База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

ПитанняЧи необхідно СГ, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням РК, зазначати у розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв?

ВідповідьКоротка:
     У разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки рекомендуємо зазначати в розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) реєстратора розрахункових операцій або відновлення постачання електроенергії.
Повна:
     Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
     Форма та зміст розрахункових документів, зокрема, фіскального касового чеку на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 та розрахункової квитанції за формою № РК-1, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
     Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 внесено зміни до Положення № 13, які стосуються обов’язку, з 01.10.2021 зазначати у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).
     Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
     Також, ст. 5 Закону № 265 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
     Водночас, на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
     Разом з тим, згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.
     Пунктами 2 та 4 розд. IV Положення № 13 визначено, що розрахункова квитанція складається з двох частин – корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен, зокрема, містити такий обов’язковий реквізит як рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів – назву товару (з додатковим зазначенням марки для палива) та його вартість.
     При цьому, Закон № 265 та Положення № 13 не містять заборони відображення (зазначення) у розрахункових документах інших (необов’язкових) реквізитів.
     Враховуючи викладене вище, та з метою виконання вимог Положення № 13, рекомендуємо суб’єктам господарювання, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки, такий реквізит як цифрове значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку на алкогольні напої зазначати, у корінці розрахункової квитанції навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії.

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

-				+

Натисніть для оцінки відповіді

Ім'я:
Email:

Відповідь оцінили користувачів ЗІР

Оцініть будь-ласка якість наданої відповіді: