Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не можливо.
Повна:
За операціями з постачання послуг, наданих фізичним особам, оплату за які здійснює страхова компанія безпосередньо на рахунок постачальника таких послуг (медичної компанії), не може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в Податковому кодексі України не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати, мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2026 році – 1664,00 грн. при граничному розмірі доходу 4660,00 гривень.
Повна:
Надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).
Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Таким чином, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати, мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2026 році – 1664,00 грн. при граничному розмірі доходу 4660,00 гривень.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не застосовується.
Повна:
Згідно з п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., що у 2026 році складає 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений граничний розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.
Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
За вказаною операцією, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, резидент (платник ПДВ), як податковий агент нерезидента, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події».
Податкову накладну необхідно складати за правилами, встановленими п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, зокрема, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
При цьому у такій податковій накладній необхідно зазначати:
тип причини «14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента»;
у графі 8 код ставки – 20.
У податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, зокрема одночасно відобразити обсяги постачання і суму сформованих податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 6.1 та обсяги придбання і суму сформованого податкового кредиту з ПДВ у рядку 13.1 (за умови своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Повна:
Оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів / послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ, а не ті, чи інші комісії.
У випадку, якщо зазначені у питанні послуги за своєю фактичною сутністю належать до категорії послуг, визначених у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання, і, відповідно, операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ.
Якщо зазначені у питанні послуги за своєю фактичною сутністю належать до категорії електронних послуг, визначених у п. 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг вважається місцезнаходження отримувача таких послуг і, відповідно, операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ.
Якщо зазначені у питанні послуги належать до категорії послуг, визначених у п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде фактичне їх місце постачання. Якщо фактичним місцем постачання таких послуг є митна територія України, то операція нерезидента з постачання таких послуг резиденту (отримувачу) підлягатиме оподаткуванню ПДВ.
З питання віднесення послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, буд. 6.
За вказаною вище операцією, яка підлягає оподаткуванню ПДВ, резидент (платник ПДВ), як податковий агент нерезидента, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» (залежно від того, яка з подій відбулася раніше):
на дату списання коштів з рахунку резидента (платника ПДВ) в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг;
або
на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.
Податкову накладну за вказаною вище операцією необхідно складати за правилами, встановленими п. 12 Порядку заповнення податкової накладної затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зокрема у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
При цьому у такій податковій накладній необхідно зазначати:
тип причини «14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента»;
у графі 8 код ставки – 20.
Дані щодо вказаної вище операції необхідно відображати у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, зокрема одночасно відобразити обсяги постачання і суму сформованих податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 6.1 та обсяги придбання і суму сформованого податкового кредиту з ПДВ у рядку 13.1 (за умови своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних).
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.
Повна:
З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.
При цьому з огляду на п. 3 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.
Так, якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 Євро, але не перевищує 1000 Євро) за межі митної території України у митному режимі експорту, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації. Водночас, реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для цілей оподаткування ПДВ не є митними деклараціями.
За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) терміни.
Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у ній зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент).
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».
Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує факт такого вивезення.
У табличній частині розділу Б:
у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
у графі 8 – код ставки 901;
у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
графа 11 у такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Нормами ПКУ не передбачено можливості складання однієї зведеної податкової накладної або податкової накладної за щоденними підсумками за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митномурежимі експорту.
У випадку не складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та не реєстрації її в ЄРПН до платника ПДВ застосовуються фінансова, адміністративна та господарська відповідальність, зокрема штрафні санкції за не реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1664,00 грн. у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 Податкового кодексу України.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у 2025 році – 9320,00 грн. на місяць, другому – 4660,00 гривень.
Повна:
Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ.
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4)).
Водночас, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 1664,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Отже, батьки, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, при отриманні доходу у вигляді заробітної плати мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1664,00 грн. у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у 2026 році – 9320,00 грн. на місяць, другому – 4660,00 гривень.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги (у 2026 році – 2496,00 грн.) особи, віднесені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Повна:
Податкові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.
Згідно з п. 18 частини першої ст. 20 та п. 1 частини першої ст. 21 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (першої або другої категорії) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Пунктом 5.2 ст. 5 ПКУ визначено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
При цьому п. 7.3 ст. 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 гривень).
Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 1664,00 гривень).
Відповідно до п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 гривень).
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Так. Мають право на застосування двох пільг: на дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю, – 100 відс. пільги (у 2026 році – 1664,00 грн.), та на дитину з інвалідністю – 150 відс. (у 2026 році – 2496,00 гривень).
Повна:
Відповідно до п.п. 169.2.1 та п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Згідно з ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 1664,00 грн.), на кожну таку дитину.
При цьому, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), мають право платники податку, які утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
Відповідно до п.п. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 ПКУ, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п.п. «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).
Таким чином, платник податку на доходи фізичних осіб при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю, – 100 відс. пільги, що у 2026 році становить 1664,00 грн., та на дитину з інвалідністю – 150 відс. пільги, що у 2026 році становить 2496,00 гривень.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
У 2026 році має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 1664,00 грн. в розрахунку на кожну таку дитину.
Повна:
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь – який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2026 році складає 1664,00 гривень.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, що у 2026 році складає 1664,00 грн., у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 4660,00 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3328,00 грн. х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Має право.
Податкова соціальна пільга надається до кінця року, в якому дитина, в тому числі дитина з інвалідністю, досягає 18 років.
Повна:
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 1342,00 грн., у 2024 році – 1514,00 грн., у 2025 році – 1514,00 грн., у 2026 році – 1664,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн., у 2024 році – 2271,00 грн., у 2025 році – 2271,00 грн., у 2026 році – 2496,00 грн.), має право платник податку який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому податкова соціальна пільга, передбачена п.п. 169.1.2 та підпунктами «а», «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (п.п. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Так, має право.
Повна:
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році складає 1664,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році складає 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227), для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-III (далі – СКУ). Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (частина четверта ст. 157 СКУ).
Таким чином, якщо батько, який має двох дітей віком до 18 років, але одна із них проживає з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування подаються, крім документів визначених у Порядку № 1227, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами можуть бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.
Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2026 році не перевищує 9320,00 грн. на місяць (4664,00 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 Податкового кодексу України, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1664,00 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.
Повна:
Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ.
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ).
Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою ст. 157 СКУ (ст. 141 СКУ). Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2026 році – 4660,00 гривень).
Водночас, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 1664,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст.169 ПКУ).
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.
Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2025 році не перевищує 9320,00 грн. на місяць (4660,00 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1664,00 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Операція резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з виплати дивідендів своїм учасникам за період, протягом якого такий платник податку не був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (2023 рік та І квартал 2024 року), підлягає оподаткуванню за ставкою 9 відс. від суми перевищення дивідендів, що виплачуються, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) період, визначений у Податковій декларації з податку на прибуток у рядку 04, при цьому авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, з суми дивідендів не справляється.
За період з 01.04.2024 сума дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав, включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в повній сумі.
Повна:
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Згідно з п. 60 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі якщо платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах здійснив перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснив перехід на оподаткування податком на прибуток підприємств на загальних підставах, такі платники податку визначають об’єкт оподаткування з урахуванням п. 60 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, у разі здійснення емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, операції з виплати дивідендів за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого такий емітент корпоративних прав не був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, така операція підлягає оподаткуванню відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.91 ст. 141 ПКУ в сумі перевищення дивідендів, що виплачуються, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) період.
Слід зазначити, що з суми дивідендів, що підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Підпунктом 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування визначається, зокрема, як сума дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера / учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів / учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів. Положення цього підпункту не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється в розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) ст. 141 ПКУ.
Отже, операція резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з виплати дивідендів своїм учасникам за період, протягом якого такий платник податку не був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (2023 рік та І квартал 2024 року), підлягає оподаткуванню за ставкою 9 відс. від суми перевищення дивідендів, що виплачуються, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) період, визначений у Податковій декларації з податку на прибуток у рядку 04, при цьому авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, з суми дивідендів не справляється.
За період з 01.04.2024 сума дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав, включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в повній сумі.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
У 2026 році податкова соціальна пільга дорівнює 1664,00 грн. при граничному доході – 4660,00 гривень.
Повна:
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., що у 2026 році складає 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4).
У 2026 році податкова соціальна пільга дорівнює 1664,00 грн. при граничному доході – 4660,00 гривень.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Суми безповоротної фінансової допомоги працівнику резидента Дія Сіті, що сплачує податок на прибуток на особливих умовах, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV Податкового кодексу України.
Така безповоротна фінансова допомога відображається у рядку 16.3 Додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Повна:
Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Згідно з п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах включається, зокрема, вартість майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) за винятком, зокрема:
в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.
Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах здійснюється у додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ДІЯ).
Сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг)) відображається у рядку 16 Додатка ДІЯ, зокрема:
у рядку 16.3 Додатка ДІЯ відображається сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
у рядку 16.4 Додатка ДІЯ відображається сума додаткових благ, що надаються на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку.
Отже, оскільки суми безповоротної фінансової допомоги працівнику резидента Дія Сіті, що сплачує податок на прибуток на особливих умовах, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, така безповоротна фінансова допомога не включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств цього резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах та відображається у рядку 16.3 Додатка ДІЯ.
108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Джерелом інформації при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) є дані бухгалтерського обліку.
За загальним правилом підприємства, котрі ведуть облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, зобов’язані дисконтувати довгострокові дебіторські та кредиторські заборгованості.
За формою Розрахунку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2 Розрахунку) мають враховуватись всі суми доходів від будь-яких операцій, в тому числі і доходи від дисконтування.
Повна:
Відповідно до абзаців першого та четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники (юридичні особи) для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва».
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 15).
За загальним правилом підприємства, котрі ведуть облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, зобов’язані дисконтувати довгострокові дебіторські та кредиторські заборгованості.
За формою Розрахунку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2 Розрахунку) мають враховуватись всі суми доходів від будь-яких операцій, в тому числі і доходи від дисконтування.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ф. 4ДФ під ознакою доходу «150».
Повна:
Відповідно до положень ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» здобувачі освіти – вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіт, мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» (далі – Порядок).
Пунктами 1, 2 Порядку визначено коло осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету та, відповідно, коло осіб, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.) (у 2026 році – 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4)). Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Розрахунок), сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту (п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУ) відображається у Розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «150».
Враховуючи викладене, сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «150».
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим умови, відповідно до яких ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Повна:
Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Разом з цим, п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, ФОП, які здійснюють:
1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
11) охоронну діяльність.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту (291.5.2 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
фізичні особи – нерезиденти (291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
За ознакою доходу «169».
Повна:
Згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на доходи фізичних осіб протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.), що у 2026 році складає 4660,00 грн. (3328,00 грн. х 1,4).
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, зокрема, встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.
єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «169».
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
