База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи може ЮО – платник ЄП третьої групи здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав?

ВідповідьКоротка:
         Так, може, якщо не здійснює операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності та операції з продажу корпоративних прав не здійснюються на постійній основі.
         У разі продажу власних цінних паперів повинен звернутися до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
         Операції з продажу корпоративних прав на постійній основі можуть розглядатися як фінансове посередництво.
Повна:
         Відповідно до п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.
         Абзацом першим частини першої ст. 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
         Відповідно до частини дванадцятої ст. 36 Закону № 3480 правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків, визначених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.
         Частиною першою ст. 7 Закону № 3480 визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.
         Цінний папір є самостійним об’єктом цивільних прав, визначеним ст. 194 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (частина перша ст. 8 Закону № 3480).
         Згідно з ст. 194 ЦКУ цінний папір як об’єкт цивільних прав, форма існування якого встановлюється законом, посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі іншим особам прав на цінний папір та прав за цінним папером або обмеження такої можливості у випадках та порядку, передбачених законом.
         Враховуючи те, що діяльність з торгівлі цінними паперами провадиться інвестиційними фірмами та те, що інвестиційні компанії не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може здійснювати операції з продажу цінних паперів у межах провадження господарської діяльності.
         Водночас, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка є власником цінних паперів, може здійснити їх продаж, звернувшись до торгівця цінними паперами, який має ліцензію, видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
         Згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
         Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
         Тобто, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).
         Разом з тим, п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.
         При цьому, придбання та продаж юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: