Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.
Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
В заголовній частині додатків 1 та 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташовано об’єкти нерухомого майна.
У графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної громади» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатків 1 та 2 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості.
Детальніше в повній відповіді.
Повна:
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Відповідно до примітки 3 інформації до додатків 1 та 2 у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частини зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на територіях яких розташовано об’єкти нерухомого майна. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 290). За кожним таким кодом КАТОТТГ складається окремий додаток.
У графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості (примітка 5 інформації до додатків 1 та 2).
Наприклад, об’єкти нерухомості розташовані на території села Підгородне, яке входить до складу Бердичівської територіальної громади Житомирської області.
Отже, для заповнення коду за КАТОТТГ в заголовній частині додатків 1 та 2 в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Назва об’єкта» по назві територіальної громади «Бердичівська» визначаємо код цієї територіальної громади, який значиться у колонці «Третій рівень», а саме UA18020030000035625 (при цьому у колонці «Категорія об’єкта» має значиться «Н» - територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади)).
Для заповнення коду за КАТОТТГ в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 в Кодифікаторі по пошуку у колонці «Третій рівень» по коду UA18020030000035625 знаходимо перелік всіх адміністративно-територіальних одиниць на території Бердичівської територіальної громади, і у колонці «Назва об’єкта» знаходимо назву «Підгородне» та у колонці «Четвертий рівень» визначаємо код села Підгородне, а саме UA18020030020042194.
Тобто використовуються «Третій рівень» (територіальна громада) та «Четвертий рівень» (місто, селище, село (населений пункт)) Кодифікатора.
Є особливості визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг, де у заголовній частині та в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 зазначаються коди районів цих міст, які містяться у колонці «Додатковий рівень» (район у місті (в тому числі в місті, що має спеціальний статус)).
Увага! По всіх інших містах з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.
111. Плата за землю
Чинна публікація
Коротка:
Юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Повна:
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
До органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Повна:
Платник податків має можливість надіслати запит щодо отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС за формою F/J1300208 (далі – Запит ) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок) Запит для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг) за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо.
З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку Витяг отримується платником, зокрема, в електронній формі у приватній частині електронного кабінету або з використанням інших засобів електронного зв’язку не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати / нарахування, переплата / недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
132. Відповідальність
Чинна публікація
Коротка:
За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 340 грн. за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
Повна:
Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 340 грн., за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Чинна публікація
Коротка:
Особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
надсилається поштою;
в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Повна:
Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
надсилається поштою;
в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
111. Плата за землю
Чинна публікація
Коротка:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Повна:
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
на праві постійного користування;
на умовах оренди.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
Ні, Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.
Повна:
Відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;
у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.
Слід зазначити, що Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.
Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.
111. Плата за землю
Чинна публікація
Коротка:
Для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
Повна:
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка та повна відовіді ідентичні:
Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.
Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
Податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у терміни:
фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
інші податкові агенти, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Повна:
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа.
Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
Повна:
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
135. Загальні питання
Чинна публікація
Коротка:
В Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Електронному кабінеті.
Повна:
Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Чинна публікація
Коротка:
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
Повна:
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення;
покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
Повна:
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення.
покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.
129. Права та обов’язки платників податків
Чинна публікація
Коротка:
Якщо після подання податкової звітності (далі – Документи звітності) платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
Документ звітності подається з ознакою:
«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені Податкового кодексу України строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;
«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.
Повна:
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).
Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються ІКС ДПС в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку.
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:
«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;
«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється розшифровка від’ємного значення, зазначеного у рядках 19, 20.1, 20.2 та 21 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а також розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Графи 2 – 3 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період – рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом. Формат показника графи 2 ціле число від 1 до 12. Формат показника графи 3 – чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
Значення графи 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» зазначається відповідно до причини формування від’ємного значення. У разі:
придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) постачальника має відповідати даним реєстру платників ПДВ;
ввезення товарів на митну територію України ‒ зазначається власний ІПН;
отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України ‒ зазначається умовний ІПН «500000000000»;
коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (далі – ПКУ) ‒ зазначається умовний ІПН «300000000000»;
залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року ‒ зазначається умовний ІПН «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 ‒ «2015», графи 5, 7 не заповнюються).
У разі формування від’ємного значення за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів, за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією в повному обсязі до Державного бюджету України, у графі 4 зазначається власний ІПН.
У графі 5 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» заповнюється у форматі одна – дві цифри місяця (наприклад, 1, 7, 10, 12 тощо) та чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
У графі 6 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): сума» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У графі 7 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: ознака від’ємного значення (графа 6), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» у разі наявності такої ознаки проставляється позначка «+».
У графі 8 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації)» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) станом на 01 число звітного (поточного) місяця.
У графі 9 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України» платник податку здійснює розрахунок суми бюджетного відшкодування.
У графі 10 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» зазначається залишок суми від’ємного значення, який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Повна:
У таблиці 1 додатка 2 « Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» здійснюється розшифровка від’ємного значення, зазначеного у рядках 19, 20.1, 20.2 та 21 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а також розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Графи 2 – 3 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період – рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом. Формат показника графи 2 – ціле число від 1 до 12. Формат показника графи 3 – чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
Значення рядків граф 2 – 3 не може бути менше за значення графи 5 таблиці 1 додатка 2 та більше за звітний (податковий) період, за який подається декларація або звітний (податковий) період, що уточнюється.
Значення графи 4 «Постачальник (індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер)» зазначається відповідно до причини формування від’ємного значення. У разі:
придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів / послуг та необоротних активів на митній території України індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) постачальника має відповідати даним реєстру платників ПДВ;
ввезення товарів на митну територію України ‒ зазначається власний ІПН;
отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України ‒ зазначається умовний ІПН «500000000000»;
коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) ‒ зазначається умовний ІПН «300000000000»;
залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 розд. V ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року ‒ зазначається умовний ІПН «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 ‒ «2015», графи 5, 7 не заповнюються).
У разі формування від’ємного значення за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів, за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією в повному обсязі до Державного бюджету України, у графі 4 зазначається власний ІПН.
Слід звернути особливу увагу на необхідність правильного заповнення ІПН постачальників товарів / послуг та звітного (податкового) періоду, у якому виникло від’ємне значення. Помилково заповнені дані не дають змогу ідентифікувати постачальника товарів / послуг та можуть бути підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування суми від’ємного значення, сформованої у зв’язку зі взаємовідносинами із таким постачальником товарів / послуг.
У графі 5 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа» заповнюється у форматі одна – дві цифри місяця (наприклад, 1, 7, 10, 12 тощо) та чотири цифри року (наприклад, 2024 тощо).
Значення графи 5 не може бути більше за значення граф 2 – 3 таблиці 1 додатка 2.
У графі 6 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації): сума» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
Значення відповідного рядка 1÷n графи 6 – це позитивне значення, яке має дорівнювати сумі значень граф 8 – 10 цього ж рядка 1÷n таблиці 1 додатка 2.
Рядок «Усього» графи 6 має дорівнювати сумі значень рядків 1÷n графи 6 таблиці 1 додатка 2, сумі значень рядків «Усього» граф 8 – 10 таблиці 1 додатка 2 та, водночас, дорівнює значенню рядка 19 декларації.
У графі 7 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: ознака від’ємного значення (графа 6), отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» у разі наявності такої ознаки проставляється позначка «+».
При цьому у графі 4 зазначається ІПН платника податку, якого реорганізовано, а у графі 5 – період, у якому від’ємне значення перенесено до складу податкового кредиту (рядок 16.3 декларації) правонаступника.
У графі 8 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 декларації)» у розрізі постачальників зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) станом на 01 число звітного (поточного) місяця.
Рядок «Усього» графи 8 дорівнює сумі значень рядків 1÷n графи 8 таблиці 1 додатка 2 та дорівнює рядку 20.1 декларації.
У графі 9 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України» платник податку здійснює розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Значення відповідного рядка 1÷n графи 9 не може перевищувати значення графи 6 цього рядка 1÷n зменшеного на значення, задеклароване у графах 8 та 10 цього ж рядка 1÷n таблиці.
Рядок «Усього» графи 9 дорівнює сумі значень рядків 1÷n графи 9 та, водночас, дорівнює рядку 20.2 декларації.
Значення рядку «Усього» графи 9 не може перевищувати значення рядку «Cума відʼємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)».
У разі заповнення рядку 1÷n графи 9, для якого у відповідному рядку 1÷n графи 4 зазначено умовний ІПН «300000000000», розшифровка суми податку, задекларованої до бюджетного відшкодування, яка виникла за рахунок коригування податкових зобов’язань за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється у таблиці 1.1 додатка 2.
Отже, у разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, сформованої за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатка 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
У графі 10 «Від’ємне значення (рядок 19 декларації), у тому числі: сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» зазначається залишок суми від’ємного значення, який переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Рядок «Усього» графи 10 дорівнює сумі значень рядків 1÷n графи 10, та водночас, дорівнює рядку 21 декларації.
У рядку «Cума відʼємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент подання податкової декларації, за мінусом від’ємного значення, яке зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок «Усього» графи 8 таблиці 1 додатка 2).
101. Податок на додану вартість
Чинна публікація
Коротка:
Особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.
Повна:
Відповідно до вимог ст. 182 та ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особа, яка вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку або підлягає обов’язковій реєстрації, подає реєстраційну заяву.
Пунктом 183.9 ст. 183 ПКУ передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати визначеної абз. 2 – 7 цього пункту.
Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Враховуючи викладене, особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.
103. Податок на доходи фізичних осіб
Чинна публікація
Коротка:
За формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
Уточнюючий розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються.
Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.
Такий розрахунок не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Детальніше у повній відповіді.
Повна:
Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025, далі – Наказ № 39) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Наказ № 4).
Пунктом 3 Наказу № 39 встановлено, що Розрахунок за формою в редакції Наказу № 39 подається перший раз за січень 2025 року.
До 10 лютого 2025 року Розрахунок за звітний (податковий) період за IV квартал 2024 року подається за формою, затвердженою Наказом № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113).
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).
Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:
I квартал:
1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);
II квартал:
1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);
III квартал:
1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);
IV квартал:
1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).
Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:
для податкових агентів:
I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;
для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.
Згідно з п. 3 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 7 розд. V Порядку).
Відповідно до п. 11 розд. V Порядку коригування показників додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:
1) у розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору»:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;
2) у розд. II «Зведені дані про оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею»: у рядках «Оподаткування процентів – виключення» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» – для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи помилкового рядка;
у рядках «Оподаткування процентів» та «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» – відобразити правильну інформацію;
у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується. При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію;
3) у розд. ІІІ «Розгорнута інформація про бюджетні гранти»:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 11 указати «1» – на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 11 указати «0» – на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 11 розд. V Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 11 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення;
4) коригування реквізитів рядка 032 «Код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ, за Кодифікатором адміністративно територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.01.2024 № 48) (КАТОТТГ)» (далі – рядок 032) здійснюється шляхом подання окремих Розрахунків з виключення показників додатка 4ДФ попередньо поданого (прийнятого) Розрахунку та поданням Розрахунку на включення з правильними реквізитами рядка 032 в порядку, визначеному підпунктами 1 – 3 п. 11 розд. V Порядку.
