Запит надіслано
ПитанняДіяло до 07.11.2018 Яким чином здійснюється реєстрація РРО з купівлі – продажу іноземної валюти та взяття його на облік контролюючим органом?
ВідповідьДіяла до 07.11.2018
Коротка:
     Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
     заяву про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ (далі – реєстраційна заява);
     копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
     копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
     копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування (далі – ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.
     У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дати надходження заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 2-РРОВ.
     Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.
     Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРОВ, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
     При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – місцезнаходження всіх пунктів обміну валюти, де він може використовуватися.
Повна:
     Відповідно до глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), для реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
     заяву про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява);
     копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
     копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
     копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування (далі – ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.
     Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.
     Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання.
     У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.
     При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
     Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в контролюючому органі.
     Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотримання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».
     Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.
     До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, визначених п. 4 глави 2 розд. II Порядку.
     У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).
     У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дати надходження заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 2-РРОВ (додаток 2 до Порядку) (далі – довідка про резервування фіскального номера).
     Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів з дати її видачі.
     Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.
     Контролюючим органом довідка про резервування фіскального номера може бути надіслана в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
     Протягом п’яти робочих днів з дати видачі/з дати надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам’яті та опломбування РРО в ЦСО).
     Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування.
     Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРОВ (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти в контролюючому органі.
     Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.
     Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо місцезнаходження та номера пункту обміну валюти, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за місцезнаходженням такого пункту обміну валюти та дати початку обліку РРО у цьому органі.
     У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).
     Якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до контролюючого органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
     Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані керівником суб’єкта господарювання або через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує таку особу, та належним чином оформленої довіреності на проведення реєстрації РРО.
     Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, в якій зазначає причину, що призвела до неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання. У цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з Порядком.
     Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
     При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – місцезнаходження всіх пунктів обміну валюти, де він може використовуватися.
     Коментар: «Після набрання чинності нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій главу 2 розд. ІІ буде викладено у новій редакції, передбаченій абзацом третім п.п. 2 п. 2 змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773».
     Коментар:«Запитання-відповідь переведено до не чинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-       +
   
Натисніть для оцінки відповіді