Запит надіслано
ПитанняДіяло до 01.01.2018 Який порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, фасування, зберігання, одержання чи видачі пального, та яка відповідальність за вивезення пального з території акцизних складів або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній?
ВідповідьДіяла до 01.01.2018 Коротка:
     Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не визначає порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлює законодавчі умови при наявності яких приміщення вважається акцизним складом (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та відповідно припиненням функціонування представників контролюючого органу на зазначених акцизних складах, не підлягає застосуванню до платників податків з 01 березня 2016 року відповідальність за вивезення пального з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску (ст. 128 прим. 1 ПКУ).
Повна:
     З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад – спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
     Отже, приміщення вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
     Підпунктом 2 п. 57 розд. І Закону № 909 викладено у новій редакції п. 230.1 ст. 230 ПКУ, яким визначено порядок функціонування акцизних складів.
     Згідно з абзацом першим п. 230.1 ст. 230 ПКУ акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби із незаконним виробництвом і обігом, зокрема, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
     Водночас ПКУ не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлено законодавчі умови при наявності яких приміщення вважається акцизним складом (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     З метою зменшення обсягів тіньового обігу пального та, відповідно, збільшення надходжень акцизного податку до бюджету, а також наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС, передбачено запровадження з 01 березня 2016 року системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та електронної акцизної накладної при його реалізації (ст.ст. 231 та 232 ПКУ). Порядок електронного адміністрування реалізації пального затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113.
     Для СЕАРП з 01 березня 2016 року діяв перехідний період, а з 01 квітня 2016 року акцизні накладні та електронне адміністрування реалізації пального підлягають повноцінному функціонуванню, а саме складення акцизних накладних та занесення їх у СЕАРП здійснюється платниками податків при наявності залишку обсягу пального обчисленого за формулою, визначеною у п. 232.3 ст. 232 ПКУ.
     Після запровадження акцизної накладної присутність представника контролюючого органу на акцизному складі, де виготовляється пальне, не передбачена (п. 230.2 ст. 230 ПКУ).
     Відповідно до п.п. 1 п. 12 підрозд. 5 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ тимчасово, до 29 лютого 2016 року (включно), до запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального, функціонування акцизних складів на підприємствах, що здійснюють виробництво пального здійснюється відповідно до редакції ПКУ, що діяла до набрання чинності Законом № 909.
     У зв’язку із запровадженням СЕАРП та відповідно припиненням функціонування представників контролюючого органу на зазначених акцизних складах, не підлягає застосуванню до платників податків з 01 березня 2016 року відповідальність за вивезення пального з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску (ст. 128 прим 1 ПКУ).
     Підпунктом 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
     Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без їх реєстрації платниками акцизного податку тягне накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального (п. 117.3 ст. 117 ПКУ)
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до не чинних, у зв’язку із набранням чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді