Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.<br> До Заяви платник може подати копію одного або декількох платіжних документів. Для цього у вкладці «Додатки» форми Заяви потрібно вибрати опцію «Додати» та додати документ формату (F/J 1360102), в якому заповнити обов’язкові поля форми на кожну копію платіжного документа <br> Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.<br>Повна:<br> Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.<br> Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».<br> Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після електронної ідентифікації користувача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у тому числі Дія.Підпис).<br> У приватній частині Електронного кабінету платник в режимі «Введення звітності», обравши параметри фільтра: «рік», «період», «тип форми» (наприклад, «J(F)13 Запити»), створює Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява). Зі списку електронних форм обирається потрібна форма Заяви (J1302002 – для юридичних осіб або F1302002 – для фізичних осіб). У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.<br> У Заяві кількість рядків щодо дати сплати до бюджету повинна відповідати кількості платіжних документів, відповідно до яких була здійснена помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені. Слід зазначити, що кількість рядків щодо дати сплати до бюджету за потреби може бути зменшено / збільшено шляхом видалення / додавання рядка, яке здійснюється натисканням правої кнопки миші при наведенні курсору на цей рядок, в результаті чого з’явиться панель інструментів редагування рядків, яка дозволяє рядки в таблиці видаляти або додавати.<br> До Заяви платник може подати копію одного або декількох платіжних документів. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» та додається документ формату (F/J 1360102), в якому необхідно заповнити обов’язкові поля форми. При цьому на кожну копію платіжного документа створюється окремий документ формату (F/J 1360102). <br> Разом з цим, платник для підтвердження наявності надміру сплачених сум грошових може скористатися сервісом Електронного кабінету та направити запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за ідентифікатором форми J/F13002.<br> Порядок документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416.
111. Плата за землю
Чинна публікація
Коротка:<br> Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України.<br> <br> Детальніше у повній відповіді.<br>Повна:<br> Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).<br> Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:<br> особи з інвалідністю першої і другої групи;<br> фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;<br> пенсіонери (за віком);<br> ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;<br> фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br> Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: <br> для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;<br> для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;<br> для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;<br> для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;<br> для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. <br> Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).<br> Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги). <br> Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. <br> У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.<br> Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності. <br> Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. <br> У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.<br> Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».<br>Повна:<br> З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).<br> Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.<br> Не є платниками внеску:<br> роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;<br> роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;<br> дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.<br> Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 875:<br> роботодавцем для цілей Закону № 875 вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу;<br> працівник – фізична особа, яка працює на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування або на інших умовах найманої праці чи служби (незалежно від виду служби та органу проходження такої служби), передбачених законодавством (крім осіб, які виконують роботу або надають послуги на умовах цивільно-правового договору).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2026 № 453.<br> Ідентифікатори форм: <br> J0500701 (для юридичних осіб);<br> F0500701 (для фізичних осіб).<br>Повна:<br> Форма Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2026 № 453 (далі – Звіт).<br> Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.<br> На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення/ Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Звіту, які формуються за ідентифікаторами форм: J0500701 (для юридичних осіб) та F0500701 (для фізичних осіб).
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.<br> Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.<br> Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).<br> Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.<br> Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.<br> Відповідь на лист надається у такий спосіб:<br> на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);<br> до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;<br> в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).<br>Повна:<br> Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.<br> Частиною шостою ст. 5 Закону № 393 зокрема передбачено, що письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).<br> При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).<br> Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).<br> На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.<br> За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).<br> Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.<br> Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).<br> Водночас, згідно з п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлено особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме індивідуальні податкові консультації надаються платнику податків виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду. У разі отримання таких звернень територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, він зобов’язаний надіслати його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом наступного робочого дня після отримання такого звернення.<br> За вибором платника податків податкова консультація надається, зокрема, у паперовій або електронній формі. (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).<br> Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).<br> Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:<br> публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939);<br> відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.<br> Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.<br> У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.<br> Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.<br> У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.<br> Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень, у тому числі звернень на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.<br> Абзацами першим – третім п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).<br> Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.<br> Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.<br> Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.<br> Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).<br> Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) до відповідного контролюючого органу.<br> Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу, в якому зазначається:<br> спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі;<br> спосіб надання відповіді (поштою, електронною поштою (із зазначенням її електронної адреси)).<br> Протягом одного робочого дня після надсилання листа до контролюючого органу автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, до якого даний лист направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.<br> При цьому відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.<br> Відповідь на лист надається у такий спосіб:<br> на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);<br> до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;<br> в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:<br> Фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; <br> юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.<br> Повна:<br> Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: <br> а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; <br> б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Чинна публікація
Коротка:<br> Так, звільняються.<br> Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої групи, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу або за контрактом та мають / не мають найманих працівників, яким нараховується заробітна плата, звільняються від нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), у тому числі якщо в період військової служби надходили доходи та продовжувалося здійснення господарської діяльності.<br> Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.<br> Разом з тим у разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) фізичної особи - підприємця, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.<br>Повна:<br> Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники єдиного податку, зокрема, другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.<br> Абзацами першим і другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.<br> Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.<br> Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).<br> Абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.<br> Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.<br> Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).<br> Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).<br> Сплата єдиного податку платниками, зокрема, другої та третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПКУ здійснюється за місцем податкової адреси.<br> Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.<br> Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).<br> На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).<br> Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).<br> У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) фізичної особи - підприємця, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).<br> Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої групи, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу або за контрактом та мають / не мають найманих працівників, яким нараховується заробітна плата, звільняються від нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), у тому числі якщо в період військової служби надходили доходи та продовжувалося здійснення господарської діяльності.<br> Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.<br> Разом з тим у разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) фізичної особи - підприємця, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.
116. Облік платників податків
Чинна публікація
Коротка:<br> Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822)) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):<br> до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);<br> у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.<br> Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.<br> Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:<br> витяг з реєстру територіальної громади;<br> паспорт, виготовлений у формі книжечки;<br> тимчасове посвідчення громадянина України.<br> Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.<br> Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.<br> Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі:<br> за допомогою Електронного кабінету платника (cabinet.tax.gov.ua);<br> громадяни України можуть подати таку заяву:<br> через мобільний застосунок «Дія» (мобільний додаток Порталу Дія).<br> За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до Положення № 822), відповідно до порядку, визначеного Положенням .<br> За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною в додатку 31 до Положення № 822.<br>Повна: <br> Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).<br> Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).<br> Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).<br> Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).<br> При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).<br> Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:<br> витяг з реєстру територіальної громади;<br> паспорт, виготовлений у формі книжечки;<br> тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).<br> Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).<br> Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).<br> Крім того, Заяву за ф. № 5ДР можна подати фізичній особі – платнику податків в електронній формі: <br> за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» – з копіями підтверджуючих документів, необхідних для внесення змін до ДРФО. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС; <br> громадяни України можуть подати таку заяву:<br> через мобільний застосунок «Дія» – з урахуванням вимог Порядку оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1806 «Деякі питання оформлення та перевірки картки платника податків в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» (далі – Порядок № 1806) (п. 5 розд. ХІV Положення № 822). <br> За зверненням фізичної особи або її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків згідно із додатком 3 до цього Положення), відповідно до порядку, визначеного цим Положенням. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (п. 7 розд.VII Положення № 822).<br> За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі за формою, наведеною вдодатку 31 до цього Положення. Оформлення і перевірка картки платника податків в електронній формі проводиться відповідно до Порядку № 1806.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:<br> Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. <br> Повна:<br> Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.<br> Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:<br> а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; <br> б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; <br> в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Заповнюється лише заголовна частина Звіту про нарахування, обчислення і сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Звіт) – рядки 01–08.<br> Рядки 091 – 093, 1 – 5 розд. I, 1 – 3 розд. II, 1 – 5 розд. III прокреслюються (у разі подання Звіту у паперовій формі) або залишаються пустими (у разі подання Звіту в електронній формі), крім випадків подання Звіту з типом «Уточнюючий» роботодавцем, який є правонаступником або головним підприємством (за ліквідовану філію) щодо уточнення показників нарахування, обчислення та сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю платником, якого ліквідовано.<br> <br> Детальніше у повній відповіді.<br>Повна:<br> Відповідно до ст. 1 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) роботодавцем для цілей Закону № 875 вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу.<br> Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею.<br> Не є платниками внеску:<br> роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;<br> роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875;<br> дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.<br> Форма Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2026 № 453 (далі – Звіт).<br> Відповідно до примітки 10 до Звіту рядок 09 заповнюється виключно платником. У разі подання Звіту роботодавцем рядки 091 – 093, 1 – 5 розд. I, 1 – 3 розд. II, 1 – 5 розд. III прокреслюються (у разі подання Звіту у паперовій формі) або залишаються пустими (у разі подання Звіту в електронній формі), крім випадків подання Звіту з типом «Уточнюючий» роботодавцем, який є правонаступником або головним підприємством (за ліквідовану філію) щодо уточнення показників нарахування, обчислення та сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю платником, якого ліквідовано.<br> Тобто, у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менше 8 осіб (від 1 до 7 включно) або перевищує 8 осіб, але норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконано, роботодавець не набуває статус «платник внеску». У такому випадку ним заповнюється лише заголовна частина Звіту – рядки 01–08, а рядки 091 – 093, 1 – 5 розд. I, 1 – 3 розд. II, 1 – 5 розд. III прокреслюються (у разі подання Звіту у паперовій формі) або залишаються пустими (у разі подання Звіту в електронній формі), крім випадків подання Звіту з типом «Уточнюючий» роботодавцем, який є правонаступником або головним підприємством (за ліквідовану філію) щодо уточнення показників нарахування, обчислення та сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю платником, якого ліквідовано.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам: <br> інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;<br> інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;<br> інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;<br> персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.<br> Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.<br>Повна:<br> Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам:<br> інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;<br> інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;<br> інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;<br> персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.<br> Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).<br> Також Контакт-центр приймає:<br> звернення заявників на сервіс «Пульс»;<br> усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;<br> запити на інформацію відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями;<br> повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.<br> Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> До органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.<br>Повна:<br> Платник податків має можливість надіслати запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС за формою F/J1300208 (далі – Запит ) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.<br> Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) Запит для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.<br> З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.<br> Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником, зокрема, в електронній формі у приватній частині електронного кабінету або з використанням інших засобів електронного зв’язку не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.<br> Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.<br> Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.<br> Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:<br> Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у терміни:<br> фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу; <br> інші податкові агенти, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.<br>Повна:<br> Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:<br> для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;<br> для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.<br> Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Ні, Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.<br> Повна:<br> Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.<br> Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).<br> Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:<br> в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;<br> у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.<br> Слід зазначити, що Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.<br> Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка та повна відовіді ідентичні:<br> Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:<br> у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);<br> на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).<br> Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.<br> Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:<br> Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.<br> Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.<br> Повна:<br> Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:<br> об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;<br> розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;<br> права на користування пільгою із сплати податку; <br> розміру ставки податку; <br> нарахованої суми податку.<br> У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).<br> Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.<br> Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:<br> Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. <br> Повна:<br> Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: <br> а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; <br> б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; <br> в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. <br> Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:<br> а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;<br> б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;<br> в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;<br> г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.<br> Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. <br> Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).<br> Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).<br> Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.<br> Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. <br> Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
111. Плата за землю
Чинна публікація
Коротка:<br> Для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок. <br>Повна:<br> Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.<br> Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:<br> розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;<br> права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;<br> розміру ставки земельного податку;<br> нарахованої суми плати за землю.<br> У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).<br> Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).<br> Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.<br> Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> Так, звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю подається як роботодавцями, так і платниками внеску.<br>Повна:<br> З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до процедури працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).<br> Для цілей Закону № 875 роботодавцем вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту на проходження службу або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу (ст. 1 Закону № 875).<br> Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці (юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб), у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.<br> Водночас відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 18 прим. 2 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.<br> Роботодавці / платники внеску зобов’язані:<br> своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;<br> подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.<br> Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому в ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.<br> Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал.<br> Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.<br> Враховуючи викладене, звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:<br> В Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Електронному кабінеті.<br> Повна:<br> Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).<br> Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
