База Знань - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання.

Водночас, ви можете здійснити пошук, використовуючи слова, які з найбільшою ймовірністю можуть бути в запитанні чи документі у будь-якій послідовності, чи їх частини (не менше трьох знаків) з врахуванням термінології, яка використовується в нормативно-правових актах. Для обмеження кількісного результату пошуку з аналогічними ключовими словами доцільно здійснювати деталізований пошук з використанням фільтрів «оберіть категорію», «оберіть підкатегорію» та інших, що дозволить відібрати лише ті результати пошуку, які вас цікавлять.

103. Податок на доходи фізичних осіб

Чи підлягає коригуванню граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками?

Чинна публікація

Коротка:               Так, підлягає. Повна:               Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.               Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.               Граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.

107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Як ФОП – платник ЄП третьої групи зі ставкою 5 відс. повинна визначити дохід платника ЄП у разі отримання авансу (передоплати) в одному податковому періоді, а його повернення покупцю в іншому до подання податкової декларації платника ЄП – ФОП за період, в якому отримано вказані кошти?

Чинна публікація

Коротка:          Повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. При цьому поверненню підлягає сума авансу, яка була фактично внесена на поточний рахунок фізичної особи – підприємця. Повна:          Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.          Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1. ст. 292 ПКУ).          При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).          Таким чином, у разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в різних звітних податкових періодах, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. При цьому поверненню підлягає сума авансу, яка була фактично внесена на поточний рахунок фізичної особи – підприємця.

102. Податок на прибуток підприємств

Як резидент Дія Сіті, який протягом звітного 2025 року перебував на загальній системі оподаткування та на особливих умовах оподаткування податку на прибуток, визначає перевищення 20 відс. по операціям із контрагентами, що сплачують ЄП?

Чинна публікація

Коротка:                    Перевищення визначається при розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для резидентів Дія Сіті, що перебували на загальній системі оподаткування, так і для бази оподаткування згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ резидента Дія Сіті під час перебування на особливих умовах оподаткування податку на прибуток.                    Вказані суми розраховуються окремо за період перебування платника податку на відповідному режимі оподаткування.                    При розрахунку суми перевищення 20 відс. по операціям із контрагентами, що сплачують єдиний податок, вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування на спеціальному режимі Дія Сіті не враховується вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування.                    При цьому сума витрат від будь якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) береться за 2024 рік.                    Для розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ (з урахуванням обмежень згідно з абзацом другим п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення») враховується обсяг придбання у платників єдиного податку за період перебування платника в статусі резидента Дія Сіті, тобто починаючи з дати набрання такого статусу.                    Обсяг придбання у платників єдиного податку визначається, виходячи із сум операцій з такими платниками, нарахованих у бухгалтерському обліку та визнаних у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.                    При здійсненні розрахунку суми перевищення зазначеного у п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ враховуються суми коштів, виплачені платникам єдиного податку, або вартість майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), передана платникам єдиного податку, починаючи з дати переходу платника податку на особливий режим оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті. Повна:                    Згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається як сума коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв’язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.                    Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.                    У разі якщо на дату виплати коштів та/або передачі майна як попередньої оплати за майно (роботи, послуги) постачальник не був платником єдиного податку, положення п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ застосовуються до таких операцій за результатами податкового (звітного) періоду, в якому резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримав майно (роботи, послуги), за умови що на дату такого отримання постачальник є платником єдиного податку.                    Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний період підприємства наводиться у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).                    Форма Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) складається, зокрема, згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (форма № 2), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (форма № 2-м), в залежності від категорії підприємства для цілей бухгалтерського обліку.                    При цьому таке перевищення визначається при розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ для резидентів Дія Сіті, що перебували на загальній системі оподаткування, так і для бази оподаткування згідно з п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ резидента Дія Сіті під час перебування на особливих умовах оподаткування податку на прибуток.                    Вказані суми розраховуються окремо за період перебування платника податку на відповідному режимі оподаткування.                    Тобто, при розрахунку суми перевищення 20 відс. по операціям із контрагентами, що сплачують єдиний податок, вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування на спеціальному режимі Дія Сіті не враховується вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування.                    При цьому сума витрат від будь якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) береться за 2024 рік.                    Підпунктом 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.                    Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.                    У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.                    Пунктом 62 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ вказано, що положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2024 року.                    При цьому абзацом другим п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.                    Отже, при заповненні Податкової декларації з податку на прибуток обсяг придбання у платників єдиного податку для розрахунку різниці згідно з п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ (з урахуванням обмежень згідно з абзацом другим п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення») враховується за період перебування платника в статусі резидента Дія Сіті, тобто починаючи з дати набрання такого статусу.                    Обсяг придбання у платників єдиного податку визначається, виходячи із сум операцій з такими платниками, нарахованих у бухгалтерському обліку та визнаних у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.                    При здійсненні розрахунку суми перевищення зазначеного у п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ враховуються суми коштів, виплачені платникам єдиного податку, або вартість майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), передана платникам єдиного податку, починаючи з дати переходу платника податку на особливий режим оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті.

102. Податок на прибуток підприємств

Як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах, який після подання Звіту про контрольовані операції за 2024 рік виявив у вересні 2025 року заниження ціни експортних операцій та завищення ціни імпортних операцій, повинен відобразити суми коригувань контрольованих операцій, що призводять до виникнення «конструктивних дивідендів» у додатках ДІЯ (рядки 36, 37) та ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, та за який звітний період?

Чинна публікація

Коротка:                         Резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах суми коригувань контрольованих операцій, що призводять до виникнення «конструктивних дивідендів» відображає у додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація):                         суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг) – рядок 37;                         суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» – рядок 38.                         У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому-шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.                         У додатку ПН до рядка 23 ПН до Декларації відповідні операції відображаються у рядках 30 та 31, а саме:                         сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки» – рядок 30;                         сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки» – рядок 31.                          Операції щодо заниження ціни експортних операцій (завищення ціни імпортних операцій) та відповідні суми податку підлягають відображенню в уточнюючій Декларації за 2024 рік, яка має бути подана не пізніше 01.10.2025. Повна:                         Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.                         Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:                         платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);                         суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;                         вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;                         сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;                         виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.                         База оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається як сума, зокрема, дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера / учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів / учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 135.2.1.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ).                         Відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2.15 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у сумі, визначеній за правилами, встановленими п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.                         Згідно з п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснює контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», база оподаткування податком на прибуток підприємств за такими операціями, що оподатковується за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, визначається окремо на рівні:                         перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг);                         перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».                         У разі якщо сума (її частина), визначена як база оподаткування за окремою контрольованою операцією:                         а) була оподаткована податком на доходи нерезидента, відповідна сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи нерезидента зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією за базовою (основною) ставкою;                         б) у попередніх податкових (звітних) періодах була включена до бази оподаткування сума податку, нарахована (сплачена) в попередніх податкових (звітних) періодах на таку суму (її частину) за ставкою 9 відсотків, зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією за базовою (основною) ставкою.                         Резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах суми коригувань контрольованих операцій, що призводять до виникнення «конструктивних дивідендів» відображає у додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація):                         суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг) – рядок 37;                         суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» – рядок 38.                         У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому-шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.                         У додатку ПН до рядка 23 ПН до Декларації відповідні операції відображаються у рядках 30 та 31, а саме:                         сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки» – рядок 30;                         сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки» – рядок 31.                         Відповідно до абзацу «а» п. 50.1 ст. 50 ПКУ платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.                         Таким чином, операції щодо заниження ціни експортних операцій (завищення ціни імпортних операцій) та відповідні суми податку підлягають відображенню в уточнюючій Декларації за 2024 рік, яка має бути подана не пізніше 01.10.2025.

112. Зовнішньоекономічна діяльність

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Чинна публікація

Коротка:                    За операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів (застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року).                    За операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, граничні строки розрахунків становлять:                    90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;                    120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року;                    за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716 становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року;                    за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року. Повна:                    Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).                    Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.                    Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:                    1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;                    2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.                    Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.                    Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).                    Згідно з п. 1 прим. 2 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:                    90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;                    120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.                    Відповідно до п. 1 прим. 3 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року.                    Відповідно до п. 1 прим. 4 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.

113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини)?

Чинна публікація

Коротка:          За ідентифікаторами F/J1319901. Повна:          Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).          Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.          На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.

301. Електронні довірчі послуги

Як користуватися послугою «Підпис даних» на вебсайті КНЕДП ДПС?

Чинна публікація

Коротка:               За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.                         Детальніше у повній відповіді. Повна:               За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.               Для цього користувачу на вебсайті Надавача у розділі «Підпис даних» необхідно:               обрати тип носія ключової інформації (файловий, токен, хмарний);               у разі використання носія ключової інформації файлового чи токена – у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» обрати відповідного надавача, яким було сформовано сертифікати та у визначеному полі завантажити файл особистого ключа з файлового носія або токен, ввести пароль захисту ключа та натиснути на кнопку «Зчитати».               У разі використання хмарного підпису – у полі «Тип сервісу підпису» обрати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у «Хмарному сховищі» якого зберігається кваліфікований електронний підпис та у наступному полі «Ідентифікатор користувача» зазначити такий ідентифікатор, після чого натиснути на кнопку «Зчитати»;               перевірити дані та обрати формат електронного підпису;               у відповідному полі завантажити електронний документ, який необхідно підписати та натиснути кнопку «Підписати».               Після чого, для завантаження буде доступний оригінал файлу електронного документу (без підпису), файл з підписом, та Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису для засвідчення цілісності даних.

131. Трансфертне ціноутворення

Чи враховуються для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної ЮО – резидентом у нерезидента для визнання такого нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ: вартість банківських послуг; банківські комісії; відсотки за користування кредитними коштами; вартість придбання основних засобів; курсові різниці; суми ПДВ, сплачені при імпорті?

Чинна публікація

Коротка:               Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.               При цьому не враховуються суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті. Повна:               Підпунктом 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що пов’язані особи, це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням наведених критеріїв, серед яких критерій, яким встановлено, що вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відс. вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відс. загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).               Зазначений критерій може застосовуватись для визнання нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності.               Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.               Таким чином, не може враховуватись для цілей застосування критерію економічної пов’язаності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті.               Разом з тим відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

114. Акцизний податок

Яким чином в розділах та додатках до декларації з акцизного податку заповнюються вартісні показники та курс гривні до євро - в гривнях з копійками чи без?

Чинна публікація

Коротка:          Заповнення усіх показників декларації з акцизного податку (далі – Декларація) (крім додатків) здійснюється у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.          Курс гривні до євро у додатках до Декларації зазначається в гривнях з чотирма знаками після коми.          Округлення вартісних показників у додатках до Декларації здійснюється відповідно до приписів, викладених у самих додатках.               Детально у повній відповіді. Повна:          Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) складають та подають особи, визначені ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) як платники акцизного податку (далі – платник).          Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розд. ІІ Порядку № 14).          Пунктом 7 розд. II Порядку № 14 передбачено заповнення усіх показників Декларації (крім додатків) у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.          Згідно п. 10 розд. II Порядку № 14 під час розрахунку податкового зобов’язання за ставками, встановленими в іноземній валюті, застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Курс зазначається чотирма знаками після коми.          Податок із тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України та ввезених на митну територію України, тютюнової сировини та тютюнових відходів обчислюється у національній валюті за офіційним курсом України до іноземної валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ, з урахуванням норм, встановлених ст. 222 ПКУ.          Отже, у Додатках 1, 1 прим. 1, 1 прим. 3, 1 прим. 4 та Додатку 10 до Декларації офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ зазначається у гривнях з округленням до чотирьох знаків після коми.          Округлення вартісних показників у додатках до Декларації здійснюється відповідно до приписів, викладених у самих додатках, якщо інше не передбачене Порядком № 14, а саме:          в графах 15.1, 15.2, 16, 20 та 21 Додатка 1 вказуються суми податкового зобов’язання (акцизного податку) нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнені у гривнях з копійками та округлені до двох знаків після коми;          у графі 10 Додатка 1 прим. 1 проставляються суми податкового зобов’язання з акцизного податку, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, в гривнях з округленням до чотирьох знаків після коми;          суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у Додатках 1 прим. 2 та 2 заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох знаків після коми;          вартісні показники та суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у Додатку 6 заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох знаків після коми;          у графі 16 Додатка 1 прим. 3 та графі 10 Додатка 1 прим. 4 проставляються суми податкового зобов’язання з акцизного податку, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, в гривнях з округленням до двох знаків після коми;          у графі 12 додатка 1 прим. 5 зазначається загальна сума гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку в гривнях із округленням до двох знаків після коми;          у Додатках 3 та 4 суми податкового зобов’язання, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до трьох знаків після коми.          Підсумкові суми податкового зобов’язання у вказаних додатках зазначаються з округленням до цілого значення (у гривнях без копійок).          Додаток 5 до Декларації в частині розрахункових даних заповнюється у гривнях з двома знаками після коми, підсумкова сума за Додатком 5 зазначається у гривнях без копійок, округлення сум відбувається за загальновстановленими правилами.          Вартісні показники Додатку 5 прим. 1 до Декларації заповнюються у гривнях з двома знаками після коми. Сума податкового зобов’язання за Додатком 5 прим. 1 округлюється до цілого значення за загальновстановленими правилами.          Додаток 7 до Декларації заповнюється відповідно до вимог розділів, які він уточнює, тобто у гривнях без копійок.          У графі 9 Додатка 10 зазначається сума акцизного податку з округленням до двох знаків після коми.          У графах 14, 15 Додатка 11 вказуються суми акцизного податку нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнені у гривнях з копійками та округлені до двох знаків після коми.

101. Податок на додану вартість

Який порядок коригування від’ємного значення, що виникло в попередніх звітних періодах та відображене у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, якщо в наступних звітних (податкових) періодах до податкових накладних / митних декларацій, відображених у додатку 2, складено розрахунки коригування / аркуші коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг?

Чинна публікація

Коротка:          У разі складання розрахунку коригування до податкової накладної / аркуша коригування до митної декларації на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг сума від’ємного значення зменшується за відповідним контрагентом і таке зменшення враховується у поточному звітному (податковому) періоді.          При цьому у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) зазначається звітний (податковий) період виникнення від’ємного значення (період включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною / митною декларацією);          період складання розрахунку коригування / аркушу коригування до митної декларації оформленого відповідно до митних процедур у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 декларації не зазначається;          у графі 5 у числовому форматі – місяць та рік зазначається період складання документа, відповідно до якого сформовано суму податкового кредиту;          у графі 6 зазначається залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідних постачальників, з урахуванням проведених коригувань. Повна:          Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.          Відповідно до п.п. «б» п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг.          Сума зменшення податкового кредиту відображається у складі податкового кредиту звітного періоду, в якому складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування).          Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21).          Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:          а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –          б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та / або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,          в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.          Відповідно до п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 « Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9 декларації) (позитивне значення)» декларації.          У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).          При заповненні, зокрема рядка 19 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (пп. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).          У таблиці 1 додатка 2 до декларації відображається залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідних постачальників, з урахуванням проведених коригувань.          Отже у разі складання розрахунку коригування / аркуша коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг сума від’ємного значення зменшується за відповідним контрагентом і таке зменшення враховується у поточному звітному (податковому) періоді.          При цьому у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 до декларації зазначається звітний (податковий) період виникнення від’ємного значення (період включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною / митною декларацією);          період складання розрахунку коригування / аркушу коригування до митної декларації оформленого відповідно до митних процедур у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 декларації не зазначається;          у графі 5 у числовому форматі – місяць та рік зазначається період складання документа, відповідно до якого сформовано суму податкового кредиту;          у графі 6 зазначається залишок від’ємного значення, сформований за рахунок відповідних постачальників, з урахуванням проведених коригувань.

102. Податок на прибуток підприємств

В яких рядках Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації благодійна організація може відобразити списання частини благодійної допомоги, призначеної для подальшої передачі ФО – набувачам, яка у процесі зберігання стала непридатною для використання?

Чинна публікація

Коротка:               Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) не передбачає окремого рядку щодо відображення неприбутковою організацією списання за правилами бухгалтерського обліку отриманої благодійної допомоги, частина якої у процесі зберігання допомоги стала непридатною для використання.               Водночас рекомендуємо відображати таке списання у рядку 2.6 «інші видатки (витрати)» частини І Звіту за умови, якщо не відбулося порушення вимог законодавства України про благодійну діяльність.                         Детальніше у повній відповіді. Повна:               Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), регулюються нормами ПКУ.               Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).               Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.               Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.               Бенефіціаром, як встановлено п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.               Благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).               Благодійна програма – комплекс благодійних заходів у сферах, визначених Законом № 5073 (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5073).               Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Закону № 5073, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).               Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (пп. 2 та 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).               Відповідно до частин першої та другої ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.               Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.               Тож питання порядку надання благодійної допомоги регулюються законодавством України про благодійну діяльність та благодійні організації.               Пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.               У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).               Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.               Формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.               Зазначимо, що для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.               Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.               Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).               При цьому питання бухгалтерського обліку операцій з надання благодійною організацією благодійної допомоги та їх документального підтвердження на підставі первинних документів належать до компетенції Міністерства фінансів України.               Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.               Зокрема, такі доходи як надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно у рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД, 1.6.3 частини І Звіту. Зокрема, надходження у вигляді благодійної допомоги, відображаються у рядку 1.6.1 частини І Звіту.               Видатки (витрати) неприбуткової організації у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі, зокрема, благодійна допомога та гуманітарна допомога, відображаються відповідно у рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 частини І Звіту. Зокрема, видатки (витрати) неприбуткової організації у вигляді благодійної допомоги відображаються у рядку 2.4.1 частини І Звіту.               Форма Звіту не передбачає окремого рядку щодо відображення неприбутковою організацією списання за правилами бухгалтерського обліку отриманої благодійної допомоги, частина якої у процесі зберігання допомоги стала непридатною для використання.               Водночас рекомендуємо відображати таке списання отриманої благодійної допомоги, частина якої у процесі зберігання допомоги стала непридатною для використання, у рядку 2.6 «інші видатки (витрати)» частини І Звіту за умови, якщо не відбулося порушення вимог законодавства України про благодійну діяльність.               Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.               У випадку списання отриманої благодійної допомоги, частина якої у процесі зберігання допомоги стала непридатною для використання у зв’язку з порушенням вимог законодавства України про благодійну діяльність, таке списання необхідно відображати у рядку 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» частини ІІ Звіту.               Крім того, згідно з п. 46.4 ст. 46 ПКУ, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.               У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.               Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

112. Зовнішньоекономічна діяльність

З якого періоду розпочинається відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій та з якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення строків таких розрахунків?

Чинна публікація

Коротка:                         Відлік установленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів розпочинається з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.                         У разі встановлення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи дату зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар. Повна:                          Частиною другою ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено, що у разі встановлення Національним банком України (далі – НБУ) граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.                         Згідно з п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.                         Крім того, п. 1 прим. 2 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) визначено, граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:                         1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;                         2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.                         Відповідно до п. 1 прим. 3 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 01 березня 2026 року.                              Відповідно до п. 1 прим. 4 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 7304, 7305, 7306, 8607, становлять 270 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 15 червня 2026 року.                         Згідно з п. 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів.                         Відповідно до п. 9 розділу III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:                         1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);                         2) у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов’язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, або від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов’язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією, або в порядку, визначеному в п. 16 прим. 2 розд. IV Інструкції № 7.                         Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).                         Згідно з п.п. 4 п. 3 розділу I Інструкції № 7 день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків                         У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення законодавчо встановленого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи має право платник податку на прибуток застосувати п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та не застосовувати податкові різниці, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, у разі безоплатного надання благодійній організації безпілотних літальних апаратів (дронів) з подальшою їх передачею ЗСУ на підставі договору та документального підтвердження такої передачі (копії акта приймання-передачі безпілотних літальних апаратів (дронів) ЗСУ)?

Чинна публікація

Коротка:          Враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то у випадку безоплатного надання платником податку на прибуток підприємств товарів благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей здійснення благодійної діяльності, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та з урахуванням п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких товарів у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року або 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за операціями з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям за умови, що з цієї суми коштів більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Повна:          Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), регулюються нормами ПКУ.          Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 ПКУ).          Закон України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.          Благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073).          Благодійною пожертвою згідно з частиною першою ст. 6 Закону № 5073 визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних наперед обумовлених цілей благодійної діяльності відповідно до Закону № 5073.          Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.          Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).          Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.          Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.          Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.          Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.          Поряд з цим згідно з п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.          Зауважимо, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.          Отже, враховуючи те, що благодійні організації не визначено у переліку отримувачів благодійної допомоги у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то у випадку безоплатного надання платником податку на прибуток підприємств товарів благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей здійснення благодійної діяльності, у тому числі для потреб забезпечення оборони держави, такий платник податку згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та з урахуванням п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких товарів у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року або 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за операціями з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям за умови, що з цієї суми коштів більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Чи може ЮО – платник ЄП 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування у разі здійснення (як комісіонер) реалізації нерезиденту товарів, які належать ФОП платнику ЄП другої групи (виробнику), через міжнародний маркетплейс Eatsy, та зарахування на рахунок ЮО виручки за реалізовані товари, зменшеної на суму автоматичного утримання маркетплейсом Eatsy комісій відповідно до умов публічної оферти, з подальшим перерахуванням такої виручки ФО – комітенту без утримання винагороди ЮО?

Чинна публікація

Коротка:          Ні, юридична особа може здійснювати продаж товарів через платформу маркетплейс Eatsy, перебуваючи на загальній системі оподаткування.               Детальніше у повній відповіді. Повна:          Особливості застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).          Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ.          Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.          Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).          Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).          Оскільки для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є факт та спосіб розрахунку за товар / послугу, тому автоматичне утримання комісії з виручки відповідно до умов публічної оферти передбачене платформою маркетплейс Eatsy, а саме зарахування на рахунок юридичної особи суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є механізмом розрахунку не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.          Водночас зазначаємо, що юридична особа може здійснювати продаж товарів через платформу маркетплейс Eatsy, перебуваючи на загальній системі оподаткування.          Підхід щодо утримання комісій банківськими установами (зокрема, банками-еквайрами) при проведенні розрахунків через POS – термінал, за якого банк зараховує на рахунок продавця суму коштів, зменшену на суму комісії, а платник єдиного податку включає до складу доходу повну суму платежу покупця відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не може бути застосований до ситуації з автоматичним утриманням комісії маркетплейсом Eatsy, оскільки розрахунки, здійснені за допомогою електронного платіжного засобу (зокрема, через POS-термінал) є платіжним інструментом, реалізованим на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції, визначеної банківською установою та передбаченою Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», без якого неможливе здійснення проведення розрахунків банківською платіжною карткою.

102. Податок на прибуток підприємств

Чи виникає різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Чинна публікація

Коротка:                    Оскільки внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не є штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до територіального органу Пенсійного фонду України, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України у підприємства не виникає. Повна:                    Законом України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який набрав чинності з 01 січня 2026 року, внесено зміни, зокрема до ст. 1 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875), відповідно до яких внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) – внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 875.                    Згідно зі ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.                    Не є платниками внеску:                    роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;                    роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875;                    дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.                    Роботодавці / платники внеску зобов’язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу Пенсійного фонду України за основним місцем обліку платника податку.                    Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.                    Згідно з п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.                    Отже, оскільки внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не є штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до територіального органу Пенсійного фонду України, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у підприємства не виникає.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Як ЮО заповнюються графи 7 – 12 додатка 3 до податкової декларації платника ЄП четвертої групи, якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:                              У додатку 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток.                              Зокрема, у графах 7 – 10 Додатка 3 зазначається наступна інформація:                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) (для земельної ділянки, НГО якої проведена) у графі 11 або 12 (для земельної ділянки НГО якої не проведена) – розраховується за формулами відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 та п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Якщо за розрахунком платника сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 3 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією), за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена. Повна:                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                              Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.                              Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:                              для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);                              для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку                              та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.                              Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).                              Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.                              В Додатку 3 заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка 3 не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка 3 зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.                              Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка 3 зазначається наступна інформація:                              у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;                              у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка 3 зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 –для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.                              Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка 3 мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.

101. Податок на додану вартість

Чи має право покупець включити до складу податкового кредиту податкову накладну, яка була зареєстрована в ЄРПН через рік після її складання (наприклад, складена 24.01.2025, а зареєстрована 30.01.2026)?

Чинна публікація

Коротка:                         Ні, не має. Повна:                         Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.                         Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.                         Таким чином, якщо з дати складання податкової накладної постачальником до дати її реєстрації в ЄРПН минуло 365 календарних днів, податковий кредит за такою податковою накладною не може бути сформований покупцем.

101. Податок на додану вартість

Яким чином орендар має відобразити в податковому обліку з ПДВ операцію повернення гарантійного платежу, який відповідно до договору оренди є оплатою за останній місяць оренди, якщо на дату повернення коштів орендодавець не є платником ПДВ?

Чинна публікація

Коротка:                         Якщо у постачальника на дату повернення коштів покупцю відсутня можливість зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунок коригування до відповідної податкової накладної (зокрема у зв’язку з анулюванням його реєстрації платником ПДВ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. Повна:                         «Гарантійний платіж», про який йдеться в питанні, за своєю сутністю є попередньою оплатою вартості послуг з оренди (оскільки, як зазначено, він є оплатою за останній місяць оренди).                         У випадку повернення постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до відповідної податкової накладної. Однак, з урахуванням норм п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідного розрахунку коригування.                         Отже, якщо у постачальника на дату повернення коштів покупцю відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної (зокрема у зв’язку з анулюванням його реєстрації платником ПДВ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Як ЮО заповнюються графи 7 – 12 додатка до податкової декларації платника ЄП третьої групи (юридичні особи), якщо сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ?

Чинна публікація

Коротка:                              У додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток.                              Зокрема, у графах 7 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) (для земельної ділянки, НГО якої проведена) у графі 11 або 12 (для земельної ділянки НГО якої не проведена) – розраховується за формулами відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.1 та п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 ст. прим. 1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Якщо за розрахунком платника сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією), за формулою:                              графа 11 = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена. Повна:                              Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).                              Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.                              Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 гривень з 1 гектара.                              Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:                              для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);                              для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку                              та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.                              Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.                              Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).                              Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.                              У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи / рядки Додатка не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи / рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.                              Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:                              у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;                              у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;                              у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;                              у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);                              у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);                              у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;                              у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.                              Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:                              графа 11= графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;                              графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.                              Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.

101. Податок на додану вартість

Яким чином нараховується податкове зобов’язання з ПДВ, якщо підприємство з початку місяця перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а зареєструвалося платником ПДВ в середині такого місяця, за умови що згідно з договором із замовником акт наданих послуг складається щомісячно останнім днем місяця?

Чинна публікація

Коротка:                                        Якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.                                        У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.                                        При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у тому числі щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції Державної податкової служби України. Повна:                                        Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:                                        дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;                                        дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.                                        Нормами ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.                                        Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).                                        Дані, зазначені у податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів / послуг, повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.                                        При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.                                        Отже, якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.                                        У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.                                        При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у тому числі щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції Державної податкової служби України.