База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

103. Податок на доходи фізичних осіб

За якими ідентифікаторами форм податкові агенти подають в електронному вигляді Розрахунок ЮО з Додатком 4ДФ та Розрахунок ФОП / НПД з Додатком ФІЗ-4ДФ?

Чинна публікація

Коротка:          Податкові агенти подають в електронному вигляді:               1. Розрахунок ЮО (для юридичних осіб) за ідентифікатором форми J0500111 та додаток 4ДФ до нього – за ідентифікатором форми форм J0510411;          2. Розрахунок ФОП / НПД (для фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за ідентифікатором форми F0500111 та додаток ФІЗ-4ДФ до нього – за ідентифікатором форми F0510411. Повна:          Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність, (далі – Розрахунок ФОП / НПД), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.          Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.          На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:          1. Розрахунку ЮО за ідентифікатором форми J0500111 разом з додатками до нього, зокрема, Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми J0510411.          Розрахунок ЮО за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – липень 2026 року починаючи з 01.08.2026;          2. Розрахунку ФОП / НПД за ідентифікатором форми F0500111 разом з додатками до нього, зокрема, додатку ФІЗ-4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми F0510411.          Розрахунок за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2026 року починаючи з 01.08.2026.

135. Загальні питання

Як здійснюється листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер, дату реєстрації в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, у т. ч. на отримання індивідуальної податкової консультації, тощо)?

Чинна публікація

Коротка:                    Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.                    Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.                    Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).                    Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.                    Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.                    Відповідь на лист надається у такий спосіб:                    на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);                    до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;                    в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі). Повна:                    Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.                    Частиною шостою ст. 5 Закону № 393 зокрема передбачено, що письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).                    При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).                    Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                    На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.                    За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).                    Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.                    Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).                    Водночас, згідно з п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлено особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме індивідуальні податкові консультації надаються платнику податків виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду. У разі отримання таких звернень територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, він зобов’язаний надіслати його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом наступного робочого дня після отримання такого звернення.                    За вибором платника податків податкова консультація надається, зокрема, у паперовій або електронній формі. (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).                    Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).                    Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:                    публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939);                    відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.                    Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.                    У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.                    Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.                    У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.                    Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень, у тому числі звернень на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.                    Абзацами першим – третім п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).                    Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.                    Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.                    Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.                    Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).                    Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) до відповідного контролюючого органу.                    Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу, в якому зазначається:                    спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі;                    спосіб надання відповіді (поштою, електронною поштою (із зазначенням її електронної адреси)).                    Протягом одного робочого дня після надсилання листа до контролюючого органу автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, до якого даний лист направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.                    При цьому відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.                    Відповідь на лист надається у такий спосіб:                    на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);                    до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;                    в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).

135. Загальні питання

Які послуги надаються Контакт-центром ДПС та який порядок їх отримання платниками податків?

Чинна публікація

Коротка:                         Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:                         інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;                         інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;                         інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;                         персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.                         Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів. Повна:                         Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам:                         інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;                         інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;                         інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;                         персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.                         Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).                         Також Контакт-центр приймає:                         звернення заявників на сервіс «Пульс»;                         усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;                         запити на інформацію відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями;                         повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.                         Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.

201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Чи може бути визнаний не прийнятим Розрахунок ЮО або Розрахунок ФОП / НПД (далі - Розрахунок) після отримання платником другої квитанції з повідомленням про внесення відомостей з Розрахунку до Реєстру застрахованих осіб?

Чинна публікація

Коротка:          Так, може бути визнаний не прийнятим.               Детальніше у повній відповіді. Повна:          Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НДД) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).          Відповідно до п. 11 розд. І Порядку Розрахунок ЮО або Розрахунок ФОП / НПД (далі - Розрахунок) подається платником в один із таких способів:          в електронній формі у порядку, передбаченому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ);          у паперовій формі засобами поштового зв’язку з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти;          у паперовій формі, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти.          Відомості з додатків до Розрахунку передаються до Пенсійного фонду України згідно з Порядком обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498, постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1.          Підтвердженням поданого Розрахунку є перша квитанція та друга квитанція.          Перша квитанція свідчить про те, що Розрахунок страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Також, зазначена квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Розрахунку в Пенсійному фонді України буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Розрахунок (або посереднику).          Друга квитанція містить інформацію про результат обробки Розрахунку і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб).          Таким чином, друга квитанція свідчить лише про те, що дані з Розрахунку завантажено до Реєстру застрахованих осіб, ведення якого покладено на Пенсійний фонд України відповідно до п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).          Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ та п.п. 2 частини першої ст. 13 Закону № 2464.          Камеральній перевірці підлягає вся звітність суцільним порядком.          Порядок, строки подання Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД страхувальниками до контролюючого органу та його форму встановлено Порядком.          Отже, після отримання платником другої квитанції з повідомленням про внесення відомостей з Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД до Реєстру застрахованих осіб, на підставі камеральної перевірки такий Розрахунок ЮО або Розрахунку ФОП / НПД може бути визнаний не прийнятим, якщо його було подано з порушенням вимог Порядку.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Чинна публікація

Коротка:         Фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;         юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.     Повна:         Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки, сплачується:          а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;         б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Яким чином здійснюється нумерація Розрахунків ЮО або Розрахунків ФОП / НПД з типом «Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»?

Чинна публікація

Коротка:               Нумерація Розрахунків ЮО або Розрахунків ФОП / НПД (далі – Розрахунок) здійснюється у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунків («Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий») в межах одного звітного (податкового) періоду (місяця – для юридичних осіб, кварталу – для фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) та не продовжується в наступних. Повна:               Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).               Згідно з п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку (для юридичних осіб) та п. 1 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку (для фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) заголовна частина Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП / НПД (далі – Розрахунок) містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку або інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку.               Так, у рядку 01 заголовної частини Розрахунку платником зазначається необхідний тип Розрахунку:               рядок 011 «Звітний» – якщо Розрахунок подається за звітний (податковий) період перший раз. Розрахунок із типом «Звітний», який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період;               рядок 012 «Звітний новий» – якщо Розрахунок подається наступним за звітний (податковий) період до закінчення граничного строку подання з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та/або реквізитах. Подається у разі виявлення помилок у сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску у Розрахунку або реквізитах у рядках додатків до Розрахунку, та містить виключно коригування даних на підставі інформації з попередньо поданих за такий звітний (податковий) період Розрахунків з типом «Звітний» або «Звітний новий», як передбачено порядком коригування даних Розрахунків (додатків);               рядок 013 «Уточнюючий» – якщо Розрахунок подається після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду з даними про уточнення в сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та/або реквізитах. Подається у разі виявлення помилок у сумах нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску у Розрахунку або реквізитах у рядках додатків до Розрахунку, та містить виключно коригування даних на підставі інформації з попередньо поданих за минулий звітний (податковий) період Розрахунків, як передбачено порядком коригування даних Розрахунків (додатків).               У рядку 02 заголовної частини Розрахунку ЮО вказується звітний (податковий) період (календарний рік) та місяць (цифрове значення від 1 до 12), за який подається Розрахунок ЮО, а також обов’язково зазначається номер Розрахунку ЮО (у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунку ЮО).               У рядку 02 заголовної частини Розрахунку ФОП / НПД вказується звітний (податковий) період (календарний рік) та квартал (цифрове значення від 1 до 4), за який подається Розрахунок ФОП / НПД, а також обов’язково зазначається номер Розрахунку ФОП / НПД (у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунку ФОП / НПД).               Таким чином, нумерація Розрахунків здійснюється у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунків («Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий») в межах одного звітного (податкового) періоду (місяця – для юридичних осіб, кварталу – для фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) та не продовжується в наступних.

201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Хто надає консультації на запитання, що стосуються заповнення роботодавцями – платниками єдиного внеску додатків Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 у складі Розрахунку ЮО та додатків ФІЗ-Д1, ФІЗ-Д5 та ФІЗ-Д6 у складі Розрахунку ФОП / НПД?

Чинна публікація

Коротка:          Пенсійний фонд України. Повна:          Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).          Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).          Для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розд. V Закону № 2464).          Державний реєстр складається з Реєстру страхувальників і Реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розд. V Закону № 2464).          Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).          Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п.п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).          Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).          Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).          Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).          Пунктом 3 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що ПФУ здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.          Таким чином, ДПС здійснює контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.          Враховуючи викладене, відомості, які містяться в додатках Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та додатках ФІЗ-Д1, ФІЗ-Д5 та ФІЗ-Д6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб, у зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12 прим. 1, 14 прим. 1 здійснює ПФУ, який, також, є співрозробником проєктів змін, затверджених наказами Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (від 15.12.2020 № 773, від 04.07.2022 № 189, від 02.03.2023 № 113, від 26.12.2023 № 720, від 10.09.2024 № 435, від 24.01.2025 № 39, від 07.05.2026 № 243) в частині формування та наповнення додатків до розрахунків, які містять персоніфіковані відомості застрахованих осіб.

116. Облік платників податків

Який порядок заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП?

Чинна публікація

Коротка:               Заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588. Повна:               Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.               Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:                – при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;                – при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.               Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:               1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;               3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;               6 – закриття об’єкта оподаткування.               При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».               У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».               При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.               Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.               Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.               Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.               Наприклад:               для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;               для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.               У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.               Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.               У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.               У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.               На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.               Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).               Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).               Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).               У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.               Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).               Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Заяві за ф. № 20-ОПП.               Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

129. Права та обов’язки платників податків

Яка податкова звітність отримує ознаку стану обробки «Історія подання» та в яких випадках подається податкова звітність в електронному (паперовому) вигляді з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»?

Чинна публікація

Коротка:          Якщо після подання податкової звітності (далі – Документи звітності) платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».           Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).          Документ звітності подається з ознакою:          «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені Податкового кодексу України строки для такого подання або з порушенням термінів подання;          «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;          «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності. Повна:          Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.          Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.          Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.          Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).          Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).          Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».          Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються ІКС ДПС в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку.          Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).          Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:          «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;          «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;          «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

126. Військовий збір

За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?

Чинна публікація

Коротка:                                                                                11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);                                                                                11011600 – Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).                                                                                Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);                                                                                11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи) ;                                                                                11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;                                                                                11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Повна:                                                                                Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:                                                                                11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);                                                                                11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).                                                                                Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);                                                                                11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);                                                                                11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».                                                                                Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:                                                                                11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

116. Облік платників податків

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Чинна публікація

Коротка:                                             Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822)) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):                                             до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);                                             у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.                                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.                                             Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:                                             витяг з реєстру територіальної громади;                                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;                                             тимчасове посвідчення громадянина України.                                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.                                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.                                             Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:                                                   за допомогою Електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua);                                              громадяни України можуть подати таку заяву:                                             через мобільний застосунок «Дія» (мобільний додаток Порталу Дія);                                             засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (після технічної реалізації такої можливості). Інформацію про запровадження цих можливостей буде розміщено пізніше;                                             громадянам України, які перебувають за межами України – засобами системи «е-Консул».                                             За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.                                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Повна:                                             Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).                                             Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).                                             Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).                                             Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).                                             При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).                                             Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:                                             витяг з реєстру територіальної громади;                                             паспорт, виготовлений у формі книжечки;                                             тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).                                             Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).                                             Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).                                             Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:                                             за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» – з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС;                                             громадяни України можуть подати таку заяву:                                             через мобільний застосунок «Дія» – з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 «Деякі питання оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822);                                             засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (після технічної реалізації такої можливості). Інформацію про запровадження цих можливостей буде розміщено пізніше;                                             громадяни України, які перебувають за межами України – засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання окремих публічних послуг та вчинення окремих консульських дій за заявами громадян України, які перебувають за межами України, що подаються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1447 (п. 6 розд. ХІV Положення № 822).                                             За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 7 розд.VII Положення № 822).                                             За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 3 прим. 1 до Положення № 822. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку № 1806.

135. Загальні питання

Яким чином платник податків може надіслати через Електронний кабінет заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, які виникли за рахунок декількох платіжних документів та до якого органу ДПС?

Чинна публікація

Коротка:                    Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.                    До Заяви платник може подати копію одного або декількох платіжних документів. Для цього у вкладці «Додатки» форми Заяви потрібно вибрати опцію «Додати» та додати документ формату (F/J 1360102), в якому заповнити обов’язкові поля форми на кожну копію платіжного документа                    Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми. Повна:                    Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.                    Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».                    Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у тому числі Дія.Підпис).                    У приватній частині Електронного кабінету платник в режимі «Введення звітності», обравши параметри фільтра: «рік», «період», «тип форми» (наприклад, «J(F)13 Запити»), створює Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява). Зі списку електронних форм обирається потрібна форма Заяви (J1302002 – для юридичних осіб або F1302002 – для фізичних осіб). У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.                    У Заяві кількість рядків щодо дати сплати до бюджету повинна відповідати кількості платіжних документів, відповідно до яких була здійснена помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені. Слід зазначити, що кількість рядків щодо дати сплати до бюджету за потреби може бути зменшено / збільшено шляхом видалення / додавання рядка, яке здійснюється натисканням правої кнопки миші при наведенні курсору на цей рядок, в результаті чого з’явиться панель інструментів редагування рядків, яка дозволяє рядки в таблиці видаляти або додавати.                    До Заяви платник може подати копію одного або декількох платіжних документів. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» та додається документ формату (F/J 1360102), в якому необхідно заповнити обов’язкові поля форми. При цьому на кожну копію платіжного документа створюється окремий документ формату (F/J 1360102).                    Разом з цим, платник для підтвердження наявності надміру сплачених сум грошових може скористатися сервісом Електронного кабінету та направити запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за ідентифікатором форми J/F13002.                    Порядок документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416.

135. Загальні питання

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Чинна публікація

Коротка:                В Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Електронному кабінеті.               Повна:                Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).                Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Чинна публікація

Коротка:           Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.          Повна:           Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.           Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:           а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;           б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;           в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Чинна публікація

Коротка:         Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.         Повна:         Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:         а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;         б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;         в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.         Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:         а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;         г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.         Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.         Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної  чи  юридичної особи – платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300 кв.  метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).         Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).         Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.         Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.         Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

135. Загальні питання

Де розміщено інформацію щодо адрес, контактних телефонів, режиму роботи центрів обслуговування платників та територіальних органів ДПС?

Чинна публікація

Коротка та повна відовіді ідентичні:                Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:                     у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);                на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).                Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.                Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Чинна публікація

Коротка:               Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.               Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.           Повна:               Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:               об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;               розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;               права на користування пільгою із сплати податку;               розміру ставки податку;               нарахованої суми податку.               У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).               Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.               Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

111. Плата за землю

До якого контролюючого органу мають право звернутися ФО (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю?

Чинна публікація

Коротка:                                   Для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок. Повна:                                   Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.                                   Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:                                   розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;                                   права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;                                   розміру ставки земельного податку;                                   нарахованої суми плати за землю.                                   У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).                                   Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).                                   Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.                                   Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Який термін подання з 01.01.2026 податковими агентами Розрахунку?

Чинна публікація

Коротка:               Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у терміни:               фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;               інші податкові агенти, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Повна:               Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:               для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;               для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.               Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

129. Права та обов’язки платників податків

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?

Чинна публікація

Коротка:          Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.          Друга квитанція – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.               Детальніше у повній відповіді. Повна:          Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.          Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.          Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).          Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.          Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).          У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).          Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).          Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:          підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом № 2155;          перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;          перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);          перевірку обов’язкових реквізитів;          перевірку права підпису електронного документа підписувачем.          Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.          У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.          Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.          Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.          Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).          На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).          У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).          Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).