База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи має право СГ під час або після закінчення документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

ВідповідьКоротка:
         Платник податків під час проведення документальних планових або позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій за звітний (податковий) період, який перевірявся контролюючим органом, крім випадків, коли показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати) та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період.
         Водночас відповідно до п. 50.3 ст. 50 ПКУ платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, згідно з вимогами п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ.
         Подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
         Водночас нормами ст. 120 ПКУ визначені окремі випадки у яких сплата штрафних санкцій за результатами документальних планових або позапланових перевірок не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого звіту.
         Також при отриманні платником податків від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти) щодо здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, то такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, зокрема, у разі якщо такий податковий (звітний) період перевірявся контролюючим органом.
Повна:
         Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
         Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім
    п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
         Згідно з абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.
         Слід зазначити, що згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
         Подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
         Пунктом 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі отримання платником податків згідно з п. 86.14 ст. 86 ПКУ від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.
         У разі подання уточнюючого розрахунку згідно з абзацом першим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ платник податків зобов’язаний нарахувати і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Уточнюючий розрахунок подається протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення згідно з п. 86.14 ст. 86 ПКУ.
    Подання уточнюючого розрахунку з підстав та в порядку, визначених абзацом першим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, після спливу строку, встановленого абзацом другим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, та до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 369, 369 прим. 2 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III, стосовно особи – платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах такого платника податків, але не пізніше 1095 днів після завершення звітного (податкового) періоду, в якому виникло зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, тягне за собою обов’язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 18 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
    Якщо операції з надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави мали вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у кількох податкових (звітних) періодах, такий розрахунок подається за кожний такий період з урахуванням показників уточнюючих розрахунків, поданих за попередні податкові (звітні) періоди.
    Водночас відповідно до п. 120.4. ст.120 ПКУ, неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після спливу
    30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), який (які) застосовано за невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, передбачає відповідальність у вигляді додаткових штрафів за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції.
         Крім того, сплата штрафів відповідно до п. 120.5. ст.120 ПКУ за надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній та/або у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі на підставі повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній), та передбачає також відповідальність за несвоєчасне подання даної звітності у вигляді штрафу, визначений абзацом 7 п. 120.6 ст. 120 ПКУ.
         Отже, суб’єкт господарювання не має права під час документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся, крім випадку, визначеного п. 50.3 ст. 50 ПКУ.
         Також, у разі отримання платником податків від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, то такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, зокрема, у разі якщо такий податковий (звітний) період перевірявся контролюючим органом.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: