Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
2
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняЧи звільняються з 01.10.2025 ФОП, у тому числі ФОП – платники ЄП, які є роботодавцями, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби від сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе?
ВідповідьКоротка:
                   Так, звільняються. Мобілізовані фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які є роботодавцями, з 01.10.2025 не мають обов’язку щодо сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе за період військової служби, якщо роботодавець (перелік роботодавців визначений у п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» сплатив за таку особу страховий внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.
Повна:
                   Положеннями п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
                   Обов’язки платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені частиною другою ст. 6 Закону № 2464, до яких належать, зокрема:
                   своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
                   подання звітності, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
                   Відповідно до ПКУ, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які є роботодавцями подають різні види звітності – за себе та за найманих працівників, а також мають різні терміни сплати єдиного внеску за себе та за найманих працівників.
                   Згідно з нормами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, фізична особа – підприємець по відношенню до себе є одночасно як страхувальником, так і застрахованою особою. По відношенню ж до найманих працівників фізична особа – підприємець є виключно страхувальником.
                   Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
                   Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
                   Отже, законодавством чітко визначено, що наймані працівники набувають статусу застрахованих осіб за умови сплати за них єдиного внеску (страхувальником).
                   Водночас на відміну від фізичних осіб – підприємців, наймані працівники не можуть бути страхувальниками по відношенню до себе.
                   У разі мобілізації / укладення контракту фізичної особи – підприємця, яка є роботодавцем, для неї:
                   страхувальником – є підрозділ сил безпеки й оборони України, в якому проходить військову службу така фізична особа – підприємець. В розумінні Закону № 2464 це не є основним місцем роботи (з 01.10.2025 з частини шостої ст. 4 Закону № 2464 прибрали умову щодо необхідності мати основне місце роботи), проте, такий страхувальник (нараховує грошове забезпечення) є в переліку роботодавців, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464;
                   застрахована особа – є сама фізична особа – підприємець.
                   З огляду на зазначене, фізична особа – підприємець, у тому числі та, яка обрала спрощену систему оподаткування, яка є роботодавцем, з 01.10.2025 не має обов’язку щодо сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності за себе за період військової служби, якщо роботодавець (перелік роботодавців визначений у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) сплатив за таку особу страховий внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді