Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
3
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняДіяло до 01.01.2018 Як враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниці щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента?
ВідповідьДіяла до 01.01.2018
Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно доп.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
     Вимоги п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:
     операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
     Згідно з п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
     нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
     нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
     У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку;
     нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
     особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ;
     юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків).
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до не чинних у зв’язку з набранням чинності змін, внесених пп. 1-3 розд. I Закону України від 07 листопада 2017 року № 2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді