Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:<br> Якщо виплату здійснює страхова компанія на підставі договору страхування – вона є страховим відшкодуванням. Такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку, а отже – і не оподатковуються.<br> Якщо ж вартість товару відшкодовує перевізник за претензією у зв’язку з втратою або пошкодженням вантажу, така компенсація не вважається страховим відшкодуванням. У цьому випадку сума відшкодування має бути включена до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.<br>Повна:<br> Якщо виплату здійснює страхова компанія на підставі договору страхування – вона є страховим відшкодуванням. Такі кошти, відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, не включаються до доходу платника єдиного податку, а отже – і не оподатковуються.<br> Якщо ж вартість товару відшкодовує перевізник за претензією у зв’язку з втратою або пошкодженням вантажу, така компенсація не вважається страховим відшкодуванням. У цьому випадку сума відшкодування має бути включена до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.<br> Датою отримання доходу вважається день надходження коштів у готівковій або безготівковій формі, а сам дохід визначається на підставі даних обліку, який веде платник єдиного податку.<br> Водночас у кожній конкретній ситуації важливе значення мають умови господарської операції, характер виплати та первинні документи. Саме вони підтверджують, чи є отримані кошти страховим відшкодуванням, чи компенсацією від перевізника, від чого й залежить порядок їх оподаткування.<br> Відповідна інформація розміщена 13.08.2026 на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Новини / Товар пошкоджено чи втрачено під час транспортування: чи включати компенсацію до доходу ФОП? (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1040093.html).
109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Чинна публікація
Коротка:<br> В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» передбачена можливість здійснення імпорту даних довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС».<br> Суб’єкту господарювання необхідно виконати такі дії:<br> 1. Натиснути кнопку «Імпорт».<br> 2. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» встановити режим імпорту:<br> «Замінити записи у довіднику» – існуючі дані видаляються з довідника, у довіднику будуть збережені лише імпортовані дані;<br> «Доповнити записи у довіднику» – імпортовані записи будуть додані до існуючих даних (за замовчуванням).<br> 3. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» натиснути кнопку «Оберіть файл для імпорту». У вікні, що відкриється, обрати файл .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, які потрібно імпортувати, натиснути «Відкрити».<br> 4. У вікні «Відкриття файлу» надається вибір файлу для імпорту. Ім’я обраного файлу буде відображене у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури». Щоб розпочати імпорт, потрібно натиснути «Продовжити».<br> Назва обраного для імпорту файлу відображена у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури».<br> 5. Розпочнеться процес імпорту, що може тривати деякий час. Процес виконання імпорту відображається у спеціальному вікні.<br> 6. По завершенню імпорту, ПЗ ПРРО повідомить користувача про результат виконання імпорту:<br> «Повідомлення про успішне завершення імпорту».<br> <br> Детальніше в повній відповіді.<br>Повна:<br> В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» передбачена можливість здійснення імпорту даних довідника «Номенклатура» «ПРРО Каса» в «ПРРО ДПС».<br> Номенклатурні позиції можна імпортувати із файлу формату .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, та їх основні параметри (найменування, артикул, одиниця виміру, код УКТЗЕД тощо). Розмір файлу не повинен перевищувати 5 МБ.<br> Структура файлу повинна відповідати наступним вимогам:<br> файл містить перший рядок-заголовок з назвами колонок файлу, що відповідають параметру, який в них зберігається (наприклад, Найменування, Ціна, Група, Артикул тощо);<br> файл повинен містити обов’язкові поля (колонки): «Артикул», «Найменування», «Ціна продажу», «Одиниця виміру», якщо обов’язкові поля у файлі відсутні, то імпорт не виконується; <br> кожній номенклатурній позиції відповідає окремий рядок файлу;<br> кожен параметр номенклатурної позиції зберігається у окремій клітинці файлу;<br> колонка «Тип» повинна містити ознаку: «1» – товар або «2» – послуга, якщо поле не заповнене, то за замовчуванням під час імпорту встановлюється тип – «Товар».<br> Шаблон файлу для імпорту номенклатури в форматі *.csv зберігається у папці …/help каталогу встановлення програми.<br> Файл шаблону для імпорту номенклатури повинен містити такі поля та наступну послідовність: Артикул; Штрихкод; УКТЗЕД; ДКПП; Назва товару; Одиниця виміру (код); Одиниця виміру (назва); Ціна; ПДВ (літера); ПДВ (ставка); Акциз (літера); Акциз (ставка); Тип (товар – 1 / послуга – 2); Група.<br> По замовчуванню файл шаблону імпорту номенклатури розміщено у каталозі «C:Users«Ваш користувач»AppDataLocalПРРО ДПСhelp». Вказаний каталог є прихованим, тому для його перегляду за необхідності потрібно налаштувати перегляд прихованих файлів.<br> Перед початком імпорту у разі використання ставок податків, обов’язково слід додати в режимі «Довідники» ставки податків та їх літерні позначення.<br> Щоб здійснити імпорт даних у довідник суб’єкту господарювання необхідно виконати такі дії:<br> 1. Натиснути кнопку «Імпорт».<br> 2. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» встановити режим імпорту:<br> «Замінити записи у довіднику» – існуючі дані видаляються з довідника, у довіднику будуть збережені лише імпортовані дані;<br> «Доповнити записи у довіднику» – імпортовані записи будуть додані до існуючих даних (за замовчуванням).<br> 3. У вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури» натиснути кнопку «Оберіть файл для імпорту». У вікні, що відкриється, обрати файл .csv, що містить перелік номенклатурних позицій, які потрібно імпортувати, натиснути «Відкрити».<br> 4. У вікні «Відкриття файлу» надається вибір файлу для імпорту. Ім’я обраного файлу буде відображене у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури». Щоб розпочати імпорт, потрібно натиснути «Продовжити».<br> Назва обраного для імпорту файлу відображена у вікні «Оберіть файл для імпорту номенклатури».<br> 5. Розпочнеться процес імпорту, що може тривати деякий час. Процес виконання імпорту відображається у спеціальному вікні.<br> 6. По завершенню імпорту, ПЗ ПРРО повідомить користувача про результат виконання імпорту: «Повідомлення про успішне завершення імпорту».
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:<br> Так, може провести коригування.<br>Повна:<br> Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Розрахунку ЮО та Розрахунку ФОП / НПД (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.<br> Згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку додаток Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку ЮО (далі – Додаток Д1) формується щомісячно платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).<br> Додаток ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» до Розрахунку ФОП / НПД (далі – Додаток ФІЗ-Д1) призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у розрізі місяців звітного кварталу (п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Розрахунку ФОП / НПД).<br> Згідно з положеннями п. 1 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку для юридичних осіб (далі – ЮО) та п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – ФОП / НПД) якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3, де:<br> 2 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно донараховано суму єдиного внеску;<br> 3 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.<br> Проведення коригувань Додатку Д1 здійснюється відповідно до підрозд. 3 розд. ІІ Порядку, Додатку ФІЗ-Д1 – відповідно до підрозд. 3 розд. ІІІ Порядку.<br> Згідно з п.п. 8 п. 10 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку (для ЮО) та положеннями п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку (для ФОП / НПД) платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку. <br> Таким чином, платник єдиного внеску у Додатку Д1 до Розрахунку або Додатку ФІЗ-Д1 за звітний (податковий) період може провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, шляхом донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань 2 або 3.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Якщо до декларування податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період платник отримує сертифікат Торгово-промислової палати України, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України відсутній.<br>Повна:<br> Частиною другою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.<br> Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14 прим. 1 Закону № 671/97-ВР).<br> Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5), зі змінами (далі – Регламент).<br> Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.<br> Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового)періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).<br> Пунктом 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.<br> До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.<br> Отже, якщо до декларування податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період платник отримує сертифікат Торгово-промислової палати України, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ відсутній.
112. Зовнішньоекономічна діяльність
Чинна публікація
Коротка:<br> У разі здійснення резидентом попередньої оплати (авансового платежу) на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором і отримання від нерезидента товарів із подальшим ввезенням на митну територію України і оформленням в установленому порядку митної декларації типу ІМ-40 та випуску таких товарів у вільний обіг, але після закінчення 180 календарних днів із дня здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність, визначена у частині п’ятій ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».<br> Також банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типів IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).<br> Водночас, остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених операцій з імпорту товарів та сум заборгованості, на які нараховується пеня, можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.<br>Повна:<br> Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.<br> Національний банк України (далі – НБУ), уповноважені банки та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.<br> У ст. 12 Закону № 2473 визначено заходи захисту, які НБУ має право запровадити за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави.<br> Одним із таких заходів захисту є встановлення НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, особливості яких визначені в частині першій ст. 13 Закону № 2473.<br> Крім того, НБУ уповноважено встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.<br> У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків із дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя ст. 13 Закону № 2473).<br> Відлік граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення резидентом оплати з поточного рахунку в банку коштів на користь нерезидента України.<br> На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені в п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) і становлять 180 календарних днів.<br> При цьому відповідно до п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру здійсненої операції. <br> Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого НБУ згідно зі ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару за операціями з імпорту товарів в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару (частина п’ята ст. 13 Закону № 2473).<br> Податкові органи уповноважені за результатами перевірки стягувати у встановленому в законі порядку з резидентів пеню, передбачену в частині п’ятій ст. 13 Закону № 2473 (частина восьма ст. 13 Закону № 2473).<br> Тобто у разі здійснення резидентом попередньої оплати (авансового платежу) на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором і отримання від нерезидента товарів із подальшим ввезенням на митну територію України і оформленням в установленому порядку митної декларації типу ІМ-40 та випуску таких товарів у вільний обіг, але після закінчення 180 календарних днів із дня здійснення оплати, до резидента застосовується відповідальність, визначена у частині п’ятій ст. 13 Закону № 2473.<br> Також, відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням митних декларацій типів IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).<br> Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених операцій з імпорту товарів та сум заборгованості, на які нараховується пеня, можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) зберігає у справі:<br> копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;<br> копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;<br> копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).<br> Крім того виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.<br> Згідно з п. 197.11 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:<br> постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) , яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;<br> постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.<br> Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).<br> Відповідно до п. 2 Порядку № 153 виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі.<br> Проекти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації.<br> Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).<br> Згідно з п. 18 Порядку № 153 державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п’яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проекту (програми).<br> Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).<br> Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту МТД зберігає у справі: копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;<br> копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;<br> копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).<br> Крім того, п. 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України.<br> Ідентифікатор форми додатка 8 до Порядку № 153 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів та в електронному кабінеті платника податків.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:<br> Компанія Дія Сіті одночасно може мати статус резидента Дія Сіті та Дефенс Сіті, застосовувати статус платника податку на прибуток на особливих умовах як резидента Дія Сіті. При цьому така компанія не має права на застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до положень п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто не звільняється від сплати податку на прибуток у межах режиму Дефенс Сіті.<br> Враховуючи те, що заборона для нарахування та виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) на користь власників корпоративних прав (крім дивідендів на користь держави), встановлена для резидентів Дефенс Сіті на умовах пільгового оподаткування, то резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах після набуття статусу резидента Дефенс Сіті має право нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – фізичним особам із застосуванням особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств, передбаченого для резидентів Дія Сіті.<br>Повна:<br> Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах і вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.<br> Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначає Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).<br> Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.<br> При цьому юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону № 1667 (частина друга ст. 4 Закону № 1667).<br> Обмеження щодо права резидентства Дія Сіті встановлено частиною другою ст. 5 Закону № 1667. При цьому Закон № 1667 не містить заборону перебування юридичної особи у статусі резидента Дії Сіті під час перебування у реєстрі Дефенс Сіті. <br> Правовий режим Дефенс Сіті встановлено Законом України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469). <br> Вимоги до резидента Дефенс Сіті визначено ст. 36 Закону № 2469. <br> При цьому Закон № 2469 не встановлює заборону перебування юридичної особи у статусі резидента Дефенс Сіті під час його перебування у реєстрі Дія Сіті. <br> Податкові пільги для резидентів Дефенс Сіті встановлено п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.<br> Підпунктом 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, для резидентів Дефенс Сіті, передбачено звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку протягом наступного року (на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо) та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави).<br> При цьому застосування пільгових правил оподаткування допускається протягом строку застосування передбаченого п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання таких вимог:<br> 1) платник податку має статус резидента Дефенс Сіті;<br> 2) платник податку не є резидентом Дія Сіті;<br> 3) платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав, крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі;<br> 4) відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ.<br> Відповідно до п.п. 76.2 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати земельного податку, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента Дефенс Сіті і до завершення місяця, в якому статус резидента Дефенс Сіті припинено.<br> Отже, компанія Дія Сіті одночасно може мати статус резидента Дія Сіті та Дефенс Сіті, застосовувати статус платника податку на прибуток на особливих умовах як резидента Дія Сіті. При цьому така компанія не має права на застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до положень п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тобто не звільняється від сплати податку на прибуток у межах режиму Дефенс Сіті.<br> Враховуючи те, що заборона для нарахування та виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) на користь власників корпоративних прав (крім дивідендів на користь держави), встановлена для резидентів Дефенс Сіті на умовах пільгового оподаткування, то резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах після набуття статусу резидента Дефенс Сіті має право нараховувати та виплачувати дивіденди засновникам – фізичним особам із застосуванням особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств, передбаченого для резидентів Дія Сіті.
102. Податок на прибуток підприємств
Чинна публікація
Коротка:<br> Ні, не втрачає право на застосування прискореної амортизації основних засобів у разі їх тимчасової консервації.<br> При цьому нарахування прискореної податкової амортизації таких основних засобів призупиняється на період їх консервації.<br>Повна:<br> Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.<br> Відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:<br> четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;<br> третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.<br> Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.<br> Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:<br> введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;<br> не були у використанні.<br> При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).<br> У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:<br> збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;<br> зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.<br> При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.<br> Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.<br> Отже, товариство з обмеженою відповідальністю не втрачає право на застосування прискореної амортизації основних засобів у разі їх тимчасової консервації.<br> При цьому нарахування прискореної податкової амортизації таких основних засобів призупиняється на період їх консервації.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:<br> Зазначається назва підприємства та тип об’єкта (магазин, кіоск, склад), за яким знаходиться такий відокремлений підрозділ, та адреса його місцезнаходження.<br>Повна:<br> Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.<br> При цьому, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету, Розрахунок ЮО за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. <br> Форму Розрахунку ЮО та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.<br> Відповідно до п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку в рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок ЮО подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.<br> У разі наявності у юридичної особи не уповноваженого сплачувати податок відокремленого підрозділу, на якому працюють наймані працівники та за який вона стає на облік як платник податку за неосновним місцем обліку, така юридична особа заповнює окремий Розрахунок ЮО із зазначенням в рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО повного найменування відокремленого підрозділу, за який подається такий Розрахунок ЮО та додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку ЮО по цьому підрозділу.<br> У випадку, якщо юридична особа має неуповноважений сплачувати податок відокремлений підрозділ, який не має найменування, то у рядку 033 заголовної частини Розрахунку ЮО зазначається назва підприємства та тип об’єкта (магазин, кіоск, склад), за яким знаходиться відокремлений підрозділ, та адреса його місцезнаходження.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Звільняються від оподаткування ПДВ на умовах та за переліком, визначеними підпунктами 4 та 5 п. 32, п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.<br>Повна:<br> Відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:<br> товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:<br> а) 3601 00 00 00 (тільки для порохів, що використовуються в оборонних цілях), 3602 00 00 00 (тільки для вибухових речовин, що використовуються в оборонних цілях), 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, запалів до гранат та метальних зарядів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);<br> б) 8525 60 00 00;<br> в) 8529 90 20 00 (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);<br> г) 8524 (виключно для підкатегорій 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90) (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);<br> ґ) 8543 20 00 00 (тільки для засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цілях);<br> д) 8702 - 8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);<br> е) 8710 00 00 00;<br> є) 8806;<br> ж) 8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів);<br> з) 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);<br> и) 8906 (тільки для військових кораблів, катерів та їх складових, безпілотних морських систем, що використовуються в оборонних цілях);<br> і) групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, волокон оптичних та джгутів волоконно-оптичних, інших кабелів волоконно-оптичних, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9001 10 90 10, 9001 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);<br> ї) групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;<br> й) тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;<br> к) далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> л) портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД;<br> м) 8526 10 00 90;<br> н) тактичні навушники спеціального військового призначення, що класифікуються у товарній підкатегорії 8518 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;<br> о) квадроцикли та мотовсюдиходи, що класифікуються у товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД.<br> Крім того згідно з п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель:<br> прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> скла безпечного, включаючи скло зміцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД;<br> оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;<br> безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД;<br> метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;<br> далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам, що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі антидронові рушниці;<br> радіолокаційних приладів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8526 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;<br> симуляторів бойових дій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9023 00 80 00 згідно з УКТ ЗЕД;<br> квадроциклів та мотовсюдиходів, що класифікуються у товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД;<br> броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.<br> У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 4 і 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, положення п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.<br> Пунктом 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 згідно з УКТ ЗЕД, зброї, боєприпасів, що класифікуються у товарній позиції 9301, товарних підкатегоріях 9306 30 10 00, 9306 30 30 00, 9306 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, у таких випадках:<br> 1) постачання товарів, зазначених в абзаці першому п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель;<br> 2) кінцевим отримувачем товарів, зазначених в абзаці першому п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:<br> Подання Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).<br>Повна:<br> Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок). <br> Згідно з п. 4 розд. І Порядку подання платником Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:<br> Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) / заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР:<br> в паперовій формі:<br> надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8). Контролюючий орган може надіслати картку платника податків до дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном;<br> подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні; <br> в електронній формі:<br> засобами інформаційно- комунікаційної системи «е-Консул» – можна подати Облікову картка за ф. № 1ДР.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.<br> Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (додаток 12) (далі – Заява за ф. № 5ДР).<br> Відповідно до п. 70.9 ст. 70 ПКУ та п. 7 розд. VII Положення № 822 за зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. <br> Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном, можуть надіслати (подати) документи для отримання картки платника податків в один із таких способів:<br> в паперовій формі:<br> надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України;<br> подати через представника до будь-якого контролюючого органу в Україні (за наявності довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації / внесення змін у ДРФО / отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО); <br> в електронній формі:<br> засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» - можна подати Облікову картку за ф. № 1ДР.<br> Так, громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) Облікову картку за ф. № 1ДР / Заяву за ф. № 5ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР / Заяві за ф. № 5ДР повинен бути засвідчені у встановленому законодавством порядку (п. 7 розд. ІІІ Положення № 822). <br> Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.<br> Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1 ДР / Заяві за ф. № 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.<br> Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.<br> Крім того, Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана, та документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації / внесення змін у ДРФО / отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII, п. 1 розд. IX, п. 9 розд. VII Положення № 822).<br> Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).<br> За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 31 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806. <br> Картка платника податків в електронній формі є електронним документом, що засвідчує реєстрацію особи в ДРФО. Цей документ має однакову юридичну силу з карткою платника податків у паперовій формі і пред’являється особою без додаткового пред’явлення картки платника податків у паперовій формі.<br> Картка платника податків в електронній формі (зокрема роздрукована) є дійсною лише за наявності унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) і не може використовуватися без нього.<br> Також, громадяни України, які перебувають за межами України, можуть подати до контролюючого органу Облікову картку за ф. № 1ДР та отримати картку платника податків в електронній формі через електронний кабінет заявника в системі «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції виконавця державного контракту (договору) з постачання державному замовнику на митній території України товарів оборонного призначення, які визначені і класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (з урахуванням зазначених в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ обмежень), та/або операції співвиконавця державного контракту (договору) з постачання виконавцю державного контракту (договору) на митній території України таких товарів оборонного призначення, що здійснюються у межах виконання державного контракту (договору).<br> Водночас, якщо придбані виконавцем державного контракту (договору) / співвиконавцем державного контракту (договору) на митній території України з ПДВ товари / послуги, необоротні активи були призначені виключно для використання або почали використовуватися в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то за такими придбаними з ПДВ товарами / послугами, необоротними активи не виникає обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ.<br>Повна:<br> Операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) за умови, що:<br> - такі товари оборонного призначення належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених п. 29 частини першої ст. 1 Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808), та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (з урахуванням зазначених в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ обмежень);<br> - постачання товарів оборонного призначення здійснюється у межах державного контракту (договору);<br> - постачальник товарів оборонного призначення є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808:<br> виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808 (п. 2 ст. 1 Закону № 808);<br> співвиконавці / субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) (п. 28 ст. 1 Закону № 808);<br> - покупець є державним замовником у розумінні норм Закону № 808.<br> Державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України (п. 10 ст. 1 Закону № 808).<br> У разі недотримання зазначених вище умов такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.<br> Отже, операції виконавця державного контракту (договору) з постачання державному замовнику на митній території України товарів оборонного призначення, які визначені і класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (з урахуванням зазначених в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ обмежень), та/або операції співвиконавця державного контракту (договору) з постачання виконавцю державного контракту (договору) на митній території України таких товарів оборонного призначення, що здійснюються у межах виконання державного контракту (договору), підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.<br> Водночас, якщо придбані виконавцем державного контракту (договору) / співвиконавцем державного контракту (договору) на митній території України з ПДВ товари / послуги, необоротні активи були призначені виключно для використання або почали використовуватися в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то за такими придбаними з ПДВ товарами / послугами, необоротними активи обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ, не виникає.<br> При цьому з питання визначення платника податків виконавцем державного контракту (договору) / співвиконавцем державного контракту (договору) / державним замовником, а також чи операції здійснюються у межах виконання державного контракту (договору) та якими документами підтверджується такий факт питання ДПС рекомендує звертатися до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України як до головного органу у сфері планування оборонних закупівель та Міністерства оборони України як до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Так, підлягають за умови, що платник є співвиконавцем у розумінні норм, визначених Законом України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон), а товари належать до товарів оборонного призначення у розумінні норм, визначених п. 29 частини першої ст. 1 Закону, та класифікуються за групою товарів, зазначених у п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.<br>Повна:<br> Відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808), що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «о» п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.<br> Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої ст. 1 розд. І Закону № 808:<br> виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;<br> державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;<br> державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;<br> співвиконавці / субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);<br> товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з п. 10 частини першої ст. 1 розд. І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.<br> Відповідно до ст. 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:<br> поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);<br> залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців / субпідрядників оборонних закупівель.<br> Таким чином, операції співвиконавця державного контракту (договору) з постачання виконавцю державного контракту (договору) товарів оборонного призначення на митній території України, що здійснюються у межах виконання державного контракту (договору), з подальшим їх отриманням замовником у сфері оборони підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ якщо товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому підпункті (з урахуванням визначених у вказаному підпункті ПКУ обмежень).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.<br> Доступ до інформації про податковий борг мають платники податку, в тому числі фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктом господарювання, та які є користувачами:<br> Електронного кабінету:<br> меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів;<br> меню «Вхідні / вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів її сплати; <br> мобільного застосунку «Моя податкова»:<br> розділ «Сплата податків» та розділ «Мої дані» надає доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом;<br> розділ «Повідомлення» містить інформаційні повідомлення про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання.<br> <br> Детальніше у повній відповіді.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.<br> Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.<br> Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br> Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.<br> Фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання та є користувачем Електронного кабінету, для отримання інформації про наявність (відсутність) у неї податкового боргу (заборгованість) може скористатись сервісами «Електронного кабінету».<br> Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.<br> Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).<br> У приватній частині Електронного кабінету меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.<br> Меню відображає зведену інформацію щодо кожного виду платежу: орган ДПС, назва платежу, платіж (код), територія (код), реквізити рахунків зі сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та детальну інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) або надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах, у розрізі проведених операцій.<br> Самозайняті особи та громадяни мають можливість здійснити сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску скориставшись будь-якою із запропонованих платіжних систем.<br> Крім того, режим «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» містить направлені платнику інформаційні повідомлення про податковий борг (заборгованість) із наданням реквізитів її сплати.<br> Мобільний застосунок «Моя податкова» надає доступ платникам податків (фізичні особи) до електронних сервісів податкової служби, у тому числі до інформації про стан розрахунків з бюджетом (розділ «Сплата податків») та податковий борг (розділ «Мої дані»).<br> Також, мобільний застосунок забезпечує отримання платниками податків повідомлень про наявність податкового боргу та повідомлень про наявність узгодженого податкового зобов’язання (розділ «Повідомлення»). Для зручності платники податків мають можливість його сплатити із використанням будь якої із запропонованих платіжних систем.<br> Мобільний застосунок «Моя податкова» впроваджено на цифрових платформах iOS, Android, завантажити мобільний застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play.<br> Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або з використанням «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Звільняються від оподаткування ПДВ у випадках, коли їх постачання: <br> 1) здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель;<br> 2) кінцевим отримувачем таких товарів, відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 згідно з УКТ ЗЕД, зброї, боєприпасів, що класифікуються у товарній позиції 9301, товарних підкатегоріях 9306 30 10 00, 9306 30 30 00, 9306 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, у таких випадках:<br> 1) постачання товарів, зазначених в абзаці першому п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель;<br> 2) кінцевим отримувачем товарів, зазначених в абзаці першому п. 99 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Звільняються від оподаткування ПДВ операції:<br> із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України (далі - МКУ) та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України;<br> із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, що ввозяться платниками податків для використання у власній виробничій діяльності з виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки (зокрема безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, активних засобів протидії технічним розвідкам, багатоканальних оптико-електронних систем, оптико-електронних приладів), зброї і боєприпасів (далі – оборонні товари), за умови що кінцевим отримувачем таких оборонних товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, і якщо такі оборонні товари отримуються без попереднього або наступного відшкодування їхньої вартості кінцевим отримувачем.<br> У разі якщо вищезазначені товари мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України, звільнення від оподаткування не застосовується.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 197.23 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (далі – МКУ), та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.<br> Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, що ввозяться платниками податків для використання у власній виробничій діяльності з виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки (зокрема безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, активних засобів протидії технічним розвідкам, багатоканальних оптико-електронних систем, оптико-електронних приладів), зброї і боєприпасів (далі – оборонні товари), за умови що кінцевим отримувачем таких оборонних товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, і якщо такі оборонні товари отримуються без попереднього або наступного відшкодування їхньої вартості кінцевим отримувачем.<br> У разі нецільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів чи нарахована за операціями із постачання таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до ПКУ, та несе фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність, встановлену ПКУ та законодавством України.<br> Порядок ввезення, постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та постачаються на митній території України, визначається Кабінетом Міністрів України.<br> Звільнення від оподаткування, встановлене п. 197.23 ст. 197 ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:<br> У випадках застосування роботодавцями ставок єдиного внеску у розмірі 8,41 відс., 5,3 відс., 5,5 відс. при нарахуванні суми заробітної плати, суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.<br> Зазначені у вказаних вище рядках суми є довідковими, з метою визначення недоотриманих Пенсійним фондом України сум єдиного внеску, які були б сплачені роботодавцями при застосуванні єдиного внеску у розмірі (22 відс.), до суми заробітної плати (доходу) осіб з інвалідністю, зазначеної у рядках 2.2 (8,41 відс.), 2.3 (5,3 відс.) та 2.4 (5,5 відс.) розд. І Розрахунку ЮО.<br>Повна:<br> Відповідно до п. 9 прим. 7 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) щороку в законі про Державний бюджет України на відповідний рік затверджуються видатки на покриття Пенсійному фонду України (далі – ПФУ) недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464.<br> При цьому для визначення недоотриманої ПФУ суми коштів платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску в розмірах, передбачених частинами п’ятою та чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464, не змінюючи при цьому суми сплати єдиного внеску.<br> Розрахунок недоотриманих ПФУ сум здійснюється у порядку, встановленому ПФУ за погодженням з Державною податковою службою України.<br> Таким чином, з метою визначення недоотриманої ПФУ суми коштів, для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю, та які нараховують єдиний внесок на суму заробітної плати, суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за ставкам 8,41 відс., 5,3 відс., 5,5 відс., у розд. І Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, передбачено наступні рядки:<br> рядок 3.2.1 – cума єдиного внеску, розрахована як добуток значення рядка 2.2 «сума доходу, на яку відповідно до закону нараховується єдиний внесок у розмірі 8,41 відс. (за працюючих осіб з інвалідністю) – заповнюється, якщо є працюючі особи з інвалідністю», та 22 відсотки. Розраховується інформаційно відповідно до п. 9 прим. 7 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, для визначення недоотриманої ПФУ суми коштів в результаті застосування пільгової ставки;<br> рядок 3.3.1 – сума єдиного внеску розрахована як добуток значення рядка 2.3 «сума доходу, на яку відповідно до закону нараховується єдиний внесок у розмірі 5,3 відс. – заповнюється підприємствами та організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС, якщо є підстава», та 22 відсотки. Розраховується інформаційно відповідно до п. 9 прим. 7 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, для визначення недоотриманої ПФУ суми коштів в результаті застосування пільгової ставки;<br> рядок 3.4.1 – сума єдиного внеску розрахована як добуток значення рядка 2.4 «сума доходу, на яку відповідно до закону нараховується єдиний внесок у розмірі 5,5 відс. – заповнюється підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю за працюючих осіб з інвалідністю, якщо є підстава», та 22 відсотки. Розраховується інформаційно відповідно до п. 9 прим. 7 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, для визначення недоотриманої ПФУ суми коштів в результаті застосування пільгової ставки.<br> Це довідкова інформація щодо сум єдиного внеску, які були б сплачені роботодавцями при застосуванні розміру єдиного внеску, визначеного частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 (22 відс.), до суми заробітної плати (доходу) осіб з інвалідністю, зазначеної у рядках 2.2 (8,41 відс.), 2.3 (5,3 відс.) та 2.4 (5,5 відс.) розд. І Розрахунку ЮО.<br> Вказана інформація не впливає на показники підсумкових рядків у розд. І Розрахунку ЮО і на загальну суму єдиного внеску до сплати.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:<br> Подаються:<br> на паперовому носії разом із супровідним листом до контролюючого органу, в якому виконавець (співвиконавець / субпідрядник) оборонних закупівель перебуває на обліку,<br> або через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, шляхом надсилання до контролюючого органу в якому виконавець (співвиконавець / субпідрядник) перебуває на обліку в електронному вигляді супровідного листа разом із довідкою про факт оприбуткування товарів та звітом про їх цільове використання у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.<br>Повна:<br> Пунктом 197.23 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема передбачено, що звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.<br> Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, що ввозяться платниками податків для використання у власній виробничій діяльності з виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки (зокрема безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, активних засобів протидії технічним розвідкам, багатоканальних оптико-електронних систем, оптико-електронних приладів), зброї і боєприпасів (далі - оборонні товари), за умови що кінцевим отримувачем таких оборонних товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, і якщо такі оборонні товари отримуються без попереднього або наступного відшкодування їхньої вартості кінцевим отримувачем.<br> Порядок ввезення, постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та постачаються на митній території України, визначається Кабінетом Міністрів України.<br> При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170 затверджено Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, для використання у виробництві товарів оборонного призначення (далі – Порядок № 170).<br> Порядок № 170 визначає механізм ввезення виконавцями державного контракту (договору) з оборонних закупівель на митну територію України в митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ (далі – товари), для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ «Про оборонні закупівлі», якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, та цільового використання товарів, які під час такого ввезення звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх ввезення на митну територію України та з першого постачання на митній території України – від обкладення ПДВ.<br> Відповідно до п. 5 Порядку № 170 виконавець (співвиконавець / субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який здійснює ввезення товарів на митну територію України, у десятиденний строк після завершення митного оформлення товарів подає митниці, що здійснила таке оформлення товарів, та територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця / субпідрядника) оборонних закупівель довідку про факт оприбуткування товарів за формою згідно з додатком 1.<br> Виконавець (співвиконавець / субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає щомісяця до 15 числа територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця / субпідрядника) та митниці, яка здійснила митне оформлення товарів, погоджений державним замовником звіт про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України із звільненням від оподаткування, за формою згідно з додатком 2.<br> При цьому, Порядком № 170 не передбачено у який спосіб подаються до контролюючого органу зазначені додатки.<br> Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.<br> Таким чином, додаток 1 та додаток 2 подаються:<br> на паперовому носії разом із супровідним листом до контролюючого органу, в якому виконавець (співвиконавець / субпідрядник) перебуває на обліку,<br> або через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, шляхом надсилання до контролюючого органу в якому виконавець (співвиконавець / субпідрядник) перебуває на обліку в електронному вигляді супровідного листа разом із зазначеними додатками у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.<br> У випадку, якщо загальний розмір у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг із зазначенням реквізитів супровідного листа, з яким подаються додаток 1 та додаток 2.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:<br> Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.<br> Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.<br> При цьому, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.<br> Водночас, для працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати (без донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати).<br>Повна:<br> Відповідно до абзацу першого частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.<br> Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.<br> При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац четвертий частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).<br> Нарахування (обчислення) єдиного внеску здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. <br> Згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. IІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4, стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у Додатку Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку або Додатку ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам», якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.<br> Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.<br> За наявності декількох рядків стосовно однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, у якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).<br> Таким чином, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.<br> Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.<br> При цьому, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.<br> Водночас, для працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати (без донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати).
