Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS), (*.pdf та *.docx) Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія), (*.pdf та *.docx) Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows), (*.pdf та *.docx) Інструкція по налаштуванню електронної пошти для відправки чеків за допомогою ПЗ "ПРРО ДПС", (*.docx) Якщо є запитання по роботі безкоштовного програмного рішення (ПРРО), пишіть сюди: prro@tax.gov.ua
Як визначається поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Як визначається поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні? Відповідь Коротка: Оприбуткування готівки – проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.Повна: Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148. Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції. Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148). Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148). Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148). Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148). Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України. Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Які СГ відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Які СГ відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894? Відповідь Коротка: Торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі. Повна: Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі. Чи однакові за своїм значенням поняття «торгівля» та «торговельна діяльність» в межах господарської діяльності? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Чи однакові за своїм значенням поняття «торгівля» та «торговельна діяльність» в межах господарської діяльності? Відповідь Коротка: Ні. Повна: Поняття «торгівля» та «торговельна діяльність», в межах господарської діяльності, є різні за своїм значенням, оскільки «торговельна діяльність» є ширшим поняттям за «торгівлю» та включає в себе, окрім належних виключно йому ознак, і ті ознаки, які притаманні поняттю «торгівля». При цьому, поняття «сфера торгівлі» означає не стільки діяльність, скільки суспільні відносини, у які вступають суб’єкти торговельної діяльності. Наприклад, відносини, пов’язані з укладенням договорів, спрямованих на продаж товарів, є цивільно-правовими відносинами. Відповідно до ст. 263 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок. Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» торговельна діяльність – ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам, або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача. Частиною третьою ст. 263 ГКУ передбачено, що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання й збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля й громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності й інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації товарів (послуг). Нормативно-правове визначення кожної з наведених форм встановлено ГКУ, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями та відповідними законодавчими актами. Під такою формою торговельної діяльності як «Матеріально-технічне постачання та збут», у тому числі продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, як власного виробництва, так і придбаних у інших суб’єктів господарювання, слід розуміти поставку товарів, що у випадках, передбачених ГКУ, здійснюється на підставі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб. Водночас, «Виробництво» – процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку; «Торгівля» – процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні – вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів. Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) однаково розповсюджує свою дію як на продаж товарів власного виробництва, так і продаж товарів, придбаних у інших суб’єктів господарювання, про що зазначено у преамбулі Закону № 265. Що таке ПРРО? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Що таке ПРРО? Відповідь Коротка: Програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.Повна: Відповідно до абзацу тридцять сьомого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля? Відповідь Коротка: Оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг. Роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг. Разом з тим, у разі здійснення реалізації підакцизних товарів, слід керуватися нормами Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».Повна: Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок. Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», визначено, що: оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг; роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг. Разом з тим, Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики, зокрема, щодо оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, частиною першою ст. 1 якого встановлено, що: оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб; оптова торгівля спиртом етиловим – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв; оптова торгівля спиртовими дистилятами – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спиртового дистиляту іншим суб’єктам господарювання для подальшого використання відповідно до вимог Закону № 3817; оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ; оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден. Що означають терміни проїзні електронний квиток та квиток? Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО Питання Що означають терміни проїзні електронний квиток та квиток? Відповідь Коротка: Електронний квиток – електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг. Квиток – проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг.Повна: Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (у редакції Закону України від 05 червня 2024 року № 3778-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті») (далі – Закон № 2344) електронний квиток – електронний проїзний документ, інформація в якому зафіксована з дотриманням вимог, встановлених законодавством, у формі електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити та відомості, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду надає право пасажиру на одержання транспортних послуг. Квиток – проїзний документ встановленої форми, що містить обов’язкові реквізити та відомості, який надає пасажиру право на одержання транспортних послуг. Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує, зокрема: затвердження форми, обов’язкових реквізитів та відомостей, які повинні міститися у квитку та електронному квитку; затвердження технічних вимог до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що мають забезпечувати інтероперабельність засобів реєстрації електронних квитків, які надають право на одержання транспортних послуг пільговим категоріям громадян.