Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
2
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняДіяло до 01.07.2024 Яким органом ДПС та в якому порядку проводиться камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку (крім єдиного внеску)?
ВідповідьДіяла до 01.07.2024
    Коротка:
              Територіальним органом ДПС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
              Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
              За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
         
              Детальніше у повній відповіді.
Повна:
              Відповідно до абзаців першого – третього п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.
              Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).
              Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
              Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
              Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
              Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
              Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
              Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
              Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
              Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.
              Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
              Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
              Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
              Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
              Отже, проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функцію контрольно-перевірочної роботи, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
         Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з внесенням змін до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI пунктом 9 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді