Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
1
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняЧи потрібно подавати ЮО платнику ЄП третьої групи Додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи (ЮО) маючи у власності земельні ділянки, які не використовуються в господарській діяльності?
ВідповідьКоротка:
                   Платники єдиного податку, зокрема, власники земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації незалежно від того, чи використовувались такі земельні ділянки у господарській діяльності.
Повна:
               Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
               Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
               Зокрема, до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (п. «а» частини другої ст. 22 ЗКУ).
               Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
               Так, п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
               Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік є додатком (далі – Додаток) до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
               Отже, відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, власники земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації незалежно від того, чи використовувались такі земельні ділянки у господарській діяльності.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді