Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
5
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows),
(*.pdf та *.docx)
Інструкція по налаштуванню електронної пошти для відправки чеків за допомогою ПЗ "ПРРО ДПС",
(*.docx)
Якщо є запитання по роботі безкоштовного програмного рішення (ПРРО), пишіть сюди:
prro@tax.gov.ua

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (09.02.2026)

Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?
Відповідь Коротка:
     Платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Повна:
     Відповідно до абзаців дев’ятого – десятого п. 2 розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601):
     платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.

Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?
Відповідь Коротка:
     Так. Перше порушення тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повна:
     Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -
     тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?
Відповідь Коротка:
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг.
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
     Водночас, керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148).
     Пунктами 48, 49 розд. V Положення № 148 встановлені строки та спосіб здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.
     Поряд з тим, відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача (абзац другий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг (абзац третій п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (абзац четвертий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Згідно з п. 51 розд. V Положення № 148 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.
     Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси (п. 52 розд. V Положення № 148).
     Водночас, п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.

Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля?
Відповідь Коротка:
     Оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.
     Роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
     Разом з тим, у разі здійснення реалізації підакцизних товарів, слід керуватися нормами Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Повна:
     Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок.
     Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», визначено, що:
     оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг;
     роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
     Разом з тим, Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики, зокрема, щодо оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, частиною першою ст. 1 якого встановлено, що:
     оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;
     оптова торгівля спиртом етиловим – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв;
     оптова торгівля спиртовими дистилятами – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спиртового дистиляту іншим суб’єктам господарювання для подальшого використання відповідно до вимог Закону № 3817;
     оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
     оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
     роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден.

Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?
Відповідь Коротка:
        Так, може переглянути у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).  
    Повна:
        Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
        Згідно з п. 55 глави V Положення № 148 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.

В які строки СГ (торговці) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання В які строки СГ (торговці) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно?
Відповідь Коротка:
     У такі строки:
     – з 01 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб;
     – з 01 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
     – з 01 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб.
     Для торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, такий строк встановлено через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Повна:
     Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, у такі строки:
     1) з 01 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     2) з 01 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     3) з 01 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
     4) через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
     Разом з тим встановлено, що вимоги п. 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (п. 2 Постанови № 894).