Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Чи може засновник виконувати функції керівника ЮО в частині складання та підписання податкової звітності?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може засновник виконувати функції керівника ЮО в частині складання та підписання податкової звітності?

Відповідь Коротка:
     Може за умови внесення відомостей про засновника як про керівника юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Повна:
     Пунктом 1 частини третьої ст. 96 прим. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV визначено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.
     Відповідно до п. 13 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
     З урахуванням частини другої ст. 13 Закону № 755 відомості про проведення реєстраційної дії передаються до інформаційних систем ДПС у порядку інформаційної взаємодії в день проведення такої реєстраційної дії.
     Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
     Згідно з п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
     Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
     Таким чином, засновник може виконувати функції керівника юридичної особи в частині складання та підписання податкової звітності за умови внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про нього як про керівника юридичної особи.

Чи має право СГ під час або після закінчення документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи має право СГ під час або після закінчення документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся?

Відповідь Коротка:
     Платник податків під час проведення документальних планових або позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій за звітний (податковий) період, який перевірявся контролюючим органом, крім випадків, коли показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати) та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період.
     Водночас відповідно до п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, згідно з вимогами п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ.
     Подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
     Водночас нормами ст. 120 ПКУ визначені окремі випадки у яких сплата штрафних санкцій за результатами документальних планових або позапланових перевірок не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого звіту.
     Також при отриманні платником податків від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти) щодо здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, то такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, зокрема, у разі якщо такий податковий (звітний) період перевірявся контролюючим органом.
Повна:
     Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
     Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
     Згідно з абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.
     Слід зазначити, що згідно з п. 50.3 ст. 50 ПКУ у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
     Подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, є однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
     Пунктом 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі отримання платником податків згідно з п. 86.14 ст. 86 ПКУ від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.
     У разі подання уточнюючого розрахунку згідно з абзацом першим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ платник податків зобов’язаний нарахувати і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Уточнюючий розрахунок подається протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення згідно з п. 86.14 ст. 86 ПКУ.
     Подання уточнюючого розрахунку з підстав та в порядку, визначених абзацом першим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, після спливу строку, встановленого абзацом другим п. 50.1 прим. 1 ст. 50 ПКУ, та до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 369, 369 прим. 2 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III, стосовно особи – платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах такого платника податків, але не пізніше 1095 днів після завершення звітного (податкового) періоду, в якому виникло зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, тягне за собою обов’язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 18 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
     Якщо операції з надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави мали вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у кількох податкових (звітних) періодах, такий розрахунок подається за кожний такий період з урахуванням показників уточнюючих розрахунків, поданих за попередні податкові (звітні) періоди.
     Водночас відповідно до п. 120.4. ст.120 ПКУ, неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після спливу
     30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), який (які) застосовано за невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, передбачає відповідальність у вигляді додаткових штрафів за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції.
     Крім того, сплата штрафів відповідно до п. 120.5. ст.120 ПКУ за надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній та/або у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, не звільняє платника податків від обов’язку подання уточнюючого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі на підставі повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній), та передбачає також відповідальність за несвоєчасне подання даної звітності у вигляді штрафу, визначений абзацом сьомим п. 120.6 ст. 120 ПКУ.
     Отже, суб’єкт господарювання не має права під час документальної планової або позапланової перевірки подати уточнюючу звітність за період, що перевірявся, крім випадку, визначеного п. 50.3 ст. 50 ПКУ.
     Також, у разі отримання платником податків від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, то такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, зокрема, у разі якщо такий податковий (звітний) період перевірявся контролюючим органом.

Чи можуть платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи можуть платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, надіслати пояснення до них в електронному вигляді?

Відповідь Коротка.
     Так, можуть.
     Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.
     Повна.
     Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
     а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
     Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
     Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.
     Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

Чи має право підпису податкової звітності особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладено договору на управління спадщиною, у разі смерті засновника ЮО, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директором / бухгалтером)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи має право підпису податкової звітності особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладено договору на управління спадщиною, у разі смерті засновника ЮО, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директором / бухгалтером)?

Відповідь Коротка:
     Так має право, але лише після внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Повна:
     Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
     Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
     Способи подання податкових декларацій до контролюючих органів передбачені ст. 49 ПКУ.
     Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п.п. «а» п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
     Відповідно до п. 43 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
     Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
     Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша ст. 1220 ЦКУ).
     Водночас, абзацом першим частини першої ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
     Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ).
     Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.
     Згідно з п.п. 10.1 п. 10 глави 9 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.
     Статтею 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
     Пунктом 13 частини другої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в ЄДР містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
     Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, проводиться на підставі документів, встановлених частиною четвертою ст. 17 Закону № 755.
     Так, одним із документів для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, є примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб’єкта (особи) про зміни, що вносяться до ЄДР (п. 2 частини четвертої ст. 17 Закону № 755).
     Першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є ЄДР.
     Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують та передають у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС. Взяття на облік, внесення змін (у тому числі щодо керівника юридичної особи чи особи, яка має повноваження керівника) в контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих відповідно до Закону № 755.
     Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст).
     У разі укладання договору на управління спадщиною, особа, яка управляє спадщиною, повинна подати необхідні документи в частині зміни керівника юридичної особи відповідному територіальному органу Мін’юсту.
     Після внесення записів до ЄДР щодо зміни керівника юридичної особи, ДПС вносить відповідні дані до своїх інформаційних систем.
     Отже, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор / бухгалтер), особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладеного договору на управління спадщиною, є відповідальною за подання податкової звітності, тому має право підписувати її та подавати до органів ДПС, як керівник юридичної особи, лише після внесення відповідних змін до ЄДР.

Чи може СГ отримати копії першої та/або другої квитанцій про надсилання електронних документів та за який період?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може СГ отримати копії першої та/або другої квитанцій про надсилання електронних документів та за який період?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
     Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
     Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).
     Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
     Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
     Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».
     За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
     Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.5 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

За яким ідентифікатором форми ЮО або самозайнятими особами до контролюючого органу в електронному вигляді направляється повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання За яким ідентифікатором форми ЮО або самозайнятими особами до контролюючого органу в електронному вигляді направляється повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису?

Відповідь Коротка:
     Контролюючий орган повідомляється про осіб, яким делеговано право підпису електронних документів, шляхом направлення в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення).
     Повідомлення за формою J1391105 (для юридичних осіб) та F1391105 (для фізичних осіб) розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
     Повна:
     Відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, керівник та самозайнята особа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.
     Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку № 557).
     Повідомлення за формою J1391105 (для юридичних осіб) та F1391105 (для фізичних осіб) розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
     Крім того, Повідомлення можна знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
     При цьому при створенні Повідомлення за формою J1391105 або F1391105 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.
     Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.

Актуальні запитання щодо Прав та обов'язків платників податків (10.07.2026)