База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЯкі особливості оподаткування інститутів спільного інвестування (ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення та чи повинні здійснювати такі суб’єкти коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, та визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)?

ВідповідьКоротка:
              Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
              ІСІ та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток на загальних підставах за операціями, що не звільняються від оподаткування податком на прибуток, повинні здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями на різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, та визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) у разі володіння (користування) земельною ділянкою, віднесеною до сільськогосподарських угідь, що, зокрема, не є активом спільного інвестування для ІСІ.
Повна:
              Інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств за тими операціями, що не звільняються від оподаткування податком на прибуток.
              Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені у п. 141.6 ст. 141 ПКУ.
              Так, згідно з п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
              Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
              Відповідно до п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1057), а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону № 1057.
              Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
              Сума податку на прибуток підприємств, не сплачена у зв’язку зі звільненням від оподаткування коштів спільного інвестування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ та суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств відповідно до довідників податкових пільг, які затверджуються ДПС, та підлягає відображенню у додатку ПП до Декларації.
              Всі інші рядки Декларації у разі наявності відповідних показників заповнюються у загальному порядку.
              Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
         Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.
              Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
              Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток підприємств – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
              Згідно з абзацом першим п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку на прибуток підприємств зобов’язаний у складі Декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
              У додатку МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації, зокрема, зазначається різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
              Враховуючи те, що ПКУ не містить положень, згідно з якими ІСІ та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення звільняються від сплати податку на прибуток, а передбачено лише звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування та коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, то ІСІ та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення, які є платниками податку на прибуток на загальних підставах за операціями, що не звільняються від оподаткування податком на прибуток, повинні здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями на різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, та визначати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) у разі володіння (користування) земельною ділянкою, віднесеною до сільськогосподарських угідь, що, зокрема, не є активом спільного інвестування для ІСІ.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: