gov.ua
Державні сайти України
Державна податкова служба України
Верховна Рада України
Міністерство фінансів України
Інші органи виконавчої влади
Президент України
Урядовий портал
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
0
Контакт‑центр ДПС
0 800 501 007
idd@tax.gov.ua
×
Введіть наданий Вам пароль:
Відправити
Обрати податок
-----ОПОДАТКУВАННЯ-----
101. Податок на додану вартість
102. Податок на прибуток підприємств
103. Податок на доходи фізичних осіб
104. Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності
105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)
109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
110. Транспортний податок
111. Плата за землю
112. Зовнішньоекономічна діяльність
113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
114. Акцизний податок
115. Державне мито
116. Облік платників податків
117. Екологічний податок
118. Рентна плата за спеціальне використання води
119. Рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
120. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів
121. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
122. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин
123. Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
124. Збір за місця для паркування транспортних засобів
125. Туристичний збір
126. Військовий збір
127. Оскарження рішень контролюючих органів
128. Погашення податкового боргу платників податків
129. Права та обов’язки платників податків
130. Перевірки
131. Трансфертне ціноутворення
132. Відповідальність
133. Інші збори (плата, внески), не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов’язкові платежі
134. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування (збір)
135. Загальні питання
136. Частина чистого прибутку (доходу), дивіденди на державну частку
-----ЄДИНИЙ ВНЕСОК-----
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
-----ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДПИС-----
301. Електронні довірчі послуги
Документи
Глосарій
Запитання-Відповіді
Чинні
Не чинні
Всі
Знайти
Запит надіслано
Повернутися назад
Закрити перегляд
Питання
Діяло до 23.05.2020 Який порядок оподаткування ПДВ операцій із продажу заставленого майна боржника, у разі якщо кредитор не є банківською (фінансовою) установою?
Відповідь
Діяла до 23.05.2020 Коротка:
На дату оплати покупцем вартості майна боржник (заставодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на вартість реалізованого майна.
У разі якщо за згодою сторін заставне майно в рахунок погашення кредиту переходить до заставодержателя, то таке відчуження прирівнюється до операції з постачання товару і на дату такої передачі заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Покупець майна або заставодержатель, до якого перейшло право власності на об’єкт застави, за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право на податковий кредит за такою операцією.
Разом з цим інформуємо, що окремі особливості оподаткування операції з постачання заставного майна залежить від конкретних умов його постачання.
Повна:
Статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» (далі – Закон № 2654) визначено, що заставодержатель у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих про строчкою визнання зобов’язань, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено Законом № 2654 чи договором.
Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Операція з набуття права власності на предмет застави шляхом звернення стягнення на такий предмет розглядається як операція з придбання такого майна.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Водночас згідно з п. 189.4 ст. 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст.187 і 198 ПКУ.
Таким чином, на дату оплати покупцем вартості майна боржник (заставодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на вартість реалізованого майна.
У разі якщо за згодою сторін заставне майно в рахунок погашення кредиту переходить до заставодержателя, то таке відчуження прирівнюється до операції з постачання товару і на дату такої передачі заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Покупець майна або заставодержатель, до якого перейшло право власності на об’єкт застави, за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право на податковий кредит за такою операцією.
Разом з цим інформуємо, що окремі особливості оподаткування операції з постачання заставного майна залежить від конкретних умов його постачання.
Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»».
Відповідь оцінили
користувачів ЗІР
-
+
Натисніть для оцінки відповіді
Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді:
Не задоволений
Частково задоволений
Задоволений
Примітки, зауваження, пропозиції:
Ім'я:
Email:
Оцінити відповідь