База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняДіяло до 01.01.2019 Які показники рентабельності використовуються для трансферного ціноутворення та який порядок їх розрахунку для методів трансфертного ціноутворення?

ВідповідьДіяла до 01.01.2019
Коротка:
     Невиключний перелік фінансових показників, що можуть бути використані під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій та порядок їх розрахунку, наведено у п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
     Вибір певного показника рентабельності здійснюється з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів як вид діяльності сторони контрольованої операції; розподіл функцій, ризиків, активів сторін; економічна обґрунтованість обраного показника; незалежність показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов’язаними сторонами.
     З урахуванням підпунктів 39.3.4 та 39.3.5 п. 39.3 ст. 39 ПКУ при використанні методу ціни перепродажу для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», платник податку має використовувати показники валової рентабельності, а для методу «витрати плюс» – валову рентабельність собівартості.
          Для застосування методу чистого прибутку мають використовуватися показники рентабельності, які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності), а саме (але не виключно): чистої рентабельності, чистої рентабельності витрат, рентабельності активів, рентабельності капіталу та показник рентабельності операційних витрат.
     При використанні методу розподілення прибутку для визначення розрахункового прибутку всіх сторін контрольованих операцій використовуються методи, передбачені підпунктами 39.3.1.2 - 39.3.1.4 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та показники рентабельності визначені п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
Повна:
     Відповідно до п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема, але не виключно:
     а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
     б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);
     в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
     г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
     ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
     д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;
     е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).
     Підпунктом 39.3.2.4 п.п. 39.3.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів:
     виду діяльності сторони контрольованої операції;
     розподілу функцій, ризиків, активів сторін;
     економічної обґрунтованості обраного показника;
     незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов’язаними сторонами.
     Показники рентабельності для ст. 39 ПКУ визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників (п.п. 39.3.2.6 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Згідно з п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів, зокрема:
     ціни перепродажу (п.п. 39.3.1.2 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
     «витрати плюс» (п.п. 39.3.1.3 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
     чистого прибутку (п.п. 39.3.1.4 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
     розподілення прибутку (п.п. 39.3.1.5 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Згідно з п.п. 39.3.4.1 п.п. 39.3.4 ст. 39 ПКУ метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.
     Метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях) (п.п. 39.3.6.1 п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях (п.п. 39.3.5.1 п.п. 39.3.5 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях) (п.п. 39.3.7.1 п.п. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Розрахунковий прибуток (збиток) всіх сторін контрольованих операцій визначається на основі методів, передбачених підпунктами 39.3.1.2 - 39.3.1.4 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, для кожної особи, що є стороною контрольованих операцій, на основі діапазону цін товарів (робіт, послуг) або показників рентабельності для кожної сторони з урахуванням виконаних такою стороною функцій, використаних активів та прийнятих комерційних ризиків, що є типовими для зіставних операцій (п.п. 39.3.7.6 п.п. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
     Отже, невиключний перелік фінансових показників, що можуть бути використані під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, порядок їх розрахунку, та фактори, що мають враховуватись під час вибору певного показника рентабельності, наведено у підпунктах 39.3.2.4 та 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
     Застосування показників рентабельності в залежності від методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначено у підпунктах 39.3.4-39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
     Коментар: «Запитання-відповідь переведено до не чинних у зв’язку із набранням чинності Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: