Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
3
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Запит надіслано
ПитанняЯкі форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями?
ВідповідьКоротка:
         Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – НП(С)БО 1), норми якого застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
         Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433.
         Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.
         Норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, філіями та представництвами юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:
         для складання Фінансової звітності малого підприємства;
         для складання Фінансової звітності мікропідприємства.
         Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1.
         Склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів визначає Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541.
         Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-ДС), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586).
Повна:
         Згідно з частиною третьою ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
         Згідно з абзацом першим частини першої ст. 85 ЦКУ непідприємницьким товариством є товариство, діяльність якого спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів і яке не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.
         Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419), фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – міжнародними стандартами), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).
         Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
         Частиною першою ст. 2 Закону № 996 встановлено, що Закон № 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
         Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (частина перша ст. 3 Закону № 996).
         Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
         Згідно з абзацом першим частини першої ст. 11 Закону № 996 підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
         Абзацом першим частини четвертої ст. 11 Закону № 996 встановлено, що склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
         Відповідно до частини другої ст. 2 Закону № 996 для цілей Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до таких категорій підприємств – мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.
         Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – НП(С)БО 1), норми якого застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розд. I НП(С)БО 1).
         Згідно з абзацом першим п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
         Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності».
         Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 996 для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.
         Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (далі – НП(С)БО 25).
         НП(С)БО 25 установлює зміст і форму Фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її заповнення, а також зміст і форму Фінансової звітності мікропідприємства в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок її заповнення. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. І НП(С)БО 25).
         Норми НП(С)БО 25 застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, філіями та представництвами юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (п. 2 розд. I НП(С)БО 25), зокрема:
         1) для складання Фінансової звітності малого підприємства:
         малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
         філіями та представництвами юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави;
         2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства:
         мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;
         непідприємницькими товариствами.
         Також зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1.
         Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
         Підпунктом 14.1.17 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що поняття «бюджетна установа» вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ).
         Згідно з п. 12 частини першої ст. 2 БКУ бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
         Склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів визначає Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629) (далі – НП(С)БО 101) (п. 1 розд. I НП(С)БО 101).
         Згідно з пунктом 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.
         Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-ДС), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586).
         Відповідно до частини другої ст. 12 прим. 1 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, авторизовані рейтингові агентства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
         Згідно з частиною третьою ст. 12 прим. 1 Закону № 996 підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій ст. 12 прим. 1, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
         Відповідно до частини шостої ст. 11 Закону № 996 фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, яка оприлюднена державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
         Ураховуючи зазначене, неприбуткові організації складають фінансову звітність відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів.
         Формою звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту, який є невід’ємною його частиною.
         У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:
         Баланс (Звіт про фінансовий стан);
         Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
         Звіт про рух грошових коштів;
         Звіт про власний капітал;
         Примітки до річної фінансової звітності;
         Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
         Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
         Звіт про результати фінансової діяльності (заповнюється бюджетними установами (організаціями)).

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді