Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні особи - підприємці, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску.
Водночас, фізичні особи – підприємці, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску.
Повна:
У частині другій ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, платники ЄВ, зокрема ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Пункт 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду».
Згідно з п.п. 6 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, мобілізовані підприємці на весь строк їх військової служби звільняються від виконання обов’язків платника ЄВ, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).
При цьому положення п. 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 не містять норми щодо звільнення від сплати ЄВ ФОП, прийнятих на військову службу за контрактом.
Враховуючи наведене вище, ФОП, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄВ.
Водночас, ФОП, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати ЄВ за себе.
301. Електронні довірчі послуги
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 721), Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, нормативно-правових актів з питань документування управлінської діяльності.
У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) у порядку, встановленому Порядком № 721.
У разі відкриття/закриття одного спільного рахунку в цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють Повідомлення щодо кожного платника податків окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.
Форму та зміст електронних Повідомлень, інформаційного файла та квитанцій наведено в додатку 1 до Порядку № 721.
Адресу Інформаційного порталу ДПС (zvit@sta.gov.ua) розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua).
У разі неможливості подання з технічних причин Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж таке Повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді (за формами згідно з додатками 2, 3, 4 та 5 до Порядку № 721) у день відкриття/закриття рахунку до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. У такому разі Повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, у якому зазначається причина неможливості подання Повідомлення в електронному вигляді з використанням телекомунікаційних мереж (п. 2 розд. ІІ Порядку № 721).
Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку № 721 контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення в електронному вигляді зобов’язаний надіслати до фінансової установи з використанням телекомунікаційних мереж електронне Повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку № 721. У разі відмови у взятті рахунку на облік Повідомлення-відповідь має містити підставу для відмови.
Якщо контролюючий орган протягом строку, визначеного абзацом першим п. 4 розд. ІІ Порядку № 721, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі надходження від фінансової установи Повідомлення у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення зобов’язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків, корінець повідомлення (додатки 2, 3 та 5 до Порядку № 721) з відміткою про взяття рахунку на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунку платника податків за формою № П2, наведеною в додатку 6 до Порядку № 721, із зазначенням причини відмови (п. 5 розд. ІІ Порядку № 721).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 721 датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що відбулася першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку № 721.
Норми п. 6 розд. ІІ Порядку № 721 не застосовуються під час зміни рахунків клієнтів – платників податків відповідно до вимог стандарту IBAN, якщо до рахунку, який змінюється, банком раніше було отримано електронне Повідомлення-відповідь (корінець повідомлення у паперовому вигляді) з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі та щодо власника рахунку відсутня інформація про зняття з обліку в контролюючому органі чи державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
132. Відповідальність
Чинна публікація
Коротка:
До платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не застосовуються.
Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Повна:
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Поряд з цим, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Отже, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
132. Відповідальність
Чинна публікація
Коротка:
Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Повна:
Платники податків відповідно до п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України).
У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.
Разом з тим, такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Також у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій не застосовуються.
На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної.
ТПП України повідомлено про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).
Повна:
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Коди класифікації доходів бюджету по податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.
Повна:
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:
11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;
11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;
11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);
11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;
11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;
11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;
11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;
11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;
11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;
11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;
11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;
11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;
11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;
11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;
11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;
11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;
11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;
11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;
11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Повна:
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.
У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Дані про сплату податків, зборів на бюджетні рахунки та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки через банківську установу (систему електронних платежів Національного банку України) відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки – у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів.
Повна:
Відповідно до абзаців першого, другого та тринадцятого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється платниками відповідно до вимог ст. 9 розділу ІІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з абзацами першим та другим п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку (абзац перший п. 8.2 ст. 8 Закону № 2346).
Крім того, з метою створення сприятливих умов для платників податків учасник системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) ЕАП (код банку 899998) працює в режимі 23/7. Дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.
Абзацами першим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) визначенео, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Пунктом 1 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5 визначено, що оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:
за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 із змінами та доповненнями;
за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 із змінами та доповненнями.
У разі сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5).
Надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску відображається в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. ІІ розд. ІІІ Порядку № 5).
Таким чином, дані про сплату податків, зборів на бюджетні рахунки та єдиного внеску на небюджетні рахунки через банківську установу (СЕП) відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки – у день отримання від органів Казначейства відомостей про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:
Платники податків подають до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ідентифікатором форми J0100120 та Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ідентифікатором форми J0109301.
Повна:
Для підготовки та направлення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції в електронному вигляді, ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».
Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.
Платники податків подають до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 317 (ідентифікатор форми J0100120) та Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 332, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.08.2021 № 1038/36660 (ідентифікатор форми J0109301).
З метою створення комфортних умов для подання платниками зазначених декларацій на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів» (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm) розміщені електронні форми документів розроблені у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п. 9 Прим 2 розділу VIII ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо платник ЄВ має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені п.п. 1 (крім сплати єдиного внеску), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 частини другої ст. 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.
ЄВ, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою ФОП протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби ФОП.
Звітність про нарахований ЄВ протягом строку військової служби ФОП уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.
Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду».
Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для платників ЄВ, визначених у ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм ст. 25 Закону № 2464.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка та повна відповіді ідентичні.
Відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.
Повна:
Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.
Згідно з п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Крім того, зазначена вище допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄВ (п. 14 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170).
Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню ЄВ (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).
Таким чином, базою нарахування ЄВ є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Не є базою нарахування ЄВ сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У разі своєчасної реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) – протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – протягом 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.
Якщо платниками податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, податкові накладні/розрахунки коригування, зареєстровані в ЄРПН, не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, то право на включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Cуми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до 01.01.2022 протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з 01.01.2022, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсації.
Повна:
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 –IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсації.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому п. 80 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку від податкового агента (юридичної особа, фізичної особи - підприємця) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку.
Оподаткування зазначених доходів за ставкою визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.) провадить податковий агент (юридична особа, фізична особа - підприємець).
Повна:
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги.
При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.
Отже, сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою від податкового агента (юридичної особа, фізичної особи - підприємця) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи.
Оподаткування зазначених доходів за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) провадить податковий агент (юридична особа, фізична особа - підприємець).
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Повна:
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися з 01.03.2022.
Повна:
Наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) буде здійснюватися з 01.03.2022.
Нові формати податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), які з 01.03.2022 будуть прийматися для реєстрації в ЄРПН розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо:
через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування; звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 8) з детальним описом ситуації.
Повна:
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Граничні строки для подання податкової звітності подовжено.
Повна:
За інформацією, розміщеною на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576184.html) граничні строки для подання податкової звітності подовжено.
Штрафні санкції та пеня, що наразі відобразяться автоматично в Інформаційній картці платника за порушення податкового законодавства, які зумовлені неможливістю виконання податкового обов’язку платника податку з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, будуть списані.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Термін та порядок отримання автором електронного документа (далі – Автор) першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).
Перша квитанція надсилається Автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція.
Повна:
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
