Запит надіслано
ПитанняЧи необхідно проводити через новий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, якщо попередній РРО не підлягає подальшому ремонту?
ВідповідьКоротка:
                  Ні.
             Повна:
              Згідно з п. 14 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
              Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
              Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, розробленою на виконання ст. 12 Закону № 265, затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів господарювання.
              Відповідно до п. 3 глави 1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО) КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.
              Пунктом 6 глави 4 розд. II Порядку КОРО визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
              У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю користувач зобов’язаний повідомити ЦСО, а також територіальний орган ДПС, у якому він зареєстрований платником податків, у строки та спосіб, установлені п. 16 ст. 3 Закону № 265 (п. 56 Порядку № 601).
              Згідно з п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок РРО) реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається, зокрема, у випадку, коли суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за ф. № 4-РРО (додаток 4 до Порядку РРО) за ідентифікатором форми J1313605 (далі – заява про скасування реєстрації).
              Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
              Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) (п. 3 глави 4 розд. II Порядку РРО).
              Крім того, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку (п. 7 ст. 3 Закону № 265).
              Порядком подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 13), передбачено подання суб’єктом господарювання звітності за ф. № ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
              Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання КОРО (РК) (ф. № ЗВР-1) та Довідки про використані розрахункові книжки до органу ДПС за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. Форма Довідки про використані розрахункові книжки наведено у додатку до Порядку № 13 (п. 4 та п. 5 Порядку № 13).
              Враховуючи викладене, у разі виходу з ладу РРО, що не підлягає подальшому ремонту, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів:
              заяву про скасування реєстрації РРО разом з реєстраційним посвідченням;
              звіт про використання КОРО (РК) за ф. № ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.
              При цьому, у разі введення в експлуатацію нового РРО суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО, що не підлягає подальшому ремонту.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді