Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Чи може бути надане платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, якщо вона подана без додатків?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може бути надане платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, якщо вона подана без додатків?

Відповідь Коротка:
        Так, може. Контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, якщо така декларація подана без додатків, обов’язковість подання яких передбачена законодавством.
    Повна:
        Згідно з абзацом четвертим п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною. Вимоги щодо порядку заповнення податкової декларації визначені у пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ.
         Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
        Згідно з п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у порядку, визначеному підпунктами 49.11.1, 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПКУ.
        Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, якщо така декларація подана без додатків, обов’язковість подання яких передбачена законодавством.

Чи має право ФО, щодо якої до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або ФО, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, після подання заяви за формою № 8-ОПП, у разі самостійного виявлення помилок уточнити показники у раніше поданій звітності?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи має право ФО, щодо якої до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або ФО, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, після подання заяви за формою № 8-ОПП, у разі самостійного виявлення помилок уточнити показники у раніше поданій звітності?

Відповідь Коротка:
     Так, має право, але лише до дати зняття такої особи з обліку. При цьому під час проведення позапланової документальної перевірки у зв’язку з припиненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи така особа не має права уточнювати показники у податкових деклараціях за період, що перевіряється (крім випадків встановлених абзацом третім п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).
     Повна:
     Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
     Податкові декларації подаються за базовий звітний податковий період, визначений п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
     Відповідно до підпунктів 65.10.1 та 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 ПКУ внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи (далі – Державний реєстр) здійснюється у разі:
     внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
     припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
     Підпунктом 67.1.2 п. 67.1 ст. 67 ПКУ встановлено, що підставами для зняття з обліку у контролюючих органах, зокрема самозайнятих осіб є наявність хоча б однієї з підстав, визначених п. 65.10 ст. 65 ПКУ для самозайнятої особи.
     Згідно з п. 97.1 ст. 97 ПКУ під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків/електронних гаманців та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
     Відповідно до абзаців другого та третього п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
     Згідно з п. 294.6 ст. 294 ПКУ у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
     Відповідно до абзаців першого, другого п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
     Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
     Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ.
     Підстави для проведення документальної позапланової перевірки наведені у ст. 78 ПКУ, а саме згідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ після подання платником податків заяви про зняття з обліку контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.
     Слід зазначити, що п. 50.2 ст. 50 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
     Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
     Враховуючи зазначене, фізична особа, щодо якої до Державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, а також фізична особа, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, після подання заяви за формою № 8-ОПП, у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій звітності, має право уточнити її показники лише до дати зняття такої особи з обліку.
     При цьому під час проведення позапланової документальної перевірки у зв’язку з припиненням підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи така особа не має права уточнювати показники у податкових деклараціях за період, що перевіряється (крім випадків встановлених абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
     Одночасно слід зауважити, що подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Чи може ФОП використовувати поточний рахунок, відкритий на ФО для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може ФОП використовувати поточний рахунок, відкритий на ФО для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності?

Відповідь Коротка:
           Ні, не може.
    Повна:
            Відповідно до п. 8 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162) користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями та Інструкції № 162.
           Користувач для відкриття рахунку подає до надавача платіжних послуг документи, які на час їх подання повинні бути чинними (дійсними) та їх оформлення має відповідати вимогам законодавства України.
           Користувач – фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу, а в разі надання послуг банком – клієнт банку (п.п. 7 п. 3 розд. І Інструкції № 162).
           Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
           Електронний резидент (е-резидент) відкриває поточні рахунки в банку для здійснення підприємницької діяльності.
           Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Чи може платник податків подати уточнюючу звітність після отримання повідомлення та копії наказу про проведення планової документальної перевірки, але до початку перевірки (або у день початку перевірки)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може платник податків подати уточнюючу звітність після отримання повідомлення та копії наказу про проведення планової документальної перевірки, але до початку перевірки (або у день початку перевірки)?

Відповідь Коротка:
           Платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.
        Повна:
            Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
           Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
           Відповідно до абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.
           Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
           Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
           Отже, платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.

До якого контролюючого органу та в якому вигляді (електронному чи паперовому) платник податків подає повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання До якого контролюючого органу та в якому вигляді (електронному чи паперовому) платник податків подає повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ?

Відповідь Коротка:
     Повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів в довільній формі платник податків подає до:
     контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків – в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету;
     або будь-якого діючого центра обслуговування платників – на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення). При цьому повідомлення адресується контролюючому органу за основним місцем обліку платника податків.
Повна:
     Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
     Відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
     Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
     У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
     Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
     Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
     Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
     Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
     Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
     Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
     У разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
     Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
     У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
     Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
     Перелік територій затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
     Листування платників податків та контролюючих органів визначено ст. 42 ПКУ.
     Відповідно до абзаців першого і другого п. 42.4 ст. 42 ПКУ платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155). Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПКУ.
     Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
     Отже, враховуючи положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та ст. 42 ПКУ повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів (далі – Повідомлення) в довільній формі платник податків подає до:
     контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків – в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету;
     або будь-якого діючого ЦОП – на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення). При цьому Повідомлення адресується контролюючому органу за основним місцем обліку платника податків.

Яка інформація належить до публічної інформації в розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та оприлюднюється контролюючими органами?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Яка інформація належить до публічної інформації в розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та оприлюднюється контролюючими органами?

Відповідь Коротка:
     Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
     Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон).
     До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься конфіденційна інформація, таємна та службова інформація.
     Частиною першою ст. 15 Закону визначено інформацію, яку розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати.
Повна:
     Згідно з частинами першою і другою ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.
     Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
     Частиною першою ст. 5 Закону № 2939 визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
     1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
     в офіційних друкованих виданнях;
     на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
     на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
     на інформаційних стендах;
     будь-яким іншим способом;
     2) надання інформації за запитами на інформацію.
     До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939 конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
     Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 Закону № 2939. (частина перша ст. 7 Закону № 2939).
     Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (частина перша ст. 8 Закону № 2939).
     Частиною другою ст. 6 Закону № 2939 визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
     1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
     2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
     3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
     Частиною першою ст. 9 Закону № 2939 передбачено, що відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати така інформація:
     1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
     2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
     Частиною першою ст. 15 Закону № 2939 визначено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
     1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відс. акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п’ятій ст. 6 Закону № 2939;
     2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
     3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
     4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
     5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
     5 прим. 1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
     6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
     7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
     8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
     9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
     10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
     11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:
     їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
     прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
     розклад роботи та графік прийому громадян;
     вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
     перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
     перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
     порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
     систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;
     12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.
     Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша ст. 19 Закону № 2939).
     Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону № 2939).
     Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону № 2939).
     Згідно з п. 3 розд. І Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 зі змінами та доповненнями, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.
     Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
     З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо (частина шоста ст. 19 Закону № 2939).
     Форма подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту.

Актуальні запитання щодо Прав та обов'язків платників податків (23.05.2025)

Чи може бути надане платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, якщо вона подана без додатків?

Чи може ФОП використовувати поточний рахунок, відкритий на ФО для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності?

Яка інформація належить до публічної інформації в розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та оприлюднюється контролюючими органами?