База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЯкі особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи з типом форми «Звітна нова», якщо платнику повернута сума ПДФО внаслідок застосування права на податкову знижку за результатом поданої «Звітної» декларації, але виявлені (уточнені) документально підтверджені суми, що не були враховані у «Звітній» декларації?

ВідповідьКоротка:
                   Декларація про майновий стан і доходи з типом форми «Звітна нова» повинна включати повну суму всіх фактичних витрат, понесених протягом звітного року: як тих, що були вказані раніше, так і нововиявлених. До неї додаються копії всіх необхідних документів (договорів, квитанцій, платіжних документів, розрахункових документів, що ідентифікують надавача послуг та їх отримувача, тощо), які підтверджують як попередні, так і додаткові витрати.
                   При цьому, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає зарахуванню на рахунок платника, визначається контролюючим органом як різниця між новим розрахованим показником та вже виплаченими коштами.
Повна:
                   Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
                   Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
                   Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
                   Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
                   Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
                   У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
                   Підпунктом 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ передбачено, що для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику
                   Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
                   Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
                   Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то така декларація має ознаку «Звітна нова», а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
                   Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
                   Таким чином, у разі виявлення платником податку – фізичною особою документально підтверджених сум витрат, що не були враховані у раніше поданій Декларації з типом «Звітна», за результатами камеральної перевірки якої повернуто суму податку на доходи фізичних осіб внаслідок використання права на податкову знижку, то такий платник має право подати Декларацію з типом «Звітна нова» до 31 грудня включно року, наступного за звітним.
                   Така Декларація повинна включати повну суму всіх фактичних витрат, понесених протягом звітного року: як тих, що були вказані раніше, так і нововиявлених.
              До неї додаються копії всіх необхідних документів (договорів, квитанцій, платіжних документів, розрахункових документів, що ідентифікують надавача послуг та їх отримувача, тощо), які підтверджують як попередні, так і додаткові витрати. Також додаються копії документів, що підтверджують ступінь споріднення, якщо витрати здійснювалися на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення.
                   Камеральна перевірка такої Декларації проводиться у загальному порядку згідно зі ст. 76 ПКУ.
                   При цьому, сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає зарахуванню на рахунок платника, визначається контролюючим органом як різниця між новим розрахованим показником та вже виплаченими коштами.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: