Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Так, зупиняється на весь строк військової служби.
Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
За період мобілізації або дії контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та у строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, включно до першого числа наступного місяця, в якому контролюючим органом були отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону, укладений з такою особою контракт.
Платник, який не дотримався визначених Законом термінів виконання своїх обов’язків як платника єдиного внеску, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби звільняється від відповідальності, передбаченої Законом за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Пунктом 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначених пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби, зупиняється застосування норм ст. 25 Закону № 2464.
Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників).
За період мобілізації або дії контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та у строки, визначені Законом № 2464, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, включно до першого числа наступного місяця, в якому контролюючим органом були отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, укладений з такою особою контракт.
Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, який у зв’язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням служби за контрактом, не дотримався визначених Законом № 2464 термінів виконання своїх обов’язків як платника єдиного внеску, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби звільняються від відповідальності, передбаченої Законом № 2464 за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
У випадку відсутності інформації в Єдиному реєстрі призовників або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедура звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, порядку подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовується до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу, у відповідності до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Крім того, відповідно до п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, до платників єдиного внеску, зазначених у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, протягом строку такої військової служби заходи впливу та стягнення, передбачені ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.
Підставою для незастосування зазначених заходів впливу та стягнень є відомості про дату мобілізації (демобілізації, звільнення з військової cлужби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників.
За період мобілізації або дії контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та у строки, визначені Законом № 2464, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, включно до першого числа наступного місяця, в якому контролюючим органом були отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт.
Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, який у зв’язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням служби за контрактом, не дотримався визначених Законом № 2464 термінів виконання своїх обов’язків як платника єдиного внеску, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби звільняються від відповідальності, передбаченої Законом № 2464 за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
У випадку відсутності інформації в Єдиному реєстрі призовників або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Процедура звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, порядку подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовується до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу, у відповідності до п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Випадки та строки анулювання контролюючим органом реєстрації фізичної особи – підприємця першої – третьої груп як платника єдиного податку визначені пп. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
Детальніше у повній відповіді.
Пряма:
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи;
у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції»:
щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;
щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8 прим. 1) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Так, потрібно подавати.
Повна:
Відповідно до п.п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) посадові особи органів державної податкової служби мають право, зокрема, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених ПКУ податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Результати перевірок, під час яких виявлено порушення, оформлюють актом (ст. 86 ПКУ).
На підставі п. 58.1 ст. 58 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку Розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розд. II ПКУ).
Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.
Пунктом 4 розд. IV Порядку передбачено, що рядок 06 розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку заповнюється наступним чином:
у графах 3 та 3а відображається (за звітний період місяць) сума нарахованого та виплаченого доходу з урахуванням донарахованої суми;
у графах 4 та 4а відображається сума податку на доходи фізичних осіб з урахуванням суми недоплати / переплати за звітний період.
Таким чином, якщо при проведенні документальної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за минулий період та вручено ППР, то результати такої перевірки відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку у тому звітному місяці, у якому узгоджено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Дохід у вигляді грошової суми, виплаченої юридичною особою – електропостачальником фізичній особі – побутовому споживачу за продану нею електричну енергію, яка вироблена з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовим збором за ставкою 5 відс. та відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Повна:
Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов’язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі – Правила № 312) та договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (п. 11.3.6 глави 11.3 розд. ХІ Правил № 312).
Згідно з п. 5.5.2 глави 5.5 розд. V Правил № 312 побутовий споживач має право, зокрема, на продаж за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного(-их) домогосподарства(-), сумарна потужність якої(-их) не перевищує встановлену потужність для відповідної категорії генеруючої установки, визначену законом, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством.
Відповідно до п. 5.3.2 глави 5.5 розд. V Правил № 312 постачальник універсальних послуг зобов’язаний, зокрема, купувати електричну енергію у побутового споживача, вироблену генеруючими установками його приватного(-их) домогосподарства(-в) з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, сумарна потужність яких не перевищує величини встановленої потужності генеруючих установок приватного(-их) домогосподарства(-в), за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким(-и) приватним(-и) домогосподарством(-ами).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких відносяться, зокрема, інші доходи, крім визначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Разом з тим, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів інші доходи, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку, відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Враховуючи викладене, дохід у вигляді грошової суми, виплаченої юридичною особою – електропостачальником фізичній особі – побутовому споживачу за продану нею електричну енергію, яка вироблена з альтернативних джерел енергії за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовим збором за ставкою 5 відс. та відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Надання документів, які підтверджують статус особи з інвалідністю є правом, а не обов’язком працівника, у зв’язку з чим роботодавець не уповноважений вимагати від працівника надання таких документів, а отже, і застосовувати розмір єдиного внеску 8,41 відс. у разі ненадання працівником таких документів.
Повна:
Нормами абзаців сьомого та восьмого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 визначено можливість застосування розміру єдиного внеску 8,41 відс. виключно у разі надання роботодавцю працівником одного з вичерпного переліку документів, які підтверджують статус особи з інвалідністю.
Водночас зауважуємо, що надання такого документа є правом, а не обов’язком працівника, у зв’язку з чим роботодавець не уповноважений вимагати від працівника надання таких документів, а отже, і застосовувати розмір єдиного внеску 8,41 відс. у разі ненадання працівником таких документів.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
В електронному вигляді – за своєю податковою адресою, якщо електронний документообіг не припинився та кваліфікований електронний підпис є дійсним,
або
на паперових носіях – до будь-якого діючого центру обслуговування платників (особисто / уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення). У рядку 4 «найменування контролюючого органу, до якого подається звітність» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника єдиного податку.
Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
При цьому відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)), зокрема, надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності та податкова адреса якої знаходиться на території тимчасово окупованій російською федерацією, подає Декларацію востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, в один із таких способів:
в електронному вигляді за своєю податковою адресою, якщо електронний документообіг не припинився та кваліфікований електронний підпис є дійсним;
на паперових носіях до будь-якого діючого ЦОП (особисто / уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення). У рядку 4 «Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника єдиного податку.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
При цьому разом з останньою Декларацією подається:
додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік», якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувалися у підприємницькій діяльності платником єдиного податку (другої – третьої груп), відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.
При цьому до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 10 відс. або 25 відс., або 50 відс. суми донарахованого податкового зобов’язання).
Крім того застосовується адміністративна відповідальність.
Повна:
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що податкова декларація – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно з частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Для отримання роз’яснення щодо трактування норм Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» доцільно звернутися до Міністерства соціальної політики України.
Повна:
Відповідно до п.п. 165.1.68 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) сума (вартість) благодійної пожертви, отриманої фізичними особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації або на користь благодійної організації від власного імені, від імені або на користь інших бенефіціарів у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», у розмірі фактично перерахованого (переданого) такій благодійній організації чи бенефіціару, від імені та/або на користь яких здійснювався публічний збір благодійних пожертв.
Положення п.п. 165.1.68 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовується виключно до доходів отриманих фізичними особами.
Водночас для отримання роз’яснення щодо трактування норм Закону України від 05.07.2012 № 2073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» доцільно звернутися до Міністерства соціальної політики України.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
З першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби).
Повна:
Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пп. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Отже, звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного реєстру призовників (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) – з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби).
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
Повна:
Абзацами першим і другим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками, зокрема, третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПКУ здійснюється за місцем податкової адреси.
Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації) (абзац одинадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, в середині кварталу, повинна виконати податкові обов’язки щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
При цьому в Декларації не відображається дохід та не визначаються податкові зобов’язання з єдиного податку за період проходження військової служби, в якому самозайнята особа звільнена від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».
2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.
3. Перейти за посилання та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».
Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.
Повна:
Згідно з абзацом другим розд. I Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП», центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві та державних податкових інспекціях, які є їх структурними підрозділами, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг.
Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис в ЦОП) необхідно:
1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».
2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.
3. Перейти за посилання та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».
Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.
Також Контакт-центр ДПС (за номером 0800-501-007) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:
Так, зобов’язана сплатити протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації), якщо податкові зобов’язання виникли до дати мобілізації, укладення контракту.
Якщо в поданій податковій декларації платника єдиного податку (далі – Декларація) задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли під час проходження військової служби, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи може їх не сплачувати, а відповідно до положень ст. 50 Податкового кодексу України подати уточнюючу Декларацію, в якій зменшити такі суми податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору.
Повна:
Згідно з п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Водночас, Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу», який набрав чинності 05.07.2025 змінено, зокрема, редакцію п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, абзацами першим і другим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 розд. підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Самозайнята особа, яка у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації) (абзац одинадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка мобілізована подала Декларацію в період проходження нею військової служби, в якій задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту, то така особа зобов’язана сплатити задекларовані суми з єдиного податку та військового збору протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
Якщо в поданій Декларації задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли під час проходження військової служби, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи може їх не сплачувати, а відповідно до положень ст. 50 ПКУ подати уточнюючу Декларацію, в якій зменшити такі суми податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не розповсюджується.
Повна:
Відповідно до п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ).
При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Так, відображається за ознакою доходу «138».
Повна:
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів.
Крім того, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами та доповненнями, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну), протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів, відображаються податковим агентом під ознакою доходу «138».
Враховуючи зазначене, дохід, отриманий, у вигляді вартості товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну), протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів відображається у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «138».
Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
301. Електронні довірчі послуги
Чинна публікація
Коротка:
Перевірити чи вірно обрано носій ключової інформації, наприклад файловий (USB-flash, CD(DVD)-R(RW) тощо), захищений (Алмаз-1К, Кристал-1, Гряда-301, ID-картка тощо), SIM-карта;
спробувати зчитати особистий ключ електронного підпису в іншому програмному забезпеченні або на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) у розділі «Підпис даних».
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему пропонуємо звернутись до будь-якого представництва КНЕДП ДПС із заявою заяву на скасування чинного кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати нові відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
Повна:
Виникнення помилки «Виникла помилка при розборі чи формуванні даних (пошкоджені дані чи невірний формат)» має декілька причин:
1. невірно вказано пароль до носія ключової інформації;
2. невірно обрано носій ключової інформації;
3. перевищено число спроб введення невірного паролю.
Для усунення даної помилки необхідно:
перевірити правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи); перевірити чи вірно обрано носій ключової інформації, наприклад файловий (USB-flash, CD(DVD)-R(RW) тощо), захищений (Алмаз-1К, Кристал-1, Гряда-301, ID-картка тощо), SIM-карта;
спробувати зчитати особистий ключ електронного підпису в іншому програмному забезпеченні або на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) у розділі «Підпис даних».
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему пропонуємо звернутись до будь-якого представництва КНЕДП ДПС із заявою на скасування чинного кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати нові відповідні йому кваліфіковані сертифікати.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У колонці 1 зазначаються дані колонки 13 таблиці 3 додатка 5 (Д5) (далі – таблиця) за попередній (податковий період);
у колонці 2 – дані колонки 14 таблиці за попередній (податковий період);
у колонках 3 та 4 – обсяг та суми ПДВ за операціями з постачання товарів / послуг, які були придбані платником податку та оплачені в податковому (звітному) періоді, за який подається додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ;
у колонках 5 та 6 – обсяг придбаних товарів / послуг та суми ПДВ, які неоплачені в податковому (звітному) періоді, за який подається подається додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ. Зазначені обсяги та суми ПДВ таких товарів / послуг розподіляються далі в колонках 7, 8, 9, 10;
у колонках 7 та 8 – частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів / послуг (з колонок 5 та 6 відповідно), які були придбані платником податку для касового методу.
у колонках 9 та 10 частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів / послуг (з колонки 5 та 6 відповідно), які були придбані платником податку не для касового методу та податковий кредит щодо яких формується за першою з подій;
у колонках 11 та 12 зазначається оплата із залишку з попереднього (іх) періоду (ів) неоплачених товарів / послуг для касового методу (з колонок 1 та 2 відповідно).
Суми ПДВ з колонок 4, 10, 12 включаються платником податку до податкового кредиту за наявності належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної.
у колонках 13 та 14 – залишок неоплачених товарів / послуг для застосування касового методу, що переноситься до колонок 1 та 2 відповідно таблиці розрахунку за наступний звітний (податковий) період.
Сума обсягу, що зазначається в колонці 13, розраховується за формулою: значення колонки 1 – значення колонки 11 + значення колонки 7.
Сума ПДВ, що зазначається в колонці 14 розраховується з формулою: значення колонки 2 – значення колонки 12 + значення колонки 8.
У таблиці операції з придбання товарів / послуг, необоротних активів, за якими податкові зобов’язання визначаються лише за загальним правилом або тільки за касовим методом не відображаються.
Таблиця заповнюється у гривнях із копійками. Підсумкові рядки заповнюються у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Повна:
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
У разі одночасного застосування платником касового методу і загальних правил визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту у зв’язку товарів / послуг, при постачанні яких застосовується одночасно як касовий метод, так і загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту, такий платник здійснює розподіл сум ПДВ нарахованих (сплачених) у зв’язку з отриманням товарів / послуг у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 додатка 5 (Д5) (далі – таблиця).
Заповнення таблиці здійснюється наступним чином:
у колонці 1 зазначаються дані колонки 13 таблиці за попередній (податковий період);
у колонці 2 – дані колонки 14 таблиці за попередній (податковий період);
у колонках 3 та 4 – обсяг та суми ПДВ за операціями з постачання товарів / послуг, які були придбані платником податку та оплачені в податковому (звітному) періоді, за який подається додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ;
у колонках 5 та 6 – обсяг придбаних товарів / послуг та суми ПДВ, які неоплачені в податковому (звітному) періоді, за який подається подається додаток 5 (Д5) до декларації з ПДВ. Зазначені обсяги та суми ПДВ таких товарів / послуг розподіляються далі в колонках 7, 8, 9, 10;
у колонках 7 та 8 – частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів / послуг (з колонок 5 та 6 відповідно), які були придбані платником податку для касового методу;
у колонках 9 та 10 – частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів / послуг (з колонки 5 та 6 відповідно), які були придбані платником податку не для касового методу та податковий кредит щодо яких формується за першою з подій;
у колонках 11 та 12 – зазначається оплата із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів / послуг для касового методу (з колонок 1 та 2 відповідно);
суми ПДВ з колонок 4, 10, 12 включаються платником податку до податкового кредиту за наявності належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної;
у колонках 13 та 14 – залишок неоплачених товарів / послуг для застосування касового методу, що переноситься до колонок 1 та 2 відповідно таблиці розрахунку за наступний звітний (податковий) період.
Сума обсягу, що зазначається в колонці 13, розраховується за формулою: значення колонки 1 – значення колонки 11 + значення колонки 7.
Сума ПДВ, що зазначається в колонці 14 розраховується з формулою: значення колонки 2 – значення колонки 12 + значення колонки 8.
У таблиці операції з придбання товарів / послуг, необоротних активів, за якими податкові зобов’язання визначаються лише за загальним правилом або тільки за касовим методом не відображаються.
Таблиця заповнюється у гривнях із копійками. Підсумкові рядки заповнюються у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, які виплачуються юридичною особою – продавцем фізичній особі – покупцю у зв’язку з поверненням товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, яке не пов’язане із гарантійним обслуговуванням.
При цьому, такі кошти відображаються у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «138».
Повна:
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) передбачено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж (частина друга ст. 9 Закон № 1023).
Крім того, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну), протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів, відображаються податковим агентом під ознакою доходу «138».
Враховуючи зазначене, кошти, які виплачуються юридичною особою – продавцем фізичній особі – покупцю у зв’язку із поверненням товару належної якості, але не вище ніж ціна придбання такого товару, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому, такі кошти відображаються у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «138».
126. Військовий збір
Чинна публікація
Коротка:
Ні, не мають право, оскільки такі суми не є помилково та/або надміру сплаченими сумами грошового зобов’язання та не підлягають поверненню платнику податку або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Повна відповідь:
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Водночас, відповідно до п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків військового збору.
Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік). Перелік затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
Згідно з п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації платники, які не скористались правом щодо несплати військового збору та сплачували авансові внески, зобов’язані відобразити такі суми у підрозд. 1 «Для платників єдиного податку першої, другої груп» розд. VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця першої – другої групи, оскільки такі суми не є помилково та/або надміру сплаченими сумами грошового зобов’язання та не підлягають поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ, або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього збору.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Відомості про пункт заправки паливом для власних потреб (цистерна, роздатна колонка тощо) подаються із застосуванням принципу укрупнення інформації, який передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.
У довіднику наявні типи об’єктів оподаткування, до яких можливо віднести такий об’єкт оподаткування як пункт заправки паливом для власних потреб (цистерна, роздатна колонка тощо). Такими типами об’єктів оподаткування можуть бути, наприклад: автозаправочна станція (АЗС), бензоколонка, паливний склад, пересувна АЗС, сховище, паливно-заправочний комплекс, автозаправочний комлекс тощо. Для об’єкта оподаткування, тип якому обрано за функціональним призначенням, у графу 4 «Найменування об’єкта оподаткування» розд. 3 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП вноситься точна його назва.
Повна:
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).
Порядок подання та форма заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), встановлені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
З метою конкретизації інформації про об’єкт оподаткування суб’єкт господарювання має можливість зазначити додаткові відомості про нього у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП.
Враховуючи, що під час подання Заяви за ф. № 20-ОПП доцільно застосовувати принцип укрупнення інформації, який передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності, відомості про пункт заправки паливом для власних потреб (цистерна, роздатна колонка тощо) подаються із застосуванням зазначеного принципу.
У довіднику наявні типи об’єктів оподаткування, до яких можливо віднести такий об’єкт оподаткування як пункт заправки паливом для власних потреб (цистерна, роздатна колонка тощо). Такими типами об’єктів оподаткування можуть бути, наприклад: автозаправочна станція (АЗС), бензоколонка, паливний склад, пересувна АЗС, сховище, паливно-заправочний комплекс, автозаправочний комлекс тощо. Для об’єкта оподаткування, тип якому обрано за функціональним призначенням, у графу 4 «Найменування об’єкта оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься точна його назва.
131. Трансфертне ціноутворення
Чинна публікація
Коротка:
Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях встановлено п. 39.6 ст. 39 Податкового кодексу України.
При цьому Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114.
Повна:
Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях встановлено п. 39.6 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 39.6.1 п. 39.6 ст. 39 ПКУ великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із заявою про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях.
Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях є процедурою між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час якої узгоджуються критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені великим платником податків, принципу «витягнутої руки» на підставі договору на обмежений строк.
Згідно з п.п. 39.6.1.1 п.п. 39.6.1 п. 39.6 ст. 39 ПКУ предметом попереднього узгодження ціноутворення можуть бути, зокрема, але не виключно:
види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;
методи або комбінація методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
перелік джерел інформації, які передбачається використати для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;
допустиме відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;
порядок, строки подання та перелік документів, які підтверджують дотримання узгоджених цін у контрольованих операціях.
Інші умови попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін (п.п. 39.6.1.2 п.п. 39.6.1 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
За результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником великого платника податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
Договір, укладений за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має односторонній характер (п.п. 39.6.2.1 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
Підпунктом 39.6.2.2 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ визначено, що у разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має двосторонній характер.
У разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення двох і більше державних органів, уповноважених адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона (сторони) контрольованої операції (за умови наявності міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такими державами), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має багатосторонній характер.
Відповідно до п.п. 39.6.2.4 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зазначений порядок має включати, зокрема, але не виключно:
процедуру подання та розгляду заявки про проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;
перелік документів, подання яких є необхідним для проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;
підстави для внесення змін до чинного договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, продовження строку його дії або дострокового припинення;
підстави для припинення процедури попереднього узгодження ціноутворення;
підстави для припинення або продовження строку дії договору про попереднє узгодження ціноутворення.
Слід зазначити, що Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114.
Згідно з п.п. 39.6.2.5 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ у разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору.
У разі недотримання умов договору про узгодження ціноутворення платником податків такий договір втрачає силу з дати набрання ним чинності. Контролюючі органи мають право приймати рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки».
Підпунктом 39.6.2.6 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ визначено, що договір, укладений за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, набирає чинності з дати, узгодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та великим платником податків залежно від обставин та особливостей контрольованих операцій, які є предметом такого договору.
За згодою сторін дія договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, може бути поширена на весь звітний період, в якому укладено такий договір, та/або до звітних періодів, що передують набранню чинності таким договором.
У разі дотримання великим платником податків умов договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, та за умови незмінності узгоджених критеріїв для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що є предметом договору, принципу «витягнутої руки», дія такого договору може бути подовжена на узгоджений сторонами строк (п.п. 39.6.2.7 п.п. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
Стабільність умов договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях визначена п.п. 39.6.3 п. 39.6 ст. 39 ПКУ:
Умови договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, залишаються незмінними у разі зміни податкового законодавства в частині регулювання відносин, що виникають при укладанні такого договору, внесення до нього змін, припинення його дії або втрати платником податків статусу великого платника податків (п.п. 39.6.3.1 п.п. 39.6.3 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
У разі внесення до податкового законодавства змін, що впливають на діяльність великого платника податків та/або на критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», сторони договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, мають право внести до його тексту відповідні зміни (абзац перший п.п. 39.6.3.2 п.п. 39.6.3 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
У разі незгоди однієї із сторін із запропонованими змінами дія договору припиняється (абзац другий п.п. 39.6.3.2 п.п. 39.6.3 п. 39.6 ст. 39 ПКУ).
