База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи має право платник подати уточнюючий розрахунок з ПДВ та поновити суму від’ємного значення, яка була зменшена за результатами перевірки контролюючого органу (складено ППР «В4») у зв’язку із допущенням платником помилок при заповненні граф 2 – 5 таблиці 1 додатку 2 (Д2)?

ВідповідьКоротка:
                                       Платник податку може виправити помилки, допущені під час заповнення граф 2–5 таблиці 1 додатка 2 (Д2), шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ та уточнюючого додатка 2 (Д2), за умови, що уточнені показники декларації сформовано на підставі документів, визначених п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, з урахуванням фактичних обставин здійснення відповідних операцій.
Повна:
                                       Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
                                       Відповідно до п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, визначена у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) як сума показників рядків 19.1 та 20.3, переноситься до рядка 16.1 податкової декларації за наступний звітний (податковий) період.
                                       У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки є невід’ємною частиною декларації та додаються до неї за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
                                       Одним із таких додатків є додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (Д2) (далі – додаток 2 (Д2)). Зазначений додаток обов’язково подається платниками податку, які заповнюють рядки 19, 20.1 та 21 декларації (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
                                       У таблиці 1 додатка 2 (Д2) відображається залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідних постачальників, з урахуванням проведених коригувань.
                                       При цьому:
                                       у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається звітний (податковий) період виникнення від’ємного значення (період включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною / митною декларацією);
                                       у графі 4 відображається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника;
                                       у графі 5 у числовому форматі – місяць та рік зазначається період складання документа, відповідно до якого сформовано суму податкового кредиту.
                                       Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
                                       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
                                       Неправильне зазначення у графах 2 – 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) звітного (податкового) періоду виникнення від’ємного значення, індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника чи періоду складання документів, на підставі яких сформовано суму податкового кредиту, свідчить про невідповідність показників податкової звітності даним документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ. Правомірність задекларованої суми від’ємного значення ПДВ визначається з урахуванням документального підтвердження її формування та фактичних обставин здійснення відповідних операцій.
                                       Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
                                       Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено завищення платником податку задекларованої суми від’ємного значення ПДВ, у тому числі від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПКУ приймається податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (далі – ППР за формою «В4»), визначеною Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
                                       Прийняте контролюючим органом ППР за формою «В4» може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПКУ).
                                       У разі узгодження ППР за формою «В4» у рядку 16.3 вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження такого ППР, з обов’язковим заповненням таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку № 21).
                                       Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ та п. 1 розд. IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
                                       У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).
                                       Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 2 (Д2) до декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2) з відміткою «Уточнюючий».
                                       Слід зазначити, що згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
                                       Крім того, подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
                                       Отже, платник податку має право виправити помилки, допущені під час заповнення граф 2 – 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації, шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 (Д2), що містить виправлені показники, за умови, що вони сформовані на підставі документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, з урахуванням фактичних обставин здійснення відповідних господарських операцій.
                                       Водночас подання уточнюючого розрахунку не звільняє платника податку від обов’язку відобразити результати узгодженого ППР за формою «В4» у декларації. Узгоджена сума зменшення від’ємного значення ПДВ підлягає відображенню у рядку 16.3 декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження такого ППР, у тому числі після завершення процедур адміністративного та/або судового оскарження.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: