Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана СГ з поточного рахунку для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон?

Відповідь Коротка:
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси).
Повна:
     Відповідно до п. 16 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5), розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
     Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент – суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента – суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім п. 16 розд. I Положення № 5 (абзац другий п. 16 розд. І Положення № 5).
     Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента – суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами (абзац третій п. 16 розд. І Положення № 5).

Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи передбачена адміністративна відповідальність до ФОП та посадових осіб ЮО за перевищення граничної суми готівкових розрахунків?

Відповідь Коротка:
     Так. Перше порушення тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повна:
     Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -
     тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -
     тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Відповідь Коротка:
     Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Повна:
     Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
     Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи може бухгалтерія не прийняти від довіреної особи, яка одержала готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, разом з невитраченим залишком готівки, у разі якщо така довірена особа не подала підтвердні документи про використання коштів за призначенням?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи може бухгалтерія не прийняти від довіреної особи, яка одержала готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, разом з невитраченим залишком готівки, у разі якщо така довірена особа не подала підтвердні документи про використання коштів за призначенням?

Відповідь Коротка:
     У разі неподання до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, документів, які підтверджують використання коштів за призначенням, бухгалтерія повинна прийняти такий Звіт від довіреної особи, яка одержала готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, а при необхідності посадова особа (бухгалтер) може взяти виписку з банку про рух коштів на рахунку.
Повна:
     Відповідно до п. 20 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.
     Згідно з п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 841), Звіт складається і подається до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
     1) завершує таке відрядження;
     2) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
     Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, зазначені в абзаці першому п. 2 Порядку № 841, продовжуються на один календарний місяць.
     Таким чином, фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту подають до бухгалтерії установи/підприємства Звіт разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням.
     У разі неподання до Звіту документів, які підтверджують використання коштів за призначенням, бухгалтерія повинна прийняти такий Звіт від довіреної особи, яка одержала готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, а при необхідності посадова особа (бухгалтер) може взяти виписку з банку про рух коштів на рахунку.

Чи передбачена відповідальність до СГ у разі використання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням їх господарської діяльності?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи передбачена відповідальність до СГ у разі використання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням їх господарської діяльності?

Відповідь Коротка:
              Ні.
    Повна:
         Питання щодо порядку ведення касових операцій визначено постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
        Так, зокрема, п. 17 розд. II Положення № 148 передбачено, що суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
        Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
        В той же час, Положення № 148 не визначає відповідальності за порушення щодо використання готівкової виручки (готівки) не за цільовим призначенням.
        Додатково зазначаємо, що відповідальність за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням була визначена абзацом 6 п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями (далі – Указ № 436), та передбачала штраф у розмірі витраченої готівки не за призначенням.
        Відповідно до п. 24 Указу Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» Указ № 436 з 23.06.2019 втратив чинність.
        Враховуючи зазначене, чинним законодавством з 23.06.2019 не передбачено відповідальності за використання готівкових коштів не за цільовим призначенням.

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Відповідь Коротка:
     Відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148).
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.
Повна:
     Відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.
     Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
     Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
     Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.
     Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Актуальні запитання щодо Програмних РРО (22.05.2026)