Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
0
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows),
(*.pdf та *.docx)
Інструкція по налаштуванню електронної пошти для відправки чеків за допомогою ПЗ "ПРРО ДПС",
(*.docx)
Якщо є запитання по роботі безкоштовного програмного рішення (ПРРО), пишіть сюди:
prro@tax.gov.ua

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (18.04.2025)

Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Що означають поняття «платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО» та «платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО?»?
Відповідь Коротка:
     Платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Повна:
     Відповідно до абзаців дев’ятого – десятого п. 2 розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601):
     платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО)/програмним РРО (далі – ПРРО), – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
     платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.

Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?
Відповідь Коротка:
     Так. Перше порушення тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повна:
     Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -
     тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?
Відповідь Коротка:
     Відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.
     Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
     Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
     Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?
Відповідь Коротка:
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси).
Повна:
     Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
     Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент – суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента – суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім п. 16 розд. I Положення № 5 (абзац другий п. 16 розд. І Положення № 5).
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами (абзац третій п. 16 розд. І Положення № 5).

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?
Відповідь Коротка:
     Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Повна:
     Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
     Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи притягуються до адміністративної відповідальності посадові особи СГ за порушення правил ведення касових документів (виправлення, помилкові записи, відсутність обов’язкових реквізитів)?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи притягуються до адміністративної відповідальності посадові особи СГ за порушення правил ведення касових документів (виправлення, помилкові записи, відсутність обов’язкових реквізитів)?
Відповідь Коротка:
            Ні.
    Повна:
         Відповідно до п. 32 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов’язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.
        У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється.
        Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.
        Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.
        Статтею 163 прим.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) визначено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, яке тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим.15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
        тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Враховуючи викладене, КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за порушення правил ведення касових документів.