Запит надіслано
ПитанняДіяло до 25.12.2019 Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у найманого працівника, якщо аванс на відрядження не видавався, а звіт про використання коштів під час відрядження та під звіт, подається для відшкодування витрат, понесених за власні кошти?
ВідповідьДіяла до 25.12.2019
Коротка:
     У разі якщо юридичною особою (роботодавцем) відшкодовуються витрати, понесені фізичною особою (працівником) під час відрядження за власні кошти, то сума таких відшкодованих витрат не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.
Повна:
     Згідно з п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загально місячного (річного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п.170.9 ст.170 ПКУ.
     Оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк встановлено п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
     Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
     Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до не чинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю».
     Крім того, до оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядження у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
     Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
     Підпунктами 170.9.2 та 170.9.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено терміни подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
     Враховуючи вищевикладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) відшкодовуються витрати, понесені фізичною особою (працівником) під час відрядження за власні кошти, то сума таких відшкодованих витрат не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді