Запит надіслано
ПитанняДіяло до 01.10.2025 Чи повинні ФОП – платники ЄП (власники земельних ділянок або землекористувачі) надавати до контролюючих органів документи, які посвідчують їх право на звільнення від сплати земельного податку, та як такі платники повідомляють контролюючі органи про набуття земельної ділянки у власність, користування (надання в оренду її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці)?
ВідповідьДіяла до 01.10.2025
    Коротка:
                              Так.
                                  Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки (свідоцтво про право власності або користування земельною ділянкою).
                              Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
                             Повна:
                              Відповідно до ст.cт. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
                              Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
                              Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
                              Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
                              Згідно з п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
                              Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
                              Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах власності або постійного користування та використовуються ними для провадження господарської діяльності, і відповідно звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності.
                              При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки (свідоцтво про право власності або користування земельною ділянкою).
                              Слід зазначити, що згідно з п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIII Порядку № 1588.
                              Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абзац перший п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
                              У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду (абзац другий п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
                              У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заява за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (абзац перший п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).
         Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з внесенням змін до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI пунктом 20 розділу І Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді