База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи потрібно подавати ЮО – платнику ЄП третьої групи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи (ЮО), якщо нею орендуються земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать ФО на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів?

ВідповідьКоротка:
              Ні, не потрібно подавати у разі оренди у фізичних осіб лише земельних ділянок, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать таким фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
              При цьому, у разі наявності у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь разом із земельними ділянками, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать таким фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів, такий платник зобов’язаний подавати Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Повна:
                   Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
              Статтею 297 прим. 1 ПКУ передбачені особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку. А саме, визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
              Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
              Додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації (далі – Додаток) подається платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов’язок подавати Додаток у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, примітка 1 до Додатка).
              Водночас п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
              Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка орендує у фізичних осіб земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать таким фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів, не визначається мінімальне податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок у Додатку з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
              При цьому, у разі наявності у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь разом із земельними ділянками, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать таким фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів, такий платник зобов’язаний подавати та визначати МПЗ щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь у Додатку з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: