Запит надіслано
ПитанняДіяло до 23.05.2020 В яких випадках платники податку на прибуток повинні здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування згідно з підпунктами 140.5.10 і 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ?
ВідповідьДіяла до 23.05.2020
Коротка:
     Платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, робіт, послуг) у разі її надання суб’єктам господарювання, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, та платників податку, до яких застосовується нульова ставка податку відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Крім цього, фінансовий результат платника збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь неприбуткових підприємств, установ та організацій, суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також платників податку, до яких застосовується нульова ставка податку відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Повна:
     Відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на:
     на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 цього пункту (п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);
     на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
     Ставка нуль відсотків застосовується для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
     а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
     б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
     в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
     Згідно зі ст. 133 ПКУ не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розд. XIV ПКУ.
     Виключенням відповідно до положень підпунктів 140.5.10 і 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ є також фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням в ПКУ уніфікованої ставки у розмірі 18 відс. для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.
     Отже, платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, робіт, послуг) у разі її надання суб’єктам господарювання, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, та платників податку, до яких застосовується нульова ставка податку відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Крім цього, фінансовий результат платника збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь неприбуткових підприємств, установ та організацій, суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також платників податку, до яких застосовується нульова ставка податку відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Позиція ДПС підтверджується листом Міністерства фінансів України від 10.04.2017 № 11210-09-10/9617.
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді