Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс
Державна податкова служба України
0
           
×

Введіть наданий Вам пароль:

Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія),
(*.pdf та *.docx)
Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows),
(*.pdf та *.docx)
Інструкція по налаштуванню доступу в обліковому записі Gmail для направлення ПЗ ПРРО з ОС Windows,
(*.docx)
Якщо є запитання по роботі безкоштовного програмного рішення (ПРРО), пишіть сюди:
prro@tax.gov.ua

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (20.01.2025)

В якій валюті (іноземній чи національній) та в які терміни здійснюється повернення працівникові сплачених у відрядженні за кордоном власних коштів?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання В якій валюті (іноземній чи національній) та в які терміни здійснюється повернення працівникові сплачених у відрядженні за кордоном власних коштів?
Відповідь Коротка:
     У національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день погашення заборгованості, в термін до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт.
Повна:
     Порядок відрядження за кордон визначено у розд. ІІI Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
     Згідно з п. 5 розд. IІІ Інструкції № 59 підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ), встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
     Відповідно до п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт). Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
     У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи.
     У разі якщо під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, за наявності поважних причин керівник може продовжити строк подання Звіту до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
     Разом із Звітом подаються підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
     У разі відсутності первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до Звіту додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності) або довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (у якій зазначено пункт пропуску, дата та час перетину кордону, серія, номер, тип та назва паспортного документа).
     Пунктом 19 розд. ІІІ Інструкції передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
     Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником Звіту. Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником Звіту.
     Дозвіл (погодження) керівника підприємства на відшкодування витрат понад суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», оформлюється письмово за довільною формою.
     Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239).
     Отже, відшкодування витрат на відрядження за кордоном, які підтверджено документально, здійснюється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день погашення заборгованості.
     При цьому, під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти здійснюється за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.

В який термін та в яких випадках СГ подають «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання В який термін та в яких випадках СГ подають «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?
Відповідь Коротка:
     Суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
     книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО));
     КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.
Повна:
     Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
     Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
     На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
     Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
     У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
     Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
     Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії –здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
     КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).
     Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
     Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
     Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).
     Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 (ідентифікатор форми FJ0500203) не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
     КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
     КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Які розрахунки дозволено проводити СГ в іноземній валюті на території України та яка відповідальність застосовується контролюючим органом за порушення вимог валютного законодавства?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Які розрахунки дозволено проводити СГ в іноземній валюті на території України та яка відповідальність застосовується контролюючим органом за порушення вимог валютного законодавства?
Відповідь Коротка:
     Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених частиною другою ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), які можуть проводитися в іноземній валюті, гривні а також банківських металах.
     При цьому ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій видаються лише банкам та небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
     Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473.
     За здійснення розрахунків за валютними операціями на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473, постановою КМУ від 26.05.2021 № 524 «Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства» передбачено застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, а за повторне вчинення такого порушення 50 відс. суми операції перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Повна:
     Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція України), Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
     Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
     Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
     Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
     1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
     2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
     3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
     4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
     5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
     6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
     Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
     Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
     Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.
     Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).
     Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.
     Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
     Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.
     Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).
     Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
     Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Чи ведеться журнал використання РРО з торгівлі валютними цінностями у зв’язку із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи ведеться журнал використання РРО з торгівлі валютними цінностями у зв’язку із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317?
Відповідь Коротка:
     З 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас, суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.
Повна:
     Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 919/29049 (далі – Порядок). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
     Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – наказ № 317), який набрав чинності з 01 серпня 2020 року, внесені зміни до Порядку, зокрема, виключено обов’язок суб’єкта господарювання щодо реєстрації та застосування журналу використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
     Отже, з 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас, суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом № 317 журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.

Чи необхідно СГ, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подавати Звіт про використання КОРО (РК) за формою № ЗВР-1 та роздруковувати фіскальні звітні чеки?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Чи необхідно СГ, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подавати Звіт про використання КОРО (РК) за формою № ЗВР-1 та роздруковувати фіскальні звітні чеки?
Відповідь Коротка:
     Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1.
     При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного створювання у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.
Повна:
     Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
     Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
     Фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).
     Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
     Суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
     ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.
     Згідно з п. 3.4 розд. III Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями, ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
     Порядок передачі інформації від РРО та ПРРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО.
     Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
     Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» із змінами та доповненнями.
     При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного створювання у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.

Яким чином заповнюється Звіт за формою ЗВР-1, зокрема, який подається після відновлення електроенергії та/або роботи РРО та які терміни його подання?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО
Питання Яким чином заповнюється Звіт за формою ЗВР-1, зокрема, який подається після відновлення електроенергії та/або роботи РРО та які терміни його подання?
Відповідь Коротка:
     Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за ф. № ЗВР-1) заповнюється відповідно до Інструкції щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за ф. № ЗВР-1.
     Звіт за ф. № ЗВР-1 подається до контролюючого органу не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця щодо всіх книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованих на господарську одиницю, та щодо КОРО, зареєстрованих на реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), у разі використання розрахункових книжок (далі – РК), на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії.
     При цьому, в разі використання РК на період виходу з ладу РРО подається Довідка у складі Звіту за ф. № 3ВР-1.
Повна:
     Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
     Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
     На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
     Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
     Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок № 13), форма Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Звіт за ф. № ЗВР-1), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 13).
     Згідно з п. 3 Порядку № 13 Звіт за ф. № ЗВР-1 подається СГ щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
     Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки до контролюючого органу за місцем реєстрації РК (далі – Довідка) у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку № 13).
     СГ, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, подають Звіт за ф. № ЗВР-1 за ідентифікатором форми FJ0500203 в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
     Вимоги щодо порядку заповнення Звіту за ф. № ЗВР-1 визначені Інструкцією щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за ф. № ЗВР-1, затвердженою Наказом № 13 (далі – Інструкція № 13), та полягають в наступному:
     У рядку «До державної податкової інспекції» зазначається назва району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом). У рядку «реквізити суб’єкта господарювання» наводяться найменування СГ та його місцезнаходження (для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця та його місце проживання), що зазначені у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, код за ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.
     У графах 1 – 3 вказуються такі дані:
     у графі 1 – порядковий номер запису у Звіті за ф. № ЗВР-1;
     у графі 2 – фіскальний номер КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю (такий фіскальний номер зазначений на титульній сторінці КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);
     у графах 3 – 5 – зазначаються такі суми розрахунків за звітний місяць:
     у графі 3 – загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги) (дана сума відображається у графі 5 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 7 КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);
     у графі 4 – частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується податком на додану вартість (далі – ПДВ) (дана сума відображається у графі 6 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 8 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю. Якщо акцизний податок не сплачується, то графи 3 та 4 Звіту за ф. № ЗВР-1 повинні співпадати);
     у графі 5 – частина суми розрахунків, зазначеної в графі 3, що оподатковується акцизним податком (дана сума відображається платники акцизного податку у графі 7 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 9 КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);
     у графі 6 – сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 4 (дана сума відображається у графі 8 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 10 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю. Якщо СГ використовується декілька ставок ПДВ, зокрема, 20 відс. та 7 відс., то зазначається загальна сума податку);
     у графі 7 – сума акцизного податку, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 5 (дана сума відображається у графі 9 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 11 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю);
     у графі 8 зазначається загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги тощо)(дана сума відображається у графі 10 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, або у графі 12 в КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю). Якщо протягом звітного місяця через РК були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 3 – 8. За бажанням СГ до Звіту за ф. № ЗВР-1 можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
     У рядку «Разом» граф 3 – 8 зазначаються підсумки показників за відповідними графами. Якщо протягом звітного місяця через РК були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 3 – 8. За бажанням СГ до Звіту за ф. № ЗВР-1 можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
     Звіт за ф. № ЗВР-1 заповнюють в гривнях з копійками, підписують директор (керівник) та головний бухгалтер – для – юридичних осіб, особисто фізична особа – підприємець – для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту за ф. № ЗВР-1 контролюючим органом засвідчується підписом (кваліфікованим електронним підписом) уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.
     Звіт за ф. № ЗВР-1 скріплюється печаткою СГ, якщо наявність такої у СГ передбачена чинним законодавством.
     Отже, Звіт за ф. № ЗВР-1 слід заповнювати відповідно до Інструкції № 13 та подавати до контролюючого органу не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, та щодо КОРО, зареєстрованих на РРО, у разі використання РК на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії.      При цьому, в разі використання РК на період виходу з ладу РРО подається Довідка у складі Звіту за ф. № 3ВР-1.