База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняДіяло до 16.03.2025 Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму коштів, перерахованих платником податку надавачам послуг на лікування або навчання своїх працівників?

ВідповідьДіяла до 16.03.2025
                   Коротка:
                             Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованих надавачам послуг коштів, призначення яких є лікування або навчання працівників платника податку. Платники податку на прибуток незалежно від рівня доходу мають право включити вартість лікування або навчання своїх працівників до витрат, визначених згідно з правилами бухгалтерського обліку за умови їх документального підтвердження.
                              Для надання більш конкретної відповіді слід детально розглядати фактичні обставини здійснення відповідних господарських операцій, зокрема, договори щодо надання послуг та перерахування по них коштів, призначення яких лікування або навчання працівників платника податку.
Повна:
                             Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
                             Абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
                             Слід зазначити, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року (п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
                             Водночас у разі перерахування коштів на користь неприбуткової організації формується різниця відповідно до положень підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
                             Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
                             Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16).
                             Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
                             Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
                             Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17 НП(С)БО 16).
                             До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. 13 НП(С)БО 16).
                             Згідно з розд. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5) до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці належать:
                             витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я (крім виплат, зазначених у п.п. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5) (п. 3.30 розд. 3 Інструкції № 5);
                             витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 3.10 розд. 3 Інструкції № 5);
                             витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім витрат на заробітну плату, зазначених у п.п. 2.2.12 п. 2.2 розд. 2 Інструкції № 5), зокрема, витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 3.24 розд. 3 Інструкції № 5).
                             ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованих надавачам послуг коштів, призначення яких є лікування або навчання працівників платника податку. Платники податку на прибуток незалежно від рівня доходу мають право включити вартість лікування або навчання своїх працівників до витрат, визначених згідно з правилами бухгалтерського обліку за умови їх документального підтвердження.
                             Для надання більш конкретної відповіді слід детально розглядати фактичні обставини здійснення відповідних господарських операцій, зокрема, договори щодо надання послуг та перерахування по них коштів, призначення яких лікування або навчання працівників платника податку.
                             Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з доповненням підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI новим пунктом 72, згідно з пунктом 3 розділу І Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: