Запит надіслано
ПитанняЯким чином здійснюється зняття з обліку в контролюючих органах ФО, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, у разі її смерті та який при цьому порядок погашення податкового зобов’язання?
ВідповідьКоротка:
             Зняття з обліку проводиться:
             за заявою або зверненням родича або спадкоємця, який подає до контролюючого органу копію свідоцтва про смерть з пред’явленням оригіналу;
             за наявності підтвердженої інформації про припинення діяльності відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю.
             При цьому виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу такої фізичної особи, здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
             
             Детальніше в повній відповіді.
Повна:
             Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення, зокрема, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
             Водночас, п.п. 70.16.4 п. 70.16 ст. 70 ПКУ передбачено, що органи державної реєстрації актів цивільного стану подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток), щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
             Внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності – з дати такого анулювання чи скасування (п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
             Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється також у разі припинення незалежної професійної діяльності – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення (п.п. 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
             Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснювали незалежну професійну діяльність, у разі їх смерті, може проводитися за заявою або зверненням родичів або спадкоємців, які подають до контролюючого органу копію свідоцтва про смерть з пред’явленням оригіналу.
             Підпунктом 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ визначено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання є, зокрема, смерть фізичної особи.
             Стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п.п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ).
             Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою чи недієздатною встановлений ст. 99 ПКУ.
             Так, п. 99.1 ст. 99 ПКУ передбачено, що виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
             Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
             Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
             Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
             У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.
             У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).
             Разом з тим, відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
             Згідно з п.п. 3 п. 2 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.07.2022 № 220, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді