База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняДіяло до 01.08.2020 Чи має право СГ повернути кошти за товар (отриману послугу) в іншій господарській одиниці, де товар не придбавався або не отримувались кошти за послугу, якщо дана господарська одиниця належать тому ж СГ, що і господарська одиниця, в якої був придбаний товар (отримано послугу?

ВідповідьДіяла до 01.08.2020 Коротка:
     Для повернення коштів за товар споживач повинен мати розрахунковий документ, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги) і має право, на свій вибір повернути товар або продавцеві за місцем купівлі товару або створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговельному підприємству (філії), що здійснює продаж аналогічних придбаним товарів, або підприємству, на яке ці функції покладено на підставі договору або виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
     Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний провести розрахункову операцію на повну суму видачі коштів при поверненні товару через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.
Повна:
     Згідно з пп. 1 та 2 ст. 3 Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
     Відповідно до частин 1, 3 та 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
     Вимоги споживача, встановлені частиною першою ст. 8 Закону № 1023, пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених частиною першою ст. 8 Закону № 1023, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою ст. 8 Закону № 1023.
     Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого
Законом № 265 та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
     Згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
     Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:
     - дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
     - забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
     Пунктом 8 розд. III Порядку передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
     Отже, для повернення коштів за товар споживач повинен мати розрахунковий документ, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги) і має право, на свій вибір повернути товар:
     - продавцеві за місцем купівлі товару;
     - створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговельному підприємству (філії), що здійснює продаж аналогічних придбаним товарів, або підприємству, на яке ці функції покладено на підставі договору;
     - виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.
     Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний провести розрахункову операцію на повну суму видачі коштів при поверненні товару через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: