Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
2
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняУ якому розмірі визначаються доходи та витрати з метою розрахунку інвестиційного прибутку у разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ?
ВідповідьКоротка:
     Доходи та витрати визначаються у розмірі:
     не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
     не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Повна:
     Відповідно до абзаців тринадцятого – п’ятнадцятого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
     у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
     у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
     Положення абзаців тринадцятого – п’ятнадцятого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
     При цьому згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
     Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.
     Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.
     Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді