gov.ua
Державні сайти України
Державна податкова служба України
Верховна Рада України
Міністерство фінансів України
Інші органи виконавчої влади
Президент України
Урядовий портал
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
2
Контакт‑центр ДПС
0 800 501 007
idd@tax.gov.ua
×
Введіть наданий Вам пароль:
Відправити
Обрати податок
-----ОПОДАТКУВАННЯ-----
101. Податок на додану вартість
102. Податок на прибуток підприємств
103. Податок на доходи фізичних осіб
104. Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності
105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)
109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
110. Транспортний податок
111. Плата за землю
112. Зовнішньоекономічна діяльність
113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
114. Акцизний податок
115. Державне мито
116. Облік платників податків
117. Екологічний податок
118. Рентна плата за спеціальне використання води
119. Рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
120. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів
121. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
122. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин
123. Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
124. Збір за місця для паркування транспортних засобів
125. Туристичний збір
126. Військовий збір
127. Оскарження рішень контролюючих органів
128. Погашення податкового боргу платників податків
129. Права та обов’язки платників податків
130. Перевірки
131. Трансфертне ціноутворення
132. Відповідальність
133. Інші збори (плата, внески), не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов’язкові платежі
134. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування (збір)
135. Загальні питання
136. Частина чистого прибутку (доходу), дивіденди на державну частку
-----ЄДИНИЙ ВНЕСОК-----
201. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
-----ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДПИС-----
301. Електронні довірчі послуги
Документи
Глосарій
Запитання-Відповіді
Чинні
Не чинні
Всі
Знайти
Запит надіслано
Повернутися назад
Закрити перегляд
Питання
Діяло до 23.05.2020 Як оподатковуються доходи нерезидента, отримані за договорами з надання транспортно-експедиційних послуг?
Відповідь
Діяла до 23.05.2020
Коротка:
Плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування не є об’єктом оподаткування згідно із п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
У разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
Повна:
Відповідно до п. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями(далі – Закон № 1955) визначено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів (ст. 8 Закону № 1955).
Згідно зі ст. 9 Закону № 1955 істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема розмір плати експедитору.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
З урахуванням п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Таким чином, плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Статтею 912 ЦКУ визначено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Тобто, фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень.
Згідно з п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Підпунктом 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Відповідно до положень п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.
Отже, якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
У разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Пунктом 103.3 ст. 103 ПКУ встановлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Таким чином, якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
Коментар: «Запитання-відповідь переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Відповідь оцінили
користувачів ЗІР
-
+
Натисніть для оцінки відповіді
Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді:
Не задоволений
Частково задоволений
Задоволений
Примітки, зауваження, пропозиції:
Ім'я:
Email:
Оцінити відповідь