Запит надіслано
ПитанняЯкі дії СГ в разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, які документи необхідно надати контролюючим органам для підтвердження такого факту та яка відповідальність передбачена у такому випадку?
ВідповідьКоротка:
              Якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.
Повна:
              Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
              Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
              У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО (далі – ПРРО), посадова особа суб’єкта господарювання повинна звернутися із заявою про скоєння злочину до органів Міністерства внутрішніх справ України.
              Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі – КПК) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
              Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта ст. 214 КПК).
              Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (частина друга ст. 60 КПК).
              Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
              Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х.
              Таким чином, якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді