи 6 наступного звітного періоду;                у графі 9 – сума оплати, яка отримана шляхом зарахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (інших видів компенсації) одержаної у звітному податковому періоді. Для перевірки: гр. 9 = гр. 4 + гр. 5 + гр. 7;                у графі 11 зазначається сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету, яка визначається: гр. 11 = (гр. 9 х гр. 10) / 100.                У графах Додатка 6, які не заповнюються, зазначається «0».                Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, у разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляє «0». У Додатку 6 до Декларації такий виробник заповнює графи 1-4 та 6 Розділу І, в інших графах Розділу І та у Розділі ІІ, у разі відсутності об’єктів оподаткування, проставляє «0».

135. Загальні питання

За яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується роботодавцями внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок), у тому числі штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати внеску?

Чинна публікація

Коротка:          За кодом 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску». Повна:          З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).          При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.          Так, згідно з вимогами ст. 10 Закону № 875, фінансове забезпечення заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, державних та місцевих програм працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавців, благодійної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством.          Державний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є складовою частиною Державного бюджету України.          Джерелами формування державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску, благодійні внески та інші надходження, не заборонені законодавством.          Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.          Внески не належать до системи оподаткування.          Відповідно до вимог Закону № 875 та Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, внески зараховуються за кодом класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

104. Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності

Чи виникає у ФОП на загальній системі оподаткування загальний оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага на суму вартості послуг перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю, яке сплачено благодійним фондом?

Чинна публікація

Коротка:          Ні, не виникає. Повна:          У фізичної особи – підприємця на загальній системі загальний оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага на суму вартості послуг перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю, яке сплачено благодійним фондом у межах реалізації благодійної програми не виникає.

101. Податок на додану вартість

Чи має право платник ПДВ застосувати положення п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України, а саме: не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ та не застосовувати положення п. 198.5 ст. 198 та п.199.1 ст. 199 ПКУ у разі безоплатної передачі БПЛА благодійній організації з метою їх подальшої передачі на потреби Збройних Сил України?

Чинна публікація

Коротка:               Операції з безоплатної передачі / надання товарів / послуг для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів та послуг у розумінні норм п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) за умови, що:               така передача здійснюється суб’єктам, перерахованим у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;               вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.               У разі недотримання умов, визначених п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, вказані вище операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.               Якщо ТОВ здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача товарів благодійній організації, яка не зазначена у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то така операція не підпадає під дію такого пункту ПКУ.               Разом із цим для надання повної відповіді на питання платник має право звернутися до контролюючого органу із зверненням, оформленим відповідно до ст. 52 ПКУ, для отримання індивідуальної податкової консультації. Повна:               Операції з безоплатної передачі / надання товарів / послуг для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів та послуг у розумінні норм п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) за умови, що:               така передача здійснюється суб’єктам, перерахованим у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;               вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.               У разі недотримання умов, визначених п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, вказані вище операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.               Якщо ТОВ здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача товарів благодійній організації, яка не зазначена у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то така операція не підпадає під дію такого пункту ПКУ.               Водночас п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів / послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.               Крім цього, якщо платник здійснює безоплатну передачу БПЛА благодійній організації і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору є суб’єкт, який зазначений у п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зокрема Збройні Сили України, то такі операції з постачання БПЛА підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ, відповідно до п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.               Якщо операції платника з постачання БПЛА підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ, у платника не виникатиме.               Разом із цим для надання повної відповіді на питання платник має право звернутися до контролюючого органу із зверненням, оформленим відповідно до ст. 52 ПКУ, для отримання індивідуальної податкової консультації.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Чи підлягає включенню до бази оподаткування ЄП сума списаної ФОП – платником ЄП третьої групи за ставкою 5 відс. кредиторської заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, за якою минув строк позовної давності, якщо сума такої кредиторської заборгованості вже була включена до доходу платника у зв’язку з її неповерненням протягом 12 календарних місяців з дня отримання?

Чинна публікація

Коротка:                    Якщо сума поворотної фінансової допомоги раніше була включена до доходу та оподатковувана єдиним податком, її не треба повторно включати до бази оподаткування та подавати уточнюючу декларацію. Повна:                    Згідно з абзацом сьомим п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.                    Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.                    Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).                    Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.                    До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.                    При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).                    Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).                    Враховуючи викладене, оскільки кредиторська заборгованість фізичної особи – підприємця перед юридичною особою виникла внаслідок проведення господарської діяльності, то дохід у вигляді списаної вказаної заборгованості включається до складу оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується у порядку, визначеному, зокрема, главою 1 розд. XIV ПКУ.                    При цьому, якщо ця сума поворотної фінансової допомоги раніше була включена до доходу та оподатковувана єдиним податком її не треба повторно включати до бази оподаткування та подавати уточнюючу декларацію.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи підлягає включенню до бази оподаткування ЄП сума списаної ЮО – платником ЄП третьої групи за ставкою 5 відс. кредиторської заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, за якою минув строк позовної давності, якщо сума такої кредиторської заборгованості вже була включена до доходу платника у зв’язку з її неповерненням протягом 12 календарних місяців з дня отримання?

Чинна публікація

Коротка:                    Якщо кредиторська заборгованість, яка виникла за договором поворотної фінансової допомоги, раніше була включена платником до доходу платника єдиного податку у зв’язку з тим, що з дати її отримання минуло 12 місяців, а повернення надавачу не відбулося, то сума списаної такої кредиторської заборгованості не підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком. Повна:                    Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)).                    Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 44.2 ст. 44 ПКУ).                    Відповідно до абзацу п’ятого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.                    Списання кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.                    Пунктами 5 та 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.                    Таким чином, сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.                    Проте, у разі якщо кредиторська заборгованість виникла за договором поворотної фінансової допомоги, яка раніше була включена платником до доходу платника єдиного податку відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ у зв’язку з тим, що з дати її отримання минуло 12 місяців, а повернення надавачу не відбулося, сума списаної такої кредиторської заборгованості не підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи включається до бази оподаткування ЄП сума списаної ЮО – платником ЄП третьої групи за ставкою 5 відс. кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, перед постачальником за отримані, але не оплачені товари та/або перед покупцем за сумами отриманого авансу, які були включені до складу доходу по даті надходження коштів?

Чинна публікація

Коротка:               У разі якщо заборгованість перед постачальником виникла за отриманими, але не оплаченими товарами, то відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дані товари (роботи, послуги) є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості, які відповідно до п. 292.3 ст. 292 ПКУ включаються до суми доходу платника єдиного податку, то сума списаної кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності включається до бази оподаткування платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.               У разі якщо заборгованість перед покупцем виникла за сумами отриманого авансу, які відповідно до норм ПКУ раніше були включені до складу доходу такого платника єдиного податку по даті надходження коштів, то сума списаної кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності не підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком. Повна:               Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.               Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).               Відповідно до абзацу п’ятого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.               Пунктами 5 та 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.               Таким чином, сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.               У разі якщо заборгованість перед постачальником виникла за отриманими, але не оплаченими товарами, то відповідно до норм ПКУ дані товари (роботи, послуги) є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості, які відповідно до п. 292.3 ст. 292 ПКУ включаються до суми доходу платника єдиного податку, то сума списаної кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності включається до бази оподаткування платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.               У разі якщо заборгованість перед покупцем виникла за сумами отриманого авансу, які відповідно до норм ПКУ раніше були включені до складу доходу такого платника єдиного податку по даті надходження коштів, то сума списаної кредиторської заборгованості за якою минув строк позовної давності не підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком.

101. Податок на додану вартість

На яку дату складається податкова накладна у разі отримання платником ПДВ передплати від нерезидента за надання послуг на рахунок, відкритий у платіжній системі Payoneer, з якого у подальшому іноземна валюта перераховується на валютний рахунок платника в українському банку, якщо місце постачання послуг – митна територія України?

Чинна публікація

Коротка:          Датою, на яку повинна бути складена податкова накладна, є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. Повна:          При здійсненні платником податку операцій з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) розташоване на митній території України, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ є дата зарахування коштів на банківський рахунок або дата належним чином оформленого первинного документа, що засвідчує факт постачання послуг, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.          Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.          Якщо за операцією з надання послуг нерезиденту з місцем їх постачання на митній території України оплата послуг є першою подією у розумінні п. 187.1 ст. 187 ПКУ, то датою виникнення податкових зобов’язань та відповідно дата, на яку повинна бути складена податкова накладна за такою операцією, є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

103. Податок на доходи фізичних осіб

В які строки ЮО – посередник за операцією купівлі-продажу рухомого майна між ФО подає Розрахунок та які графи необхідно заповнювати у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ до Розрахунку?

Чинна публікація

Коротка:                    Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.                    При цьому, в рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку необхідно заповнювати графи 1 – 6. Повна:                    Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів рухомого майна регулюється ст. 173 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                    Відповідно до абзацу другого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.                    Дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).                    Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ визначено, що у разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.                    При цьому, платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банки, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).                    Згідно з п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:                    для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);                    для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.                    Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).                    Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).                    Оскільки за операцією купівлі-продажу рухомого майна між фізичними особами юридична особа – посередник виконує функції податкового агента щодо подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких зазначається:                    графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;                    графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» (далі – графа 2) – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);                    графи 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» – сума доходу платника податку (за звітний період місяць), отриманого від продажу об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі- продажу, але не нижче оціночної вартості, а у разі продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда вказується сума доходу, зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або його оціночної вартості (за вибором платника податку);                    графа 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» – суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;                    графа 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» – фактичну суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету;                    графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;                    графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактичну суму перерахованого військового збору до бюджету;                    графа 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме за ознакою доходу «105» відображаються суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.                    Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов’язковим заповненням графи 2.                    Такий Розрахунок подається юридичною особою – посередником до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

Яким чином виправити помилки, допущені при заповненні Звітів № 1-ВП, № 1-ОП?

Чинна публікація

Коротка:          Шляхом подання:          звіту з типом «Звітний новий» – у разі виправлення помилки до закінчення граничного строку подання звітності за такий самий звітний період;          звіту з типом «Уточнений» – у разі виправлення помилки після закінчення граничного строку подання такого звіту. Повна:          Форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок їх заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.          Нормами розділу І Порядку визначено терміни подання суб’єктами господарювання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП.          Відповідно до п. 8 розділу І Порядку у разі якщо суб’єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт у термін, установлений для такого суб’єкта господарювання в ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).          Згідно з частиною третьою ст. 72 Закону № 3817 ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений п. 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується. При цьому вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.          Також, частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 визначено, що якщо у кварталі, наступному за звітним роком суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу, а штрафи, встановлені п. 31 - 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 відповідно, не застосовуються.          Відповідно до п. 4 розділу І Порядку у загальній частині Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП при поданні уточненого звіту зазначаються:          порядковий номер уточненого звіту (рядок 01.4);          реєстраційний номер основного звіту (рядок 03);          реєстраційний номер попереднього уточненого звіту (рядок 04) у разі подання такого уточненого звіту більше одного разу.          Враховуючи вказане, для виправлення помилок, допущених при заповненні Звіту № 1-ВП, Звіту № 1-ОП суб’єктам господарювання необхідно подати:          звіт з типом «Звітний новий» – у разі його подання за такий самий звітний період до закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період;          звіт з типом «Уточнений» – у разі його подання після закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період.

Як відображаються в розділах І та ІІ звіту № 1-ОП операції з повернення продукції / товару?

Чинна публікація

Коротка:                    При формуванні показників у Звіті № 1-ОП враховуються операції з повернення, а саме:                    до постачальників товару, який раніше було придбано / отримано для подальшої реалізації та / або отримано на відповідальне зберігання – у графі 7 розділу І;                    від покупців / отримувачів товару, який раніше реалізовано / вивезено / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі – у графах 10 та 11 та розділу І.                    Також такі обсяги (граф 7, 10 та 11) враховуються під час обчислення значення загального обсягу залишків товару на кінець звітного періоду графи 13 та у графі 14 надаються пояснення до граф 7, 10 та 11.                    У розділі ІІ Звіту № 1-ОП така інформація зазначається у розрізі контрагентів у звітному періоді. Повна:                    Форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.                    Відповідно до вимог Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) та відображають:                    у розділі І Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів залишків придбання / отримання / та реалізації / передачі (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів у звітному періоді, зокрема: обсяг повернутого у звітному періоді товару, який раніше було придбано / отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання у графі 7, та обсяги товару, що повернуто / реімпортовано у звітному періоді, які раніше було реалізовано / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі у графах 10 та 11 відповідно. Також показники обсягу повернення постачальникам / покупцями що зазначені у графах 7, 10 та 11 відповідно враховуються (- графа 7 та + графи 10 та 11) під час обчислення значення загального обсягу залишків товару на кінець звітного періоду що зазначаються у графі 13 (пункт 11 розділу ІІІ Порядку), та у графі 14 – пояснення до граф з обсягами повернення постачальникам / покупцями;                    у розділі ІІ Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів отримання та відвантаження товарів, що зазначені в розділі І Звіту № 1-ОП за операціями з контрагентами у звітному періоді. При цьому: у разі повернення до постачальників товару, який раніше було придбано / отримано для подальшої реалізації та / або отримано на відповідальне зберігання – у графах 3, 4 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-отримувача таких обсягів, що зазначаються у графах 5-8; у разі повернення від покупців / отримувачів товару, який раніше реалізовано / вивезено / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі – у графах 1, 2 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-постачальника таких обсягів, що зазначаються у графах у графах 5-8; у графі 9 зазначають пояснення.                    Отже, операції з повернення товару постачальникам, який раніше було придбано / отримано для подальшої реалізації та повернення покупцями раніше реалізованого / товару переданого для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України відображаються (враховуються) у графах 7, 10, 11 та 13 розділу І Звіту № 1-ОП. У розділі ІІ Звіту № 1-ОП така інформація зазначається у розрізі контрагентів у звітному періоді.

129. Права та обов’язки платників податків

В якому реквізиті платіжної інструкції вказується РНОКПП або ЄДРПОУ платника податків, податковий борг (крім єдиного внеску) якого погашається іншою ЮО, ФОП або ФО, з метою рознесення сплаченої суми до інтегрованої картки боржника?

Чинна публікація

Коротка:          У реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції. Повна:          Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів.          Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.          Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника».          Водночас, п. 40 розд. ІІ Інструкції № 163 передбачено, що надавач платіжних послуг платника за потреби ініціювання платником платіжної операції за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача (особливо для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, платежів на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування) додатково до обов’язкових реквізитів, визначених у п. 37 розд. II Інструкції № 163, забезпечує можливість платнику заповнити, зокрема, реквізит «Код фактичного платника».          Отже, платник податків під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.          Реквізити «Код платника» / «Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовуються органом ДПС для ідентифікації платника / фактичного платника.

Який порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» звіту № 1-ОП та які залишки відображаються: передано та/або отримано на відповідальне зберігання чи власної (придбаної) продукції також?

Чинна публікація

Коротка:          Відповідно до розділу V Порядку подання та заповнення форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) та форми звітності № 1-ОП (місячна) у розділі ІІІ Звіту № 1-ОП, суб’єкт господарювання зазначає всі обсяги (у графі 6) залишків продукції / товарів, зокрема, в розрізі:          власних місць зберігання – щодо залишків продукції / товарів як власних (придбаних) так і отриманих на відповідальне зберігання в окремих рядках;          місць зберігання зберігача (контрагента) – щодо залишків власної продукції / товарів переданих на відповідальне зберігання.               Детально у повній відповіді. Повна:          Форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.          Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» (далі – Розділ ІІІ) звіту № 1-ОП визначено у розділі V Порядку.          У розділі III Звіту № 1-ОП зазначаються:          у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання суб’єкта господарювання, який подає Звіт № 1-ОП, або суб’єкта господарювання – контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;          у графі 2 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, обліковий номер уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, податковий номер постійного представництва, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта громадянина України) фізичної особи - підприємця контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;          у графах 3 - 5 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини згідно з Кодами та видами продукції;          у графі 6 розділу III Звіту № 1-ОП – обсяги залишків продукції / товару у відповідних одиницях виміру на кінець звітного періоду.          При заповненні розділу III Звіту № 1-ОП окремими рядками здійснюється відображення обсягів залишків товару, що передано / отримано на відповідальне зберігання, які зазначені у графах 13.1, 13.2 розділу I Звіту № 1-ОП.          Таким чином, відповідно до розділу V Порядку, у розділі ІІІ Звіту № 1-ОП, суб’єкт господарювання зазначає всі обсяги (у графі 6) залишків продукції / товарів, зокрема, в розрізі:          власних місць зберігання – щодо залишків продукції / товарів як власних (придбаних) так і отриманих на відповідальне зберігання в окремих рядках;          місць зберігання зберігача (контрагента) – щодо залишків власної продукції / товарів переданих на відповідальне зберігання.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО вартість майнового внеску до статутного капіталу ЮО у вигляді земельної ділянки несільськогосподарського призначення та чи на зазначену операцію поширюються норми ст. 172 ПКУ як при продажу нерухомого майна?

Чинна публікація

Коротка:                              Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відповідно на неї не поширюються норми ст. 172 Податкового кодексу України. Повна:                              Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.                              Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема, з джерела їх походження в Україні.                              Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).                              Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).                              При цьому, відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.                              Таким чином, сума майнового внеску (нерухомого майна) платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відповідно на неї не поширюються норми ст. 172 ПКУ.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи підлягає включенню до складу доходу ЮО – платника ЄП третьої групи сума помилково отриманих коштів від іншої особи в одному податковому (звітному) періоді, яка повернута в іншому податковому (звітному) періоді, та чи здійснюється при цьому коригування доходу платника ЄП?

Чинна публікація

Коротка:               Cума помилково отриманих коштів від іншої особи підлягає включенню до складу доходу платника єдиного податку в період її отримання. У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді, то платник єдиного податку має право відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Повна:               Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.               Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).               Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.               Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.               Враховуючи зазначене, сума помилково отриманих коштів від іншої особи підлягає включенню товариством – платником єдиного податку до складу доходу платника єдиного податку в період її отримання. У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді, то платник єдиного податку має право відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи включаються до складу доходу товариства – платника ЄП третьої групи суми грошових коштів або матеріальних цінностей, внесені ФО – учасником як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу?

Чинна публікація

Коротка:               Не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.               В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку. Повна:               Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено перелік сум коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.               До складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).               Нормами глави 1 розд. XIV ПКУ не передбачено інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.               Таким чином, внесення учасником коштів як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.               В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку.

114. Акцизний податок

Як у Додатку 5 до декларації з акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, пиво?

Чинна публікація

Коротка:               У Додатку 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» алкогольні напої поділяються наступним чином:               у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;               у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інших алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;               у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного. Повна:               Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.               Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.               Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 відс. об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.               Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.               Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 5 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).               Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.               Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 5 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.               У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 5 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.               При цьому підакцизні товари в Додатку 5 до Декларації поділяються наступним чином:               у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;               у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;               у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи підлягає оподаткуванню ПнВК внесок, здійснений ЮО резидентом Дія Сіті, яка є платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах та застосовує режим ПнВК, до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті та не застосовує режим ПнВК, з огляду на те, що норма п.п. 135.2.1.14 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ прямо стосується лише внесків до статутного капіталу, а додатковий капітал не є статутним?

Чинна публікація

Коротка:                         При формуванні додаткового капіталу товариства такий капітал розглядається окремо від статутного капіталу товариства та внесок до такого капіталу може здійснюватися у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, якщо інше не встановлено законом.                         У разі здійснення внеску у вигляді грошей або майна резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті, сума такого внеску включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за умови, що не було висування вимог щодо компенсації вартості внесеного майна та/або грошовий внесок не був повернутий протягом 12 календарних місяців. Повна:                         Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.                         У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.                         Отже, при формуванні додаткового капіталу товариства такий капітал розглядається окремо від статутного капіталу товариства та внесок до такого капіталу може здійснюватися у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, якщо інше не встановлено законом.                         Згідно з п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.                         Пунктом 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.                         Підпунктом 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:                         а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;                         б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року;                         в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;                         ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.                         Для цілей п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ:                         безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відс. сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;                         однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.                         Крім того, до бази оподаткування, відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, включається вартість фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:                         а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;                         б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм п.п. 137.10.4.5 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ;                         в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;                         ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;                         д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію.                         Таким чином, у разі здійснення внеску у вигляді грошей або майна резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті, сума такого внеску включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за умови, що не було висування вимог щодо компенсації вартості внесеного майна та/або грошовий внесок не був повернутий протягом 12 календарних місяців.