Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
4
              
×

Введіть наданий Вам пароль:

Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows),
(*.pdf та *.docx)
Інструкція по налаштуванню доступу в обліковому записі Gmail для направлення ПЗ ПРРО з ОС Windows,
(*.docx)
Якщо є запитання по роботі безкоштовного програмного рішення (ПРРО), пишіть сюди:
prro@tax.gov.ua

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (20.11.2024)

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?
Відповідь Коротка:
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг.
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
     Водночас, керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148).
     Пунктами 48, 49 розд. V Положення № 148 встановлені строки та спосіб здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.
     Поряд з тим, відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
     Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача (абзац другий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг (абзац третій п. 50 розд. V Положення № 148).
     Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (абзац четвертий п. 50 розд. V Положення № 148).
     Згідно з п. 51 розд. V Положення № 148 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.
     Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси (п. 52 розд. V Положення № 148).
     Водночас, п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
     Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?
Відповідь Коротка:
     Відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.
     Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
     Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
     Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Чи притягуються до адміністративної відповідальності посадові особи СГ за порушення правил ведення касових документів (виправлення, помилкові записи, відсутність обов’язкових реквізитів)?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи притягуються до адміністративної відповідальності посадові особи СГ за порушення правил ведення касових документів (виправлення, помилкові записи, відсутність обов’язкових реквізитів)?
Відповідь Коротка:
            Ні.
    Повна:
         Відповідно до п. 32 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов’язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.
        У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється.
        Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.
        Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.
        Статтею 163 прим.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) визначено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, яке тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим.15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
        тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Враховуючи викладене, КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за порушення правил ведення касових документів.

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?
Відповідь Коротка:
     Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Повна:
     Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
     Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?
Відповідь Коротка:
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси).
Повна:
     Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
     Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент – суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента – суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім п. 16 розд. I Положення № 5 (абзац другий п. 16 розд. І Положення № 5).
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами (абзац третій п. 16 розд. І Положення № 5).

Чи передбачена відповідальність до СГ у разі використання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням їх господарської діяльності?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи передбачена відповідальність до СГ у разі використання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням їх господарської діяльності?
Відповідь Коротка:
              Ні.
    Повна:
         Питання щодо порядку ведення касових операцій визначено постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
        Так, зокрема, п. 17 розд. II Положення № 148 передбачено, що суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
        Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
        В той же час, Положення № 148 не визначає відповідальності за порушення щодо використання готівкової виручки (готівки) не за цільовим призначенням.
        Додатково зазначаємо, що відповідальність за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням була визначена абзацом 6 п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями (далі – Указ № 436), та передбачала штраф у розмірі витраченої готівки не за призначенням.
        Відповідно до п. 24 Указу Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» Указ № 436 з 23.06.2019 втратив чинність.
        Враховуючи зазначене, чинним законодавством з 23.06.2019 не передбачено відповідальності за використання готівкових коштів не за цільовим призначенням.