Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Чи можуть платники податків подати податкову звітність через Портал Дія?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи можуть платники податків подати податкову звітність через Портал Дія?

Відповідь Коротка:
     З питань подання податкової звітності засобами Порталу «Дія» необхідно звертатися до технічної підтримки Порталу або Міністерства цифрової трансформації.
Повна:
     Сервісна послуга щодо подання звітності з Порталу «Дія» створена та надається Міністерством цифрової трансформації з використанням прикладного програмного інтерфейсу ІКС Електронний кабінет.
     Електронний кабінет створюється та функціонує за принципом інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, – у відкритому, вільному доступі розміщено АРІ програмного інтерфейсу для електронного обміну даними.
     З питань подання податкової звітності засобами Порталу «Дія» необхідно звертатися до технічної підтримки Порталу або Міністерства цифрової трансформації.

Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі підприємства враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі підприємства враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі?

Відповідь Коротка:
     При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені частиною другою ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
     Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
     Водночас, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку.
Повна:
     Порядок подання податкової декларації до контролюючого органу визначено ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
     а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
     Водночас, абзацом першим п. 49.4 ст. 49 ПКУ встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
     Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац другий п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
     Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
     При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені частиною другою ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
     А саме, відповідно до частини другої ст. 2 Закону № 996 великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – понад 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн. євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб.
     Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 20 млн. євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 млн. євро включно; середня кількість працівників – до 250 осіб включно.
     Довідково: Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 4 млн. євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро включно; середня кількість працівників – до 50 осіб включно.
     Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 350 тисяч євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро включно; середня кількість працівників – до 10 осіб включно.
     Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
     Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
     Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) керівника (директора) або головного бухгалтера (у т. ч. якщо завершився строк чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, якій делеговано право підпису)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) керівника (директора) або головного бухгалтера (у т. ч. якщо завершився строк чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, якій делеговано право підпису)?

Відповідь Коротка:
     У разі тимчасової відсутності керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронні підписи у такому порядку:
     першим – головного бухгалтера;
     другим – особи, зазначеної у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) з типом підпису «Директор»;
     третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
     У разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).
     Якщо завершився строк чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор» або «Бухгалтер», така особа втрачає право підпису електронних документів.
Повна:
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 глави 1 розд. ІІ ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок).
     Пунктом 48.5 ст. 48 глави 2 розд. ІІ ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
     Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 глави 2 розд. ІІ ПКУ).
     Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
     Керівник зобов’язаний для надання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на електронні документи при їх передачі до контролюючого органу використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат якого надано керівником до контролюючого органу першим будь-яким електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (п. 1 розд. ІІІ Порядку).
     Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 глави 1 розд. ІІ ПКУ).
     Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
     До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ.
     Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронні підписи посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:
     першим – головного бухгалтера;
     другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;
     третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
     Слід зазначити, що у разі завершення строку чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»/«Бухгалтер», така особа втрачає право підпису електронних документів.
     У разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Чи може ФО, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (ФОП, ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може ФО, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (ФОП, ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність)?

Відповідь Коротка:
     Так, може.
Повна:
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Відповідно до ст. 1 Закону № 851 автор електронного документа – це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ. Суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД) – автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі електронного документообігу.
     Платник податків стає СЕД після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між СЕД (п. 1 розд. І Порядку № 557).
     Автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557 (абзац перший п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
     Надавачі електронних довірчих послуг мають право, зокрема, надавати електронні довірчі послуги з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг (частина перша ст. 13 Закону № 2155).
     Пунктом 27 частини першої ст. 1 Закону № 2155 визначено, що КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
     Сертифікат електронного підпису– електронне свідоцтво, що пов’язує відкритий ключ електронного підпису з фізичною особою та підтверджує щонайменше прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або псевдонімізацію такої особи (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 2155).
     Фізична особа, яка отримала КЕП у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

Чи дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії)?

Відповідь Коротка:
     Не дозволяється особам, визначеним у ст. 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та у п. 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності.

     Детальніше у повній відповіді.
Повна:
     З 01.02.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», відповідно до якої на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволялося використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
     Згідно з абзацом шостим п. 5 Вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 року № 1298, у разі коли удосконалений електронний підпис та печатка базуються на кваліфікованому сертифікаті, такий кваліфікований сертифікат на момент підписання був кваліфікованим сертифікатом електронного підпису відповідно до положень Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) і виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
     Використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, забезпечує середній рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації (абзац другий частини третьої ст. 15 Закону № 2155).
     Відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 2155 органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
     Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники, заступники керівників, посадові особи державних органів, інших юридичних осіб публічного права, а також державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для вчинення реєстраційних та інших дій, якщо зазначені особи використовують електронний підпис для реалізації повноважень, пов’язаних із набуттям, зміною чи припиненням прав та/або обов’язків фізичних і юридичних осіб відповідно до закону, використовують виключно кваліфіковані електронні підписи.
     Також законом може встановлюватися обов’язковість використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин.
     Поряд з цим відповідно до п. 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798 (далі – Порядок № 798), для засвідчення чинності відкритого ключа державні установи та їх працівники використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
     Підписувачі – представники державної установи використовують виключно кваліфіковані електронні підписи та печатки підписувачів – представників державної установи.
     Інші працівники державної установи для підготовки, погодження та підписання проектів електронних документів використовують кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписувачів – представників державної установи або особисті кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, в яких не зазначаються ідентифікаційні дані відповідних державних установ.
     Отже, використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії) не дозволяється особам, визначеним у ст. 17 Закону № 2155 та у п. 4 Порядку № 798.
     При цьому працівники державних органів влади та державних установ можуть використовувати електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (в тому числі для внутрішнього використання) виключно як фізичні особи, тобто без зазначення ідентифікаційних даних відповідної державної установи.

Чи потрібно СГ, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи потрібно СГ, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ?

Відповідь Коротка:
     Ні, не потрібно. Кваліфіковану електронну печатку суб’єкт господарювання має право отримати за власним бажанням.
Повна:
     Частиною першою ст. 58 прим. 1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
     Частиною другою ст. 58 прим. 1 ГКУ, зокрема, визначено, що відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
     Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя ст. 58 прим. 1 ГКУ).
     Пунктом 55 частини першої ст. 1 розд. I Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) визначено, що створювач електронної печатки – юридична особа, яка створює електронну печатку.
     Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та Закону № 2155 без укладення відповідного договору.
     Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
     Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор (платник) здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
     Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону № 2155 (абзац другий п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
     Абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
     Отже, суб’єкту господарювання, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), не потрібно обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ, оскільки достатнім підтвердженням справжності електронного документа є наявність накладеного на нього кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису платника. Таку печатку суб’єкт господарювання має право отримати за власним бажанням.

Актуальні запитання щодо Прав та обов'язків платників податків (03.12.2024)

Чи можуть платники податків подати податкову звітність через Портал Дія?